Ухвала

від 10.05.2022 по справі 522/15706/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

11 травня 2022 року

м. Київ

справа № 522/15706/18

провадження № 61-3703ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі відокремленого підрозділу «Інфоксводоканал», Одеської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У 2018 році ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, просила відшкодувати солідарно за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської міської ради та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» майнову шкоду у розмірі 60 610,41 грн та моральну шкоду - 10 000,00 грн; зобов`язати Одеську міську раду провести заміну каналізаційних мереж та ливневих колекторів; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» провести капітальний ремонт каналізаційних мереж та ливневих колекторів.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2019 року позов задоволено частково.

Стягнено солідарно за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської міської ради та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 60 610,41 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційні скарги Одеської міської ради і товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії задоволено.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2019 року скасовано, в позові відмовлено.

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до частини дев`ятої статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Предметом позову у цій справі є вимоги немайнового та майнового характеру.

Відповідно до частини дев`ятої статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01 січня 2022 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 481,00 грн.

Ціна позову у цій справі (відшкодування майнової і моральної шкоди) становить 70 610,41 грн, яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481 грн*250=620 250 грн).

Отже, зазначена справа в частині похідної вимоги про відшкодування шкоди відповідно до пункту 5 статті 19 ЦПК України є малозначною.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вимогами немайнового характеру є усунення забруднення ливневих колекторів та їх відновлення. Справа є незначної складності.

Отже, необхідно застосувати пункт 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для визнання справи малозначною.

Зазначена справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Отже, зазначена справа є незначної складності та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі «Загальні положення» ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судового рішення у цій справі у касаційному порядку.

У касаційній скарзі заявника немає посилання на зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, як і на докази на їх підтвердження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України, є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані заявницею рішення судів попередніх інстанцій ухвалені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі відокремленого підрозділу «Інфоксводоканал», Одеської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

Г. І. Усик

В. В. Яремко