Рішення

від 20.02.2022 по справі 460/13471/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 лютого 2022 року м. Рівне№460/13471/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Вознюк В.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник адвокат Коритнюк В.О.,

відповідачів: представник Довгалюк І.Л., третьої особи на стороні відповідача: представник Панасюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Крупець" доГоловного управління ДПС у Рівненській області Державної податкової служби України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОВО-ПРО" про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Крупець" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України та просило:

визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Рівненській області щодо неповернення позивачу з бюджету суми помилково сплачених коштів у сумі 247474,80 грн;

зобов`язати Державну податкову службу України підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок (реєстр) про повернення позивачу помилково сплачених коштів у сумі 247474,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 01.07.2021 платіжним дорученням №906 позивачем було здійснено платіж Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОВО-ПРО" в сумі 247474,80 грн, згідно з договором купівлі продажу від 22.06.2021 №22062021, з призначенням платежу: "За запасні частини для яйцесортувальної частини машини згідно рах. №240621 від 24.06.2021". Однак, в платіжному дорученні було помилково вказано реквізити електронного рахунку ПДВ отримувача замість поточного рахунку. В подальшому контрагент повідомив, що повернення помилково перерахованих коштів є неможливим, оскільки сплаченими позивачем коштами не відбулося поповнення ліміту електронних рахунків ТОВ "Агрово-ПРО", а тому повернення вказаних коштів в порядку, передбаченому п. 200-1.6 ст. 200.1 Податкового кодексу України, призвело б до списання з рахунку ПДВ власних коштів цього Товариства. Позивач вказав, що в силу вимог п. 200-1.4 ст. 200-1 Податкового кодексу України грошові кошти, перераховані не з поточного рахунку самого платника, не мають зараховуватися на електронний ПДВ рахунок. Відтак, склалася ситуація, за якої перераховані ТОВ "Птахофабрика Крупець" кошти в сумі 247474,80 грн, всупереч п. 200-1.4 ст. 200-1 Податкового кодексу України, були зараховані на рахунок в СЕА ПДВ ТОВ "Агрово-ПРО", яке в свою чергу не має можливості ними розпоряджатися, що давало б змогу позивачу звернутися до свого контрагента з вимогою про повернення грошових коштів, як помилково набуті, чи їх стягнення/повернення. Покликаючись до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також пп. 4.1.4 ст. 4, п. 43.1, 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, позивач вважає протиправною бездіяльність відповідачів щодо неповернення Товариству з бюджету помилково сплачених ним грошових коштів.

Ухвалою суду від 06.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено відповідачам строк для подання відзиву.

03.11.2021 представником відповідачів подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до даних АС "Податковий блок" помилково перерахована позивачем сума коштів відповідно до п. 200-1.4 ст.200-1 Податкового кодексу України не вплинула на розмір реєстраційного ліміту, на яку платник податків ТОВ "АГРОВО-ПРО" мав право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиного реєстру податкових накладних. Задоволення позовних вимог призведе до порушення прав ТОВ "АГРОВО-ПРО", так як на суму такого повернення зменшиться реєстраційний ліміт у такого платника податків. Відповідач зазначив, що зобов`язання ДПС України підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок (реєстр) про повернення ТОВ "Птахофабрика Крупець" помилково сплачених грошових коштів у розмірі 247474,80 грн є зобов`язанням до вчинення протиправних дій та протиправне зменшення ліміту в CEA ПДВ ТОВ "АГРОВО-ПРО" на суму 247474,80 грн, що є незаконним втручання органів державної влади у господарську діяльність ТОВ "АГРОВО-ПРО". Враховуючи викладене, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с. 30-37).

Ухвалою суду від 03.11.2021 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державну казначейську службу України, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОВО-ПРО"; відкладено підготовче засідання.

15.11.2021 представник позивача подав відповідь на відзив, мотиви якої узгоджуються з обґрунтуванням позовних вимог (а.с. 53-54).

22.11.2021 Державна податкова службу України подала відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування заперечень зазначає, що поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, нормами чинного законодавства не передбачено. Крім того, зазначає, що повернення коштів іншому платнику податків норма ст. 200-1.6 ст. 200-1 Податкового кодексу України не передбачає. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с. 61-72).

23.11.2021 Державною казначейською службою України подано до суду письмові пояснення, зі змісту яких вбачається, що відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість усі операції перерахування з рахунків системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюється в автоматичному режимі, у тому числі виключно на підставі реєстру Державної податкової служби України (а.с.74-86).

23.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОВО-ПРО" подало до суду письмові пояснення, зазначивши, що повернути кошти, які були помилково сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Крупець" на ПДВ-рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВО-ПРО", має можливість адміністратор електронних рахунків в СЕА ПДВ, яким є Державна податкова служба України (а.с. 88-90).

Протокольною ухвалою від 24.11.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 20.12.2021.

Судове засідання 20.12.2021 відкладено до 24.01.2022.

У судовому засіданні 24.01.2022 представники сторін повністю підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, наведених в заявах по суті справи.

У судовому засіданні 24.01.2022 оголошено перерву до 21.02.2022.

Протокольною ухвалою від 21.02.2022 відмовлено в задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

У судовому засіданні 21.02.2022 закінчено судовий розгляд ухваленням рішення суду.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Крупець" (Покупець) при здійсненні господарської діяльності укладено договір купівлі-продажу № 22062021 від 22.06.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОВО-ПРО" (Продавець).

24.06.2021 Продавець виставив позивачу рахунок-фактуру № 240621 на реалізацію товару "Яйцесортувальні машини", на загальну суму 247474,80 грн, у тому числі ПДВ 41245,80 грн.

Платіжним дорученням № 906 від 01.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Крупець" сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОВО-ПРО" згідно з означеним рахунком кошти в сумі 247474,80 грн, зазначивши в платіжному дорученні: Банк отримувача - Казначейство України (Ел. адм. подат.) кредит рах. № UA108999980385189000000471422; призначення платежу: за запасні частини для яйцесортувальної машини (а.с. 9).

Суд встановив, що рахунок UA108999980385189000000471422 є електронним рахунком в системі електронного адміністрування ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВО-ПРО" (а.с. 22).

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Крупець" листами № 105, 106 від 28.07.2021 зверталося з заявами про повернення помилково перерахованих коштів до Державної казначейської служби України, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області, вказуючи про те, що за приписами п. 200-1.4 ст. 200-1 Податкового кодексу України грошові кошти, перераховані не з поточного рахунку самого платника, не повинні були взагалі зараховуватися на електронний ПДВ-рахунок (а.с. 10-12).

Відповідні суб`єкти владних повноважень в задоволенні заяв Товариства відмовили. Зокрема, Державна податкова служба України в листі від 20.08.2021 № 19238/6/99-00-18-03-04-06 вказала, що норми Податкового кодексу України не передбачають перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника податків на поточний або рахунок в СЕА ПДВ іншого платника (а.с.14-17). Головне управління ДПС у Рівненській області в листі від 09.09.2021 № 11013/6/17-00-18-08-08 зазначило, що для повернення помилково перерахованих коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Крупець" слід звертатися до контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВО-ПРО" (а.с.18-19).

На звернення позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОВО-ПРО" в листі № 01 від 28.08.2021 зазначило про неможливість самостійного повернення коштів, оскільки таке Товариство не є розпорядником електронних рахунків. Також вказало про неможливість повернення коштів в порядку п. 200-1.6 ст. 200-1 Податкового кодексу України, оскільки сплаченими коштами не відбулося поповнення ліміту електронних рахунків платника ПДВ, а тому повернення коштів призведе до списання з рахунку ПДВ Товариства власних коштів (зменшення регліміту). До цієї відповіді було долучено витяги з електронного кабінету платника щодо суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні (а.с. 20-22).

За таких фактичних обставин, які не є спірними, позивач звернувся з позовом до суду про визнання бездіяльності відповідачів та зобов`язання відповідача-2 подати органу Державної казначейської служби висновок (реєстр) про повернення помилково сплачених позивачем своєму контрагенту коштів.

Вирішуючи публічно-правовий спір по суті, суд виходить з таких міркувань.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість регулюються статтею 200-1 ПК України.

Так, згідно з п.200-1.1 ст.200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 200-1.2 ст. 200-1 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.

Пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (ЕНакл), обчислену за такою формулою:

ЕНакл = ЕНаклОтр + ЕМитн + ЕПопРах + ЕОвердрафт - ЕНаклВид - ЕВідшкод - ЕПеревищ;

де, зокрема: ЕПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.

Під час розрахунку показника ЕПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України встановлено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу.

Як встановлено судом, спірна ситуація зумовлена тим, що позивач, за наслідками вчинення господарської операції купівлі-продажу товару, помилково перерахував кошти на електронний рахунок свого постачальника в СЕА ПДВ, банком платника такий платіж було проведено, а банком отримувача - Казначейством України відповідна сума була зарахована на рахунок іншого платника податку в СЕА ПДВ.

Суд наголошує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу на те, що нормами чинного законодавства України не передбачено повноважень органів Державної казначейської служби України відмовити платнику, який подав до банку оформлений платіжний документ, на проведення відповідного зарахування коштів на рахунок зазначеного в платіжному документі одержувача, з підстав невідповідності підстави платежу приписам Податкового кодексу України. Водночас, органи Державної податкової служби України на стадії здійснення банківського платежу одним суб`єктом господарювання на рахунок в СЕА ПДВ іншого платника податку також не наділені повноваженнями на незарахування відповідних сум на такий електронний рахунок, позаяк жодним чином не супроводжують здійснення платіжної операції.

Матеріалами справи підтверджено, що сплачена позивачем 01.07.2021 сума коштів 247474,80 грн надійшла на електронний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрово-ПРО", однак не була зарахована у збільшення суми реєстраційного ліміту, що учасники справи не заперечують (а.с. 34, 35).

При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрово-ПРО" вказує на неможливість повернення позивачу відповідних сум в порядку, передбаченому п. 200-1.6 ст. 200-1 ПК України, оскільки таке повернення призведе до зменшення його суми реєстраційного ліміту.

З цього приводу суд зазначає таке.

Пунктом 200-1.6. ст. 200-1 ПК України встановлено, що за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника (ЕПопРах).

Перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (ЕПопРах) не призведе до формування від`ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу (ЕНакл).

Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов`язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Отже, за такого правового регулювання, в порядку пункту 200-1.6 ст. 200-1 ПК України орган Державної податкової служби подає висновок про перерахування коштів з електронного рахунку в системі СЕА ПДВ на поточний рахунок платника податку, який за результатами звітного (податкового) періоду подав відповідну заяву у складі податкової звітності ПДВ, виключно стосовно одного й того ж самого платника податку. Правові підстави для перерахування коштів з електронного рахунку в системі СЕА ПДВ одного платника податку на поточний рахунок іншого платника податку відсутні, а відтак позовна вимога про зобов`язання Державної податкової служби подати означений висновок до органу Державної казначейської служби для перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрово-ПРО" на поточний рахунок позивача не ґрунтується на нормах чинного законодавства України, тому не може бути задоволена судом.

Відповідно до п. 43.1. ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Варто зазначити, що за визначенням, наведеним у пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 ПК України, надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Суд зауважує, що спірна ситуація виникла в межах господарських правовідносин позивача та його контрагента і не була пов`язана зі сплатою грошових зобов`язань до бюджету. Сплачені позивачем контрагенту кошти до бюджету не зараховувалися. Відтак, підстави для повернення помилково сплачених позивачем коштів його контрагенту не підлягають поверненню як помилково чи надміру сплачені грошові зобов`язання в розумінні Податкового кодексу України.

Разом з тим, суд вважає, що всі учасники справи хибно тлумачать положення статті 200-1 Податкового кодексу України, з огляду на таке.

Доводи позивача та третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрово-ПРО" про те, що застосування третьою особою механізму перерахування коштів з його електронного рахунку на поточний, як передбачено п. 200-1.6 ст. 200-1 ПК України, призведе до зменшення суми реєстраційного ліміту з ПДВ третьої особи на суму повернення, відповідають приписам означеної норми податкового закону. При цьому, за даними СЕА ПДВ третьої особи, сума реєстраційного ліміту на час звернення позивача до суду з цим позовом, становить лише 265,33 грн (а.с. 35).

Як зазначив представник відповідачів, помилково перерахована позивачем сума відповідно до п. 200-1.4 ст. 200-1 ПК України не вплинула на розмір реєстраційного ліміту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрово-ПРО".

Однак, суд звертає увагу учасників справи, що пункт 200-1.4 статті 200-1 ПК України визначає рахунки, з яких на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти.

Отже, відповідно до вказаних норм Кодексу, в разі перерахування коштів на електронний рахунок з ПДВ з інших рахунків, аніж вказаних в пункті 200-1.4, такі кошти взагалі не можуть зараховуватись на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та, відповідно, не приймають участі при визначенні реєстраційного ліміту.

Водночас, судом достеменно встановлено і матеріалами справи підтверджено, що помилково сплачені позивачем зі свого поточного рахунку грошові кошти в сумі 247474,8 грн відповідно до платіжного доручення № 906 від 01.07.2021 були фактично зараховані на електронний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ іншого платника податку, однак не брали участі у формуванні його реєстраційного ліміту.

Суд зазначає, що пункт 200-1.3 статті 200-1 ПК України встановлює, що не враховуються в обрахунку показника ЕПопРах суми, зараховані на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку з:

а) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових та технічних культур та продукції тваринництва, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу);

б) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу;

в) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу.

Таких обставин в межах цієї судової справи судом не встановлено.

Отже, чинне податкове законодавство не встановлює випадку неврахування в обрахунку показника ЕПопРах суми, зарахованої на рахунок платника у системі електронного адміністрування податку в разі помилкової оплати з поточного рахунку іншим платником податку.

При цьому, суд підкреслює, що за загальним визначенням, наведеним в абзаці шостому пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України, ЕПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку.

Системний аналіз наведених вище норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що в разі зарахування на рахунок платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість коштів з рахунків, відмінних від встановлених підпунктами а), б), в) абзацу пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України, відсутні підстави для неврахування суми таких коштів при обрахунку показника ЕПопРах, та, як наслідок, при обрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЕНакл), обчисленої за формулою, встановленою пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

В такому випадку вбачається можливим подальше застосування механізму перерахування коштів з електронного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрово-Про" на його поточний рахунок, як установлено п. 200-1.6 ст. 200-1 ПК України.

Означена ситуація учасниками справи не аналізувалася, однак її вирішення не охоплюється змістом позовних вимог та не відноситься до предмета доказування в цій справі.

Суд зауважує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрово-Про" є розпорядником відкритого на його ім`я рахунку в СЕА ПДВ та відповідно до положень чинного законодавства України розпоряджається наявними на такому рахунку коштами. Дійсно, в збільшення реєстраційного ліміту помилково сплачену на цей рахунок суму зараховано не було, спір з цього приводу на даний час відсутній.

Разом з тим, як суд вже зазначав, згідно з абз. 1 п. 200-1.5 ст. 200-1 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку.

Отже, безвідносно до збільшення реєстраційного ліміту, такий платник податку використовує кошти, що акумулюються на його електронному рахунку в СЕА ПДВ, для сплати до бюджету податкових зобов`язань з цього податку, а також має право, шляхом подання у складі податкової звітності відповідної заяви, на зарахування грошових сум на його поточний рахунок.

Дослідженням відомостей з СЕА ПДВ щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрово-ПРО" встановлено, що після зарахування 01.07.2021 на його електронний рахунок спірної суми 247474,80 грн, ним в подальшому здійснювалося неодноразове списання коштів, зокрема, 23.07.2021, 30.08.2021, 23.10.2021 (а.с. 36), отже таке Товариство реалізує своє законне право на розпорядження відповідними коштами, в тому числі для сплати податкових зобов`язань.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що спірні правовідносини в цій справі зумовлені необхідністю захисту права власності позивача на грошові кошти, які він помилково перерерахував на електронний рахунок ПДВ замість поточного рахунку свого контрагента. В ситуації, що склалася, судом не встановлено, що Державною податковою службою України та Головним управлінням ДПС у Рівненській області порушено будь-які приписи чинного податкового законодавства України, які б зобов`язували контролюючі органи подати висновок органу Державного казначейства України на повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Крупець" коштів з електронного рахунку в СЕА ПДВ, який належить іншому платнику податку. Отже, доводи позивача щодо допущеної відповідачами протиправної бездіяльності не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи. Позовна вимога зобов`язального характеру є похідною від позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності, не ґрунтуються на правових нормах, а відтак також задоволенню не підлягає.

За наведеного, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Враховуючи результати судового розгляду, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Товариству з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Крупець" в позові до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОВО-ПРО" про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Крупець" (вул. Довга, буд.69, с. Крупець, Радивилівський район, Рівненська область,35541, ЄДРПОУ/РНОКПП 34070636)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська,12,м.Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166) Відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, 8,м.Київ,04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 43005393)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України Адреса: вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 37567646.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОВО-ПРО" Адреса: вул. Київська, 165, м. Бровари, Київська область, 07401; код ЄДРПОУ 43923736.

Повний текст рішення складений 09 травня 2022 року

Суддя Н.О. Дорошенко