Ухвала

від 11.05.2022 по справі 600/5630/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі в частині позовних вимог

12 травня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/5630/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТА-ІНВЕСТ ЛОГІСТИК" до Придністровського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕТА-ІНВЕСТ ЛОГІСТИК" (далі - позивач) звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати розрахунок № 02 від 24.06.2021 р. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно акту від 24.08.2021 р. №0050483 на суму 303,75 євро, складений Придністровським міжрегіональним управлінням Державної служби України з безпеки на транспорті;

- визнати протиправною та скасувати постанову Придністровського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті СЕ 291396 від 18.08.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 34 000 грн.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача подано до суду разом із відзивом клопотання про закриття провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування Розрахунку плати за проїзд № 02 від 24.06.2021 р..

Клопотання обґрунтоване тим, що оскаржуваний розрахунок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Так, судом встановлено, що предметом розгляду справи, серед іншого є питання щодо правомірності розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким нараховано плату за проїзд, складеного Придністровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті.

У спірних відносинах відповідач відповідно до наданих йому повноважень та за умови встановлення під час проведення габаритно-вагового контролю перевищення автомобілем перевізника вагових або габаритних показників, параметри яких перевищують нормативні, за встановленою формулою здійснює лише нарахування плати за проїзд, що оформлюється розрахунком.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов`язки позивача.

З огляду на викладене, суд вважає, що повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише нарахуванням плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів. Водночас, сама плата за проїзд є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування та у разі недобровільної сплати стягується шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спір у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування по своїй суті ніяким чином не впливає на права та обов`язки сторін у справі, оскільки такий розрахунок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Аналогічна правова позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 811/1456/17.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що позивач просить визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0050483 від 24.06.2021 року на суму 303,75 євро, складений Придністровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті, який не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до переконання, що такі позовні вимоги не можуть бути предметом судового розгляду, а тому провадження у справі в цій частині вимог підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачеві, що оскільки вимога про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не може бути предметом судового розгляду, відсутні підстави для роз`яснення заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд цієї вимоги, що узгоджується з правовим висновком, наведеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 803/3/18.

Також, повторне звернення до Чернівецького окружного адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На підставі наведеного та керуючись статтями 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Клопотання представника Придністровського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті про закриття провадження у справі в частині позовних вимог задовольнити.

2. Закрити провадження у справів частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, №0050483 від 24.06.2021 року на суму 303,75 Євро, на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя І.В. Маренич