Постанова

від 09.05.2022 по справі 363/283/22

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"10" травня 2022 р. Справа № 363/283/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2022 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., за участю секретаря Сергієнко А.О., прокурора Вишгородської окружної прокуратури

Потюменко Ю.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , захисника Колодія О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою:

АДРЕСА_1 , був депутатом Вишгородська міська рада, нині працює водієм у Комунальному некомерційному підприємстві Київської обласної ради Центр медичних стратегічних катастроф, до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2022 року до Вишгородського районного суду Київської області з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_1 за частиною четвертою статті 172-6 КУпАП.

Згідно протоколу №851 від 11 січня 2022 року про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого частиною четвертою статті 172-6 КУпАП, ОСОБА_1 , будучи депутатом Вишгородської міської ради Київської області та суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до статті 172-6 КУпАП, на якого поширюється його дія, в порушення вимог пунктів 2, 3, 5, 7 та 8 частини першої статті 46 даного Закону,

16 березня 2020 року подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі Реєстр), декларацію за 2019 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в розділах 3, 6, 8, 11 та 12 якої зазначив завідомо недостовірні відомості (не вказав квартиру дружини) ОСОБА_2 на суму 122792,00 гривень, зазначив недостовірні відомості про вартість власного легкового автомобіля марки Volkswagen модель Tuareg (2015 року випуску) недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 257380, 78 гривень, корпоративні права дружини у ТОВ «Гаятрі» на суму 43000 гривень, доходу на суму 9853,35 гривень, свій грошовий актив у вигляді коштів на суму 453,88 гривень та грошовий актив у вигляді коштів у розмірі 21,43 гривень, які відрізняються від достовірних на загальну суму 433501,44 гривень, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною четвертою статті 172-6 КУпАП.

Розгляд справи призначено на 10:30 9 лютого 2022 року, про що повідомлено ОСОБА_1 та прокурора.

21 січня 2022 року захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Томіна О.В. ознайомилася з матеріалами справи, а 4 лютого 2022 року до суду подано запереченням на протокол № 851 від 11 січня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 172-6 КУпАП, з додатками.

8 лютого 2022 року з матеріалами справи ознайомилася прокурор Вишгородської окружної прокуратури Київської області.

Розгляд справи, призначений на 10:30 9 лютого 2022 року не відбувся у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 4 березня 2022 року об 11:00.

Судове зсідання, призначене на 11:00 4 березня 2022 року не відбулося у зв`язку із введенням 24 лютого 2022 року в Україні воєнного стану згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та з урахуванням наказу Голови Вишгородського районного суду Київської області

Котлярової І.Ю. № 5а від 2 березня 2022 року «Про визначення особливостей роботи Вишгородського районного суду Київської області в умовах воєнного стану».

Враховуючи наказ виконуючого обов`язки Голови суду від 4 квітня 2022 року № 8-а «Про скасування наказу №5а від 2 березня 2022 року «Про визначення особливостей роботи Вишгородського районного суду Київської області в умовах воєнного часу», наступну дату судового засідання визначено 11:00 10 травня 2022 року, про що повідомлено ОСОБА_1 , його захисника та прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області.

6 травня 2022 року особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подано до канцелярії суду заяву про закриття провадження у справі відповідно до частини четвертої статті 38 КУпАП.

У судове засідання з`явилися прокурор, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Колодій О.М.

До початку розгляду справи по суті, ОСОБА_1 та його захисник підтримали раніше подане клопотання про закриття провадження у справі з урахуванням положень пункту 7 статті 247 КУпАП, оскільки закінчилися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, встановлені частиною четвертою статті 38 КУпАП.

Прокурор у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання у частині закриття провадження у справі з підстав закінчення строку накладення адміністративного стягнення на особу, проте вважала за необхідне розглянути справу по суті.

Заслухавши учасників провадження, з урахуванням того, що сплив встановленого частиною четвертою статті 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення, на відміну від відсутності в діях особи складу чи події адміністративного правопорушення, або ж вчинення особою дій в стані крайньої необхідності чи необхідної оборони, є очевидно нереабілітуючою підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення при спливі строку накладення адміністративного стягнення презюмується, саме з тих причин, що це нереабілітуюча підстава закриття справи про адміністративне правопорушення і у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення або відсутня подія, про що зазначено у запереченнях ОСОБА_1 щодо обставин, викладених у протоколі, суд вважає за необхідне розглянути справу по суті.

ОСОБА_1 , посилаючись на раніше подані до суду письмові заперечення, у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 172-6 КУпАП, оскільки вважає, що не доведено його умислу в діях та зазначив, що в поясненнях, наданих під час перевірки, чітко зазначив, чому було подано саме такі відомості.

Захисник Колодій О.М. просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 172-6 КУпАП, посилаючись на те, що у його діях відсутній умисел на вчинення вказаного правопорушення, а в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 умислу на порушення вимог фінансового контролю та на декларування недостовірних відомостей, що виключає склад адміністративного правопорушення.

Прокурор у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушень, пов`язаних з корупцією та закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 172-6 КУпАП з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон №1700-VІІ) суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Підпунктом «б»частини першоїстатті 3Закону №1700-VІІвстановлено,що суб`єктами,на якихпоширюється діяцього Закону,є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Відповідно до постанови Вишгородської міської виборчої комісії Вишгородського району Київської області від 11 листопада 2015 року №39 за громадянином

ОСОБА_1 визнано повноваження депутата зазначеної ради.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання.

Згідно із частиною третьою статті 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» на депутатів місцевих рад поширюється дія Закону. Депутати місцевих рад зобов`язані щороку до 1 квітня подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік відповідно до Закону, а також дотримуватися інших вимог фінансового контролю, передбачених Законом.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону №1700-VІІ особи, зазначені у

пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.

Оскільки, ОСОБА_1 у 2019 році був суб`єктом декларування, а тому був зобов`язаний у визначений законом порядок подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави.

Статтею 46 Закону №1700-VІІ встановлено, які відомості необхідно зазначати у декларації і така інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

16 березня 2020 року о 17:16 ОСОБА_1 подав до Єдиного державного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щорічну декларацію за 2019 рік.

З копії довідки №594/21 від 29 вересня 2021 року про проведення повної перевірки декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2019 рік, поданої ОСОБА_1 слідує, що у період з

17 травня до 13 вересня 2021 року уповноваженою особою НАЗК було проведено повну перевірку вказаної декларації за результатами якої було встановлено, що ОСОБА_1 при складенні та поданні декларації вказав недостовірні відомості, чим не дотримав вимог пунктів 1, 2, 3, 5, 7, 8, 8? частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», при цьому недостовірні відомості зазначені у декларації відрізняються від достовірних на суму 433501,44 грн., що перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.

З обґрунтованого висновку складеного стосовно суб`єкта декларування ОСОБА_1 щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією від 4 жовтня 2021 року, затвердженого заступником Голови Національного агентства з питань запобігання корупції, слідує, що за результатами повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної на 2019 рік, унікальний ідентифікатор документа b41b4308-47e5-4cc5-abc7-dae3a69dc295, поданої ОСОБА_1 , депутатом Вишгородської міської ради, встановлено, що суб`єкт декларування подав у декларації недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 433501,44 грн. або понад 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації на 2019 рік.

11 січня 2022 року старшим оперуповноваженим 1-го сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України майором поліції Трояном Олегом Аркадійовичем щодо ОСОБА_1 складено протокол № 851 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого частиною четвертою статті 172-6 КУпАП.

Судом враховується, що справа про адміністративне правопорушення розглядається судом на підставі протоколу про адміністративне правопорушення і лише в межах визначеного у ньому обсягу (обвинувачення) - встановлених і зазначених у протоколі обставин та кваліфікації дій особи.

З протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією №851 від 11 січня 2022 року, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1700-VІІ та примітки до статті 172-6 КУпАП, на якого поширюється його дія, в порушення вимог пунктів 2, 3, 5, 7 та 8 частини першої статті 46 даного Закону 16 березня 2020 року подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію за 2019 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в розділах 3, 6, 8, 11 та 12 якої зазначив завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 433501,44 гривень, а саме:

у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації зазначив недостовірні відомості про об`єкт нерухомого майна (квартира загальною площею 43 м?), яка належить члену сім`ї (дружині) на праві власності за адресою: АДРЕСА_2 , обравши позначки «Не застосовується» у полях «Реєстраційний номер (кадастровий номер для земельної ділянки) та вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою». Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно загальна площа вказаної квартири 42,7 м?, адреса:

АДРЕСА_3 , реєстраційний номер 876846, вартість 122792,00 грн., що підтверджується інформацією з копії договору купівлі-продажу від 11 червня 2010 № 1281, наданою суб`єктом декларування.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 122792,00 грн.

у розділі 6 «Цінне рухоме майно транспортні засоби» декларації зазначив недостовірні відомості про вартість власного легкового автомобіля марки Volksvagen модель Tuareg (2015 року випуску), зазначивши вартість 837000,00 грн. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів вартість вказаного легкового автомобіля становить 579619,22 грн., що підтверджується копією митної декларації UA100010/2019/327491 та рахунка №001/1052-2019 від 2 квітня 2019 року на придбання вищевказаного автомобіля, наданих суб`єктом декларування.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 257380,78 грн.

у розділі 8 «Корпоративні права» декларації не зазначив відомостей про корпоративні права члена сім`ї (дружини) у ТОВ «ГАЯТРІ» (код ЄДРПОУ 34442779) із часткою у статутному капіталі в розмірі 43000,00 грн., які відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була наявна у неї станом на 31 грудня 2019 року.

у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації не зазначив відомостей про свій доход у вигляді заробітної плати за основним місцем роботи, який відрізняється від достовірної у розмірі 1,12 грн., джерелом доходу якого є Вишгородська станція медичної допомоги. У цьому ж розділі декларант не зазначив відомостей про отримання доходів у формі виплат з відшкодування шкоди, завданої внаслідок аварії на ЧАЕС в розмірі

5517,60 грн., джерело доходу: Управління соціального захисту населення Вишгородської райдержадміністрації (ЄДРПОУ 03193815), відомості про який наявні в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків. Крім цього, у вказаному розділі не зазначив відомостей про отриманий ним дохід у виплат з соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю) в розмірі 4334,63 грн., джерело доходу: Управління соціального захисту населення Вишгородської райдержадміністрації (ЄДРПОУ 03193815), відомості про який наявні в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків.

у розділі 12 «Грошові активи» декларації не зазначив відомостей про власний грошовий актив у виді коштів, розміщених на банківських рахунках АТ «Ощадбанк» у розмірі 453,88 грн. Зазначене підтверджується довідкою АТ «Ощадбанк» від 22 червня

2021 року № 559. У цьому ж розділі декларант не зазначив відомостей про власний грошовий актив у виді коштів, розміщених на банківських рахунках АТ «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 21,43 грн. Зазначене підтверджується копією виписки по картках/рахунках від 22 червня 2021 року № 21149.

Отже, органом, уповноваженим на складання протоколу встановлено, що ОСОБА_1 у поданій ним щорічній декларації за 2019 рік зазначив недостовірні відомості на загальну суму 433501,44 грн. (122792+257380,78+43000+1,12+5517,60+4334,63+453,88+21,43=433501,44).

Кваліфікуючи дії ОСОБА_1 за частиною четвертою статті 172-6 КУпАП, старший оперуповноважений ОСОБА_3 виходив з того, що відповідальність, передбачена вказаною нормою Кодексу настає за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а Закон України «Про державний бюджет України на 2020 рік» встановлює, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року 2102 гривень.

У заперечення,які поданодо суду 4лютого 2022року ОСОБА_1 зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення щодо нього не наведено обґрунтувань та доказів на підтвердження суб`єктивної сторони даного правопорушення, тобто не встановлені та не доведені вина у формі умислу, мотивів (корисливий, особиста зацікавленість тощо) та мета інкримінованого йому правопорушення. Таким чином, будь-які докази того, що ОСОБА_1 діяв умисно, усвідомлював протиправний характер своїх дій, який посягає на встановлений правопорядок, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні і відповідно, відсутній в його діях склад зазначеного адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні щодо недостовірної інформації, зазначеної у розділі декларації 3 «Об`єкти нерухомості», ОСОБА_1 пояснив, що, будучи депутатом, він завжди відображав у декларації відомості про квартиру, яка була придбана його дружиною у

2010 році, при цьому суму не вказував, оскільки вона йому не була відомою та дружина не надала про це інформації. Щодо різних, зазначених ним у декларації та згідно договору купівлі-продажу квартири, номерів квартири АДРЕСА_4 , пояснив, що це технічна помилка, оскільки інших квартир, крім №112, вони з дружиною не мають.

Під час дослідження щорічної декларації, поданої ОСОБА_1 16 березня

2020 року за звітний 2019 рік, встановлено, що у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації зазначено відомості про квартиру АДРЕСА_5 , загальна площа квартири 43 м.кв., дата набуття права власності

12 липня 2010 року. Щодо вартості на дату набуття або за останньою грошовою оцінкою зазначено «Не застосовується».

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві приватної власності ОСОБА_2 належить квартира АДРЕСА_6 .

Відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 11 червня 2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , остання, за згодою чоловіка ОСОБА_1 , придбала квартиру АДРЕСА_6 , реєстраційний номер - 876846, вартість - 122 800,00 грн.

Відповідно допункту 2частини першоїстатті 46Закону №1700-VІІ у деклараціїзазначаються відомостіпро об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;

б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Так, як зазначено у наданій ОСОБА_1 11 червня 2010 року письвової згоди на укладання його дружиною ОСОБА_2 договору купівлі-продажу квартири, він надав згоду на укладання цього договору на умовах та за ціною на її розсуд, проте це та аргументи ОСОБА_1 щодо необізнаності про суму вартості квартири, придбаної його дружиною того самого дня, за спільні сімейні кошти, у зв`язку з чим квартира є спільною сумісною власністю подружжя, не спростовують зафіксованих у протоколі та встановлених судом порушень пункту 2 частини першої статті 46 Закону №1700-VІІ, так як необізнаність про вартість квартири викликає обґрунтовані сумніви, а ОСОБА_1 відповідно до вказаної норми Закону зобов`язаний був зазначити у декларації усю необхідну інформацію щодо квартири, яка належать на праві приватної власності його дружині, включаючи спільну власність подружжя на підставі договору купівлі-продажу від 11 червня 2010 року.

У судовому засіданні щодо недостовірної інформації, зазначеної у розділі декларації 6 «Цінне рухоме майно транспортні засоби», ОСОБА_1 пояснив, що суму вартості придбаного ним автомобіля марки «Volksvagen» зазначив 837000,00 грн., оскільки саме така сума ним була витрачена. Зазначив, що автомобіль придбав на аукціоні за кордоном на суму 19200 Євро, в національній валюті 579619,22 гривень. Автомобіль придбав за готівку без додаткових витрат, оскільки розраховувався на місці з продавцем та автомобіль прибув на митницю власним ходом. Проте, під час оформлення автомобіля митницею прийнято рішення про коригування митної вартості автомобіля та визначено митну вартість 28026,00 Євро. Щоб не залишати автомобіль, він був змушений сплатити виставлену митницею суму. У подальшому, рішенням суду його позов було задоволено та скасовано рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та йому у 2020 році було повернуто переплачені кошти.

Так,відповідно допункту 3частини першоїстатті 46Закону №1700-VІІу деклараціїзазначаються відомостіпро цінне рухоме майно, вартість якого перевищує

100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб`єкту декларування або членам його сім`ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають, зокрема, дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування.

Так, як убачається із рахунку 001/1052-2019 від 2 квітня 2019 року у компанії «Ніколай Рубе Аутомобілє» ОСОБА_1 придбано автомобіль марки Volkswagen VW модель Touareg, 2015 року випуску, та експортна ціна нетто становить 19200 Євро, що згідно форми декларації митної вартості у національній валюті = 579619,22 гривень (курс валют 30,18850100 грн.).

Згідно фіскальних чеків та квитанцій, які долучено ОСОБА_1 до заперечень, поданих до суду 4 лютого 2022 року, встановлено, що під час митного оформлення на рахунок Київської міської митниці ДФС ОСОБА_1 сплачено: 84924,00 грн.

11 квітня 2019 року, 14000,00 грн. та 13000,00 грн. 2 квітня 2019 року, 183000,00 грн.

3 квітня 2019 року. Загальна сума 294924, 00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2019 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 320/2733/19, встановлено, що за результатами перевірки митної декларації Київська митниця ДФС (митний пост «Західний») винесла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2019/00620 і прийняла рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 11 квітня 2019 року №UA100010/2019/000082/2.

У вказаномурішенні митнийорган непогодився іззаявленою митноювартістю товарівта визначивїї зарезервним методомвизначення митноївартості транспортногозасобу нарівні 28026,00Євро.

За результатом коригування митної вартості ОСОБА_5 подано до Київської митниці ДФС митну декларацію №UA100010/219/327491 від 11 квітня 2019 року.

Вказаним вище рішення адміністративного суду, визнано протиправними та скасовано рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від

11 липня 2019 року №UA100010/2019/000082/2 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11 квітня 2019 року №UA100010/2019/00620.

Як стверджує ОСОБА_1 у суді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, він вніс до декларації за 2019 рік суму вартості майна з урахуванням рішення митниці, яке було скасоване судом пізніше.

Так, під час дослідження судом щорічної декларації за 2019 рік, поданої ОСОБА_1 16 березня 2020 року встановлено, що у розділі 6 «Цінне рухоме майно транспортні засоби» ним зазначено відомості про вартість власного легкового автомобіля марки Volksvagen модель Tuareg (2015 року випуску) 837000,00 грн. Вказана сума також зазначена у розділі декларації 14 «Видатки та правочини суб`єкта декларування», вид правочину придбання рухомого майна, країна у якій було здійснено видатки Німеччина.

Суд зважає на пояснення ОСОБА_1 , що ним у щорічній декларації за 2019 рік внесено відомості щодо реальної суми вартості придбаного ним автомобіля з урахуванням витрат понесених під час митного оформлення, водночас суд вважає, що не розмежування суми, яка підлягає зазначенню у розділі 6 декларації та витрат, пов`язаних з митним оформленням, що підлягають зазначенню у розділі 14 декларації «Видатки та правочини суб`єкта декларування» не свідчить про недостовірність відомостей, оскільки під час перевірки та під час складання протоколу, порушень щодо заповнення ОСОБА_1 розділу 14 декларації не було встановлено. А тому суд вважає, що вказана сума придбаного ОСОБА_1 автомобіля у декларації не свідчить про її неправдивість та, що вона повністю або частково не відповідає дійсності.

Як убачається із долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, щодо ОСОБА_1 у органу, який здійснював перевірку та під час складання протоколу, були усі документи що стосуються придбання суб`єктом декларування автомобіля, його розмитнення та судових рішень, проте не взяв їх до уваги.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника та прокурора щодо відомостей, зазначених суб`єктом декларування у розділі 6 щорічної декларації за звітний 2019 рік «Цінне рухоме майно транспортні засоби», дослідивши матеріали, суд дійшов висновку про відсутність порушень, передбачених пунктом 3 частини першої статті 46 Закону №1700-VІІ.

У судовому засіданні щодо недостовірної інформації, зазначеної у розділах декларації: 8 «Корпоративні права», 11 «Доходи, у тому числі подарунки» та 12 «Грошові активи» ОСОБА_1 пояснив, що товариство у якому дружина має корпоративні права протягом тривалого часу не здійснює господарську діяльність, відсутній прибуток, про товариство вони забули, а тому не вказував у відповідному розділі необхідну інформацію. Також випадково не вказав отримані доходи у формі виплат з відшкодування шкоди, завданої внаслідок аварії на ЧАЕС в розмірі 5517,60 грн. та 4334,63 грн. - виплата з соціальної матеріальної допомоги, а щодо заробітної плати зазначив, що інформацію заповнював згідно наданої за місцем роботи довідки. Відомості про наявність у нього коштів на банківських рахунках у розмірах 453,88 грн. та 21,43 грн. не зазначив у декларації, оскільки не знав, що на рахунках були кошти. При цьому судом встановлено, що відповідно до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ГАЯТРІ» не припинив свою діяльність, а також ОСОБА_1 не пред`явив суду як доказ довідку на підставі якої вказував суму заробітної плати.

Суд відхиляєдоводи ОСОБА_1 ,оскільки вонине спростовуютьінкримінованих йомупорушень вимогпунктів 2,5,7та 8частини першоїстатті 46Закону №1700-VІІ,оскільки,відповідно довказаних нормЗакону №1700-VІІу деклараціїзазначаються відомостіпро:інші корпоративніправа,що належатьсуб`єкту декларуванняабо членамйого сім`ї,із зазначеннямнайменування кожногосуб`єкта господарювання,його організаційно-правовоїформи,коду Єдиногодержавного реєструпідприємств іорганізацій України,частки устатутному (складеному)капіталі товариства,підприємства,організації угрошовому тавідсотковому вираженні; отримані доходисуб`єкта декларуванняабо членівйого сім`ї,у томучислі доходиу виглядізаробітної плати(грошовогозабезпечення),отримані якза основниммісцем роботи,так іза сумісництвом,гонорари,дивіденди,проценти,роялті,страхові виплати,благодійна допомога,пенсія,доходи відвідчуження ціннихпаперів такорпоративних прав,подарунки таінші доходи. Такі відомостівключають даніпро виддоходу,джерело доходута йогорозмір; наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на

1 січня звітного року.

Вказаних вимог Закону ОСОБА_1 не дотримався під час заповнення щорічної декларації за звітний 2019 рік.

Суд зазначає, що завідомо недостовірні відомості слід розуміти інформацію, що має неправдивий, хибний характер, який суб`єкт декларування усвідомлював або міг усвідомлювати на момент подання декларації. З об`єктивної сторони декларування недостовірної інформації може полягати у дії (подання завідомо недостовірних відомостей у декларації) або бездіяльності (неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані, відкриття валютного рахунку).

Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації це внесення суб`єктом декларування неправдивої (такої, що повністю або частково не відповідає дійсності) інформації та подальше її розміщення на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним щодо вимог Закону № 1700-VІІ, усвідомлюючи необізнаність зазначення відомостей у щорічній декларації за звітний 2019 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щодо себе та дружини, об`єктів нерухомості, корпоративних прав, отриманих доходів а також грошових активів, не вказав відомості які відрізняються від достовірних на загальну суму 176128,66 гривень (122800+43000+1,12+5517,60+4334,63+453,88+21,43), тобто у порушення вимог пунктів 2, 5, 7 та 8 частини першої статті 46 Закону №1700-VІІ подав завідомо недостовірні відомості про активи, які мають вартість, у щорічній декларації за звітний 2019 рік.

Поважних причин, які б перешкоджали поданню декларації з достовірними відомостями у розділах декларації 3, 8, 11 та 12, не встановлено, а позиція сторони захисту необґрунтована і спростовується доказами, наявними у матеріалах справи.

Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Стаття 1 КУпАП визначає, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак: об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

Частиною першою статті 8 КУпАП встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Як встановлено судом, правопорушення ОСОБА_1 вчинено 16 березня

2019 року.

Частиною четвертою статті 172-6 КУпАП у редакції, чинній станом на 16 березня 2020 року передбачено відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

А відповідно до примітки, суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Тобто загальна сума поданих недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме ОСОБА_1 за 2019 рік складає 176120,66 грн., що є менше 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що виключає склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною четвертою статті 172-6 КУпАП.

Статтею 7 КУпАП закріплений принцип законності, у відповідності до якого, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У частині першій статті 9 КУпАП визначено, що адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення та притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).

При цьому, ЄСПЛ у справі «АЛЛЕНЕ де Рібермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Враховуючи викладене вище, суд, відповідно до статті 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 172-6 КУпАП.

Керуючись статтями 7, 9, 10, 172-6, 280, 283285, 289 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

провадження у справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 172-6 КУпАП закрити з підстав, передбачених пунктом 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складено 13 травня 2022 року.

Суддя О.П. Лукач