Рішення

від 12.05.2022 по справі 480/10115/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2022 р. Справа № 480/10115/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНС" про стягнення податкової заборгованості та накладення арешту на кошти,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Сумській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Сумській області) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНС" (далі - ТОВ "ТАНС"), в якій просило:

1) стягнути з відповідача за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг) (код податку 14060100) в сумі 11 791 грн. 51 коп. (одинадцять тисяч сімсот дев`яносто одна грн. 51 коп.) отримувач ГУК Сум.облУСумська МТГ/14060100, на р/р UА158999980313040029000018540, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

2) накласти арешт на кошти відповідача в загальній сумі 11 791 грн. 51 коп., які знаходяться на відкритих рахунках у таких банках: МФО банку - 380805; назва банку - АТ Райффайзен банк Аваль у м. Києві; номер рахунку - НОМЕР_1 ; валюта рахунку - 980-українська гривня.

Свої вимоги мотивувало тим, що відповідачем, всупереч вимог Податкового кодексу України, було порушено строки та повнота сплати узгодженого грошового зобов`язання, у зв`язку з чим станом на момент звернення з позовом до суду за відповідачем утворилась заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарі у розмірі 11791,51грн., яка залишається не сплаченою. Крім того, з посиланням на п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України та Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2017 №632, також просив накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунку відповідача.

Ухвалою суду від 11.10.2021 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачу ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надсилалася за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, поштове відправлення повернулося з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Відтак, з урахуванням ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства, поштове відправлення вважається врученим.

Частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відтак, вбачається можливим розглянути справу за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа та є платником податків, що вбачається з позову та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачений обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За приписами п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, процедура адміністративного оскарження закінчується: зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Як встановлено судом, уповноваженими особами неодноразово здійснювалися камеральні перевірки своєчасності подання відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість, за результатами яких було складено відповідні акти перевірки та на підставі яких в подальшому винесені податкові повідомлення-рішення.

Так, зокрема:

- на підставі акту перевірки від 19.04.2018 було винесено податкове повідомлення-рішення від 22.06.2018 №0030041201, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 1020грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.12-13);

- на підставі акту перевірки від 15.05.2018 було винесено податкове повідомлення-рішення від 13.07.2018 №0033741201, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 1020грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.14-15);

- на підставі акту перевірки від 19.06.2018 було винесено податкове повідомлення-рішення від 03.08.2018 №003991201, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 1020грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.16-18);

- на підставі акту перевірки від 20.07.2018 було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.09.2018 №0048351201, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 1020грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.19-21);

- на підставі акту перевірки від 19.10.2018 було винесено податкове повідомлення-рішення від 05.12.2018 №0030665412, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 1020грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.22-24);

- на підставі акту перевірки від 25.10.2018 було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.12.2018 №0035705412, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 315,79грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.26-28);

- на підставі акту перевірки від 25.10.2018 було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.12.2018 №0035685412, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 208,84грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.25, 27-28);

- на підставі акту перевірки від 21.11.2018 було винесено податкове повідомлення-рішення від 14.01.2019 №0001775412, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 1020грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.29-31);

- на підставі акту перевірки від 27.11.2018 було винесено податкове повідомлення-рішення від 14.01.2019 №0001815412, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 1020грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.32-34);

- на підставі акту перевірки від 27.11.2018 було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.01.2019 №0002715412, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 1020грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.35-37);

- на підставі акту перевірки від 10.12.2018 було винесено податкове повідомлення-рішення від 12.02.2019 №0007975412, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 1020грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.38-40);

- на підставі акту перевірки від 29.12.2018 було винесено податкове повідомлення-рішення від 28.02.2019 №0015815412, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 1020грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.41-43);

- на підставі акту перевірки від 19.02.2019 було винесено податкове повідомлення-рішення від 05.04.2019 №0026145412, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 1020грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.44-46);

- на підставі акту перевірки від 19.03.2019 було винесено податкове повідомлення-рішення від 15.05.2019 №0036565412, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 20,84грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.47-48);

- на підставі акту перевірки від 18.11.2019 було винесено податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 №0098825404, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 20,84грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.49-50);

- на підставі акту перевірки від 07.09.2020 було винесено податкове повідомлення-рішення від 16.10.2020 №0027900416, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 2,80грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.51-53).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення, з урахуванням п.58.3 ст.58 ПК України, вважаються врученим платнику податків, та як вбачається з позову, відповідачем не оскаржувались, заперечень з цього приводу не надано. Враховуючи приписи ст.56.17 ст. 56 ПК України дана сума є узгодженою, однак, зобов`язання, вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, сплачені не були.

З урахуванням приписів п.п.14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України вказане зобов`язання набуло статусу податкового боргу.

Відповідно до п.п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов`язання (його частини) скасовується (п.129.2 ст.129 Податкового кодексу України).

Враховуючи, що відповідачем не було сплачено у встановлені строки узгоджене грошове зобов`язання, відповідачу, як вбачається з витягу з історії недоїмок (а.с.8-11) та розрахунку податкового боргу (а.с.5), була нарахована пеня по податку па додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг) у розмірі 2,40грн., яка також залишається не сплаченою.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг) (код податку 14060100) у загальному розмірі 11791,51грн., в т.ч. 11789,11грн. за штрафними санкціями та 2,40грн. пені, який, як вбачається з розрахунку податкового боргу (а.с.5) та витягу з інтегрованої картки платника податку (а.с.8-11), залишається не сплаченим.

З урахуванням приписів п.п.14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України вказане зобов`язання набуло статусу податкового боргу.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу ГУ ДПС у Сумській області було сформовано податкову вимогу форми "Ю" від 19.11.2018 №4649-54 на суму 4849,17грн. (а.с.54), яка була надіслана відповідачеві рекомендованим листом та, з урахуванням п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, вважається врученим платнику податків, однак, вжиті заходи не сприяли погашенню податкового боргу.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового Кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3 ст. 95 ПК України).

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що узгоджена сума грошового зобов`язання своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість на момент розгляду справи не погашена та в загальному розмірі складає 11791,51грн., доказів сплати відповідачем не надано, суд приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та вважає за необхідне їх задовольнити.

Стосовно позовних вимог про накладення арешту на кошти відповідача, які знаходяться на відкритих рахунках у банках відповідача на суму податкового боргу, суд зазначає наступне.

Так, позивач просить суд накласти арешт на кошти відповідача, що знаходяться у банку, на суму податкового боргу, посилаючись на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно до якої відомості щодо наявності у відповідача права власності, інших речових прав, іпотек, обтяжень відсутні, відсутні транспортні засоби, а також на те, що за виходом по місцю реєстрації позивача податкового керуючого та уповноваженої особи ГУ ДПС у Сумській області було не виявлено майна, що належить підприємству (а.с.57,58). Крім того, вказує, що відповідачем фінансова звітність за 2019 рік не подавалася (а.с.59).

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.п. 94.1, 94.2, 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки); нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

На підставі пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

З наведених норм вбачається, що чинним законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість звернення до суду з відповідним позовом, але й за наявності підстав (умов) для такого звернення. Тобто законодавцем передбачена сукупність обставин, за наявності яких можливе застосування адміністративного арешту.

Так, наявність у відповідача податкового боргу, а також наявність обставин, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом, є підставами для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Разом з тим, позивачем не було надано суду та не було доведено належними та допустимими доказами, що у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, як і не доведено того, що ним вчинялися у повному обсязі дії щодо проведення опису майна відповідача з метою встановлення права власності на майнові активи платника податків з метою погашення податкового боргу. Також позивачем не було надано доказів, що ним було здійснено пошук всього майна відповідача, статутний капітал якого складає 54500грн. (а.с.6) та, що його балансова вартість є меншою суми податкового боргу (11791,51грн.).

У свою чергу, дані Державного реєстру не містять інформації стосовно повного переліку можливого майна, що перебуває у власності відповідача, зокрема такого, права на які не підлягають державній реєстрації.

Доданий до матеріалів справи лист Сервісного центру (а.с.55) не свідчить про відсутність зареєстрованих за позивачем транспортних засобів саме станом на момент звернення з позовом до суду, оскільки інформація надавалась станом на 25.12.2020. При цьому, доказів не подання відповідачем фінансової звітності за 2020р. позивачем також не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів відсутності майна для погашення податкового боргу відповідача та не доведено іншими доказами обґрунтованість такої вимоги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться в банку, тому в задоволенні даної вимоги необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, буд.13, код ЄДРПОУ ВП 43995469) до товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНС" (вул. Новомістенська, 10-А, кв. 43,м. Суми,Сумська область,40030, код ЄДРПОУ 36066857) про стягнення податкової заборгованості та накладення арешту на кошти задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНС" за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг) (код податку 14060100) у розмірі 11791 (одинадцять тисяч сімсот дев`яносто одна) грн. 51коп. отримувач ГУК Сум.обл./Сумська МТГ/14060100, на р/р UА158999980313040029000018540, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 13.05.2022.

Суддя І.Г. Шевченко