Рішення

від 02.05.2022 по справі 904/8251/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.2022м. ДніпроСправа № 904/8251/21

За позовом Виконувача обов`язків керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області і в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах

Позивача -1 - Міністерства аграрної політики та продовольства України

Позивача -2 - Українського державного фонду підтримки фермерського господарства в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

до Селянсько-фермерського господарства "Савойя"

про стягнення коштів поворотної фінансової допомоги.

Суддя Юзіков С.Г.

За участі секретаря судового засідання: Барабанова Д.М.

Представники:

Прокурор Деркач І.П.

Позивач-1 Кулініч В.М.

Позивач-2 - не прибув

Відповідач не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор просив стягнути з Відповідача на користь держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерського господарства в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 240 000,00 грн. коштів поворотної фінансової допомоги, та на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 3 600,00 грн. судового збору.

Від Позивача -1 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що Позивач -2 надав поворотну фінансову допомогу СФГ "Савойя" шляхом укладення Договору про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству № 31 ФГ - 2017 від 18.12.2017 (далі Договір), за яким Позивач-2 зобов`язується надати фінансову підтримку на поворотній основі Відповідачеві в сумі 400 000,00 грн. Відповідно до пункту 3.4.2. Договору повернення отриманих коштів здійснюється за наступним графіком: до 01.12.2018 в сумі 80 000,00 грн.; до 01.12.2019 в сумі 80 000,00 грн.; до 01.12.2020 в сумі 80 000,00 грн.; до 01.12.2021 в сумі 80 000,00 грн.; до 01.11.2022 в сумі 80 000,00 грн. Згідно з Довідкою щодо заборгованості до державного бюджету по Договору про надання фінансової підтримки № 31 ФГ - 2017 від 18.12.2017 заборгованість Відповідача перед державним бюджетом станом на 30.04.2021 становить 240 000,00 грн. Дніпропетровським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до СФГ "Савойя" направлено претензію № 53-4/ЗК/ЗО-03/21/4 від 30.03.2021 з вимогою повернути до державного бюджету України протягом 30 календарних днів прострочену заборгованість в розмірі 240 000,00 грн. Так, у зв`язку з невиконанням СФГ "Савойя" умов Договору, що в свою чергу унеможливлює здійснення функцій держави щодо наповнення спеціального фонду Державного бюджету України, Позивач 1 підтримує вимоги позовної заяви.

30.11.2021 від Прокурора надійшла заява про збільшення позовних вимог, мотивована тим, що у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/8251/21, підставою для пред`явлення позову у даній справі є неповернення у встановлений Договором строк Відповідачем коштів поворотної фінансової допомоги за Договором у сумі 240 000,00 грн. Водночас, у зв`язку з отриманням 15.11.2021 Павлоградською окружною прокуратурою розрахунку розміру інфляційних втрат та пені за несвоєчасне повернення грошових коштів, виконаного Дніпропетровським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, виникла необхідність у збільшенні позовних вимог. У зв`язку з цим, Прокурор просить стягнути з Відповідача на користь держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 240 000,00 грн. коштів поворотної фінансової допомоги, з урахуванням встановленого індексі інфляції у сумі 35 136,00 грн. та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення у сумі 33 271,23 грн., 3% річних 13 807,66 грн. Стягнути з Відповідача на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір.

За заявою Позивача -1 судове засідання проводилося в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Відповідач відзив на позов не надав.

16.02.2022 від представника Відповідача адвоката Шахова Д. надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату та надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, заява мотивована тим, що договір про надання правової допомоги, укладений з Відповідачем 16.02.2022, у зв`язку з чим представник не мав змоги раніше ознайомитися з матеріалами справи.

У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.12.2017 Український державний фонд підтримки фермерських господарств (далі Укрдержфонд) та Фермерське господарство "САВОЙЯ" (далі фермерське господарство) уклали Договір № 31 ФГ-2017 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству (далі Договір) за п. 1 якого Укрдержфонд надає фінансову підтримку на поворотній основі фермерському господарству "САВОЙЯ" в сумі 400 000,00 грн., а фермерське господарство зобов`язується використати її за цільовим призначенням і повернути зазначену суму фінансової підтримки у строки та на умовах, що визначені цим Договором.

Відповідно до підп. 3.2.1 Договору, Укрдержфонд зобов`язаний надати обумовлену Договором суму фінансової підтримки у безготівковому порядку шляхом перерахування зазначеної суми платіжним дорученням на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.

Підпунктом 3.4.2. Договору передбачено, що фермерське господарство зобов`язане повернути кошти фінансової підтримки Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: до 01.12.2018 в сумі 80 000,00 грн.; до 01.12.2019 в сумі 80 000,00 грн.; до 01.12.2020 в сумі 80 000,00 грн.; до 01.12.2021 в сумі 80 000,00 грн.; до 01.11.2022 в сумі 80 000,00 грн.

Фінансова підтримка надається фермерському господарству з кінцевим терміном повернення 01 листопада 2022р. та повертається останнім згідно з встановленим графіком (пункт 3.4.2 Договору), крім випадків зміни умов Договору та/або розірвання Договору Укрдержфондом в односторонньому порядку та вимоги від фермерського господарства дострокового повернення фінансової підтримки (п. 4.1. Договору).

Цей Договір діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов`язань, передбачених цим Договором (п. 4.2. Договору).

Відповідно до законодавства України у випадку прострочення строку виконання зобов`язання з повернення коштів фінансової підтримки Укрдержфонду фермерське господарство зобов`язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу (п. 5.1. Договору).

За несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Укрдержфонду пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення (п. 5.2. Договору).

Укрдержфондом на виконання п. 3.2.1 Договору, у безготівковому порядку на поточний рахунок СФГ "Савойя" перераховано 400 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 66 від 21.12.2017.

За даними Прокурора та Позивачів, Відповідач, всупереч вимог Договору, кошти фінансової допомоги не повертав, у зв`язку з чим Дніпропетровське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств направило Відповідачеві претензію № 53-4/ЗК/30-03/21/4 від 30.03.2021, в якій просило протягом 30 календарних днів погасити прострочену заборгованість перед державним бюджетом України у розмірі 240 000,00 грн. Відповіді на претензію Відповідач не надав, прострочену заборгованість не погасив.

Відповідно до довідки № 53-4/ЗК/30-04/21/4 від 30.04.2021 Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств щодо заборгованості до державного бюджету по Договору про надання фінансової підтримки № 31 ФГ-2017 від 18.12.2017р. станом на 30.04.2021 прострочена заборгованість становить 240 000,00 грн.

Дніпропетровське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернулося з листом № 53-4/ЗК/30-03/21 від 30.03.2021 до Павлоградської окружної прокуратури з проханням вжити заходів прокурорського реагування стосовно СФГ "Савойя".

На прострочений борг Відповідача нараховано 35 136,00 грн. індексу інфляції за період з листопада 2018 року по жовтень 2021 року, 33 271,23 грн. пені за період з 31.10.2020 по 31.10.2021, 13 807,66 грн. 3% річних за період з 01.12.2018 по 31.10.2021.

Наведені обставини стали причиною звернення Прокурором з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є: факт невиконання Відповідачем умов договору в частині своєчасного повернення грошових коштів, наявність підстав для нарахування штрафних санкцій та компенсаційних платежів.

Відповідно до ч. 3,5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам (ч.1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру").

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді і зазначив, що існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію: "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Водночас ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у судовому провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянин й або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.10.2019 № 926/979/19).

Прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18).

Звертаючись з позовом до суду, Прокурор посилається на відсутність звернення Позивача до суду, який лише надіслав листа до Прокуратури із проханням звернутися до суду саме Прокурором.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77 визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач відзив на позовну заяву, доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми суду не надав.

Перевіривши доводи Прокурора та Позивача -1, проаналізувавши матеріали справи (докази) (Договір, платіжне доручення, претензію), беручи до уваги, що відповідно до підп. 3.4.2. Договору строк повернення коштів настав, а за даними Прокурора та Позивачів не спростованими Відповідачем, останній не повернув кошти фінансової підтримки, суд вважає, що вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Перевіривши розрахунки Прокурора, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки 3% річних проведено вірно, а при розрахунку індексу інфляції Прокурор припустився помилки, оскільки проводив нарахування за 2018-2019 роки з листопада місяця, тоді як Договором визначено строк повернення коштів до 01 грудня. Отже, за перерахунком суду за грудень 2018- жовтень 2021 індекс інфляції становить 15 578,55 грн., за грудень 2019 жовтень 2021 10 943,74 грн., за грудень 2020 жовтень 2021 7 574,14 грн.

Щодо нарахування пені, то вона нарахована на суму 240 000,00 грн. за період з 31.10.2020 по 31.10.2021, однак ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. Договором не встановлено інших умов нарахування штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, за платіж 80 000,00 грн., який необхідно було повернути до 01 грудня 2020 нарахування пені має припинитися 31.05.2020 (за попередніми платежами раніше).

Тобто, пеня нарахована поза межами строку, протягом якого можливо нараховувати пеню (з 31.10.2020 по 31.10.2021, у той час як останній шестимісячний строк нарахування відповідно до ч.6 ст.232 ГК України закінчився у травні 2020). У зв`язку з наведеним, вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, до стягнення належить 240 000,00 грн. поворотної фінансової допомоги, 34 096,43 грн. індексу інфляції, 13 807,66 грн. 3 % річних, решта вимог задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Селянсько-фермерського господарства "Савойя" (51473, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с. Межиріч, вул. Сонячна, буд. 31, код 30355599) на користь держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, кім. 503, 505, 507, 509, 511, код 20029342) в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (49600, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52, кім. 459, код 20029342) 240 000,00 грн. поворотної фінансової допомоги, 34 096,43 грн. індексу інфляції, 13 807,66 грн. 3% річних.

У решті позову відмовити.

Стягнути з Селянсько-фермерського господарства "Савойя" (51473, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с. Межиріч, вул. Сонячна, буд. 31, код 30355599) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, буд. 38, код 02909938) 4 318,56 грн. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Повне судове рішення складено 13.05.2022.

Суддя С.Г. Юзіков