ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/4331/21 пров. № А/857/2959/22Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Ланчинської гімназії Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року (головуючого судді Борщовського Т.І., ухвалене в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м. Івано-Франківськ) у справі №300/4331/21 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Ланчинської гімназії Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),-
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області 10.08.2021 звернулося в суд з позовом до Ланчинської гімназії Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) Ланчинської гімназії Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області за адресою: вулиця Українська, 2А селище міського типу Ланчин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року задоволено позов повністю.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Ланчинська гімназія Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області подала апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та відмовити в задоволенні позову. Вказує, що сам по собі факт відсутності обробки вогнетривким розчином дерев`яних конструкцій горищних приміщень будівлі не може становити загрозу для життя та здоров`я учнів, вчителів та інших відвідувачів Ланчинської гімназії, оскільки за результатом останньої позапланової перевірки встановлено відсутність будь яких інших порушень законодавства.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2022 відкрито апеляційне провадження у справі № 300/4331/21 та ухвалою суду від 18.03.2022 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у її сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 14.02.2020 за результатом проведеної в період з 10.02.2020 по 14.02.2020 позапланової перевірки Ланчинської гімназії Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області з питань додержання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, головним інспектором Надвірнянського РУ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області та провідним інспектором ВЗНС Надвірнянського РУ УДСНС України в Івано-Франківській області винесено припис № 41 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Згідно вказаного припису № 41 від 14.02.2020 відповідача зобов`язано усунути виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які зафіксовані в акті перевірки від 14.02.2020 № 53, а саме:
1) обладнати будівлі та приміщення автоматичною системою пожежної сигналізації (що є порушенням пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014р. № 1417 (далі - Правил));
2) завести журнал обліку вогнегасників (що є порушенням пункту 3.17 глави 3 розділу V Правил);
3) забезпечити будинок гімназії адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку) освітлюваним у темний час доби (що є порушенням пункту 2.22 глави 2 розділу ІІІ Правил);
4) обробити вогнетривким розчином дерев`яні конструкції горищних приміщень будівлі (що є порушенням пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил);
5) з`єднювальні коробки закрити кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів (що є порушенням пункту 1.7 глави 1 розділу ІV Правил);
6) встановити на видних місцях вказівні знаки із зазначенням місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння (що є порушенням пункту 3.10 глави 3 розділу V Правил);
7) в корпусі № 2 вивісити на видних місцях плани схеми евакуації людей на випадок пожежі (що є порушенням пункту 5 розділу ІІ Правил);
8) встановити над всіма виходами згідно вимог ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». ДБН В.2.5.-23.10 «Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення» світлові покажчики «Вихід» та постійно утримувати справними (що є порушенням пункту 2.32 глави 2 розділу ІІІ Правил);
9) доукомплектувати пожежний щит необхідним пожежним інвентарем, до якого входять: вогнегасники 3 шт., ящик з піском 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2х2 м 1 шт., гаки 3 шт., лопати 2 шт., ломи 2 шт., сокири 2 шт. (що є порушенням пункту 3.11 глави 3 розділу V Правил);
10) забезпечити територію гімназії зовнішнім освітленням, яке забезпечує швидке знаходження протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд (що є порушенням пункту 1.10 глави 1 розділу ІІІ Правил);
11) зачинити двері горищ. На дверях вказати місце зберігання ключів (що є порушенням пункту 2.12 глави 2 розділу ІІІ Правил);
12) на пожежних щитах (стендах) вказати їх порядкові номери. Порядковий номер пожежного щита вказується після літерного індексу «ПЩ» (що є порушенням пункту 3.12 глави 3 розділу ІІІ Правил);
13) з`єднання, відгалуження та окільцювання жил проводів і кабелів здійснювати за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (що є порушенням пункту 1,6 глави 1 розділу ІV Правил);
14) розробити по даному припису відповідь та план заходів по усуненню недоліків, копії яких направити у Надвірнянський РВ УДСНС за адресою: вул. Олени Степанівни, 28, м. Надвірна (передбачено розділом 5 Кодексу цивільного захисту України).
Такий припис отриманий уповноваженою особою відповідача 14.02.2020, про що свідчить підпис, проставлений у приписі керівником гімназії Петруняк М.В. (а.с. 23-24).
На підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 08.06.2021 № Нс-134/54 Про проведення позапланових перевірок у закладах освіти (а.с. 9), посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) за № 33 від 09.06.2021 (а.с. 14), головним інспектором ВЗНС Надвірнянського РУ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області та провідним інспектором ВЗНС Надвірнянського РУ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Ланчинської гімназії Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області щодо додержання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки з питань перевірки виконання припису Надвірнянського РУ УДСНС України в Івано-Франківській області № 41 від 14.02.2020 за адресою: вулиця Українська, 2А селище міського типу Ланчин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область.
За результатами проведеної перевірки встановлено декілька порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які неусунуті на виконання припису Надвірнянського РУ УДСНС України в Івано-Франківській області № 41 від 14.02.2020 та зафіксовані в акті перевірки додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 11 від 18.06.2021(а.с. 15-22).
Так, при здійсненні перевірки було встановлено, що експлуатація будівель (споруд, приміщень) Ланчинської гімназії Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області здійснюється з порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:
1) не обладнано будівлі та приміщення автоматичною системою пожежної сигналізації (порушенням пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил);
2) не оброблено вогнетривким розчином дерев`яні конструкції горищних приміщень будівлі (порушенням пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил);
3) не встановлено над всіма виходами згідно вимог ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». ДБН В.2.5.-23.10 «Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення» світлові покажчики «Вихід», які постійно утримувати справними (порушенням пункту 2.32 глави 2 розділу ІІІ Правил);
4) не встановлено на видних місцях вказівні знаки із зазначенням місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння (що є порушенням пункту 3.10 глави 3 розділу V Правил);
5) не укомплектовано пожежний щит необхідним пожежним інвентарем, до якого входять: вогнегасники 3 шт., ящик з піском 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2х2 м 1 шт., гаки 3 шт., лопати 2 шт., ломи 2 шт., сокири 2 шт. (порушенням пункту 3.11 глави 3 розділу V Правил);
6) з`єднання, відгалуження та окільцювання жил проводів і кабелів не здійснюється за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушенням пункту 1,6 глави 1 розділу ІV Правил).
Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що саме вказані порушення законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, зафіксовані в акті перевірки № 11 від 18.06.2021, стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Суд першої інстанції задовольняючи позов, виходив з того, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 (далі Положення) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Пунктом 7 Положення передбачено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до пункту 8 Положення ДСНС під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами, організаціями.
Пунктом 9 цього Положення передбачено, що в межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів МВС видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
Згідно з підпункту 48 пункту 4 Положення, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
Згідно пункту 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 № 3, в редакції наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 29.03.2021 № 167) Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Правилами пожежної безпеки в Україні, які затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697.
Згідно статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень (частина 5 статті 4 Закону № 877-V).
Частиною 7 статті 7 Закону №877-V визначено, що разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.
Колегія суддів зазначає, що Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697, є обов`язковими для виконання усіма суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4 Розділ І Правил пожежної безпеки в Україні).
У відповідності до пунктів 2, 3 частини 1 статті 50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб`єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.
Відповідно до частин 2, 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Частиною 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.
Відповідно частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Заходи реагування до суб`єкта господарювання не застосовуються у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису.
Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
З аналізу вказаних приписів Кодексу вбачається, що настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Матеріалами справи підтверджується, що в акті за № 11 від 18.06.2021, Ланчинською гімназією Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області допущено порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Відповідно до частини першої статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно з статтею 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Вказане зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Так, необроблення вогнетривким розчином дерев`яних конструкцій горищних приміщень будівлі Ланчинської гімназії Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області є надзвичайно важливими протипожежними засобами, які унеможливлюють займання та розповсюдження вогню.
Апелянт зазначає, що майже всі порушення ним усунено та вживаються всі можливі заходи задля забезпечення безпеки та усунення останнього порушення, однак колегія суддів проаналізувавши матеріали справи та наведені доводи апелянта враховує, що доказів усунення виявлених порушень у повному обсязі станом на дату розгляду справи у суді відповідачем не надано.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Апеляційний суд зазначає, що без усунення порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, продовження роботи Ланчинської гімназії Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, становить загрозу для життя і здоров`я дітей, працівників та інших людей, що можуть там перебувати.
Також відповідач не дав доказів усунення всіх порушень та апеляційний суд звертає увагу, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.
Отже, у спірному випадку не усунута загроза життю та здоров`ю людей та, як наслідок, і надалі існують підстави для застосування відповідних заходів реагування.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.10.2019 у справі № 826/7292/18.
Колегія суддів враховує, що захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
На підставі встановлених та підтверджених належними та допустимими доказами обставин справи, ураховуючи специфіку діяльності закладу, робота якого пов`язана із вихованням дітей, суд доходить висновку про те, що усунення кількох із виявлених порушень не є достатнім для гарантування безпеки життю та здоров`ю як вихованців, так і працівників закладу. Наявність неусунених або усунених частково порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки безумовно створює загрозу для життя та здоров`я людей. Лише повне усунення забезпечить належний рівень безпеки у закладі дошкільної освіти № 7 у разі виникнення надзвичайної ситуації.
При цьому, скаржник не заперечує той факт, що виявлені перевіркою позивачем порушення у належному йому приміщенні мали місце і характер цих порушень створювали загрозу життю і здоров`ю працівників установи, що є підставою для застосування судом заходів реагування.
Як вже зазначалось вище, станом на момент розгляду справи, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували повне усунення порушень, встановлених актом перевірки.
З огляду на Конвенцію ООН про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 № 789-XII, а саме частину 3 статті 3 та статтю 3 Конституції України, Закон України «Про охорону дитинства», пріоритетним в даному випадку є забезпечення належних умов для гарантування безпеки, охорони здоров`я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, що включено у систему заходів щодо охорони дитинства в Україні, а людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.
Той факт, що Ланчинська гімназія Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області в подальшому частково усунула виявлені порушення, що підтверджено Актом за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання субєктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 1 від 18.01.2022 не спростовує висновків суду першої інстанції про наявність підстав для застосування заходів реагування на момент ухвалення оскаржуваного рішення та не впливає на оцінку законності цього рішення.
Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 30 вересня 2020 по справі №160/1736/19, від 22 жовтня 2020 року по справі № 820/5232/17, від 29 жовтня 2020 року по справі № 815/6378/17, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.
Колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень, за таких підстав на підставі наданих письмових доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, в свою чергу, викладені доводи апелянта свідчать про те, що відповідач не заперечував виявлені факти порушень та, фактично погодившись із ними, вживав заходи щодо усунення вказаних порушень.
Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
З огляду на те, що порушення позивачем виявлені у навчальному закладі, де навчаються і перебувають діти, які є уразливою категорією осіб, в силу свого віку, а ймовірне виникнення загрози життю та/або здоров`ю людей є реальним, з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей та ненаданням достатніх доказів щодо усунення виявлених порушень.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Ланчинської гімназії Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року у справі №300/4331/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді Р.Й. Коваль
В.В. Гуляк
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2022 |
Оприлюднено | 25.06.2022 |
Номер документу | 104300824 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо цивільного захисту |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Боршовський Т.І.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Боршовський Т.І.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Боршовський Т.І.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Боршовський Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні