Постанова

від 10.05.2022 по справі 420/4748/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/4748/21Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Косцової І.П.,

суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

за участі секретаря Брижкіної І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТУНА» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТУНА» до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРТУНА» звернулось до суду першої інстанції з позовом,у якому просило:

визнати протиправною та скасувати постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті від 01.02.2021 року №229791 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 34 000 грн. за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу та №229792 про застосування адміністративно - господарського штрафу у сумі 1 700 грн. за перевезення вантажу без наявності документів, зокрема, товарно-транспортної накладної.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при здійсненні габаритно-вагового контролю допущено численні порушення чинного законодавства, вагові параметри автомобіля визначені невірно, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів складено безпідставно, а прийняті на підставі вказаних актів постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів є протиправними.

Позивач наголошує на порушенні процедури здійснення контролю за дотриманням габаритно-вагових норм, зокрема, талон зважування не містить підпису посадових осіб та водія транспортного засобу; матеріали не містять доказів проведення повірки засобів вимірювання; не визначена марку та модель вагового комплексу; визначена маса автомобіля з вантажем перевищує максимально допустиму, що унеможливлювало використання такого автомобіля.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправною та скасував постанову №229792 від 01.02.2021 року про застосування адміністративно - господарського штрафу у сумі 1 700 грн. за перевезення вантажу без наявності документів. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив наявність у позивача товарно-транспортної накладної, що виключає накладення на нього стягнення за порушення абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відмовляючи у задоволення позовної вимоги щодо постанови №229791 від 01.02.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 34 000 грн. за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем дотримано процедуру габаритно-вагового контролю, зважування здійснено приладом, який пройшов повірку, а зазначені позивачем доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).

В апеляційний скарзі ТОВ «ФОРТУНА», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняте у справі судове рішення у частині, якою відмовлено у задоволенні позову та постановити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначає про хибність висновку суду першої інстанції щодо дотримання відповідачем методики здійснення габаритно-вагового контролю.

Наполягає, що зважувальний комплекс не пройшов повірку у визначеному законом порядку, а відтак результати проведеного габаритно-вагового контролю не можуть вважатись належними.

Апелянт звертає увагу, що суд першої інстанції залишив поза увагою його доводи стосовно невідповідності оформлення талону зважування, на якому відсутні підписи посадових осіб. За таких обставин талон не може бути доказом та всі складені на підставі нього документи є недопустимими доказами.

Крім того апелянт вказує, що положення чинного законодавства не передбачають видачу дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, отже на перевізника не може накладатись штраф відповідно до абз.15 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за відсутність такого дозволу.

Також зазначає про порушення відповідачем процедури притягнення до відповідальності, оскільки на час винесення оскаржуваної постанови його представник не отримав копій всіх матеріалів та подав клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане порушило його право на участь у розгляді справи та свідчить про недотримання відповідачем процедури розгляду справи.

Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки своїм правом на подання відзиву не скористалось.

Фактичні обставини справи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 24.12.2020 року об 11 год. 45 хв. працівниками Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на 162 км + 651 м автомобільної дороги М-14 Одеса Мелітополь - Новоазовськ було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля позивача MAN TGA 41.480 реєстраційний номер НОМЕР_1 , що перевозив асфальтобетон, за результатами якого складено:

талон від 24.12.2020 року №981 з результатами зважування (а.с. 15);

довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 24.12.2020 року №046794 (а.с. 16);

акт від 24.12.2020 року №044317 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с. 17);

акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.12.2020 року №215692 (а.с. 1).

В Талоні №981 вказано дату, час номерний знак транспортного засобу, режим зважування, вагу на кожне колесо, на кожну вісь та загальну вагу.

Довідкою №046794 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 24.12.2020 року встановлено, що поосьове навантаження складає: 1) 9,55; 2) 10,50; 3) 17,00; 4) 16,10; повна маса транспортного засобу 53,15 тон.

Актом №044317 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів визначено, що нормативно допустима маса 40,00 т, фактична - 53,15 т.; нормативно допустиме осьове навантаження 11 / 11/ 11/ 11/, фактичне 9,55/ 10,50/ 17,00/ 16,10.

Вказаним Актом визначено про порушення правил перевезення вантажу (а/бетону) з с. Гороховка, Миколаївська область до м. Миколаїв, Миколаївська область з перевищенням визначених п.22.5 ПДР України габаритно вагових норм на загальну вагу на 32,88% без відповідного дозволу; на здвоєну вісь 25,31%, на здвоєну вісь 106,88 % за що встановлена відповідальність абз.16 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевищення встановлених габаритно-вагових норм законодавства понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Актом №215692 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.12.2020 року встановлено порушення абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» надання послуг/ перевезення вантажу без наявності документів передбачених ст. 48 Закону, а саме: відсутня, неоформлена товарно-транспортна накладна.

За наслідками встановлених порушень Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 01.02.2021 року прийнято:

постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №229791, якою стягнуто з позивача адміністративно-господарський штраф в сумі 34000 гривень за перевищення понад 20% встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу;

постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №229792, якою стягнуто з позивача адміністративно-господарський штраф в сумі 1700 гривень за перевезення вантажу без наявності документів, а саме: відсутня, неоформлена товарно-транспортна накладна.

Правомірність вказаних постанов є предметом спору у справі, що розглядається.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.

Оскільки ТОВ «ФОРТУНА» подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції щодо відмови у скасуванні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №229791, якою стягнуто з позивача адміністративно-господарський штраф в сумі 34000 гривень за перевищення понад 20% встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, судова колегія у відповідності до вимог ч.1 ст. 308 КАС України переглядає оскаржуване рішення виключно у вказаній частині.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» (далі Закон №3353-ХІІ) до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

За приписами частини другої статті 29 Закону №3353 з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.22.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, згідно з п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Частиною 3 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі Закон №2344-ІІІ) встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

У разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил №30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879) вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктом 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

За змістом пунктів 26, 27 Порядку Порядок №879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до пункту 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

У відповідності до пункту 18 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно до пункту 23 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Пунктом 31-1 Порядку №879 передбачено, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

За приписами пункту 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

В свою чергу, згідно з абзацом 16 частини 1 статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі складених відповідачем під час перевірки документів вбачається, що загальне навантаження склало 53,15 т при допустимій 40,00 т, внаслідок чого загальна вага перевищила допустимі норми на 32,88% .

Також у Довідці №046794 зафіксовано тип транспортного засобу вантажний автомобіль з восьма колесами, що розміщені двома здвоєними осями

Дослідивши документи, складені відповідачем під час проведення контролю, судова колегія констатує, що вони відповідають один одному та свідчать про допущені позивачем порушення габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу.

При цьому твердження позивача, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу повна маса автомобіля складає 41 000 кг, не спростовує висновки вагового контролю та вказує на рекомендовану виробником повну масу.

Судова колегія дослідила надану позивачем накладну №003 від 23.12.2021 року, відповідно до якої маса вантажу становить 21.5 т та відхиляє її у якості доказу, оскільки остання не містить відтисків печаток вантажовідправника та вантажоотримувача.

Окреме посилання позивача на відсутність підпису посадової особи на талоні зважування №981 не приймається судом, оскільки вказаний талон автоматично роздруковується після процедури динамічного зважування та не містить місця для підпису посадової особи.

Таким чином, матеріалами перевірки підтверджується порушення позивачем ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та наявність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за абз.16 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 34 000 грн.

Щодо посилань позивача на неможливість встановлення законності використання вимірювального приладу, слід зазначити таке.

Згідно з п.12-13 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

З матеріалів справи вбачається, що на прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісі, яким здійснено вимірювання вагових параметрів транспортного засобу позивача, наявний сертифікат відповідності № UA.TR.002.CB.0300-17.

Стосовно доводів апелянта про порушення його права на усть у розгляді справи про застосування адміністративно-господарського штрафу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, згідно пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У відповідності до пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Як убачається з матеріалів справи, 18.01.2021 року на адресу позивача було направлено лист, в якому запропоновано останньому прийняти участь у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке відбудеться 01.02.2021 року.

Апелянт зазначає, що лист отримав 29.01.2021 року, тобто до розгляду справи.

Пунктом 27 Порядку №1567 встановлено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункт 27 Порядку №1567).

Судова колегія за наслідком перевірки процедури застосування адміністративно-господарського штрафу констатує її дотримання відповідачем у частині належного сповіщення позивача та забезпечення завчасної обізнаності про час та місце розгляду справи.

Подання представником позивача 01.02.2021 року клопотання про відкладення розгляду справи не може вважатись підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки позивач реалізував своє право на захист та надання пояснень через подання даного позову.

У постанові від 22.05.2020 року у справі № 825/2328/16 Верховний Суд зазначив, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

При цьому суд зауважує, що відсутність особи на час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу права спростовувати вину в суді та у зв`язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01.03.2018 у справі № 820/4810/17.

З огляду на встановлені обставини у даній справі та перевірку їх доказами, судова колегія визначає, що постанова Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №229791 від 01.02.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 34 000 грн. за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства та за наявності доведених порушень з боку ТОВ «ФОРТУНА».

Таким чином апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що оскаржувана постанова прийнята в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, є правомірною та не підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТУНА» - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя Косцова І.П.Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.