СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 травня 2022 р. Справа № 480/13072/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Юні трейд опт" про стягнення податкової заборгованості та накладення арешту на кошти,-
В С Т А Н О В И В:
Головне управління ДПС у Сумській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Сумській області) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Юні трейд опт" (далі - відповідач, ТОВ "Юні трейд опт"), в якій просило:
1) стягнути з відповідача за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 11 390,00 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг) (код податку 14060100) отримувач ЕУК Сум.обл/Сумська МТГ на р/р UA158999980313040029000018540, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;
2) накласти арешт на кошти відповідача в загальній сумі 11 390,00 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у таких банках:
МФО банку - 322540; назва банку - АТ «КІБ»; номер рахунку - НОМЕР_1 ; валюта рахунку - 980-українська гривня.
МФО банку - 353489; назва банку - АТ «АСВЮ БАНК»; номер рахунку - НОМЕР_2 ; валюта рахунку - 980-українська гривня.
МФО банку - 305880; назва банку - АТ КБ «ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ»; номер рахунку - НОМЕР_3 ; валюта рахунку - 980-українська гривня.
Свої вимоги мотивувало тим, що відповідачем, всупереч вимог Податкового кодексу України, було порушено строки та повнота сплати узгодженого грошового зобов`язання, у зв`язку з чим станом на момент звернення з позовом до суду за відповідачем утворилась заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарі у розмірі 11390,00грн., яка залишається не сплаченою. Крім того, з посиланням на п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України та Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2017 №632, також просив накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунку відповідача.
Ухвалою суду від 13.12.2021 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачу ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надсилалася за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, поштове відправлення повернулося з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Відтак, з урахуванням ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства, поштове відправлення вважається врученим.
Частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відтак, вбачається можливим розглянути справу за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа та є платником податків, що вбачається з позову та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачений обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
За приписами п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, процедура адміністративного оскарження закінчується: зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.
Як встановлено судом, уповноваженими особами неодноразово здійснювалися камеральні перевірки своєчасності подання відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість, за результатами яких було складено відповідні акти перевірки та на підставі яких в подальшому винесені податкові повідомлення-рішення.
Так, зокрема:
- на підставі акту перевірки від 13.04.2020 було винесено податкове повідомлення-рішення від 31.07.2020 №0058635404, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 1020грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.10-11);
- на підставі акту перевірки від 08.11.2019 було винесено податкове повідомлення-рішення від 16.12.2019 №0102655404, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 1020грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.12-13);
- на підставі акту перевірки від 04.12.2019 було винесено податкове повідомлення-рішення від 13.01.2020 №0002895404, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 1020грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.14-15);
- на підставі акту перевірки від 10.01.2020 було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.02.2020 №0016675404, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 1020грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.16-17);
- на підставі акту перевірки від 04.02.2020 було винесено податкове повідомлення-рішення від 08.04.2020 №0029765404, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 1020грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.18-19);
- на підставі акту перевірки від 10.03.2020 було винесено податкове повідомлення-рішення від 30.04.2020 №0035825404, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 1020грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.20-21);
- на підставі акту перевірки від 09.10.2019 було винесено податкове повідомлення-рішення від 19.11.2019 №0093775404, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 1020грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.22-23);
- на підставі акту перевірки від 06.08.2019 було винесено податкове повідомлення-рішення від 13.09.2019 №0066295412, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 1020грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.24-25);
- на підставі акту перевірки від 11.09.2019 було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.10.2019 №0080815404, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 1020грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.26-28);
- на підставі акту перевірки від 11.07.2019 було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.08.2019 №0060855412, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 1020грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.29-30);
- на підставі акту перевірки від 11.06.2019 було винесено податкове повідомлення-рішення від 30.07.2019 №0054995412, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 1020грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.31-32);
- на підставі акту перевірки від 16.05.2019 було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.06.2019 №0046515412, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 170грн., що надіслано відповідачеві рекомендованим листом (а.с.33-34).
Вищевказані податкові повідомлення-рішення, з урахуванням п.58.3 ст.58 ПК України, вважаються врученим платнику податків, та як вбачається з позову, відповідачем не оскаржувались, заперечень з цього приводу не надано. Враховуючи приписи ст.56.17 ст. 56 ПК України дана сума є узгодженою, однак, зобов`язання, вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, сплачені не були.
З урахуванням приписів п.п.14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України вказане зобов`язання набуло статусу податкового боргу.
Таким чином, станом на момент розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг) (код податку 14060100) у загальному розмірі 11390,00грн. за штрафними санкціями, який, як вбачається з розрахунку податкового боргу (а.с.6) та витягу з інтегрованої картки платника податку (а.с.38-40), залишається не сплаченим.
З урахуванням приписів п.п.14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України вказане зобов`язання набуло статусу податкового боргу.
Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З метою погашення податкового боргу ГУ ДПС у Сумській області було сформовано податкову вимогу форми "Ю" від 09.12.2019 №4606-10 на суму 4250,00грн. (а.с.9), яка була надіслана відповідачеві рекомендованим листом та, з урахуванням п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, вважається врученим платнику податків, однак, вжиті заходи не сприяли погашенню податкового боргу.
Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового Кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3 ст. 95 ПК України).
Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Враховуючи, що узгоджена сума грошового зобов`язання своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість на момент розгляду справи не погашена та в загальному розмірі складає 11390,00грн., доказів сплати відповідачем не надано, суд приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та вважає за необхідне їх задовольнити.
Стосовно позовних вимог про накладення арешту на кошти відповідача, які знаходяться на відкритих рахунках у банках відповідача на суму податкового боргу, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Таким чином, на законодавчому рівні, положеннями норм податкового законодавства розрізнені правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.
Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв`язку, суд вважає, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.
В даному випадку, такими правовими підставами (умовами) є саме, або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Як встановлено з інформації від 22.09.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутні відомості щодо відповідача у вказаних реєстрах (а.с.35).
Також, згідно облікових даних ЄДР МВС (а.с.35 зворот), у відповідача немає зареєстрованих транспортних засобів. При цьому звітність за 2020р. відповідачем подано не було (а.с.36).
Крім того, податковим керуючим був здійснений виїзд за місцем реєстрації підприємства з метою виявлення активів відповідача. Було фактично встановлено відсутність майна, яке належить підприємству, що підтверджується актом від 13.09.2021 року (а.с.37).
Разом з тим, відповідач має відкриті рахунки у банках, зокрема:
МФО банку - 322540; назва банку - АТ «КІБ»; номер рахунку - НОМЕР_1 ; валюта рахунку - 980-українська гривня.
МФО банку - 353489; назва банку - АТ «АСВЮ БАНК»; номер рахунку - НОМЕР_2 ; валюта рахунку - 980-українська гривня.
МФО банку - 305880; назва банку - АТ КБ «ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ»; номер рахунку - НОМЕР_3 ; валюта рахунку - 980-українська гривня.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутнє майно, яке може бути використане як джерело погашення податкового боргу, крім грошових коштів на відкритих рахунках у банку.
При цьому, суд зазначає, що постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 №372/8976).
Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов`язкові для виконання ними (пункти 1.1. та 1.3 Інструкції).
Главою 9 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.
Пункт 9.2 Інструкції передбачає, що банк накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків.
Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 9.3 Інструкції).
Пунктом абзацу 1 п. 9.10 гл. 9 Інструкції передбачено, що у разі надходження до банку платіжної вимоги / інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.
Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 11.9 глави 11 цієї Інструкції.
Враховуючи положення абзацу 3 та 4 п. 9.10 гл. 9 Інструкції, до арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта. Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.
З аналізу зазначених вище норм вбачається, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.
Відтак, вимога щодо накладення арешту на кошти, які знаходяться в банку, достатні для стягнення податкового боргу з відповідача, є правомірною та обґрунтованою.
Таким чином, з огляду на те, що у відповідача відсутнє майно, яке може бути використане як джерело погашення податкового боргу, підлягають задоволенню позовні вимоги ГУ ДПС у Сумській області в частині накладення арешту на суму податкового боргу на кошти відповідача, які знаходяться на відкритих рахунках у банках: , позовні вимоги ГУ ДПС у Сумській області в частині накладення арешту на суму податкового боргу на кошти відповідача, які знаходяться на відкритих рахунках у банку:
МФО банку - 322540; назва банку - АТ «КІБ»; номер рахунку - НОМЕР_1 ; валюта рахунку - 980-українська гривня.
МФО банку - 353489; назва банку - АТ «АСВЮ БАНК»; номер рахунку - НОМЕР_2 ; валюта рахунку - 980-українська гривня.
МФО банку - 305880; назва банку - АТ КБ «ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ»; номер рахунку - НОМЕР_3 ; валюта рахунку - 980-українська гривня.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, буд.13, код ЄДРПОУ ВП 43995469) до товариства з обмеженою відповідальністю "Юні трейд опт" (вул. Травнева, буд. 14,м. Суми,Сумська область,40016, код ЄДРПОУ 42455578) про стягнення податкової заборгованості та накладення арешту на кошти задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Юні трейд опт" за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 11 390 (одинадцять тисяч триста дев`яносто) 00коп. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг) (код податку 14060100) отримувач ЕУК Сум.обл/Сумська МТГ на р/р UA158999980313040029000018540, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.
Накласти арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Юні трейд опт", які знаходяться на відкритих рахунках у таких банках:
МФО банку - 322540; назва банку - АТ «КІБ»; номер рахунку - НОМЕР_1 ; валюта рахунку - 980-українська гривня.
МФО банку - 353489; назва банку - АТ «АСВЮ БАНК»; номер рахунку - НОМЕР_2 ; валюта рахунку - 980-українська гривня.
МФО банку - 305880; назва банку - АТ КБ «ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ»; номер рахунку - НОМЕР_3 ; валюта рахунку - 980-українська гривня.
на суму податкового боргу у розмірі 11 390 (одинадцять тисяч триста дев`яносто) 00коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 13.05.2022.
Суддя І.Г. Шевченко
Суд | Сумський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2022 |
Оприлюднено | 25.06.2022 |
Номер документу | 104298804 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них стягнення податкового боргу |
Адміністративне
Сумський окружний адміністративний суд
І.Г. Шевченко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні