Рішення

від 30.03.2022 по справі 210/6055/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/6055/21

Провадження № 2/210/383/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31 березня 2022 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Літвіненко Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю «ТРИПЛАН-УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ТРИПЛАН-УКРАЇНА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики в сумі 33885,82 грн., а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.07.2020р. позивач надав відповідачці ОСОБА_1 , яка на той час була штатним працівником ТОВ «ТРИПЛАН-УКРАЇНА», позику у розмірі 80 000,00грн. Відповідно до п.4.1.договору позики від 08.07.2020р. позика надавалася на 15 місяців до 08.10.2021р. однак, станом на 11.10.2021р. грошові кошти не повернуті в повному розмірі. Так, відповідно п.5.1.Договору позики, позика повертається Позичальником Позикодавцю частинами протягом всього строку, обумовленого п.4.1.цього Договору позики шляхом щомісячного відрахування 25% (двадцяти п`яти відсотків)заробітної плати працівника, починаючи з місяця видачі позики. Проте, Відповідачка подала заяву про звільнення та була звільнена відповідно до наказу № 16-к, від 15.12.2020р. за угодою сторін згідно ч.1 ст.36 КЗпП України. З Відповідачкою проведено повний розрахунок при звільненні. Однак, станом на 11.10.2021р., тобто фактично по сплину 10 місяців з моменту звільнення позика відповідачкою не повертається. Більше того, останній платіж був здійснений при звільненні. Позивач намагався вирішити вказане питання, а саме, повернення наданої позики, але марно. Намагання Позивача вирішити вказане питання шляхом досудового врегулювання спорів не дали результатів. Так, Відповідачка переховується та не повертає кошти, що призвело до порушення прав та інтересів позивача. Вказане стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою від 10.01.2022 року суд вирішив питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачу направлялась позовна заява з додатками та копія ухвали про прийняття до розгляду та відкриття провадження за адресою місця реєстрації. Вказане повернулось на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Станом на 31.03.2022 року відповідачем відзиву не надано, а також клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, учасниками справи не подавались.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Положеннями ч. 13 ст.7ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За правилами ч.1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до приписів ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 08.07.2020р. відповідач ОСОБА_1 отримала у позику (борг) від позивача ТОВ «ТРИПЛАН-УКРАЇНА» грошові кошти в розмірі 80 000,00 грн. із терміном повернення на 15(п`ятнадцять) місяців з умовами повернення шляхом щомісячних відрахувань із заробітної плати, про що відповідачем було складено відповідну розписку (а.с.6).

Відповідно до п.4.1.договору позики від 08.07.2020р. позика надавалася на 15 (п`ятнадцять) місяців.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що строк, визначений у п.4.1.договору може бути продовжений за домовленістю сторін.

Так, відповідно п.5.1.Договору позики, позика повертається Позичальником Позикодавцю частинами протягом всього строку, обумовленого п.4.1.цього Договору позики шляхом щомісячного відрахування 25% (двадцяти п`яти відсотків)заробітної плати працівника, починаючи з місяця видачі позики. (а.с.7).

Проте, Відповідачкою не було подано жодної заяви щодо продовження строку договору для погашення суми позики а навпаки, відповідач ОСОБА_1 подала заяву про звільнення та була звільнена відповідно до наказу № 16-к, від 15.12.2020р. за угодою сторін згідно ч.1 ст.36 КЗпП України. З Відповідачкою проведено повний розрахунок при звільненні(а.с.10,11).

На вимогу позивача про повернення коштів, відповідач не реагує.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику, такої позиції дотримується Верховний Суд України у правовому висновку прийнятого у Постанові ВСУ від 18.09.2013 р. по справі 6-63цс13.

Статтею 207ЦК України передбачено, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

З врахуванням вказаних вимог закону, наявності дій по передачі кошів і їх отримання відповідачем згідно розписки між позивачем і відповідачем укладено правочин, який по суті є договором позики.

Згідно ч.1 ст.1046ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 1 ст. 1047 ЦК України).

Частиною 2 ст.1047ЦК України допускається пред`явлення на підтвердження укладення договору позики та його умов розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми грошей або кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно даної розписки, позичальник ОСОБА_1 зобов`язався повернути суму позики не пізніше 08.10.2021 р., однак, в порушення умов договору позики, взяті на себе зобов`язання не виконав і не повернув належні позивачу грошові кошти. Доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до ст.545ч.2ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові.

При цьому, наявність оригіналу розписки у позивача (позикодавця) згідно з положеннями ст.545ЦК України вказує на те, що зобов`язання з повернення позики позичальником не виконано (постанова Верховного Суду від 15.04.2019 р. у справі №308/4387/15-ц).

Згідно ч. 1 ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Отже, судом знайдено підтвердження того факту, що відповідач свої зобов`язання за договором позики не виконала, а отже зобов`язана повернути позивачу суму боргу за договором позики від 08.07.2020 року.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність доказів та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження наданими позивачем письмовими матеріалами справи, а позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь тов «ТРИПЛАН-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 32310999) в особі директора Кучинського Євгена Володимировича, загальну суму у розмірі 33 885 грн. 82 коп.

Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2270,00грн.

Керуючись ст. 99 Конституції України, ст.ст. 192, 207, 526, 533, 612, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 128, 133, 137, 141, 211 223, 263, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства зобмеженою відповідальністю «ТРИПЛАН-УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРИПЛАН-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 32310999) в особі директора Кучинського Євгена Володимировича, (що знаходиться за адресою: вул. Євгена Коновальця, 29,м. Київ, 01133) загальну суму заборгованості за договором позики від 08.07.2020року у розмірі 33 885 грн. 82 коп.(тридцять три тисячі вісімсот вісімдесят п`ять гривень 82 копійки), на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ОТПБанк»,м. Київ.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРИПЛАН-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 32310999) в особі директора Кучинського Євгена Володимировича, (що знаходиться за адресою: вул. Євгена Коновальця, 29,м. Київ, 01133), судові витрати у розмірі 2 270 грн. 00 коп. (двох тисяч двісті сімдесяти гривни 00 копійки) на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ОТПБанк»,м. Київ.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: Н. А. Літвіненко