Рішення

від 11.05.2022 по справі 510/258/22

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/258/22

Провадження № 2/510/789/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.05.22 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Пройка С.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (законний представник ОСОБА_2 ) до ОСОБА_3 про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутність.

Представник позивачки ОСОБА_1 (законний представник ОСОБА_2 ) ОСОБА_4 на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія договору дарування від 26.11.2021р.; копія акту від 16.01.1977р. про відведення земельної ділянки під житлову забудову; копія акту прийому-передання майна від 26.11.2021р.; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія рішення Ренійського районного суду Одеської області від 27.09.2021р. ; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_5 ; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (на житловий будинок) від 06.09.2019р.; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (на земельну ділянку) від 06.09.2019р.; копія кадастрового плану земельної ділянки; копія акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 05.02.2019р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що законний представник позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 , діюча через свого представника адвоката Златі Н.С., звернулася до суду із вищезгаданими вимогами до ОСОБА_3 , зазначивши, що 26.11.2021р. між нею (як законним представником ОСОБА_1 ) та відповідачем була досягнута домовленість про дарування нерухомості та присадибної земельної ділянки. Тоді ж між сторонами був письмово укладений договір дарування нерухомості та землі, згідно якого відповідач подарував, а позивачка прийняла у дар житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,068 га, розташовану за цією ж адресою, виділену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Згідно рішення Ренійського районного суду Одеської області від 27.09.2021р. власником вищевказаного житлового будинку та присадибної земельної ділянки рахується ОСОБА_3 , однак у єдиному державному реєстрі прав власності на нерухомість вищевказаний житловий будинок та земельна ділянка не були перереєстровані на нього, як на нового власника. Таким чином, з листопада 2021 р. позивачка прийняла в дар від відповідача об`єкт нерухомості та земельну ділянку, від них не відмовлялася, це підтверджується доводами законного представника позивачки, викладеними у позові, та не заперечується відповідачем. Оскільки на момент укладення угоди сторони не мали змоги засвідчити договір нотаріально, вони домовилися зробити це згодом. Після вчинення правочину позивачка користується отриманою у дар нерухомістю та землею, доглядає за їх збереженням в цілому, сплачує всі необхідні платежі. З метою нотаріального засвідчення правочину, позивачка, діюча через свого законного представника, неодноразово зверталася до колишнього власника, однак, ОСОБА_3 від посвідчення договору ухиляється, на прохання законного представника позивачки не реагує, мотивуючи нестачею часу, матеріальними складнощами. При зверненні до відповідних органів з питанням про переоформлення документації на житловий будинок та земельну ділянку на себе, законному представнику позивачки було роз`яснено, що зробити це неможливо, оскільки у сторін відсутній правовстановлюючий, належним чином завірений документ на доказ вчинення правочину. Враховуючи вищенаведене, позивачка вимушена була звернутися із позовом до суду.

Згідно ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. За ч. 2 ст. 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Отже, між сторонами була досягнута взаємозгода за всіх істотних умов договору, дарувальник передав безоплатно дарунок позивачці, обдарована прийняла цей дарунок та не відмовилася від нерухомості та землі. Позивачка фактично вступила у володіння і розпорядження нерухомістю та земельною ділянкою, постійно наглядає за збереженням майна, діючи через свого законного представника, - тобто правочин між сторонами фактично відбувся.

Вивчивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки доводи позивачки знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Згідно ст. 220 ЦК України договір, укладений із порушеннями нотаріальної форми є нікчемним. Однак, в ч.2 вищевказаної статті зазначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Така можливість передбачена законом як одна із форм захисту інтересів добросовісного учасника цивільних правовідносин. Таким чином, по даній справі між сторонами при укладанні договору дарування була досягнута угода по всіх істотних умовах: щодо об`єкта нерухомого майна житлового будинку та земельної ділянки, які були безоплатно передані позивачці у дарунок і якими вона на теперішній час користується, проте через нотаріальне непосвідчення договору, не може переоформити на себе. Факти укладення угоди, передачі об`єкту нерухомості та землі підтверджуються доводами позивачки, які відповідач визнав, крім того, обставини дарування сам відповідач не заперечує. В даний час звернення за оформленням договору дарування є неможливим, оскільки прохання законного представника позивачки з цього приводу відповідачем не сприймаються, так як потребують додаткових матеріальних витрат.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Крім того, ч. 3 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов`язки відповідача щодо житлового будинку та присадибної земельної ділянки та встановленні права на нерухомість у позивачки, тому є правові підстави визнати договір дійсним та право власності на житловий будинок та землю за позивачкою.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 141, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 220, 328, 334, , 386, 392, 717 - 719 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (законний представник ОСОБА_2 ) задовольнити.

Договір дарування від 26.11.2021 року, згідно із яким ОСОБА_3 подарував, а ОСОБА_1 , діюча через свого законного представника ОСОБА_2 , прийняла у дар житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,068 га, розташовану за цією ж адресою, виділену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), - визнати дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на:

житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку площею 0,068 га із кадастровим номером 5124110100:02:007:0528, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Вячеслав ДУДНИК