ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2022 року
м. Київ
справа № 810/3998/17
адміністративне провадження № К/9901/766/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ``АНІКА`` на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2018 (суддя Харченко С.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 (суддя-доповідач: Кузьменко В.В., судді: Бабенко К.А., Троян Н.М.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ``АНІКА`` до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В :
У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ``АНІКА`` (далі - позивач, ТОВ ``АНІКА``, товариство) звернулося до суду з позовом до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, ОДПІ), у якому просило:
- визнати незаконним та скасувати рішення ОДПІ від 12.04.2017 №3050/10/10-13-11-02;
- зобов`язати ОДПІ прийняти одержану податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) календарний місяць березень 2017 року з додатками та доповненням до неї ТОВ ``АНІКА`` з введенням до інформаційних баз даних Державної фіскальної служби України відомостей з цих поданих позивачем документів від 12.04.2017.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 22.06.2018, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018, позовну заяву повернув, оскільки позивач не усунув її недоліки щодо сплати судового збору.
На зазначені судові рішення у цій справі позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, крім іншого, обґрунтовані посиланням на те, що заявлені у цій справі вимоги є однією вимогою немайнового характеру, однак суд обчислив суму судового збору за кожну вимогу немайнового характеру окремо, внаслідок чого безпідставно повернув позовну заяву.
Відповідач не реалізував процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
Касаційний перегляд справи здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ`` від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС та відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС).
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду (далі - Колегія суддів) дійшла висновку, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають зазначеним вимогам, з огляду на таке.
Як установлено матеріалами справи, підставами позову, якими, крім іншого, позивач обґрунтовує свої вимоги, становили такі обставини: 12.04.2017 товариство подало до ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за березень 2017 року разом з додатками та доповненнями; листом від 12.04.2017 №3050/10/10-13-11-02 ОДПІ повідомило позивача про анулювання його реєстрації платником ПДВ з 16.12.2016, у зв`язку з чим відповідно до норми статті 184 Податкового кодексу України подання товариством вказаної податкової звітності не передбачено.
Не погоджуючись з такими діями контролюючого органу позивач звернувся до суду із цим позовом.
Суд першої інстанції ухвалою від 22.11.2017 позовну заяву ТОВ ``АНІКА`` залишив без руху з тієї підстави, що позивач сплатив судовий збір за подання позову у меншому розмірі, ніж передбачено законом. Суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні із позовною заявою пред`явлено дві вимоги немайнового характеру, тоді як судовий збір сплачено лише за одну - 1600,00 грн.
Позивач у заяві про роз`яснення ухвали від 22.11.2017, крім іншого, наголошував про помилковий підхід суду щодо кількості заявлених ним вимог немайнового характеру.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 12.02.2018, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018, відмовив у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення.
Водночас, з метою забезпечення права позивача на судовий захист, суд першої інстанції ухвалою від 12.02.2018 продовжив строк для усунення недоліку позовної заяви на п`ять днів з дня отримання позивачем цієї ухвали, а ухвалою від 22.06.2018 повернув позовну заяву, оскільки позивач не усунув її недоліки і не доплатитив судовий збір за другу вимогу немайнового характеру.
Апеляційний адміністративний суд підтримав ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви (ухвала від 29.11.2018). При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, достатній для їх усунення, на які вказав суд першої інстанції.
Так, частиною третьою статті 106 КАС, чинної на час постановлення судом першої інстанції ухвали про залишення позовної заяви без руху (22.11.2017), передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
За приписами частин першої статті 108 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
15.12.2017 набрав чинності Закон України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів`` від 03.10.2017 №2147-VIII, яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.
Відповідно до положень пункту 12 Розділу VІІ ``Перехідні положення`` цього Кодексу заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС (в редакції з 15.12.2017) позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюється Законом України ``Про судовий збір`` від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на час звернення товариства з позовною заявою) встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом частини 3 статті 6 вказаного Закону у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору за подання позовної заяви, судам попередніх інстанцій слід було врахувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.
Щодо застосування норм Закону №3674-VI при визначенні розміру судового збору за подання позовної заяви, в якій об`єднано декілька вимог немайнового характеру, Верховний Суд дотримується сталої позиції (зокрема, але не виключно, постанови від 14.06.2018 у справі №810/827/17, від 12.11.2019 у справі №640/21330/18, від 05.06.2020 у справі №280/5161/19, від 02.12.2021 у справі №280/5145/19).
Спірні правовідносини виникли між учасниками ТОВ ``АНІКА`` та ОДПІ щодо відмови контролюючого органу у прийнятті податкової звітності позивача за березень 2017 року з підстави анулювання реєстрації товариства як платника ПДВ з 16.12.2016, а тому лист ОДПІ від 12.04.2017 №3050/10/10-13-11-02, яким повідомлено позивача про ці обставини, у цих відносинах є похідним. Тобто, вимога про визнання незаконним та скасування рішення (листа) ОДПІ від 12.04.2017 №3050/10/10-13-11-02 має похідний (інформативний) характер і залежить від наявності самого порушеного права платника податків внаслідок отримання відмови у прийнятті податкової декларації контролюючим органом, яке підлягає захисту в ефективний спосіб.
Товариство в позовній заяві об`єднало дві вимоги немайнового характеру та сплатило за її подання судовий збір у сумі 1600,00 грн, що відповідає розміру, встановленому законом. Документ (платіжне доручення від 09.11.2017 №1208), що підтверджує сплату судового збору, був доданий до позовної заяви (а.с. 3 т. І).
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції неправильно визначив розмір судового збору за подання позовної заяви і безпідставно її повернув у зв`язку з не усуненням її недоліків.
Помилка суду першої інстанції апеляційним судом також не була усунута.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ``АНІКА`` задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко В.В. Хохуляк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2022 |
Оприлюднено | 23.06.2022 |
Номер документу | 104282856 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні