Рішення

від 11.05.2022 по справі 752/29834/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/29834/21

Провадження № 2/752/4607/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

12.05.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Гладибороди Л.О.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «ТОВАРНА СЕКЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МІЖНАРОДНОЇ ФОНДОВОЇ БІРЖІ» про визнання трудових відносин припиненими, -

в с т а н о в и в:

у грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання трудових відносин припиненими.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він з 24 листопада 2014 року по березень 2015 року працював на посаді директора ДП «ТС УМФБ». З березня 2015 року він фактично не виконує обов`язків директора та не мав трудових відносин з вказаним товариством, проте такі відомості не були відображенні у ЄДР. 20 вересня 2021р. позивач написав заяву про звільнення його з посади директора ДП «ТС УМФБ» та направив її безпосередньо ДП «ТС УМФБ», а 11.10.2021р. позивач надіслав ДП «ТС УМФБ» повідомлення про проведення загальних зборів учасників підприємства 15.11.2021 р. Проте, збори не відбулися у зв"язку з відсутністю учасників ДП «ТС УМФБ». Бездіяльність товариства та засновників призвела до порушення його трудових прав, оскільки позивач позбавлений можливості вільно обирати працю.

За таких підстав, позивач просить суд визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 з ДП «ТС УМФБ» з 05.10.2021 року у зв`язку з його звільненням з посади директора за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 грудня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі. (а.с. 27)

21 лютого 2021 року автоматизованою системою документообігу суду було визначеного для розгляду цієї позовної заяви суддю Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідач ДП «ТС УМФБ» відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ОСОБА_1 з 11.11.2014 року був призначений директором ДП «ТС УМФБ».

20 вересня 2021 року ОСОБА_1 написав заяву про звільнення з посади директора ДП «ТС УМФБ» на підставі ст. 38 КЗпП.

11 жовтня 2021 року ОСОБА_1 направив повідомлення про скликання позачергових загальних зборів підпиємства для вирішення питання про його звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасником товариства є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Звертаючись у суд з даним позовом, ОСОБА_1 стверджує, що 15 листопада 2021 року позачергові збори ДП «ТС УМФБ» не відбулися в зв`язку з неявкою учасників зборів.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітню плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбаченні законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами для припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38,39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40,41) або не вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на визначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижня.

Таким чином, на підставі письмової заяви та попередивши власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний трудовий договір за ч. 1 ст. 38 КЗпП України, що ОСОБА_1 було здійснено.

Статтями ст. 97, 99 Цивільного кодексу України встановлено, що управління товариством здійснюють його органу. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Аналогічні положення закріпленні у ч. 1 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року N 1576-XII, ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII.

Відповідно до положень статті 38 КЗпП України, ст. 58,59,60,62 Закону України «Про господарські товариства» право Товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників Товариства провести загальні збори, на яких розглянути заяву керівника Товариства та створити/призначити новий виконавчий орган.

Згідно із ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю (індивідуально-трудова діяльність, фермерство тощо), так і можливість працювати за друдовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невід`ємним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Реалізація права громадянина на працю здійснюється шляхом укладання ним трудового договору і виконання кола обов`язків за своєю спеціальністю, кваліфікацією або посадою, яка передбачається структурою і штатним розписом підприємства, установи чи організації.

Приписами ст. 22 КЗпП України та ст. 43 Конституції України забороняють будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладанні, зміні та припиненні трудового договору.

Таким чином, уповноважені на звільнення керівники ДП «ТС УМФБ» проігнорували повідомлення ОСОБА_1 про бажання реалізувати своє право на вільний вибір трудової діяльності, не розглянули по суті його заяву про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконали покладені на них обов`язків, тим самим допустили порушення трудових прав ОСОБА_1 .

Положенням статті 10 Закону про державну реєстрацію юридичних осіб, свідчить, що наявність інформації у відкритому ЄДРПОУ про позивача як керівника ДП «ТС УМФБ» з огляду на фактичне припинення трудових відносин між ними, створює недостовірне уявлення у третіх осіб щодо керівництва ДП «ТС УМФБ» саме позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, документів, що подаються заявником для державної реєстрації, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДРПОУ щодо серед іншого, зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 908,00 гривень.

Керуючись статтями 21,38 КЗпП України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «ТОВАРНА СЕКЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МІЖНАРОДНОЇ ФОНДОВОЇ БІРЖІ» про визнання трудових відносин припиненими - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством «ТОВАРНА СЕКЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МІЖНАРОДНОЇ ФОНДОВОЇ БІРЖІ» (ЄДРПОУ 31753427) з дати набрання чинності рішення у справі з посади директора за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України.

Стягнути з Дочірнього підприємства «ТОВАРНА СЕКЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МІЖНАРОДНОЇ ФОНДОВОЇ БІРЖІ» на користь ОСОБА_1 908,00 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: