Ухвала

від 10.05.2022 по справі 810/4582/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 травня 2022 року

м. Київ

справа № 810/4582/17

адміністративне провадження № К/990/4663/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №810/4582/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК «Світанок» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВК «Світанок» звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0049881202 від 05.02.2017, яким визначено суму грошового зобов`язання у розмірі 14998493,32грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 позов задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №0049881202 від 05.10.2017.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК «Світанок» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області судові витрати у розмірі 22497,75грн.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Київській області 31.01.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15.02.2022 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 КАС України, оскільки касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, та встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву із зазначенням інших підстав, які з об`єктивних причин унеможливили реалізацію права на звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 21.04.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102935551428.

04.05.2022 на адресу Верховного Суду надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, при цьому відповідач хоч і ставить питання про поновлення строку, однак жодних доводів щодо поважності пропуску цього строку не наводить.

Так в обґрунтування поданого клопотання податковий орган наводить доводи щодо дотримання строків при зверненні з апеляційною скаргою та вказує на обставини що пов`язані із запровадженням в Україні воєнного стану.

Разом з тим, наведені податковим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Головне управління ДПС у Київській області, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, а труднощі організації роботи податкового органу, не повинні впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення касаційної скарги.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Крім того, податковий орган звернувся з клопотанням у якому просив суд замінити Головне управління ДПС у Київській області (код ЄРДПОУ 43141377) його процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДПС у Київській області, як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44096797).

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про здійснення процесуального правонаступництва та відмови у відкритті.

Керуючись статтею 52, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання Головного управління ДПС у Київській області про здійснення процесуального правонаступництва.

Замінити Головне управління ДПС у Київській області (код ЄРДПОУ 43141377) його процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДПС у Київській області, як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44096797).

Відмовити Головному управлінню ДПС у Київській області у поновленні строку на касаційне оскарження додаткового рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №810/4582/17.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №810/4582/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК «Світанок» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова