Рішення

від 04.05.2022 по справі 439/326/22

БРОДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/326/22

Провадження № 2/439/303/22

05 травня 2022 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді Петейчука Б.М.,

з участю секретаря

судового засідання Ковальчук Н.І.,

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Бродівська міська рада Львівської області,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бродівської міської ради Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом, ухвалив таке рішення.

Позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до відповідача Бродівської міської ради Львівської області, у якій просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 1.8611 га кадастровий номер 4620385300:01:005:0048 та земельну ділянку площею 0.0999 га кадастровий номер 4620385300:07:001:0016у, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла її баба ОСОБА_2 , її на праві приватної власності належали земельні ділянки загальною площею 1,9611 гектарів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території колишньої Пониквянської сільської ради Бродівського району Львівської області.

Позивач стверджує, що відповідно заповіту його баба все своє майно, заповів її.

Позивач вказує, що вона, як єдиний спадкоємиць за заповітом, звернулася до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки її було відмовлено, у зв`язку із втратою на них правовстановлюючого документу.

Позивач звертає увагу, що із приводу втрати Державного акту на право власності на земельні ділянки нею було розміщено оголошення у газеті «Голос відродження».

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

23.003.2022 - відкрито провадження у справі.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів подати відзив на позовну заяву.

Позивач у підготовче засідання не з`явився, від нього надійшла заява, в якій просить суд проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Відповідач явку свого представника у підготовче засідання не забезпечив, від представника відповідача - ОСОБА_3 , до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача, позовні вимоги визнає та просить суд їх задовольнити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору у підготовче засідання не з`явився, від нього надійшла заява, в якій просить суд проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд його задовольнити.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України підготовче засідання проведено у відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням частини 2 статті 247 ЦПК України.

Нормативним приписом частини 3 статті 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За змістом частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами по справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 видане 7 вересня 2000 року (а.с. 13).

Факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 баба позивача підтверджується свідоцтвом про народження позивача серія № НОМЕР_2 від 24 квітня 2018 року та свідоцтвом про народження матері позивача серія НОМЕР_3 від 08.06.1951 року, згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 від 07.03.1970 року мати позивача змінила прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 (а.с. 10,11).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00020009909 від 24 квітня 2018 року позивач змінила прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 (а.с. 12).

ОСОБА_2 на праві приватної власності належали земельні ділянки загальною площею 1,9611 гектарів, з яких земельна ділянка площею 1.8611 га кадастровий номер земельної ділянки: 4620385300:01:005:0048, а також земельна ділянка площею 0.0999 га кадастровий номер земельної ділянки: 4620385300:07:001:0016, що знаходяться на території колишньої Пониквянської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серія II-ЛВ№ 036411 від17.03.2000 року та Витягами із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок (а.с. 14, 17-18).

Відповідно заповіту від 19 березня 1999 року, який посвідчений секретарем виконкому Пониквянської сільської ради Паньків Г.М, зареєстрований за № 10, ОСОБА_2 все своє майно заповіла позивачу по справі ОСОБА_1 (а.с. 15).

Відповідно до довідки № 69 від 26.01.2022 року, виданої Бродівською міською радою, підтверджено те, що заповіт від 19 березня 1999 року від імені ОСОБА_2 , 1919 р. н., яка була зареєстрованаза адресою:c. Пониква Бродівського району Львівської області виконавчим комітетом Бродівської міської ради (Пониквянський старостинський округ) не відмінявся і не змінювався (а.с. 16).

Із приводу втрати Державного акту на право власності на земельні ділянки серії ІІ-ЛВ № 036411 від 17 березня 2000 року виданого на ім`я ОСОБА_2 , було розміщено оголошення у газеті «Голос Відродження» № 4 (2752) від 28 січня 2022 року (а.с. 19).

Цивільний кодекс України, який набрав чинності 01 січня 2004 року, у книзі шостій «Спадкове право» містить норми, які врегульовують правовідносини, що виникають у зв`язку із спадкуванням.

Згідно із п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16 січня 2003 року, його положення застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 6 лютого 2019 року у справі №145/797/15-ц вказала, що у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у томи числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Відповідно до статей 524, 529 ЦК УРСР, чинного на час відкриття та оформлення спадщини після смерті особи, спадкоємство здійснюється за законом і заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Спадкоємцями за законом першої черги є в рівних частках діти та дружина померлого.

Згідно зі статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Відповідно до статей 549, 554 ЦК УРСР, спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців із дня відкриття спадщини.

В разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (статті 528 та 534 цього Кодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплаті податків та інших платежів тощо.

Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.

Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним.

За змістом підпунктів в, г ч. 1 статті 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки зокрема на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини.

Відповідно до статті 328 ЦК України передбачається, що право власності набувається на підставах, що не заборонено законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Вирішуючи питання визнання права власності в порядку спадкування, суд виходить з того, що позивач є спадкоємцем за заповітом.

Право власності на земельні ділянки дійсно належало ОСОБА_2 , що було встановлено судом на основі достатніх, достовірних, допустимих та належних доказів.

Суд наголошує на тому, що за таких обставин справи позивач об`єктивно позбавлений можливості прийняти належну йому частину спадщини в позасудовому (нотаріальному порядку). Відтак визнання права власності фактично є винятковим способом захисту прав позивача.

За вказаних вище обставин, беручи до уваги: те, що спадкодавець з підстав, що не заборонені законом, а отже правомірно набув право на спадкове майно; те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку; те, що сторони не заперечують проти ухвалення рішення на користь позивачки; те, що ухвалення рішення на користь позивачки не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів третіх осіб, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги заявлені позивачкою підставні та підлягають задоволенню.

На підставі статей 529, 548, 549, ЦК Української РСР, статей 81 ЗК України, 326, 1218, 1225, 1268 ЦК України, керуючись статтями 10, 81, 89, 206, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 1.8611 га кадастровий номер 4620385300:01:005:0048 та земельну ділянку площею 0.0999 га кадастровий номер 4620385300:07:001:0016, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадженні, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Бродівська міська рада Львівської області, код ЄДРПОУ: 26525941, місцезнаходження: Львівська область, м. Броди, пл. Ринок, 20.

Повне рішення складено 05.05.2022 року.

Суддя Б.М. Петейчук