Постанова

від 16.10.2007 по справі 13/262а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/262А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

16.10.07                                                                                           Справа№ 13/262А

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л.,  при секретарі Малюшевському А.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, м.Львів

до відповідача-1:  ПП „Інвестсервіс-плюс”, м.Львів

до відповідача-2: ТзОВ „Карнеол”, м.Львів

до відповідача-3: ТзОВ „ТФ „Вудмакс”, м.Київ

про визнання недійсними угод між ТзОВ „ТФ „Вудмакс”, м.Київ та ТзОВ „Карнеол”, м.Львів та між ТзОВ „Карнеол”, м.Львів та ПП „Інвестсервіс-плюс”, м.Львів по купівлі-продажу побутової техніки на суму 9141875,14грн. та господарські зобов”язання, які виникли на їх підставі як нікчемні, а також застостосування наслідків, передбачених ст.208 ГК України.

За участю представників сторін:

Від позивача: Кінь А.В. –нач.юр.відділу

Від відповідача-1: Івасько С.М. - представник

Від відповідача-2,3: не з”явився

Відкрито провадження у справі за позовом ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, м.Львів до відповідача-1: ПП „Інвестсервіс-плюс”, м.Львів до відповідача-2: ТзОВ „Карнеол”, м.Львів до відповідача-3: ТзОВ „ТФ „Вудмакс”, м.Київ про визнання недійсними угод між ТзОВ „ТФ „Вудмакс”, м.Київ та ТзОВ „Карнеол”, м.Львів та між ТзОВ „Карнеол”, м.Львів та ПП „Інвестсервіс-плюс”, м.Львів по купівлі-продажу побутової техніки на суму 9141875,14грн. та господарські зобов”язання, які виникли на їх підставі як нікчемні, а також застостосування наслідків, передбачених ст.208 ГК України.

З”ясовано:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Львова проведено планову документальну перевірку Приватного підприємства „Інвестсервіс-плюс" за період з 07.10.2005 року по 30.09.2006 року, за результатами якої складено акт від 19.02.2004 року за № 283/380/33753701, яким зафіксовано ряд порушень податкового законодавства. Так, зокрема, перевіркою встановлено, що в перевірених податкових періодах позивачем придбано товарно-матеріальні цінності (побутову техніку) у Товариства з обмеженою відповідальністю „Карнеол". Як встановлено перевіркою, за результатами придбання даної техніки відповідачем -1 сформовано валові витрати та податковий кредиту з податку на додану вартість.

Листом від 01.02.2007 року № 1829/7/26-4/1/300 УПМ ДПА у Львівській області Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м.Львова повідомлено про встановлення в ході оперативного супроводження перевірки ПП „Інвестсервіс-плюс", факту придбання відповідачем-1 у ТзОВ „Карнеол" побутової техніки, яка поставлена відповідачу-2 Товариством з обмеженою відповідальністю ТФ „Вудмакс" на загальну суму 9 141 875,14 грн. (в тому числі ПДВ 1 523 645,86 грн.). За результатами придбання даної техніки, відповідачем-1 сформовано валові витрати та податковий кредит з ПДВ в сумі 1 523 645,86 грн..

Крім того, з цього ж листа УПМ ДПА у Львівській області отримано відомості про те, що свідоцтво платника ПДВ ТзОВ „ТФ „Вудмакс" анульоване, що підтверджується актом ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 29.12.2006 року № 228/1511 в порядку п."г" п.9.8 ст.9 Закону України „Про податок на додану вартість". Підставою для анулювання свідоцтва платника ПДВ відповідача-3 стало те, що вказаним підприємством з листопада 2005 року не подавалась податкова звітність з податку на додану вартість, що підтверджується довідкою ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 20.12.2006 року № 229/1511 „Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки звітності з податку на додану вартість" ТзОВ ТФ „Вудмакс".

Таким чином, з наведених вище фактичних обставин справи вбачається, що протягом перевіреного періоду за відповідними видатковими та податковими накладними відповідачем-2 отримано побутову техніку від ТзОВ „ТФ „Вудмакс''' (відповідач-3) на суму 9 141 875,14грн. (в тому числі ПДВ 1 523 645,86 грн.). Побутова техніка на вказану суму реалізована відповідачу-1, яким за результатами придбання даної техніки сформовано валові витрати та податковий кредит з ПДВ в сумі 1 523 645,86 грн..

Враховуючи факт неподання податкової звітності відповідачем-3, ним не виконано передбачений чинним законодавством обов'язок платника податків щодо декларування та сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість при фактичному здійсненні господарської діяльності та оподатковуваних ПДВ операцій.

Здійснивши оподатковувані ПДВ операції та виписавши податкові накладні на продаж побутової техніки, відповідач- 3 повинен був, відповідно до вимог п. 1.2 ст. 1, п. "а" п.п.4.1.4 п.4.4 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. 1.6 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість", Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 р. за № 250/2054 „Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання", подати податкові декларації з податку на додану вартість, в яких задекларувати та сплатити в бюджет податкове зобов'язання з податку на додану вартість 1 523 645,86 грн.

Внаслідок недекларування та несплати відповідачем-3 сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість від здійснення операцій з продажу побутової техніки Товариству „Карнеол" та формування за даними операціями податкового кредиту відповідачем-2, а згодом, за наслідками придбання цієї ж побутової техніки і відповідачем-1, Державним бюджетом України недоотримано кошти у вигляді податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 523 645,86 грн.. Крім того, постановою господарського суду Львівської області від 10.01.2007 року у справі № 6/213-29/315 про банкрутство ТзОВ „Карнеол" відкрито ліквідаційну процедуру і будь-яке майно для погашення кредиторських вимог відсутнє.

Наведене свідчить, на думку ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, про те, що угоди між ТзОВ ТФ „Вудмакс" та ТзОВ „Карнеол", ТзОВ „Карнеол" та ПП „Інвестсервіс-плюс" укладені з метою приховування відповідних операцій та доходів від оподаткування та потягли за собою недоотримання Державним бюджетом коштів в сумі 9 141 875,14 грн. (в тому числі ПДВ 1 523 645,86 грн.), а тому підлягають визнанню недійсними із зстосуванням наслідків, передбачених ст.208 ГК України.

Приватне підприємство „Інвестсервіс-плюс", заперечує проти позовних вимог Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова, посилаючись на наступне:

господарські зобов'язання, які виникли між ТзОВ „Карнеол" та ТзОВ „ТФ „Вудмакс" по купівлі продажу побутової техніки, яка реалізована ПП „Інвестсервіс-плюс" вже були предметом спору в інших адміністративних справах.

Так, господарським судом Львівської області розглядались справи № 3/213А та №3/214А, а також перебуває на розгляді справа № 25/218А за позовами ДПІ у Галицькому районі м.Львова до ТзОВ „Карнеол" та ТзОВ „ТФ „Вудмакс" про визнання недійсними господарських зобов'язань по купівлі продажу побутової техніки на суму 3254174,03 грн. та на суму 2023937,51 грн. відповідно. Постановами Господарського суду Львівської області від 30.08.2007 року у справах № 3/213А та № 3/214А позови ДПІ у Галицькому районі м.Львова задоволено і спірні господарські зобов'язання визнано недійсними. Провадження в адміністративній справі № 25/218А про визнання недійсною угоди та господарського зобов'язання між ТзОВ „Карнеол" та ТзОВ „ТФ „Вудмакс" на суму 3 863 763,60 грн. станом на сьогоднішній день триває.

Тому, враховуючи неможливість визнання одних і тих же господарських зобов'язань недійсними двічі, відповідачем-1 виражено прохання про закриття провадження у справі в частині визнання недійсними господарських зобов'язань між ТзОВ „Карнеол" та ТзОВ „ТФ „Вудмакс" на суму 5 278 111,54 грн., а в частині визнання недійсним господарського зобов'язання між ТзОВ „Карнеол" та ТзОВ „ТФ „Вудмакс" на решту суми - залишити без розгляду.

Позовні вимоги щодо визнання недійсними господарських зобов'язань між ПП „Інвестсервіс-плюс" та ТзОВ „Карнеол" відповідачем-1 вважаються такими, що не підлягають задоволенню, оскільки:

позивачем не подано жодних документальних доказів того, що ПП „Інвестсервіс-плюс" у ТзОВ „Карнеол" придбано саме ту побутову техніку, яка відповідачем-2 придбана у ТзОВ „ТФ „Вудмакс", відсутні будь-які документальні докази того, що сума такого придбання саме тої техніки склала 9 141 875,14 грн.

На думку відповідача-1, із позову та тих доводів, які наведені позивачем не вбачається правового обґрунтування наявності жодної із підстав визнання недійсними господарських зобов'язань між ПП „Інвестсервіс-плюс" та ТзОВ „Карнеол". Позов не містить жодних доводів щодо порушення ПП „Інвестсервіс-плюс" та ТзОВ „Карнеол" при виконанняіоспорюваних господарських зобов'язань господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), як то вчинення дій без належних дозвільних документів чи вчинення забороненої діяльності тощо; позивачем не доводиться наявності будь-якої шкоди завданої державі та суспільству    в    результаті    виконання    господарських    зобов'язань    ПП

„Інвестсервіс-плюс" та ТзОВ „Карнеол"; позивачем не наведено жодних доказів умислу ПП „Інвестсервіс-плюс" чи    ТзОВ    „Карнеол"    на    здійснення    оспорюваних господарських зобов'язань з метою завдання шкоди інтересам держави та суспільства.

Позивачем не наведено доказів приховування об'єктів оподаткування ПП „Інвестсервіс-плюс" та ТзОВ „Карнеол". Обидві юридичні особи перебували та перебувають за юридичною адресою, установчі документи ПП „Інвестсервіс-плюс" та ТзОВ „Карнеол" не визнані недійсними, державна реєстрація їх не скасована, що доводиться вже самою участю їх у даній справі як учасників спору. Крім того, позивачем не наведено жодних доказів неподання у спірні податкові періоди податкової звітності  ТзОВ „Карнеол", натомість всі податкові зобов'язання з ПДВ, які виникли на підставі долучених до справи податкових накладних задекларовані ТзОВ „Карнеол" в квітні та вересні 2006 року.

Щодо права ПП „Іевестсервіс-плюс" на податковий кредит за результатами господарської діяльності з ТзОВ „Карнеол", то зазначається, що при проведенні перевірки не встановлено факту неправомірного формування валових витрат в жодному із періодів, що підлягали перевірці, в тому числі і за квітень-вересень 2006р., коли ПП „Інвестсервіс-плюс" віднесено до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, які отримані від ТзОВ „Карнеол". Отже, виходячи із змісту п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 закону про ПДВ, висновки про завищення податкового кредиту наведені в акті перевірки не можна вважати обґрунтованими.

При проведенні перевірки податковим органом встановлено наявність податкових накладних ТзОВ „Карнеол", щодо яких зроблено висновок про безпідставне віднесення до податкового кредиту ПДВ. Це підтверджується відомостями, які містяться на сторінках 11-15 акту перевірки. Крім того, акт перевірки не вказує про порушення ПП „Інвестсервіс-плюс" вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, не вказує про ненадання перевіряючим до перевірки податкових накладних, реквізити яких зафіксовані на стор.11-15 акту перевірки.

Отже, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, які підтверджують перші події, ПП „Інвестсервіс-плюс" мав всі правові підстави для віднесення до податкового кредиту відповідні суми ПДВ.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши докази у їх сукупності, господарським судом відзначається наступне:

протягом перевіреного періоду (з 07.10.2005 року по 30.09.2006 року), за відповідними видатковими та податковими накладними відповідачем-2 отримано побутову техніку від ТзОВ „ТФ „Вудмакс''' (відповідач-3) на суму 9 141 875,14грн. (в тому числі ПДВ 1523645,86 грн.). Побутова техніка на вказану суму реалізована відповідачу-1, яким за результатами придбання даної техніки сформовано валові витрати та податковий кредит з ПДВ в сумі 1 523 645,86 грн..

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки. Відповідно до п.1.2 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Згідно із п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 даного Закону, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно із вимогами п. "а" п.п.4.1.4 п.4.4 ст.4 цього ж Закону, податкові декларації  подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість", платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до п.1.6 ст. 1 Закону, податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону встановлено, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Підпункт 1.3 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" вказує, що платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та  внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на  митну територію України. Об'єктом оподаткування, відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.З Закону, зокрема, є операції поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Згідно з п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як вбачається з листа від 01.02.2007 року № 1829/7/26-4/1/300 УПМ ДПА у Львівській області, в ході оперативного супроводження перевірки ПП „Інвестсервіс-плюс", встановлено факт придбання відповідачем-1 у ТзОВ „Карнеол" побутової техніки, яка поставлена відповідачу-2 Товариством з обмеженою відповідальністю ТФ „Вудмакс" на загальну суму 9 141 875,14 грн. (в тому числі ПДВ 1 523 645,86 грн.). За результатами придбання даної техніки, відповідачем-1 сформовано валові витрати та податковий кредит з ПДВ в сумі 1 523 645,86 грн..

Проте, з цього ж листа УПМ ДПА у Львівській області вбачається, що свідоцтво платника ПДВ ТзОВ „ТФ „Вудмакс" анульоване, що підтверджується актом ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 29.12.2006 року № 228/1511 в порядку п."г" п.9.8 ст.9 Закону України „Про податок на додану вартість". Підставою для анулювання свідоцтва платника ПДВ відповідача-3 стало те, що вказаним підприємством з листопада 2005 року не подавалась податкова звітність з податку на додану вартість, що підтверджується довідкою ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 20.12.2006 року № 229/1511 „Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки звітності з податку на додану вартість" ТзОВ ТФ „Вудмакс".

Як поінформовано п.11 роз”яснення президії ВАС України від 12.03.99р. №02-5/111 (із змінами) “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов”язаних з визнанням угод недійсними” до угод, що підпадають під ознаки ст.49 ЦК України, що рівнозначна ст.ст.207,208 ГК України, належать, зокрема, угоди, спрямовані на приховування підприємствами, установа ми, організаціями чи громадянами, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, від оподаткування доходів або використання майна, що знаходиться у їх власності (користуванні), —шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.

Ст.173 ГК України визначає поняття "господарського зобов'язння": господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, передбачених ст.174 ГК України є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Свідоцтво платника ПДВ, це є юридичний акт, що підпадає під дію ст. 12 ГПК України і ст. 18 КАС України. Свідоцтво визнається недійсним з моменту його видачі, а це означає, що відповідне підприємство взагалі не мало статусу платника ПДВ. Це позбавляє таке підприємство права видавати податкові накладні згідно із Законом України "Про податок на додану вартість", а вже видані податкові накладні вважаються фіктивними.

Відображення всіх цих компонентів у свідомості учасників договору дає їм можливість усвідомлювати об'єктивну направленість укладеного договору - його суперечність інтересам держави.

Враховуючи викладене, господарське зобов'язання між відповідачами є таким, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, та підлягає визнанню недійсним з підстав, визначених ст.207 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.207 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року, передбачено право та підстави визнання господарського зобов'язання недійсним, а саме - якщо господарське зобов'язання вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то таке зобов'язання на вимогу відповідного органу державної влади може бути визнано судом недійсним повністю або в частині. В даному випадку, завідомо суперечна інтересам держави та суспільства мета полягає в фіктивності одного з контрагентів.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби уповноважені подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними. Підставою виникнення господарського зобов'язання, у відповідності до ст. 174 ГК України, є господарський договір та інша угода.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки" від 25.07.2002 року № 1056, до угод, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування прибутків та доходів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що угоди, між ТзОВ ТФ „Вудмакс" та ТзОВ „Карнеол", ТзОВ „Карнеол" та ПП „Інвестсервіс-плюс" укладені з метою приховування операцій та доходів від оподаткування, а виконання на підставі них відповідних господарських зобов'язань потягло за собою недоотримання Державним бюджетом коштів в сумі 9 141 875,14 грн. (в тому числі ПДВ 1 523 645,86 грн.).

Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16.01.2003р, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.122,123,127,130,135,143,151-154,160,161,163,167 КАС України, суд, -

                                                       постановив:

1.Позов задоволити повністю.

2.Визнати недійсними угоди між ТзОВ „ТФ „Вудмакс”, м.Київ та ТзОВ „Карнеол”, м.Львів та між ТзОВ „Карнеол”, м.Львів та ПП „Інвестсервіс-плюс”, м.Львів по купівлі-продажу побутової техніки на суму 9141875,14грн. та господарські зобов”язання, які виникли на їх підставі як нікчемні. Застостосувати наслідки, передбачені ст.208 ГК України.

3.Стягнути з ТзОВ „ТФ „Вудмакс” (м.Київ, вул.Рейтарська,37, ЄДРПОУ 33550885) на користь  ТзОВ „Карнеол” (м.Львів, вул.Д.Вашингтона, 8, ЄДРПОУ 232741869) 9141875,14грн.

4.Стягнути з ТзОВ „Карнеол” (м.Львів, вул.Д.Вашингтона, 8, ЄДРПОУ 232741869) на користь ПП „Інвестсервіс-плюс” (м.Львів, вул.Заводська,15/18, ЄДРПОУ 33753701) 9141875,14грн.

5.Стягнути з ПП „Інвестсервіс-плюс” (м.Львів, вул.Заводська,15/18, ЄДРПОУ 33753701) в доход державного бюджету 9141875,14грн.

6.Стягнути з ТзОВ „ТФ „Вудмакс” (м.Київ, вул.Рейтарська,37, ЄДРПОУ 33550885) в доход державного бюджету 566,67грн. судового збору.

7.Стягнути з ТзОВ „Карнеол” (м.Львів, вул.Д.Вашингтона, 8, ЄДРПОУ 232741869) в доход державного бюджету 566,67грн. судового збору.

8.Стягнути з ПП „Інвестсервіс-плюс” (м.Львів, вул.Заводська,15/18, ЄДРПОУ 33753701) в доход державного бюджету 566,67грн. судового збору.

9.Виконавчі листи видати після вступу постанови в законну силу.

10.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.

Суддя                                                                                                       Станько Л.Л.