Рішення

від 12.05.2022 по справі 727/11966/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/11966/21

Провадження № 2/727/395/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2022 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

головуючого судді Одовічен Я.В.

за участю секретаря: Філатової К.А.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3

представника відповідача: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення в порядку зворотної вимоги частини грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення в порядку зворотної вимоги частини грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони з 18.02.1994 року по 04.11.2015 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

Під час перебування у шлюбі ними з відповідачем було набуто у спільну сумісну власність подружжя певне майно.

Зокрема, 31.12.2004 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , яка складається з двох житлових кімнат, загальною площею 40,20 кв.м., в тому числі житловою площею 23,60 кв.м.

Приналежність даної квартири до спільного майна подружжя встановлено рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 28.12.2020 року у справі №727/6374/17, яке в цій частині набрало законної сили та було залишено без змін постановою апеляційної інстанції від 12.04.2021 року та постановою Верховного Суду від 08.09.2021 року.

Зазначеними судовими рішеннями було встановлено, що квартира АДРЕСА_1 під час шлюбу була реконструйована та добудована, внаслідок чого збільшилась її площа. На підставі рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №116/4 від 22.02.2011 року на дану квартиру проведено заміну правовстановлюючого документу та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23.02.2011 року. На даний час квартира складається з чотирьох житлових кімнат, загальною площею 61,80 кв.м., в тому числі житловою 45,60 кв.м.

Окрім того, ними з відповідачкою під час шлюбу по АДРЕСА_2 на подвір`ї будинковолодіння було самочинно збудовано гараж на два заїзди, загальною площею біля 64 кв.м. На даний час гараж в експлуатацію не зданий.

Також під час шлюбу ними було приватизовано 18.05.2004 року 55/100 частин житлового будинку з належними до нього надвірними спорудами АДРЕСА_3 . Пізніше дана квартира теж була реконструйована, внаслідок чого 26.04.2011 року Виконавчий комітет Чернівецької міської ради прийняв рішення №259/7 про зміну правовстановлюючого документу на нове свідоцтво про право власності.

З метою купівлі квартири, реконструкції обох квартир та будівництва гаража йому довелось брати поворотну фінансову допомогу в ТзОВ ОРА «Кобра» та МПП «Кобра-Люкс».

Так, 01.12.2008 року між позивачем та МПП «Кобра-Люкс» укладено договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги в розмірі 180000 гривень строком до 01.12.2021 року.

Окрім того, 26.02.2009 року між ним та ТзОВ ОРА «Кобра» укладений договір безпроцентної цільової позики на суму 320000 гривень для власних потреб строком до 02.03.2022 року.

Рішеннями судів у справі №727/6374/17 встановлено, що кошти по вказаним договорам позики брались ним в інтересах сім`ї та що борг, згідно договорів фінансової поворотної допомоги від 01.12.2008 року та від 26.02.2009 року, є спільним майном подружжя. У той же час підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення половини боргу з ОСОБА_3 стала відсутність доказів повернення ним суми боргу.

На даний час борг ним погашено у повному обсязі. Так, станом на 04.11.2015 року, коли їх шлюб було офіційно розірвано, борг за договором позики від 01.12.2008 року перед МПП «Кобра-Люкс» складав 166722 грн. 95 коп., а за договором позики від 26.02.2009 року борг перед ТзОВ ОРА «Кобра» станом на 04.11.2015 року склав 191162 грн. 95 коп.

Усі кошти повернуто ним у повному обсязі, про що свідчать довідки МПП «Кобра-Люкс» та ТзОВ ОРА «Кобра».

Просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь у порядку зворотної вимоги частину грошових коштів у розмірі 178942 грн. 95 коп.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16.12.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем було подано відзив на позов. У відзиві ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала. Зазначила, що рішенням судів у справі №727/6374/17 у задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання боргових зобов`язань спільними боргами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовлено. Відмовляючи в позові у цій частині, суд виходив з того, що позивачем не надано доказів повернення коштів та залишку боргу саме по цьому договору, а довідки видані МПП «Кобра-Люкс» та ТзОВ ОРА «Кобра» про розмір боргу та розмір повернутих коштів є загальними та стосуються всіх договорів позики.

Вважає, що позивачем не надано доказів про час та розмір повернутих ним сум по договорах безпроцентної поворотної позики від 01.12.2008 року та від 26.02.2009 року, враховуючи те, що борг гасився не однією сумою, а окремими платежами.

Надані ОСОБА_1 довідки про стан заборгованості є суперечливими. Крім того, у протоколах засідань МПП «Кобра-Люкс» та ТзОВ ОРА «Кобра», на яких вирішувалось питання щодо надання ОСОБА_1 безпроцентної поворотної позики, зазначено про те, що кошти повинні бути повернуті шляхом їх зарахування на розрахунковий рахунок підприємства або каси. Однак, позивачем не надано доказів про внесення на банківський рахунок чи касу підприємства / товариства коштів, зокрема відсутні квитанція фінансової установи чи прибутковий касовий ордер.

За таких обставин надані позивачем докази про отримання та погашення позики є суперечливими та викликають сумніви у їх достовірності.

Також вказувала на те, що договори безпроцентної цільової позики, які надані позивачем, не можуть вважатися належним доказом, оскільки договори були підписані ОСОБА_1 від імені одночасно двох сторін, що суперечить вимогам ч.3 ст.238 ЦК України. Зазначене свідчить про фіктивність доказів про отримання ОСОБА_1 поворотної фінансової допомоги та порушення норм чинного законодавства.

Доказом про відсутність вказаної дебіторської заборгованості є фінансовий звіт, баланс суб`єкта малого підприємництва станом на 31.12.2015 року та на 31.12.2016 року МПП «Кобра-Люкс» та ТзОВ ОРА «Кобра». За 2015-2016 рік у МПП «Кобра Люкс» та ТзОВ ОРА «Кобра» така заборгованість у розділі І «Необоротні активи», рядок 070(1090) «Інші необоротні активи» не обліковується жодної суми боргу, що свідчить про відсутність дебіторської заборгованості і видачі поворотної фінансової допомоги.

Доводи ОСОБА_1 про отримання ним позики спростовуються відсутністю вказаної дебіторської заборгованості, а саме виданої поворотної фінансової допомоги у фінансовому звіті за 2015 рік МПП «Кобра-Люкс» та ТзОВ ОРА «Кобра». Окрім того, гранична сума готівкового розрахунку складає 10000 гривень.

Зазначила, що їй не було відомо коли і скільки коштів поворотної фінансової допомоги ОСОБА_1 отримував та на які цілі їх витрачав. Згоди на укладення таких правочинів вона не надавала, вказані кошти не були використані на потреби сім`ї.

Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представником позивача було подано відповідь на відзив. У відповіді представник зазначила, що безпідставними є доводи відповідача про те, що наявність заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги повинна бути облікована і фінансових звітах у розділі «Необоротні активи», рядок «Інші необоротні активи», оскільки у вказаному розділі обліковуються основні засоби, біологічні активи, фінансові інвестиції.

Крім того, заповнення та подання Приміток до фінансової звітності є обов`язковим для всіх підприємств, крім тих, річна звітність яких складається з форм 1-м «Баланс» і 2-м «Звіт про фінансові результати».

Відповідно до ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні МПП «Кобра-Люкс» та ТзОВ ОРА «Кобра» відносяться до мікропідприємств, а тому примітки до бухгалтерської звітності ними не заповнюються.

Окрім того, некоректними є посилання на те, що платник податків включає до складу інших доходів звітного податкового періоду суми поворотної фінансової допомоги, що залишаються неповернутими на кінець такого звітного періоду, оскільки такі норми стосуються лише якщо позичальником є юридична особа.

Ухвалою суду від 21.02.2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про витребування доказів було відмовлено.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 лютого 2022 року закрито підготовче провадження по даній справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав на підтвердив, викладені в ньому обставини. Просив позов задовольнити.

Представник позивача також позов підтримала. Пояснила суду, що договори безпроцентної фінансової позики були укладені під час шлюбу. Факт використання коштів за вказаними договорами на потреби сім`ї встановлений рішенням суду у справі №727/6374/17. Договори на даний час є чинними, відповідачем у судовому порядку не оспорювалися. На час звернення до суду з позовом ОСОБА_6 повернув позичені кошти, що підтверджено належними доказами. Просила позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у поданому до суду відзиві. Зазначила, що їй не було відомо про укладення зазначених договорів та одержання сум позики. Заперечує факт використання коштів за договорами фінансової позики на потреби сім`ї. Вважає зазначені правочини є фіктивними та такими, що суперечать вимогам ст.238 ЦК України. Просила відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача також позовні вимоги не визнала. Пояснила суду, що у виданих МПП «Кобра-Люкс» та ТзОВ ОРА «Кобра» наявні суттєві розбіжності, що свідчить про їх підроблення, у зв`язку з чим вважає, що не доведено який борг залишився. ОСОБА_3 не оспорювала договори фінансової позики, оскільки не являється їх стороною. Вважає, що позивачем не було доведено факту використання коштів за договорами фінансової позики на потреби сім`ї, оскільки реконструкції квартир та будівництво гаража було здійснено до одержання ОСОБА_1 сум позики. Просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що сторони з 18 лютого 1994 року по 04 листопада 2015 року перебували в зареєстрованому шлюбі.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 листопада 2015 рокуу справі № 727/5781/15-ц позов ОСОБА_3 задоволено, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.

За час перебування в шлюбі ними було придбано нерухоме та рухоме майно.

Зокрема, 31 грудня 2004 року ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 31 грудня 2004 року. Відповідно до договору квартира складається з двох житлових кімнат, загальною площею 40,20 кв.м., в тому числі житловою площею 23,60 кв.м.

У подальшому, квартира АДРЕСА_1 була реконструйована та добудована, внаслідок чого збільшилася її площа. На підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №116/4 від 22 лютого 2011 року на дану квартиру проведено заміну правовстановлюючого документа та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23 лютого 2011 року.

Відповідно до виданого свідоцтва про право власності квартира складається з чотирьох житлових кімнат загальною площею 61,80 кв.м., в тому числі житловою 45,60 кв.м.

З висновку №614 судової інженерно-технічної експертизи від 28 травня 2019 року вбачається, що ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 складає 1 116 664,00 грн.

Судом також встановлено, що квартира АДРЕСА_4 в травні 1994 року була передана в порядку приватизації в спільну часткову власність, а саме: ОСОБА_1 34%, ОСОБА_3 33%, ОСОБА_8 33%. Квартира складалася з двох кімнат загальною площею 47,5 кв.м., в тому числі житловою 31,0 кв.м. (т.1 а.с.128-131). 14 травня 1994 року було видано свідоцтво про право власності на житло (т.1 а.с.234).

Вказана квартира неодноразово була реконструйована, внаслідок чого 26 квітня 2011 року виконавчий комітет Чернівецької міської ради прийняв рішення №259/7 про заміну правовстановлюючого документу на нове свідоцтво про право власності (т.1 а.с.239).

З свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04 травня 2011 року вбачається, що 55/100 частин будинку передано в спільну часткову власність на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26 квітня 2011 року, відповідно до якого частка ОСОБА_1 становить 37/100 частин, частка ОСОБА_3 становить 9/100 частин і частка сина ОСОБА_9 становить 9/100 частин (т.1 а.с.12).

Відповідно до даного свідоцтва 55/100 частин складається з квартири АДРЕСА_5 , яка складається з: в підвалі - підвал ІІІ площею 7,60 кв.м., та коридор І загального користування площею 12,50 кв.м. (4,10 кв.м.); на першому поверсі коридор 1-1 площею 5,40 кв.м., житлова кімната 1-2 площею 15,80 кв.м., житлова кімната 1-3 площею 20,00 кв.м., кухня 1-4 площею 8,10 кв.м., санвузол 1-5 площею 5,60 кв.м., житлова кімнатна 1-6 площею 14,80 кв.м., житлова кімната 1-7 площею 18,00 кв.м.; гараж літ.Б, а також криниця І загального користування (т.1 а.с.12).

Із протоколу №1 засідання МПП «Кобра-Люкс» від 01 грудня 2008 року вбачається, що ОСОБА_1 надана безпроцентна поворотна фінансова допомога в розмірі 180 000 грн. строком до 01 грудня 2021 року. Цього ж числа був оформлений договір безпроцентної цільової позики між МПП «Кобра-Люкс» та ОСОБА_1 , мета позики: перебудова будинку, ремонт квартири (а.с.167-168 Том 1).

26 лютого 2009 року між ТзОВ ОРА «Кобра» та ОСОБА_1 був укладений договір безпроцентної цільової позики на суму 320 000 грн. для власних потреб, строком до 02 березня 2022 року (а.с.166 Том 1).

Рішенням Шевченківського суду м.Чернівці від 28.12.2020 року у справі №727/6374/17 було поділено майно подружжя. Предметом розгляду у вказаній справі також були борги подружжя, зокрема і по договорах безпроцентної цільової позики від 01.12.2008 року та від 26.02.2009 року.

Оцінюючи надані докази, суд у справі №727/6374/17 прийшов до висновку, що в інтересах сім`ї бралися лише кошти по першому договору, а саме: 26 лютого 2009 року в розмірі 320000 гривень. Оскільки в той період часу, подружжям ОСОБА_10 здійснювалася реконструкція з добудовою квартири АДРЕСА_4 , а також здійснювалося самочинне будівництво гаража на подвір`ї будинковолодіння АДРЕСА_3 .

Також, оцінюючи докази, суд у справі №727/6374/17 прийшов до висновку, що в інтересах сім`ї бралися лише кошти по першому договору, а саме: від 01 грудня 2008 року в розмірі 180 000 грн., мета отримання яких була перебудова будинку та ремонт квартири.

Відповідно до ч. 4ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ОСОБА_3 позовні вимоги не визнає, вказуючи на те, що їй не було відомо про одержання коштів за вказаними договорами. Заперечує факт використання коштів позик за договорами від 01.12.2008 року та від 26.02.2009 року в інтересах сім`ї, зазначаючи, що згідно видаткових касових ордерів кошти за договорами позики видавалися в 2013, 2014, 2015 роках, а тому не могли бути використані на потреби сім`ї, оскільки реконструкції квартири та будівництво гаражу було завершено подружжям в 2011 році.

Розглянувши наведені аргументи, суд зауважує, що видаткові касові ордери:

- №35 від 12.07.2013 року, на підставі якого 12 липня 2013 року ОСОБА_1 в ТзОВ ОРА «Кобра» отримав поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 55000 грн. (т.2 а.с.82);

- №48 від 06.09.2013 року, на підставі якого 06 вересня 2013 року ОСОБА_1 в ТзОВ ОРА «Кобра» отримав поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 5000 грн. (т.2 а.с.83);

- №71 від 18.12.2013 року, на підставі якого 18 грудня 2013 року ОСОБА_1 в ТзОВ ОРА «Кобра» отримав поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 20000 грн. (т.2 а.с.84);

- №26 від 07.04.2014 року, на підставі якого 07 квітня 2014 року ОСОБА_1 в ТзОВ ОРА «Кобра» отримав поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 15 000 грн. (т.2 а.с.85);

- №38 від 07.05.2014 року, на підставі якого 07 травня 2014 року ОСОБА_1 в ТзОВ ОРА «Кобра» отримав поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 15000 грн. (т.2 а.с.86);

- №45 від 10.06.2014 року, на підставі якого 10 червня 2014 року ОСОБА_1 в ТзОВ ОРА «Кобра» отримав поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 20000 грн. (т.2 а.с.87);

- №56 від 07.07.2014 року, на підставі якого 07 липня 2014 року ОСОБА_1 в ТзОВ ОРА «Кобра» отримав поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 15000 грн. (т.2 а.с.88);

- №68 від 05.09.2014 року, на підставі якого 05 вересня 2014 року ОСОБА_1 в ТзОВ ОРА «Кобра» отримав поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 20000 грн. (т.2 а.с.89);

- №77 від 07.10.2014 року, на підставі якого 07 жовтня 2014 року ОСОБА_1 в ТзОВ ОРА «Кобра» отримав поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 15000 грн. (т.2 а.с.90);

- №03 від 15.01.2015 року, на підставі якого 15 січня 2015 року ОСОБА_1 в ТзОВ ОРА «Кобра» отримав поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 55 880 грн. (т.2 а.с.91);

- №22 від 07.04.2015 року, на підставі якого 07 квітня 2015 року ОСОБА_1 в ТзОВ ОРА «Кобра» отримав поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 10000 грн. (т.2 а.с.92);

- №35 від 08.06.2015 року, на підставі якого 08 червня 2015 року ОСОБА_1 в ТзОВ ОРА «Кобра» отримав поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 10000 грн.;

- №24 від 16.05.2013 року, на підставі якого 16 травня 2013 року ОСОБА_1 в МПП «Кобра-Люкс» отримав поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 50000 грн. (т.2 а.с.66);

- №37 від 23.07.2013 року, на підставі якого 23 липня 2013 року ОСОБА_1 в МПП «Кобра-Люкс» отримав поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 10000 грн. (т.2 а.с.67);

- №47 від 06.09.2013 року, на підставі якого 06 вересня 2013 року ОСОБА_1 в МПП «Кобра-Люкс» отримав поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 5 000 грн. (т.2 а.с.68);

- №26 від 07.05.2014 року, на підставі якого 07 травня 2014 року ОСОБА_1 в МПП «Кобра-Люкс» отримав поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 10000 грн. (т.2 а.с.69);

- №33 від 10.06.2014 року, на підставі якого 10 червня 2014 року ОСОБА_1 в МПП «Кобра-Люкс» отримав поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 10000 грн. (т.2 а.с.70);

- №49 від 05.09.2014 року, на підставі якого 05 вересня 2014 року ОСОБА_1 в МПП «Кобра-Люкс» отримав поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 10000 грн. (т.2 а.с.71);

- №54 від 07.10.2014 року, на підставі якого 07 жовтня 2014 року ОСОБА_1 в МПП «Кобра-Люкс» отримав поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 5000 грн. (т.2 а.с.72);

- №70 від 15.12.2014 року, на підставі якого 15 грудня 2014 року ОСОБА_1 в МПП «Кобра-Люкс» отримав поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 14000 грн. (т.2 а.с.73);

- №73 від 23.12.2014 року, на підставі якого 23 грудня 2014 року ОСОБА_1 в МПП «Кобра-Люкс» отримав поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 15000 грн. (т.2 а.с.74);

- №03 від 15.01.2015 року, на підставі якого 15 січня 2015 року ОСОБА_1 в МПП «Кобра-Люкс» отримав поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 18000 грн. (т.2 а.с.75);

- №24 від 07.04.2015 року, на підставі якого 07 квітня 2015 року ОСОБА_1 в МПП «Кобра-Люкс» отримав поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 10000 грн. (т.2 а.с.76);

- №35 від 08.06.2015 року, на підставі якого 08 червня 2015 року ОСОБА_1 в МПП «Кобра-Люкс» отримав поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 5000 грн. (т.2 а.с.77).

досліджувались судом під час розгляду справи №727/6374/17, їм була надана правова оцінка. Зокрема, суд щодо зазначених сум встановив, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не довів по кожному окремо договору позики, що зазначені кошти були використані в інтересах сім`ї. Крім цього, ОСОБА_1 не зазначив по кожному договору, на які потреби бралися кошти, скільки він грошей повернув окремо по кожному договору і скільки залишився борг окремо по кожному договору.

Тобто суд встановив, що договори позики від 01.12.2008 року та від 26.02.2009 року є самостійними окремими договорами, відносно тих, що були оформлені видатковими касовими ордерами.

Зазначені вище обставини були встановлені рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 28.12.2020 року у справі №727/6374/17, яким було поділено майно подружжя та яке в цій частині залишено без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 12.04.2021 року та постановою Верховного суду від 08.09.2021 року, а тому суд визнає їх такими, що не підлягають доказуванню (а.с.8-71).

Таким чином, кошти за договорами позики від 01 грудня 2008 року та 26 лютого 2009 року були одержані ОСОБА_1 в інтересах сім`ї та використані на її потреби.

Доводи відповідача про те, що зазначені правочини є фіктивними та такими, що суперечать вимогам ст.238 ЦК України, суд відхиляє з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1, ч.2ст. 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Положеннями ст.203 Кодексу установлено,що змістправочину неможе суперечитицьому Кодексу,іншим актамцивільного законодавства,а такожінтересам державиі суспільства,його моральнимзасадам. Особа,яка вчиняєправочин,повинна матинеобхідний обсягцивільної дієздатності. Волевиявленняучасника правочинумає бутивільним івідповідати йоговнутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 204 ЦК Українивстановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Верховний Суд у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 310/4921/17 (провадження № 61-7016св19, дійшов висновку про те, що правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституціїЦК Українинаділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи» (статті215,216 ЦК України). З огляду на зазначені приписи, правила статей15,16 ЦК України, а також статей1,2-4,14,215 ЦПК Україникожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей3,15,16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Однак, як було встановлено судом та підтверджено ОСОБА_3 , остання в судовому порядку договори позики від 01 грудня 2008 року та 26 лютого 2009 року не оспорювала, на час розгляду справи судом вони є чинними.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 ЦК України.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань). Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18).

Застосування будь-яких засобів правового захисту матиме сенс лише за умови, що обрані суб`єктом порушеного права способи захисту відповідають вимогам закону та є ефективними.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь у порядку зворотної вимоги частину грошових коштів у розмірі 178942 грн. 95 коп.

Відповідно до статті 60СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке ж положення містить істаття 368 ЦК України.

Згідно частини 1статті 61 СК Українивизначено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя(частина третя).

Частина четвертастатті 65 СК Українивстановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Якщо наявність боргових зобов`язань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобов`язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя.

Борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї, враховуються при поділі майна (пункти 23, 24 Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя").

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Виконання кредитних зобов`язань, які виникли у обох з подружжя, за рахунок коштів одного з них (у тому числі і частково) може бути підставою для вимог до іншого подружжя, в тому числі і за правиламистатті 544 ЦК України.

Так, відповідно достатті 544 ЦК Україниборжник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов`язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.

Зазначена компенсація може бути стягнута лише у разі погашення за особисті кошти кредитної заборгованості, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеним у постанові від 07 вересня 2016 року у справі N 6-801цс16 тапостановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі N 712/6574/16-ц(провадження N 61-17824св18).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьоїстатті 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою устатті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Як вбачається з довідки ТзОВ «Кобра» №700 від 29.11.2021 року, в період з 26.02.2009 року по листопад 2015 року ОСОБА_1 повернув ТзОВ «Кобра» 128837 грн. 05 коп. Дебіторська заборгованість ОСОБА_1 по договору безпроцентної цільової позики від 26.02.2009 року станом на 04.11.2015 року складала 191162 грн. 95 коп. На даний час ОСОБА_1 борг погашено у повному обсязі (а.с.72 Том 1).

Також, відповідно до довідки МПП «Кобра-Люкс» №688 від 27.11.2021 року, в період з 01.12.2008 року по листопад 2015 року ОСОБА_1 повернув МПП «Кобра-Люкс» 13277, 05 грн. Дебіторська заборгованість ОСОБА_1 по договору безпроцентної цільової позики від 01.12.2008 року станом на 04.11.2015 року складала 166722,95 грн. На даний час ОСОБА_1 борг погашено у повному обсязі (а.с.73 Том 1).

Також на підтвердження факту повернення сум позики представником позивача було надано суду первинні фінансові документи: прибуткові касові ордери, копії яких наявні у матеріалах справи (а.с.208-230 Том 1).

Аргументи відповідача про те, що рішенням судів у справі №727/6374/17 у задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання боргових зобов`язань спільними боргами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовлено, суд відхиляє, оскільки у задоволенні позовних вимог було відмовлено з тих підстав, що ОСОБА_1 було обрано неефективний спосіб захисту прав та не надано доказів повернення коштів та залишку боргу саме по цим договорам.

Відповідачем не спростовано жодного доводу позивача щодо сплати ним особисто позик, та не надано жодного доказу на підтвердження того, що борги сплачувалися нею, тоді як відповідно до положень статей12,13 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, перевіривши та з`ясувавши всі необхідні обставини справи та оцінюючи всі наявні докази по справі, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.4, 10,12,13,76-82,89,258,259,263-265,268,273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення в порядку зворотної вимоги частини грошових коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), яка проживає в АДРЕСА_6 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який проживає в АДРЕСА_4 , у порядку зворотної вимоги частину грошових коштів у розмірі 178942 грн. 95 коп.

На рішення суду може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення буде складено 13.05.2022 року.

Суддя Одовічен Я.В.