Ухвала

від 11.05.2022 по справі 640/23575/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/23575/21

УХВАЛА

12 травня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Василенка Я.М. та суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у Київській області) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2021 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДП МЕРИДІАН» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ДП МЕРИДІАН» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.05.2021 № 2680058/42767751;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 01.03.2021, складену ТОВ «ДП МЕРИДІАН», днем її фактичного подання - 01.03.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.05.2021 № 2680116/42767751;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 03.03.2021, складену ТОВ «ДП МЕРИДІАН», днем її фактичного подання - 03.03.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.05.2021 № 2680115/42767751;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 03.03.2021, складену ТОВ «ДП МЕРИДІАН», днем її фактичного подання - 03.03.2021.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2021 позов задоволено частково.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у Київській області) звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Всупереч вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України апелянтом подано апеляційну скаргу, однак, не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подачу апеляційної скарги та не надано доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для його звільнення від сплати судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2022 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у Київській області) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2021 - залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про усунення недоліків та направити таку заяву на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 10 215, 00 грн., або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.

На виконання вимог зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2022 апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору та клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Заявлені клопотання обґрунтовані військовою агресією Російської Федерації проти України, яка утворила труднощі по сплаті судового збору під час воєнного стану.

Перевіривши доводи клопотання щодо відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що він не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія Закону України «Про судовий збір» щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 11.01.2018 у справі № 809/1045/16, від 10.01.2018 у справі № 242/3169/17, від 03.08.2018 у справі № 804/6222/17 та від 16.08.2018 у справі № 813/1524/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору.

Щодо клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги.

Крім того, судом враховується, що законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Посилання апелянта на військову агресію Російської Федерації проти України, як на підставу для відстрочення сплати судового збору та продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів не бере до уваги, з огляду на наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому, строк дії воєнного стану в Україні продовжено:

- з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022;

- з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022.

Однак, жодних доказів яким чином введення воєнного стану, військова агресія Російської Федерації проти України вплинули на обов`язок своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги скаржник суду апеляційної інстанції не надав. Зазначені клопотання обґрунтовані лише військовою агресією Російської Федерації проти України та посилається лише на загальні підстави неможливості усунути недоліки апеляційної скарги у відведений час, та не надає доказів неможливості вчинення процесуальної дії та необхідність більшого часу.

При цьому, апелянт не наводить жодних інших доводів, що недоліки апеляційної скарги будуть ним усунуті у випадку, якщо суд продовжить строк для сплати судового збору або відстрочить його сплату.

Більше того, апелянтом не надано і доказів, що ним взагалі здійснювались будь-які дії для сплати судового збору.

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи апелянта, які викладені в клопотанні про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, необґрунтованими.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та клопотання про відстрочення сплати судового збору.

На підставі ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, що оформлена не відповідно до вимог, встановлених ст. 296 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 169 КАС України, згідно яких така апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Враховуючи вищевикладене та те, що апелянт у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунув, вона підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 296, 298, 321, 325, 328-331 КАС України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у Київській області) про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у Київській області) про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у Київській області) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2021 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДП МЕРИДІАН» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - повернути апелянту разом із доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Василенко Я.М.

Судді Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.