Рішення

від 10.05.2022 по справі 344/3112/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/3112/21

Провадження № 2/344/426/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, стягнення судових витрат

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, стягнення судових витрат, мотивуючи тим, що 16 березня 2002 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб, який не розірвано. В шлюбі у них народилося троє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За час спільного проживання з відповідачем як подружжям було придбано значну кількість майна, в тому числі від підприємницької діяльності, яке належить їй та відповідачу в рівних долях на праві спільної сумісної власності. До спільного майна подружжя належить: Незавершене будівництво, адміністративна будівля готовністю 3%, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; Земельна ділянка кадастровий номер 2625880901:01:019:0052 загальною площею 0,0899 га цільове призначення для ведення селянського господарства, що розташована за адресою: с. Драгомирчани, урочище «Забереж» Тисменицького району Івано- Франківської області; Земельна ділянка кадастровий номер 2625880901:05:048:0117 загальною площею 0,1032 га цільове призначення для ведення селянського господарства, що розташована за адресою: с. Драгомирчани, урочище «Забереж» Тисменицького району Івано- Франківської області; Земельна ділянка кадастровий номер 2625880901:05:048:0123 загальною площею 0,1355 га цільове призначення для ведення селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; Гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 41,6 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 гаражно - будівельний кооператив; Земельна ділянка кадастровий номер 2625880101:01:002:1196 загальною площею 0,0399 га цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; Земельна ділянка кадастровий номер 2625880101:01:002:1191 загальною площею 0,0221 га цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: с. Березівка, Тисменицького району Івано-Франківської області; Земельна ділянка кадастровий номер 2625880101:01:002:1185 загальною площею 0,045 га цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: с. Березівка, Тисменицького району Івано-Франківської області; Квартира трьохкімнатна, загальною площею 166,2 кв.м., житловою площею 39,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_5 ; Гараж № НОМЕР_2 , загальною площею 44.9 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 гаражно - будівельний кооператив; Квартира трьохкімнатна, загальною площею 102,9 кв.м, житловою площею 72 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; Земельна ділянка кадастровий номер 2610192001:25:003:0258 загальною площею 0,0455 га цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_7 ; Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 156.6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_7 ; Земельна ділянка кадастровий номер 2625880101:01:002:1100 загальною площею 0,0129 га цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; Нежитлові приміщення, за адресою: АДРЕСА_8 ; Нежитлові приміщення, за адресою: АДРЕСА_9 ; Земельна ділянка та будинок що розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 . Вищевказане майно було придбано в шлюбі за спільні грошові кошти на підставі договорів купівлі - продажу та за спільною домовленістю між ними було зареєстровано за відповідачем. Просила визнати за нею ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 вищевказаного майна, та визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на будівельні матеріали незавершеного будівництва, адміністративної будівлі готовністю 3%, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та стягнути судові витрати.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задоволити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову за його безпідставністю.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справа або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16.03.2002 року зареєстрували шлюб у Івано-Франківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану, про що складено відповідний актовий запис за №349 ( а.с.9).

В шлюбі у сторін народилося троє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження Серія НОМЕР_3 , Серія НОМЕР_4 , Серія НОМЕР_5 (а.с.10-12).

Як вбачається з матеріалів справи, за час перебування у шлюбі сторони придбали наступне майно: незавершене будівництво, адміністративна будівля готовністю 3%, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер 2625880901:01:019:0052 загальною площею 0,0899 га цільове призначення для ведення селянського господарства, що розташована за адресою: с. Драгомирчани, урочище «Забереж» Тисменицького району Івано- Франківської області; Земельну ділянку кадастровий номер 2625880901:05:048:0117 загальною площею 0,1032 га цільове призначення для ведення селянського господарства, що розташована за адресою: с. Драгомирчани, урочище «Забереж» Тисменицького району Івано-Франківської області; Земельну ділянку кадастровий номер 2625880901:05:048:0123 загальною площею 0,1355 га цільове призначення для ведення селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; Гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 41,6 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 гаражно - будівельний кооператив; Земельну ділянку кадастровий номер 2625880101:01:002:1196 загальною площею 0,0399 га цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; Земельну ділянку кадастровий номер 2625880101:01:002:1191 загальною площею 0,0221 га цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: с. Березівка, Тисменицького району Івано-Франківської області; Земельну ділянку кадастровий номер 2625880101:01:002:1185 загальною площею 0,045 га цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: с. Березівка, Тисменицького району Івано-Франківської області; Квартиру трьохкімнатну, загальною площею 166,2 кв.м., житловою площею 39,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_5 ; Гараж № НОМЕР_2 , загальною площею 44.9 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 гаражно - будівельний кооператив; Квартиру трьохкімнатну, загальною площею 102,9 кв.м, житловою площею 72 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; Земельну ділянку кадастровий номер 2610192001:25:003:0258 загальною площею 0,0455 га цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_7 ; Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 156.6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_7 ; Земельну ділянку кадастровий номер 2625880101:01:002:1100 загальною площею 0,0129 га цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; Нежитлові приміщення, за адресою: АДРЕСА_8 ; Нежитлові приміщення, за адресою: АДРЕСА_9 ; Земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Вищевказане майно було придбано в шлюбі на підставі договорів купівлі - продажу за згодою дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_1 та зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 .

Право власності підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за №244638202 від 16.02.2021 року (а.с. 13-25).

Обставини спільного придбання вказаного майна під час шлюбу, та як наслідок, поширення режиму спільної сумісної власності подружжя на майно сторонами у справі не заперечуються та визнаються відповідачем, а тому, відповідно до ст.81 ЦПК України, додатковому доказуванню не підлягають.

За приписами ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Ст.60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Ч.1 ст.61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Ч.2 ст.372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Ст.63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Ч.1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Ч. 1, 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сімї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Ст.71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11).

Зі змісту п. п.23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя`вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, зясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (частина друга статті 372 ЦК України).

Враховуючи наведене суд вважає, що частки позивача та відповідача як співвласників спірного майна у праві спільної сумісної власності є рівними.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частини земельної ділянки кадастровий номер 2625880901:01:019:0052 загальною площею 0,0899 га цільове призначення для ведення селянського господарства, що розташована за адресою: с. Драгомирчани, урочище «Забереж» Тисменицького району Івано- Франківської області; земельної ділянки кадастровий номер 2625880901:05:048:0117 загальною площею 0,1032 га цільове призначення для ведення селянського господарства, що розташована за адресою: с. Драгомирчани, урочище «Забереж» Тисменицького району Івано-Франківської області; земельної ділянки кадастровий номер 2625880901:05:048:0123 загальною площею 0,1355 га цільове призначення для ведення селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; гаражу № НОМЕР_1 , загальною площею 41,6 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 гаражно - будівельний кооператив; земельної ділянки кадастровий номер 2625880101:01:002:1196 загальною площею 0,0399 га цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; земельної ділянки кадастровий номер 2625880101:01:002:1191 загальною площею 0,0221 га цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: с. Березівка, Тисменицького району Івано-Франківської області; земельної ділянки кадастровий номер 2625880101:01:002:1185 загальною площею 0,045 га цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: с. Березівка, Тисменицького району Івано-Франківської області; квартиру трьохкімнатної, загальною площею 166,2 кв.м., житловою площею 39,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_5 ; гараж № НОМЕР_2 , загальною площею 44.9 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 гаражно - будівельний кооператив; квартиру трьохкімнатну, загальною площею 102,9 кв.м, житловою площею 72 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; земельної ділянки кадастровий номер 2610192001:25:003:0258 загальною площею 0,0455 га цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_7 ; житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 156.6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_7 ; земельної ділянки кадастровий номер 2625880101:01:002:1100 загальною площею 0,1529 га цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; нежитлові приміщення, за адресою: АДРЕСА_8 ; нежитлові приміщення, за адресою: АДРЕСА_9 ; земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог в частині визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , суд вважає, що в цій частині слід відмовити, виходичи з наступного.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.08.2007 року ОСОБА_2 купив належну ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,1003 га, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та розташована на землях, що знаходяться на території Крихівецької сільської ради, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.44).

Відповідно до ч.4 ст.334 ЦК України (на час підписання договору) якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Як вбачається з п.8 вказаного договору, цей договір є підставою для видачі новому власнику Державного акту на право власності на землю і його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку, яка є предметом договору виникає у покупця з моменту державної реєстрації (ч.4 ст.334 ЦК України).

Однак, Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку та докази про його державну реєстрацію суду не надано, тобто відсутні докази того, що на вказану земельну ділянку виникло право власності.

Таким чином для набуття права власності на земельну ділянку необхідно здійснити її державну реєстрацію та отримати документ який посвідчує право власності на земельну ділянку або право на її постійне користування. Суд дослідивши в судовому засіданні матеріали справи та надані позивачем докази встановив відсутність будь-якого документа який посвідчує це право, а тому у суду немає можливості встановити чи дійсно відповідач, набув право власності та право постійного користування земельною ділянкою, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , а отже з огляду на викладене, відсутні підстави для визнання за позивачкою, право власності на 1/2 частину вказаної земельної ділянки.

Що стосується вимоги про визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , то суд зазначає таке.

З технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, а також з довідки Івано-Франківського ОБТІ вбачається, що станом на 09.08.2021 року (на момент проведення технічної інвентаризації), до складу домоволодіння входили: Житловий будинок, Л/кухня, Альтанка, огорожа, огорожа, огорожа, ворота. Заявником не представлено дозвільних документів на виконання зазначеного виду робіт, що в силу статті 376 ЦПК вважається самочинним будівництвом. Реєстрація права власності на даний об`єкт в ОКП "Івано-Франківське ОБТІ" не проводилась (а.с. 205-210,211).

У висновку експерта №13/04/3 від 25.04.2022 року за результатами проведення будівельно-технічної експертизи по зверненню адвоката Рогів Т.Р. зазначено, що житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 - вважається самочинним будівництвом. Відповідно до наданих матеріалів на дослідження та результатів візуального огляду ступінь (відсоток) будівельної готовності житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 на момент проведення дослідження, становить 100 % (а.с.212-220).

Самочинно збудоване нерухоме майно не є об`єктом права власності, а тому не може бути предметом поділу (виділу) згідно з нормами статей 364, 367 ЦК України.

У розумінні частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки внаслідок таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності. Усі об`єкти нерухомого майна, які зведені після одержання акту приймання в експлуатацію, незалежно від того, значились вони до одержання акту приймання в проектній документації чи ні, вважаються самочинними (пункт 3.4.1 Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05 вересня 2003 року № 146.

При цьому за змістом частини першої статті 376 ЦК України правила про самочинне будівництво і його наслідки поширюються на всі випадки будівництва (реконструкції) всіх типів будівель, споруд та іншого нерухомого майна.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що не підлягають поділу (виділу) об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна.

Частина друга вказаної статті визначає, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 6 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30 березня 2012 року за № 6 роз`яснив, що «…право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво. Це майно не є об`єктом права власності, воно не може бути предметом поділу та встановлення порядку користування в судовому порядку…».

Таким чином, аналізуючи вищевказане, беручи до уваги надані суду докази, суд приходить до висновку, що вимога позивачки про визнання за нею права власності на 1/2 частку вказаного житлового будинку задоволенню не підлягає.

Що стосується позовної вимоги, про визнання за позивачкою права власності на будівельні матеріали незавершеного будівництва, адміністративної будівлі готовністю 3%, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , то суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У пункті 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що до завершення будівництва (створення) майна, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, то до моменту прийняття його до експлуатації, або якщо право власності на таке нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то до моменту державної реєстрації право власності на новостворене майно та об`єкт незавершеного будівництва не виникає (стаття 331 ЦК України). У зв`язку із цим до виникнення права власності на таке майно право власності існує лише на матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення) майна. Отже, законом не передбачено можливість визнання права власності на новостворене майно та об`єкт незавершеного будівництва в судовому порядку, якщо право власності на таке майно не було зареєстроване раніше в установленому законодавством порядку.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в постанові від 16 грудня 2015 року в справі №6-2710цс15, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичної точки зору, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, відтак є майном, яке за умов, передбачених законом, може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними. Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року №6-388цс15, від 27 травня 2015 року №6-159цс15.

Як вбачається з договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 05.07.2019 року відповідач ОСОБА_2 придбав у власність незавершене будівництво, адміністративна будівля, готовністю 3%, вартістю 26 000 грн. (а.с.163).

Враховуючи, що зазначена незавершена будівництвом, адміністративна будівля готовністю 3% (сукупність будівельних матеріалів) є спільною сумісною власністю сторін, виходячи з принципу рівності часток у вказаному майні, вимога позивачки про визнання за нею права власності на будівельні матеріали незавершеного будувництва, підлягають до часткового задоволення, шляхом визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину будівельних матеріалів незавершеного будівництва, адміністративної будівлі готовністю 3%, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 - у розмірі 13 000 грн., що становить половину вартості від суми 26 000 грн., оскільки в даному випадку суд не встановив підстав щоб відійти від презумпції рівності часток у майні подружжя.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст.60,63,70,71 Сімейного кодексу України, ст. 331, 376 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258,259,263-265,268 ЦПК України,суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, стягнення судових витрат - задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_10 , в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на 1/2 частину майна, а саме:

-земельну ділянку кадастровий номер 2625880901:01:019:0052 загальною площею 0,0899 га цільове призначення для ведення селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

-земельну ділянку кадастровий номер 2625880901:05:048:0117 загальною площею 0,1032 га цільове призначення для ведення селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

-земельну ділянку кадастровий номер 2625880901:05:048:0123 загальною площею 0,1355 га цільове призначення для ведення селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

-земельну ділянку кадастровий номер 2625880101:01:002:1196 загальною площею 0,0399 га цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

-земельну ділянку кадастровий номер 2625880101:01:002:1191 загальною площею 0,0221 га цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: с. Березівка, Тисменицького району Івано-Франківської області;

-земельну ділянку кадастровий номер 2625880101:01:002:1185 загальною площею 0,045 га цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: с. Березівка, Тисменицького району Івано-Франківської області;

-квартиру трьохкімнатну, загальною площею 166,2 кв.м., житловою площею 39,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_5 ;

-гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 41,6 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 гаражно - будівельний кооператив;

-гараж № НОМЕР_2 , загальною площею 44.9 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 гаражно - будівельний кооператив;

-квартиру трьохкімнатну, загальною площею 102,9 кв.м, житловою площею 72 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_6 ;

-земельну ділянку кадастровий номер 2610192001:25:003:0258 загальною площею 0,0455 га цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_7 ;

-житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 156.6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_7 ;

-земельну ділянку кадастровий номер 2625880101:01:002:1100 загальною площею 0,1529 га цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

-нежитлові приміщення, за адресою: АДРЕСА_8 ;

-нежитлові приміщення, за адресою: АДРЕСА_9 ;

-земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_10 , в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів незавершеного будівництва, адміністративної будівлі готовністю 3%, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 - у розмірі 13 000 грн., що становить половину вартості від суми 26 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_10 -11 350 грн. судового збору та 454 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

В решті вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: Повний текст рішення виготовлено 16.05.2022 року.

Суддя Пастернак І.А.