ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2022 року
м. Київ
Cправа № 905/20/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Міщенко І. С., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Маріупольської міської ради Донецької області і заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Донецької області від 16.06.2021 (суддя Говорун О. В.)
і постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 (головуючий суддя Радіонова О. О., судді Істоміна О. А., Стойка О. В.)
у справі № 905/20/21
за позовом керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект"
про стягнення заборгованості,
(у судовому засіданні взяли участь: прокурор - Шекшеєва В. С., представник позивача - Драпак Е. О., представник відповідача - Бутін І. М.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Керівник Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області (замінено згідно з ухвалою місцевого господарського суду на Лівобережну окружну прокуратуру Донецької області) (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області (далі - позивач, Міська рада) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект" (далі - відповідач, ТОВ "Комплект") про стягнення 1 632 851,75 грн недоотриманої орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1412336900:01:004:0277 комунальної форми власності загальною площею 1,1530 га, що розташована в місті Маріуполь Донецької області по вул. Виноградній, 60-А, за відсутності укладеного договору оренди, за період з 01.01.2017 по 31.12.2019.
2. Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на: безпідставність застосування кондикції до спірних правовідносини, оскільки на думку відповідача, земельна ділянка загальною площею 0,80 га за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Виноградна, 60-А, належить відповідачу на праві постійного користування, як і попередньому власнику водної станції, що розташована на вказаній земельній ділянці; відсутність встановленого факту користування відповідачем спірної земельної ділянки в розмірі визначеному позивачем - 1,1530 га; незгоду з пропозицією Міської ради по встановленню сервітуту (вільного проїзду та проходу по земельній ділянці) на земельній ділянці 1,1530 га; порушення процедури розрахунку розміру збитків, що полягають у не включенні представника ТОВ "Комплект" до складу комісії, що здійснює такий розрахунок, позбавленні відповідача можливості подавати докази та документи, що впливають на визначення розміру збитків, а також викласти свої зауваження в акті, що був прийнятий за наслідками роботи цієї комісії, і який не був підписаний двома членами комісії. Окрім наведеного, вказав про відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду із даним позовом, а також просив застосувати позовну давність до частини вимог.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.06.2021 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Комплект" на користь Міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати 143 434,94 грн та 2 151,52 грн витрат з оплати судового збору. В задоволенні інших вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції дослідив, що відповідач на підставі договору купівлі-продажу від 16.07.2001, набув у власність "Водну станцію", яка знаходиться за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Виноградна, 60-а, (двох поверхова будівля) площею 891,6 кв.м. У 2017 році Міська рада затвердила проєкт землеустрою ТОВ "Комплект" щодо відведення та надання із земель рекреаційного призначення в оренду строком на 1 рік земельну ділянку площею 1,1530 га з кадастровим номером 1412336900:01:004:0277. Доказів укладання договору оренди земельної ділянки за результатами прийнятих зазначених вище рішень суду не надано. У 2020 році відповідачу повторно надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,1530 га для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту (функціонування водної станції) по вул.Виноградній, 60-а з урахуванням права проходу, проїзду громадян на пірс, однак рішення позивача про затвердження проєкту землеустрою та надання вказаної земельної ділянки в користування, доказів укладення договору оренди землі, суду надано не було.
5. Місцевий господарський суд визнав недоведеним факт користування відповідачем земельною ділянкою площею саме 1,1530 га, оскільки відповідач, звертаючись з заявами про надання згоди на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,1530 га висловлював намір щодо майбутнього використання цієї земельної ділянки, що за відсутності інших переконливих доказів, які доводять реальне використання відповідачем земельної ділянки площею саме 1,1530 га, не може свідчити про її фактичне використання у розмірі, який вказаний у відповідних заявах.
6. Суд дійшов висновку, що внаслідок придбання відповідачем нерухомого майна, до нього перейшло право користування земельною ділянкою площею 0,80 га, на якій було розташоване таке майно та яка була надана в користування відповідно до рішення Виконавчого комітету Жданівської міської ради від 26.01.1966 №27/2, а відтак суд вважав доведеним факт користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,80 га.
7. Врахувавши наявну у витязі №1108 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки інформацію щодо земельної ділянки кадастровий номер 1412336900:01:004:0277, яка розташована за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул. Виноградна, 60-а; площею 11530 кв.м (до площі якої входить земельна ділянка площею 0,80 га, яка перебуває у користуванні відповідача), суд вважав за можливе визначити розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,80 га пропорційно розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 1,1530 га та здійснив самостійно розрахунок безпідставно збережених відповідачем грошових коштів у виді орендної плати за користування земельною ділянкою 0,80 га за період з 23.12.2017 по 31.12.2019 (з урахуванням заяви про застосування позовної давності) в розмірі 143 434,94 грн.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
8. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 рішення Господарського суду Донецької області від 16.06.2021 в частині стягнення з ТОВ "Комплект" на користь Міської ради Донецької області безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати 143 434,94 грн та 2 151,52 грн витрат з оплати судового збору скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким в позові відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
9. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що відомості про земельну ділянку площею 1,153 га по вул. Виноградній, 60-а у м. Маріуполі містяться в державному земельному кадастрі та їй присвоєно кадастровий номер, отже ця земельна ділянка сформована з визначенням площі та межах. У зв`язку з користуванням відповідачем об`єктом нерухомого майна (водна станція) загальною площею 892 кв.м за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Виноградна, 60-а, який знаходиться на сформованій земельній ділянці з кадастровим номером 1412336900:01:004:0277 площею 1,153 га, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про користування відповідачем спірною сформованою земельною ділянкою.
10. Апеляційний господарський суд відхилив доводи відповідача про перехід до нього права постійного користування земельною ділянкою 0,80 га під придбаним нерухомим майном, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів оформлення у встановленому законом порядку такого права за попереднім власником нерухомого майна.
11. Разом з тим, суд апеляційної інстанції вказав, що позивач здійснив розрахунок заборгованості (який також є додатком до акта комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 31.01.2020) на підставі інформації, наданої Відділом у м. Маріуполь Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області у листі від 20.12.2019 № 2067/105-19, яка містить коефіцієнти функціонального призначення земельної ділянки Кф 2,0 та 3,0. У той же час у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1412336900:01:004:0277 площею 1,153 га станом на 09.04.2021 коефіцієнт функціонального призначення земельної ділянки з цільовим призначенням 07.01 Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення складає Кф 0,5.
12. За таких обставин суд апеляційної інстанції зазначив, що наданий прокурором розрахунок суми безпідставно збережених коштів у сумі 1 632 851,75 грн ґрунтується на інформації, яка викладена в листі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області м. Маруполь від 20.12.2019 № 2067/105-19, та не відповідає даним з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1412336900:01:004:0277, а отже неможливо встановити, чи вірними є застосовані коефіцієнти та нормативна грошова оцінка землі, які зазначені як вихідні дані для розрахунку розміру орендної плати, заявленої до стягнення. У зв`язку з цим, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами по справі не доведено розрахунок розміру заявлених до стягнення коштів, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. Прокурор і Міська рада подали касаційні скарги, в яких просять скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 16.06.2021 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2021, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги позивача (узагальнено)
14. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, вказує, що розрахунок розміру заборгованості відповідача був здійснений на підставі довідкової інформації, що міститься в листі від 20.12.2019 № 2067/105-19, акті від 31.01.2020 №7, витягу з технічної документації від 09.04.2021 № 108, а також зазначає про застосування судами норм права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19, від 02.06.2021 у справі № 201/2956/19, від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.
15. Вказує на помилкове застосування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18.
Доводи касаційної скарги прокурора (узагальнено)
16. Прокурор погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про використання відповідачем всієї сформованої земельної ділянки площею 1,1530 га та вказує на застосування місцевим господарським судом приписів статті 181 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновків Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19.
17. Водночас, прокурор не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що виключно на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки може бути проведено розрахунок безпідставно збережених коштів.
18. Вказує на застосування приписів ч.1 ст. 1212 ЦК України, ст.ст. 286, 289 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ч.2 ст. 20, ч.3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель», п. 1 розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (далі - Порядок №489), пп. 14 п.24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок №1051), без врахування висновків щодо застосування цих норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 201/2956/19, від 10.11.2021 у справі № 905/1680/20, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.
19. Окрім того, прокурор посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.02.2020 у справі № 922/748/19.
20. Також прокурор зазначає про помилкове застосування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у справах, зазначених у пункті 15 цієї постанови.
Позиція інших учасників справи
21. Відповідач подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційних скарг Міської ради і прокурора, просить залишити касаційні скарги без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. У відзиві відповідач зазначає про відсутність в матеріалах справи належних і допустимих доказів на підтвердження розрахунку розміру заявлених до стягнення коштів; вказує на безпідставність здійсненого Міською радою і прокурором розрахунку, а також відомостей, наявних у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Зазначає про порушення Міською радою вимог чинного законодавства, що унеможливило укладення договору оренди землі (зокрема щодо вимог встановлення сервітуту), а також не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про користування відповідачем усією спірною земельною ділянкою площею 1,153 га, зазначає про наявність в матеріалах справи доказів використання спірної земельної ділянки Міською радою.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
22. Рішенням Виконавчого комітету Жданівської міської ради від 26.01.1966 №27/2 вирішено, відвести будівельно-монтажному тресту "Азовстальстрой" земельну ділянку в Орджонікідзевському районі міста на березі Азовського моря в умовних межах площею 0,80 га для будівництва водної станції.
23. 13.05.1994, 21.07.1995, 07.02.2005 щодо майна, яке розташоване за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Виноградна, 60-а, були укладені договори купівлі - продажу. Починаючи з 21.07.1995 майно зареєстровано за ТОВ "Азовзалізобетон".
24. 16.07.2001 між ТОВ "Азовзалізобетон" (продавець) і ТОВ "Комплект" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого, продавець продає, а покупець купує об`єкт "Водну станцію" на умовах діючого договору, яка знаходиться за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Виноградна, 60-а, (двох поверхова будівля) площею 891,6 кв.м.
25. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.03.2020, право власності на нежитлову будівлю (водна станція) загальною площею 892 кв.м за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Виноградна, 60а з 17.05.2005 зареєстроване за ТОВ "Комплект", підстава - договір купівлі-продажу від 16.07.2001 №144 з ТОВ "Азовзалізобетон".
26. Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та про речові права на земельну ділянку від 14.04.2020, земельна ділянка площею 1,153 га по вул. Виноградній, 60-а у м.Маріуполі з кадастровим номером 1412336900:01:004:0277 належить до земель комунальної власності, цільове призначення "07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення".
27. Рішеннями Міської ради від 18.06.2013 №6/28-3281, від 10.07.2014 №6/40-4673, від 27.10.2016 №7/12-873 ТОВ "Комплект" надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,1530 га для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту, будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (функціонування водної станції).
28. Рішенням Міської ради від 19.04.2017 №7/17-1414 затверджено проєкт землеустрою ТОВ "Комплект", щодо відведення та надано із земель рекреаційного призначення в оренду строком на 1 рік земельну ділянку площею 1,1530 га з кадастровим номером 1412336900:01:004:0277. Крім того, вирішено відповідачу укласти договір земельного сервітуту з ПАТ "Укртелеком" та зареєструвати його в установленому порядку; укласти договір земельного сервітуту з Міською радою для безперешкодного проходу, проїзду громадян на пірс.
29. Доказів укладання договору оренди земельної ділянки за результатами прийнятих зазначених вище рішень, суду не надано.
30. Рішенням Міської ради від 26.02.2020 №7/50-5018 "Про повторний розгляд заяви ТОВ "Комплект" про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул.Виноградній, 60-а, в Лівобережному районі міста" вирішено, надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,1530 га для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту (функціонування водної станції) по вул.Виноградній, 60-а в Лівобержному районі міста ТОВ "Комплект" з урахуванням права проходу, проїзду громадян на пірс.
31. Рішення позивача про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення відповідачу земельної ділянки по вул.Виноградній, 60-а, в Лівобережному районі міста Маріуполя та надання вказаної земельної ділянки в користування ТОВ "Комплект", а також доказів укладання між сторонами по справі договору оренди землі, після ухвалення позивачем рішення від 26.02.2020, суду надано не було.
32. Місцевий господарський суд встановив, що п.1 розпоряджень міського голови м.Маріуполя від 28.12.2016 №654р, від 27.12.2017 №498р та від 27.12.2018 №521р "Про проведення заходів під час святкування Водохреща" визначено, зокрема місце обрядового купання територію ТОВ "Комплект" "Водна станція" (вул.Виноградна, 60-а).
33. 31.01.2020 комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам складено Акт №7 про визначення обсягу збитків та визначено розмір збитків, завданих територіальній громаді відповідно до фактичного використання ТОВ "Комплект" земельної ділянки площею 1,153 га з кадастровим номером 1412336900:01:004:0277 по вул. Виноградній, 60-а у м. Маріуполі за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, який складає 1 632 851,75 грн.
34. Позивачем, на підтвердження використання відповідачем земельної ділянки загальною площею 1,1530 га надано акт виїзного обстеження від 01.06.2021, за змістом якого: "ТОВ "Комплект" зайнята та використовується земельна ділянка за адресою вул. Виноградна, 60-а загальною площею 1,1530 га (кадастровий номер 1412336900:01:004:0277), цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення для функціонування водної станції без правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що є порушенням ст.ст.125, 126 ЗК України. Земельна ділянка огороджена парканом". До акта додані копії фотознімків.
35. Місцевий господарський суд дослідив, що згідно з витягом №1108 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (далі - витяг №1108) Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (кадастровий номер 1412336900:01:004:0277), яка розташована за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Виноградна, 60-а; цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; площа - 11530 кв.м, нормативна грошова оцінка складає 3 40 8773,48 грн.
36. Суд апеляційної інстанції дослідив, що витяг №1108 містить цільове призначення земельної ділянки - 07.01. Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; коефіцієнт функціонального призначення Кф - 0,5.
37. Також місцевий господарський суд дослідив, що ставка орендної плати за землі рекреаційного призначення в 2017-2019 роках становила 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.
38. Апеляційний господарський суд встановив, що розрахунок розміру збитків, нанесених ТОВ «Комплект» Міській раді за час фактичного користування земельною ділянкою, загальною площею 1,1530 га кв.м за період 01.01.2017 по 31.12.2019 (який є додатком до акта комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 31.01.2020), на підставі якого прокурор просить стягнути з відповідача кошти за безпідставне користування земельною ділянкою, здійснено на підставі інформації, наданої Відділом у м. Маріуполь Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області у листі від 20.12.2019 № 2067/105-19 (далі - лист № 2067/105-19), з урахуванням розміру річної орендної ставки 3 %, помножених на площу земельної ділянки.
39. Так, додаток до листа № 2067/105-19 містить відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1412336900:01:004:0277 площею 1,1530 га, а саме: станом на 01.01.2017, 01.01.2018 нормативна грошова оцінка становить 1 321,29, (Кф=2,0); з 17.07.2018 нормативна грошова оцінка становить 1 982,09 (Кф=3,0); станом на 01.01.2019 нормативна грошова оцінка становить 1 773,86 (Кф=3,0).
РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ
40. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 21.02.2022 у зв`язку з перебуванням судді Волковицької Н. О. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 905/20/21, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Случ О. В. (головуючий), судді: Міщенко І. С., Могил С. К.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
41. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
Судові рішення у справі оскаржуються з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
Щодо суті касаційної скарги
42. Предметом розгляду цієї справи є вимоги про стягнення недоотриманої орендної плати за фактичне користування відповідачем сформованою земельною ділянкою комунальної форми власності без правовстановлюючих документів.
43. Оскаржуючи судові рішення у справі, скаржники погоджуються з висновком суду апеляційної інстанції про використання відповідачем всієї сформованої земельної ділянки площею 1,1530 га без укладення договору оренди з позивачем, однак не погоджуються з висновками щодо безпідставності здійснення розрахунку заборгованості з урахуванням інформації, наявній у листі № 2067/105-19, зокрема щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням застосування різних коефіцієнтів функціонального призначення земельної ділянки за спірний період.
44. Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
45. Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
46. Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Отже, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
47. Відповідно до статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
48. Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України «Про оренду землі».
49. Згідно із частиною першою статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
50. Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
51. Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
52. Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.
53. Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.
54. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
55. Зазначені правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.
56. Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
57. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 ПК України).
58. Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.
59. Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" у редакції, чинній на час вирішення спору судом, регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
60. Відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
61. Частиною другою статті 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
62. Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону в редакції на час розгляду спору судом витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
63. Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком № 489 (зі змінами та доповненнями). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу ІІ Порядку № 489).
64. Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн = (В * Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК України (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 489). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов`язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку № 489).
65. Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.
66. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано: «Витяг сформовано» із зазначенням дати його формування.
67. Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком № 1051, про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.
68. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
69. Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України від 06.09.2012 № 5203-VI «Про адміністративні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 «Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг», що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.
70. Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку № 1051 до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земельних прав.
71. Пунктом 162 Порядку № 1051 визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.
72. Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель.
73. Відповідно до пункту 179 Порядку № 1051 довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надаються органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
74. Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.
75. Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.
76. Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.
77. Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
78. Отже, як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.
79. Враховуючи викладене вище Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 (на яку посилаються скаржники) відступила від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеного в постанові від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19, а саме: "при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно …, а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель" (абзац 2 пункту 37 постанови) та дійшла висновку, що з огляду на те, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
80. Відповідно до положень статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення однакового застосування судами норм права.
81. Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
82. За таких обставин колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне врахувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо вирішення спорів про стягнення безпідставно збережених коштів несплаченої орендної плати, викладену в постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.
83. Вказаним також спростовуються посилання прокурора в касаційній скарзі на справу № 917/1739/17, а правовідносини у справах № 487/10128/14-ц, № 587/430/16-ц не пов`язані зі стягненням недоотриманої орендної плати.
84. Як убачається з матеріалів справи, позивачем надано суду розрахунок безпідставно збережених коштів за користування ТОВ "Комплект" земельною ділянкою площею 1,1530 га за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 на суму 1 632 851,75 грн орендної плати, вчинений на підставі інформації, яка викладена у листі № 2067/105-19, та містить дані про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки з урахуванням змін нормативної грошової оцінки, які мали місце в цей період, з посиланням на те, що до спірної ділянки в цей період застосовувалися різні коефіцієнти функціональності для її нормативної грошової оцінки у відповідності до положень Порядку №489 зі змінами згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 162 від 27.03.2018.
85. Суд апеляційної інстанції, спростовуючи висновки місцевого господарського суду і відповідача щодо розміру фактичного землекористування спірною земельною ділянкою (вказані висновки суду апеляційної інстанції скаржниками не оскаржуються) та надаючи оцінку розрахунку розміру безпідставно збережених коштів, вказав, що відповідно до викладеної у листі № 2067/105-19 інформації при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки застосовані коефіцієнти функціонального призначення Кф 2,0 і 3,0 (пункти 38, 39 цієї постанови), у той час як відповідно до інформації, наявній у витязі №1108, коефіцієнт, який характеризує функціональне призначення спірної земельної ділянки Кф 0,5 (пункт 36 цієї постанови).
86. Судом апеляційної інстанції встановлено, що з витягу №1108 убачається, що спірна земельна ділянка зареєстрована в державному реєстрі прав із визначенням її цільового призначення 07.01 «для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення», коефіцієнт функціонального призначення Кф - 0,5.
87. Вказаним також спростовуються посилання прокурора в касаційній скарзі на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 922/748/19, оскільки у наведеній справі встановлена відсутність у відомостях Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, що була предметом розгляду в справі № 922/748/19.
88. Суд апеляційної інстанції не надав правову оцінку застосуванню прокурором і позивачем при визначенні розміру безпідставно збережених коштів орендної плати коефіцієнту функціонального використання спірної земельної ділянки як для такої, щодо якої відсутні у Державному земельному кадастрі відомості про код класифікації цільового призначення, не надав оцінку наявності або відсутності правових підстав для зміни коефіцієнта функціонального використання цієї земельної ділянки (в тому числі із урахуванням викладеного у пункті 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20), вказавши лише, що коефіцієнти покладені в основу розрахунку позивача не відповідають дійсності, та суперечать даним витягу №1108.
89. Суд апеляційної інстанції також не спростував висновок місцевого господарського суду про те, що витяг №1108 є підставою для здійснення розрахунку розміру орендної плати та вказав лише, що із наданого позивачем розрахунку неможливо встановити, чи вірними є застосовані коефіцієнти та нормативна грошова оцінка землі, які визначенні як вихідні дані для розрахунку розміру орендної плати, заявленої до стягнення, що свідчить про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо повно і всебічно з`ясованих обставин, встановлення яких необхідне для правильного вирішення спору.
90. При цьому, суд апеляційної інстанції не надав оцінку доводам позивача і прокурора, про те що розрахунок розміру орендної плати, здійснений виходячи з даних про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки з урахуванням змін нормативної грошової оцінки, які мали місце в цей період, з посиланням на те, що до спірної ділянки в цей період застосовувалися лише різні коефіцієнти функціональності для її нормативної грошової оцінки, а також не дослідив наявності або відсутності заперечень відповідача щодо розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за спірний період, а також наявності в матеріалах справи відповідних доказів на підтвердження позиції відповідача.
91. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відхиляє як безпідставні доводи скаржників про відсутність витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі за спірний період, з огляду на викладені у пункті 79 цієї постанови висновки Великої Палати Верховного Суду, відповідно до яких, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі не є єдиним належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
92. Стосовно викладеного у пунктах 15, 20 цієї постанови, колегія суддів зазначає, у зазначених справах, на відміну від цієї справи, земельні ділянки не були сформовані як об`єкти цивільних прав, тобто встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, у справах №№ 922/902/18, 922/1276/18, 922/2082/18, 922/3607/18 та справі № 905/20/21 є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах із справою, що розглядається про що слушно заявляють скаржники у касаційних скаргах.
93. З огляду на висновки щодо недоведення позивачем розміру заявленої до стягнення суми безпідставно збережених коштів апеляційний господарський суд також не надав оцінку доводам відповідача щодо пропуску позовної давності.
94. Колегія суддів не має права здійснити перевірку наданого позивачем розрахунку розміру заборгованості, як і здійснити її перерахунок у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки достовірне з`ясування цих фактичних обставин виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 300 ГПК України.
95. З огляду на допущене судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права (пункти 88 - 90 цієї постанови), що фактично свідчить про ухилення від здійснення судом апеляційної інстанції апеляційного перегляду справи, відсутні підстави для повного задоволення вимог касаційних скарг, скасування рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції і ухваленням нового рішення у справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
96. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
97. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
98. Зважаючи на викладене, а також відповідно до положень частини 3 статті 310 ГПК України касаційні скарги необхідно задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
99. Під час нового розгляду справи суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Розподіл судових витрат
100. Оскільки справа передається на новий розгляд, розподіл судових витрат у порядку статті 129 ГПК України не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги Маріупольської міської ради Донецької області і заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити частково.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 у справі № 905/20/21 скасувати.
3. Справу № 905/20/21 направити на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді І. С. Міщенко
С. К. Могил
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 104291580 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Говорун Олександр Володимирович
Господарське
Господарський суд Донецької області
Говорун Олександр Володимирович
Господарське
Господарський суд Донецької області
Говорун Олександр Володимирович
Господарське
Господарський суд Донецької області
Говорун Олександр Володимирович
Господарське
Господарський суд Донецької області
Говорун Олександр Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні