Постанова

від 10.05.2022 по справі 904/127/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2022 року м.Дніпро Справа № 904/127/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Кандиба Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу Баштанника Володимира Івановича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2021 (суддя Панна С.П.)

у справі № 904/127/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар - Світ Транс", 33028, м. Рівне, вул. Міцкевича, буд.130, офіс 62, код ЄДРПОУ 43224730

до Баштанник Володимира Івановича , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Снек Продакшн", 49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд.103, каб.205, код ЄДРПОУ 39293714

про стягнення 515 202,45 грн

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Корень О.М.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Стар-Світ Транс" звернулося з позовом до гр. Баштанника В.І. про стягнення 512 202,45 грн. збитків, завданих відповідачем при перевезенні вантажу за договором на надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів у внутрішньому та міжнародному автомобільному сполученні № СТ-0087 від 07.11.19.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2021 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Баштанника Володимира Івановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Світ Транс" кошти в сумі 451 692,45грн., витрати на утилізацію знищеного товару у розмірі 3 510,00 грн., витрати на правничу правову допомогу у розмірі 60 000,00грн. та судовий збір у розмірі 7 728,04 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням Баштанником Володимиром Івановичем подано апеляційну скаргу, згідно якої останній просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2021 у справі № 904/127/21 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовної заяви у повному обсязі. Окрім того до апеляційної скарги апелянтом додано клопотання про призначення експертизи.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

За твердженням скаржника, судом не враховано, що в Акті про пожежу від 27.04.2020 року зазначено лише ймовірну причину виникнення пожежі, тобто факти перевантаження/несправності системи амортизації напівпричепа з подальшим термічним впливом на шини є недоведеними.

Зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази - документальне підтвердження нанесення відповідачем збитків позивачу, їх розмірі та склад.

Апелянт наголошує, що позивачем не надано суду детального розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, що вказує на безпідставність вирішення питання про стягнення таких витрат з відповідача, оскільки наявність виключно платіжних доручень не може бути безумовною підставою для вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу.

Крім того зазначає, що обставина винуватості відповідача у пожежі може бути доведена лише шляхом судової експертизи, а оскільки суд першої інстанції відмовив у її призначенні, заявляє клопотання про проведення судової експертизи в суді апеляційної інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги, справу №904/127/21 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-доповідача Мороза В.Ф., для вирішення питання щодо апеляційного провадження, справу №904/127/21 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Верхогляд Т.А., суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2021 апеляційну скаргу Баштанника Володимира Івановича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2021 у справі № 904/127/21 залишено без руху та надано скаржнику строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду докази сплати судового збору у сумі 9322,06 грн. та докази надіслання копії апеляційної скарги на адресу учасників справи.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, у зв`язку з усуненням обставин, які обумовили здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №904/127/21 передано колегії у складі головуючого судді Мороза В.Ф. суддів: Чередка А.Є., Коваль Л.А.

На виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2021 у справі №904/127/21 апелянтом до матеріалів справи надано оригінал квитанції про сплату судового збору та докази надіслання копії апеляційної скарги на адресу учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження, зупинено дію оскаржуваного рішення, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Баштанника Володимира Івановича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2021 у справі №904/127/21, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні з викликом сторін на 10.01.2022р. о 14 год. 30 хв.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар - Світ Транс" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі.

20.12.2021 до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ "Стар - Світ Транс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2021 ухвалено судове засідання у справі, призначене на 10.01.2022 о 14:30 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар - Світ Транс" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

05.01.2022 до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ "Снек Продакшн" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

У судовому засіданні 10.01.2022 колегія суддів оголосила про перерву в судове засідання на 14.02.2022 на 14:30 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2022 повідомлено учасників справи про судове засідання у справі, яке відбудеться 14.02.2022 р. о 14:30 год.

11.02.2022 до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ "Стар - Світ Транс" надійшли пояснення щодо апеляційної скарги, в яких останній заперечив проти її задоволення.

У зв`язку з перебуванням судді-доповідача Мороза В.Ф. на лікарняному, судове засідання, призначене на 14.02.2022 не відбулося.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2022 розгляд справи №904/127/21 призначено на 21.03.2022 о 15:30 год.; судове засідання у справі, призначене на 21.03.2022 о 15:30 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар - Світ Транс" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

21.03.2022 до Центрального апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Стар - Світ Транс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судове засідання 21.03.2022 не відбулося.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2022 розгляд справи №904/127/21 призначено на 11.05.2022 о 14:30 год.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар - Світ Транс" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2022 ухвалено судове засідання у справі, призначене на 11.05.2022 о 14:30 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар - Світ Транс" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

В судовому засіданні 11.05.2022 приймав участь представник позивача в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Відповідач (апелянт) та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання уповноважених представників не направили.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, зважаючи на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників відповідача та третьої особи.

Апеляційним судом було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та забезпечення процесуальної можливості для висловлення учасниками справи своєї позиції щодо вимог апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні 11.05.2022 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, в тому числі з підстав, викладених у відзиві, просив суд рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 07.11.2019р. між ТОВ "СТАР - СВІТ ТРАНС" (Експедитор) та ФОП Баштанник Володимиром Івановичем (Перевізник) був укладений Договір № СТ-0087 на надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів у внутрішньому та міжнародному автомобільному сполученні (т. 1 а.с. 24-26).

Відповідно до п.1.1. Договору, Перевізник/Виконавець зобов`язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом переданий йому відправником вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а експедитор зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату погоджену у Заявці (заявка є додатком до цього Договору).

Маршрут, найменування, кількість, місць вантажу або маса (вага), тип завантаження, його вартість та інші умови перевезення вантажу за цим Договором узгоджуються Сторонами в Заявці на перевезення (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п.1.5 Договору, підписанням цього договору Перевізник/Виконавець беззаперечно підтверджує, що водій, вказаний в Заявці, є представником Перевізника/Виконавця на весь час перевезення, і тим самим підтверджує свою відповідальність за збереження вантажу з моменту прийому до здачі вантажу Вантажоотримувачем та за будь - яку шкоду заподіяну Експедитору або його партнерам цим водієм під час виконання перевезення.

Згідно п. 3.2.2. Договору, Виконавець зобов`язаний забезпечувати подачу під навантаження транспортний засіб в строк та за адресою, вказаною в заявці (або переданого іншим шляхом), придатний і повністю готовий до перевезення обумовленого вантажу згідно умов заявки експедитора. Транспорт, що не відповідає вимогам узгодженим у заявках, вважається непред`явленим.

Під відповідальністю Перевізника Виконавця мається на увазі повне відшкодування вартості товару у разі псування або втрати (часткової втрати або псування ), яка виникла при його перевезенні, якщо вина Перевізника Виконавця була доведена підтверджуючими документами (п. 5.6 Договору)

У випадку пред`явлення вантажовідправниками та/або вантажоодержувачами та/або третіми особами, які мають право на вантаж майнових вимог, претензій, позовів до Експедитора з приводу пошкодження вантажу чи його втрати, несвоєчасної доставки та з інших підстав, які виникли внаслідок перевезення за цим Договором, Перевізник Виконавець зобов`язаний компенсувати Експедитору всі понесені ним витрати у зв`язку з задоволенням таких вимог, претензій, позовів, має право залучати Перевізника Виконавця як співвідповідача до розгляду судових справ (п. 5.7 Договору).

27.02.2020р. між ТОВ "СТАР - СВІТ ТРАНС" (Експедитор) та ТОВ «СНЕК ПРОДАКШН» (Клієнт) було укладено Договір № 27022020 про надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (т. 1 а.с. 18-23).

Відповідно п.1.1 Договору, Експедитор зобов`язується надати (або організувати надання) визначені цим договором послуги, пов`язані з перевезенням експертно- імпортних і транзитних вантажів Клієнта по території України і в міжнародному сполученні автомобільним транспортом, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити належним чином наданні послуги.

Згідно п.2.1.14 Договору, експедитор зобов`язаний нести відповідальність за недостачу, пошкодження або втрату Вантажу (в. т.ч. його частини) з моменту приймання вантажу від Клієнта (Вантажовідправника) і до моменту видачі вантажу Вантажоодержувачеві в розмірі дійсності вартості пошкодженого або втраченого Вантажу, зазначеного в товаросупровідних документах.

Пунктом 2.1.16 Договору передбачено, що експедитор зобов`язаний відшкодувати збитки клієнту за пошкодження або псування вантажу, часткову або повну втрату вантажу, а також збитки, завдані внаслідок несвоєчасної доставки вантажу.

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2020р. При цьому закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов`язань за Договором, а також від відповідальності за невиконання цих зобов`язань. (п.7.1. Договору).

09.04.2020р. була підписана заявку на перевезення вантажу № 128 до договору транспортного перевезення вантажу № СТ-0087 від 07.11.2019р. (т. 1 а.с. 27-28) за маршрутом м.Синельникове (Дніпропетровська обл.) - м. Кишенів (Молдова); назва вантажу - Снекова продукція, вага і кількість вантажу - до 19т 119 м.куб.; необхідні документи для митного оформлення - Договір, CMR; сума фрахту - 26656,00грн.; документи для здійснення оплати - рахунок, акт виконаних робіт, оригінал заявки (в грн.), договір на перевезення, оригінал CMR; форма оплати - 14 банк.днів по отриманні правильно оформлених оригіналів док. по курсу НБУ на день завантаження; митний перехід з Україною - Старокозаче-Тудора; спосіб завантаження - задня; дата завантаження - 9,00год. 20.04.20р.; адреса завантаження - 1. м.Синельникове, вул.Космічна, 3Д, Дніпропетровська обл.; адреса замитнення - 1. м.Дніпро, вул.Ніжнедніпровська, 1б, автопорт "Юбілейний"; дата розвантаження - 24.04.20-27.04.20р.; адреса розвантаження - 1.м.Кишенів, вул.Індустріальна, 59, SRL BARDI LOGISTIC, ОСОБА_3 НОМЕР_6; адреса розмитнення - 1.м.Криково, вул.Чореску, 2; особливі умови - автомобіль (причіп, напівпричіп) повинен бути обладнаний таким чином, щоб виключити потрапляння вологи, снігу, сторонніх предметів в вантажне приміщення. Машина повинна бути чистою, сухою, без сторонніх запахів. Також автопоїзд повинен бути оснащений достатньою кількістю дощок вздовж борту напівпричепа (тягача/причепа) для перевезення вантажу навалом із заповненням всього вантажного простору. Також Перевізник зобов`язаний отримати всі дозвільні документи для безперешкодного виїзду з країни відправлення і в`їзду на території транзитних країн і країни призначення. У разі, якщо при виконанні експортного перевезення автомобіль не покинув Україну протягом 3-х днів після митного оформлення через відсутність у Перевізника необхідних дозвільних документів, Замовник має право в односторонньому порядку прийняти рішення про повернення транспортного засобу в пункт навантаження автопоїзда. При цьому всі витрати по поверненню транспортного засобу і митного оформлення вантажу несе Перевізник. Перевізник повинен бути зареєстрованим у митній базі; простої по вині перевізника і замовника - 48/48 год., 50 доларів за кожну повну добу простою; не надання а/с під завантаження, відмова перевізника від заявки після підтвердження - 10 % від вартості перевезення; не пред`явлення вантажу замовником (відмова) - 10 % від вартості перевезення; ПІБ водія - Баштанник Володимир Іванович ; моб.телефон водія: український, міжнародний, паспорт водія - НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; автомобіль/тип- Вольво НОМЕР_4 / НОМЕР_5 /сцепка; відповідальна особа перевізника/виконавця за цією заявкою: прізвище (ім`я), посада - ОСОБА_2 ; електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; телефон - НОМЕР_2 .

Згідно міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 454743 від 21.04.2020р. відправником є ТОВ "Снек Продакшн" (Україна), одержувач - SRL BARDI LOGISTIC (Молдова) (т. 1 а.с. 29).

22.04.2020р. товар перетнув державний кодон України (через Одеську митницю) та 22.04.2020р. сталася пожежа: с.Кирнецеси Траса R-3О км. 43+850м, Район Каушанський (Молдова), Власник Баштанник В.І. , автомобіль VOLVO FN 12, номерний знак НОМЕР_4 ; до її гасіння було залучено співробітників з надзвичайних ситуацій.

Як вбачається з Акту про пожежу від 27.04.2020р. причиною виникнення пожежі: ймовірна причина виникнення пожежі_перевантаження/несправність системи амортизації напівпричепа з подальшим термічним впливом на шини. (т. 1 а.с. 34-35).

Відповідно Акту експертизи № 0434227 від 29.04.2020 виданий Торгово-промисловою Палатою РМ, філія Кишинів встановлено, що полупричіп критий вантажного автомобіля VOLVO FN 12 номерний знак НОМЕР_4 повністю пошкоджено вогнем в результаті пожежі (т. 1 а.с. 36-44).

Причіп за номерним знаком НОМЕР_5 не був пошкоджений в результаті пожежі. (Протокол дегустації продукції від 29.04.2020р. за участю представника ТОВ «СТАР-СВІТ ТРАНС» та Перевізника) (т. 1 а.с. 45-47).

Відповідно до рахунку - фактури № 61 від 21.04.2020 вартість поставленого товару складала 38 629,08 дол. США. (т. 1 а.с. 30-33).

Загальна вартість втраченого товару склала 17 617,53 дол. США, що підтверджується Актом експертизи № 0434227.

Відповідно до п.4.2. Договору № 27/022020 від 27.02.2020р. ТОВ "Снек Продакшн" виставило претензію ТОВ «СТАР - СВІТ ТРАНС» про відшкодування фактичних збитків за частину непоставленого товару в сумі 452 771 грн. 73 коп. (що включило в себе вартість втраченого товару при перевезені, 50 % вартості експертного митного оформлення в Україні, вартість митного оформлення в Молдові).

Згідно платіжних доручень № 752 від 13.11.2020р., № 734 від 03.11.2020р., № 634 від 16.09.2020р., № 529 від 06.08.2020р., № 716 від 27.10.2020р. позивачем було сплачено на користь ТОВ "Снек Продакшн" 451 692,45 грн (т. 1 а.с. 52-56).

Також, судом першої інстанції встановлено, що ФОП Баштанник В.І. припинив свою підприємницьку діяльність за власним рішенням 29.05.2020р.

У зв`язку з наведеним, ТОВ "Стар-Світ Транс" (позивач) звернувся з позовом до гр. Баштанника В.І. (відповідач) про стягнення 512 202,45 грн. збитків, завданих відповідачем при перевезенні вантажу за договором на надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів у внутрішньому та міжнародному автомобільному сполученні № СТ-0087 від 07.11.19р. (укладеним між сторонами).

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд Дніпропетровської області дійшов висновку про те, що розмір завданих збитків підтверджений документально, на даний час збитки відповідачем не відшкодовані, а отже підлягають стягненню. При цьому припинення ФОП не звільняє його від відповідальності за порушення господарських зобов`язань за укладеними раніше договорами.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є заподіяння позивачу збитків, їх розмір, встановлення наявності/відсутності вини відповідача та причинно-наслідкового зв`язку між його діями/бездіяльністю та спричиненням збитків.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Статтею 929 Цивільного кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення глави 64 Цивільного кодексу України (про перевезення) поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (ст. 908 ЦК України).

Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 914 Цивільного кодексу України врегульовано укладення довгострокового договору, зокрема, визначено, що перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір.

За довгостроковим договором перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу - передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезення вантажу встановлюються обсяг, строки та інші умови надання транспортних засобів і передання вантажу для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезення.

Як вже було зазначено, 07.11.2019р. між ТОВ "СТАР - СВІТ ТРАНС" (Експедитор) та ФОП Баштанник Володимиром Івановичем (Перевізник) був укладений Договір № СТ-0087 на надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів у внутрішньому та міжнародному автомобільному сполученні (т. 1 а.с. 24-26).

27.02.2020р. між ТОВ "СТАР - СВІТ ТРАНС" (Експедитор) та ТОВ «СНЕК ПРОДАКШН» (Клієнт) було укладено Договір № 27022020 про надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (т. 1 а.с. 18-23).

09.04.2020р. була підписана заявку на перевезення вантажу № 128 до Договору транспортного перевезення вантажу № СТ-0087 від 07.11.2019р. за маршрутом м. Синельникове (Дніпропетровська обл.) - м. Кишенів (Молдова); назва вантажу - Снекова продукція, вага і кількість вантажу - до 19т. 119 м.куб. (т. 1 а.с. 27-28).

З наданих третьою особою пояснень та доказів вбачається, що на виконання умов Договору № 27022020 від 27.02.2020р. про надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування між Сторонами ТОВ "СТАР - СВІТ ТРАНС" та ТОВ «СНЕК ПРОДАКШН» було оформлено заявку на перевезення вантажу № 10 від 15.04.2020р.: вантажовідправник ТОВ «СНЕК ПРОДАКШН»; місце навантаження: Дніпропетровська область, м.Синельникове, вул. Космічна, 3Д; вантажоодержувач - SRL BARDI LOGISTIC (Молдова); місце розвантаження: м.Кишинів, вул. Індустріальна, 59; перевізник: «ФЛП Баштанник», водій - Баштанник Володимир; марка, модель, державний номер транспортного засобу: Вольво НОМЕР_4 / НОМЕР_5 (т. 2 а.с. 23).

Зазначена заявка на перевезення вантажу була направлена ТОВ «СНЕК ПРОДАКШН» до ТОВ "СТАР - СВІТ ТРАНС" на виконання умов Контракту №28-03-19 від 28.03.2019, укладеного між ТОВ «СНЕК ПРОДАКШН» (Продавець) та SRL BARDI LOGISTIC (Покупець), в межах якого Продавцем було складено Специфікацію № 61 від 17.04.2020р. та Рахунок-фактуру № 61 від 21.04.2020р.

Умовами вказаного Контракту передбачено, що поставка здійснюється на умовах поставки FCA - м.Дніпро, Україна, м.Синельникове, Україна, м.Павлоград, Україна або CPT - м.Кишинів, Молдова - згідно Інкотермс-2010. Конкретне місце поставки партії товару зазначається Сторонами в Специфікації на таку партію товару (т. 2 а.с. 28-31).

Специфікацією № 61 від 17.04.2020р. визначено умови поставки товару - CPT - м.Кишинів, Молдова (т. 2 а.с. 24).

Згідно ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути, зокрема, міжнародна автомобільна накладна (CMR); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

21.04.2020р. ТОВ «СНЕК ПРОДАКШН» оформлено міжнародну товарно-транспортну накладну CMR № 45474, яка містила наступні дані: вантажовідправник ТОВ «СНЕК ПРОДАКШН»; вантажоодержувач - SRL BARDI LOGISTIC (Молдова); місце розвантаження: м.Кишинів, Молдова; місце завантаження: Синельникове, Україна; вантаж в кількості 3801 місць, сухарики, грінки, фісташки, насіння, чіпси упаковані в картонні коробки вагою брутто 17 199,35 кг. Перевізника, згідно п. 16 зазначеної накладної, є ФОП Баштанник Володимир Іванович та Лустов Андрій Станіславович, що підтверджено відбитками печаток (т. 1 а.с. 29, т. 2 а.с. 27).

ТОВ «СНЕК ПРОДАКШН» складено та зареєстровано електронним способом вантажну митну декларацію № UA110130/2020/011244, в якій зазначено, що загальна вартість товарів складає 38 629,08 доларів США за курсом 27,07740000 (графи 22 та 23 ВМД). У вказаній ВМД в розділі 31 наведено повний перелік товарів, що експортувались, та їх вартість (т. 2 а.с. 25-26).

22.04.2020р. транспортний засіб разом з товаром перетнув державний кодон України (через Одеську митницю) та цього ж дня на відрізку шляху с.Кирнецеси Траса R-3О км. 43+850м Район Каушанський (Молдова) відбулось загоряння автомобілю VOLVO FH 12, номерний знак НОМЕР_4 , про що 27.04.2020 представником пожежно-рятувальної служби м.Каушани В.Кіраліна було складено Акт про пожежу (т. 1 а.с. 34-36).

Згідно з даним Актом 22.04.2020р. приблизно о 23-00 водієм автомобілю VOLVO FH 12, номерний знак НОМЕР_4 , виявлено пожежу в причепі автомобіля, про що повідомлено екстрену службу. Пожежу ліквідовано о 01-40 год. 23.04.2020р. Ймовірна причина виникнення пожежі - перевантаження/несправність системи амортизації напівпричепа з подальшим термічним впливом на шини.

З метою з`ясування фактичного стану товару за зовнішнім оглядом та органолептичними показниками та його фактичної кількості, розміру завданих пожежою збитків, вантажоодержувачем було замовлено проведення експертизи, для проведення якої залучено експерта-оцінювача Торгово-промислової палати Республіки Молдова.

Відповідно до Акту експертизи № 0434227 від 29.04.2020р., виданого Торгово-промисловою Палатою РМ, філія Кишинів (т. 1 а.с. 37-44), встановлено, що напівпричіп критий вантажного автомобіля VOLVO FN 12 номерний знак НОМЕР_4 (власник Баштанник В.І. ) повністю пошкоджено вогнем в результаті пожежі. Товар, який знаходився в критому напівпричепі вантажного автомобілю також сильно пошкоджений. Визначити кількість товару, який постраждав, не виявилось можливим.

Причіп критий вантажного автомобілю з реєстраційний номером НОМЕР_5 не був пошкоджений внаслідок пожежі. В процесі розвантаження товару з критого причепу був здійснений суцільний перерахунок місць з товаром та їх зовнішній огляд, в результаті чого виявлений товар за переліком, наведеним в констатуючій частині акту експертизи (Додаток на 4 арк., арк. № 3, № 5), Інвентаризаційний опис № 000000000000001 (т. 2 а.с. 47-48) та Протокол дегустації продукції від 29.04.2020р., складені за участю представника ТОВ «СТАР-СВІТ ТРАНС» та Перевізника (т. 1 а.с. 45-47).

Відповідно до рахунку - фактури № 61 від 21.04.2020 вартість поставленого товару складала 38 629,08 дол. США. (т. 1 а.с. 30-33).

Загальна вартість втраченого товару склала 17 617,53 дол. США, що підтверджується Актом експертизи № 0434227.

Згідно ч. 1 ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

За приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення (ч. 2 ст. 308 ГК України).

Відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення. Якщо одержувач не затребував вантаж, що прибув, в установлений строк або відмовився його прийняти, перевізник має право залишити вантаж у себе на зберігання за рахунок і на ризик вантажовідправника, письмово повідомивши його про це (ч. 3 ст. 310 ГК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Колегія суддів зауважує, що втрата вантажу - це не лише його фізична загибель, а й невидача вантажу одержувачу протягом установлених транспортним законодавством строків; псування вантажу - це погіршення його якостей (хімічних, біологічних властивостей); ушкодження вантажу - це зміна його фізичних властивостей (механічні поломки, дефекти, бій); нестача вантажу - доставка вантажу одержувачу в меншій кількості, ніж оголошено до перевезення.

Аналіз вищезгаданих статей засвідчує, що перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Зазначена норма передбачає відповідальність перевізника за схоронність багажу та презумпцію винуватості за його часткову чи повну втрату (знищення тощо), тобто покладає тягар доказування невинуватості на самого перевізника.

Необхідно наголосити, що відповідальність перевізника настає лише за умови, що останній не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталася внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини відправник товару; особливих природних властивостей вантажу; недоліків тари/пакування, які не можна було встановити шляхом зовнішнього візуального огляду при прийманні вантажу до перевезення і т.п.

З наведеного слідує, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною цьому стала непереборна сила.

Водночас, втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підпадає під визначення непереборної сили, відповідно до приписів ч. 1 ст. 924 ЦК України не звільняє перевізника від відповідальності.

В постанові Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 907/603/17 викладено правові висновки щодо застосування положень ст. 924 ЦК України, згідно яких зазначена норма передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони.

Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини перевізника чи відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

В свою чергу, як передбачено ч.ч. 1 та 2 ст. 10 ЦК України чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

За приписами ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Враховуючи те, що перевезення здійснювалось за міжнародним сполученням Україна-Молдова, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (приєднання України до Конвенції з застереженням відбулося на підставі Закону N 57-V (57-16) від 01.08.2006, набрання чинності для України міжнародного договору відбулась 17.05.2007).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Конвенції ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Для цілей цієї Конвенції, перевізник відповідає за дії і недогляди своїх агентів, службовців та всіх інших осіб, до послуг яких він звертається для виконання перевезення, коли такі агенти, службовці чи інші особи виконують покладені на них обов`язки, як за власні дії і недогляди (стаття 3).

Згідно ст. 4 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Як передбачено ст. 9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то, якщо не доведено протилежне, припускається, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися у вантажній накладній.

Апеляційний суд зазначає, що до матеріалів справи позивачем було надано Договір № 27022020 про надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування від 27.02.2020р., Договір № СТ-0087 на надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів у внутрішньому та міжнародному автомобільному сполученні від 07.11.2019р., заявку на перевезення вантажу № 128 від 09.04.2020р. до договору транспортного перевезення вантажу № СТ-0087 від 07.07.2019р., міжнародну товарно-транспортну накладну № 454743 та рахунок-фактуру № 61 від 21.04.2020р., що свідчать про надання послуг (вартість поставленого товару) на суму 38 629,08 дол. США.

При цьому заявка на перевезення вантажу № 128 від 09.04.2020р. до договору транспортного перевезення вантажу № СТ-0087 від 07.11.2019р. містить особливі вимоги для автотранспорту, що здійснює перевезення, зокрема, автомобіль (причіп, напівпричіп) повинен бути обладнаний таким чином, щоб виключити потрапляння вологи, снігу, сторонніх предметів в вантажне приміщення. Машина повинна бути чистою, сухою, без сторонніх запахів. Також автопоїзд повинен бути оснащений достатньою кількістю дощок вздовж борту напівпричепа (тягача/причепа) для перевезення вантажу навалом із заповненням всього вантажного простору.

В свою чергу, остання не містить спеціальних застережень перевізника, що вантаж і його упаковка були зовні в неналежному стані в момент прийняття вантажу чи не відповідали їх фактичній кількості, заявленій в транспортній документації.

Згідно ст. 17 Конвенції перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути. Перевізник не звільняється від відповідальності з причини несправності транспортного засобу, яким він користувався для виконання перевезення, або з причини дій або недогляду особи, у якої був найнятий транспортний засіб, або агентів і службовців останньої. За умови дотримання пунктів 2 - 5 статті 18, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата чи ушкодження вантажу є наслідком особливого ризику, нерозривно пов`язаного з однією чи декількома з перерахованих нижче обставин: a) з використанням відкритих безтентових транспортних засобів, якщо таке використання було погоджене і чітко зазначене у вантажній накладній; b) з відсутністю чи дефектами упаковки, у випадках, коли вантажі, що перевозяться без упаковки чи без належної упаковки, за своєю природою піддаються псуванню чи пошкодженню; c) з обробкою, навантаженням, складуванням чи вивантаженням вантажу відправником або одержувачем, чи особами, які діють від імені відправника або вантажоодержувача; d) з природними властивостями деяких вантажів, внаслідок яких вони піддаються повній або частковій втраті чи пошкодженню, зокрема, внаслідок поломки, корозії, гниття, усушки, нормального витоку або дії молі чи шкідників; e) з недостатністю або неадекватністю маркування чи нумерації вантажних місць; f) з перевезенням худоби. Якщо відповідно до цієї статті перевізник не несе жодної відповідальності за деякі обставини, що викликали втрату, ушкодження або затримку, то він несе відповідальність лише в тій мірі, у якій обставини, за які він відповідає згідно цієї статті, сприяли виникненню втрати, ушкодження або затримки.

Положеннями ст. 18 Конвенції визначено, що тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику. Якщо перевізник встановить, що через обставини, які склалися, утрата вантажу чи його ушкодження могли бути наслідком одного чи декількох особливих ризиків, зазначених у пункті 4 статті 17, то вважається, що вони відбулися внаслідок цього. Однак, позивач має право довести, що утрата або ушкодження фактично не були пов`язані, повністю або частково, з одним з цих ризиків. Ця презумпція не застосовується у випадку, передбаченому підпунктом a) пункту 4 статті 17, якщо нестача перевищує припустиму норму або при втраті будь-якого вантажного місця. Якщо перевезення виконується транспортними засобами, спеціально обладнаними так, щоб вантаж не підпадав під вплив тепла, холоду, змін температури чи вологості повітря, перевізник не може посилатися на підпункт d) пункту 4 статті 17, якщо тільки він не доведе, що всі заходи стосовно вибору, обслуговування і використання вищезгаданого обладнання, яких він був зобов`язаний вжити з урахуванням обставин, були ним вжиті, і що він дотримувався будь-яких наданих йому спеціальних інструкцій. Перевізник не може посилатися на підпункт f) пункту 4 статті 17, якщо тільки він не доведе, що всі заходи, які він був зобов`язаний вжити з урахуванням обставин, були ним вжиті, і що він дотримувався будь-яких наданих йому спеціальних інструкцій.

Отже, з моменту прийняття вантажу до перевезення без будь-яких зауважень, відповідальність за його схоронність до моменту передання вантажоодержувачу несе перевізник, в даному Баштанник Володимир Іванович .

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Як передбачено ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

А за приписами ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Як зазначив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постановах від 18.12.2018 у справі № 910/20363/17 та від 04.08.2020 у справі № 925/1478/16, застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб`єкт, об`єкт, об`єктивна та суб`єктивна сторона. Суб`єктом є боржник; об`єктом - правовідносини по зобов`язаннях; об`єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб`єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Зі свого боку апеляційний суд зауважує, що у справах зазначеної категорії на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому слід відмітити, що збитки повинні мати реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, причиною пожежі став технічно несправний автомобіль перевізника, що встановлено Актом пожежі Центральної інспекції з невідкладної ситуації Державної служби з надзвичайних ситуацій від 27.04.2020р., який був отриманий відповідачем без заперечень.

Несправність транспортного засобу напряму пов`язана з протиправною поведінкою перевізника, оскільки останній перед завантаженням товару не переконався у справності транспортного засобу, в той час, як згідно ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує, а відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, Баштанник В.І. , будучи власником автомобіля VOLVO FN 12 номерний знак НОМЕР_4 , повинен утримувати його в належному технічному стані, за якого можлива його безпечна експлуатація, та відповідно несе усі ризики настання несприятливих наслідків через недотримання своїх зобов`язань, в даному випадку у вигляді відшкодування вартості недоставленого (через втрату) вантажу.

Факт пошкодження частини товару підтверджується актом експертизи 0434227 від 29.04.2020р., загальна вартість втраченого товару склала 17 617,53 дол. США.

Частина товару, яка не була пошкоджена, визначена інвентаризаційним описом № 000000000000001 та протоколом дегустації від 29.04.2020р.

Колегія суддів зазначає, що відповідач був особисто присутнім при дегустації вцілілої продукції з причепа від 29.04.2020р. та жодних заперечень щодо його змісту та кількості збереженого вантажу не навів.

Доказів того, що пошкодження частини товару сталося не з вини перевізника, тобто було викликано обставинами, зазначеними в п. 2 ст. 17 Конвенції, матеріали справи не містять.

Отже, відповідачем належними доказами не спростовано його вину у спричиненні збитків у вигляді часткового пошкодження (втрати) вантажу, що дає підстави для покладення на нього відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних збитків.

Визначаючи розмір збитків, які підлягають стягненню з перевізника, апеляційний суд виходить з такого.

В пункті 2.1.16 Договору № 27022020 про надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування від 27.02.2020р. сторони дійшли згоди, що експедитор зобов`язаний відшкодувати збитки клієнту за пошкодження або псування вантажу, часткову або повну втрату вантажу, а також збитки, завдані внаслідок несвоєчасної доставки вантажу.

У зв`язку з чим, 17.07.2020 між ТОВ "Снек Продакшн" (сторона-1), ТОВ «СТАР - СВІТ ТРАНС» (сторона-2) та SRL BARDI LOGISTIC (Молдова) (сторона-3) було укладено тристоронню Угоду «Про досудове врегулювання спору та відступлення права на відшкодування збитків» (т. 2 а.с. 52-53).

У розділі 2 вказаної Угоди Сторони дійшли згоди врегулювати свої відносини на наступних умовах:

Пункт 2.2 визначає, що сторона-2 зобов`язується відшкодувати стороні-1 збитки, завдані їй внаслідок пожежі транспортного засобу, а саме частково відшкодувати вартість експортного митного оформлення в Україні в розмірі 1 080 грн в строк до 01 серпня 2020 року, шляхом надання знижки при організації перевезень.

Згідно з п. 2.3 сторона-2 зобов`язується відшкодувати стороні-3 збитки, завдані їй внаслідок втрати товару в результаті пожежі в сумі 16 729,35 доларів США, в тому числі 13 042 долари США як вартість втраченого при перевезенні товару та 3 687,35 доларів США - вартість імпортного митного оформлення в Молдові в строк до 01 листопада 2020 року в порядку та на умовах, передбачених даною Угодою.

В пункті 2.4 сторони визначили, що з метою оптимізації взаєморозрахунків сторона-3 уступає стороні-1, а сторона-1 приймає право вимоги на отримання компенсації збитків на суму 16 729,35 доларів США від сторони-2, у зв`язку з чим сторона-2 зобов`язується виплатити стороні-1 суму 16 729,35 доларів США в еквіваленті національної валюти України - гривні за угодженим сторонами курсом - 451 692,45 грн в строк до 01 листопада 2020 року.

Відповідно до п. 2.4.1 за здійснену уступку права вимоги, сторона-3 звільняється від будь-яких існуючих заборгованостей (погашення заліком зустрічних вимог за Контрактом № 28-03-19 від 28 березня 2019 року) перед стороною-1 або від сплати вартості майбутніх замовлень/поставок в розмірі уступки 16 729,35 доларів США.

Таким чином, після підписання Угоди "Про досудове врегулювання спору та відступлення права на відшкодування збитків" від 17.07.2020р. відбулась заміна кредитора у зобов`язанні з "BARDI LOGISTIC" SRL на ТОВ "Снек Продакшн", що відповідає змісту статей 512-514 ЦК України.

На виконання укладеної Угоди "Про досудове врегулювання спору та відступлення права на відшкодування збитків" від 17.07.2020р. ТОВ "Стар-Світ Транс" було перераховано на користь ТОВ "Снек Продакшн" 451 692,45 грн, відповідно до здійснених платежів: 06.08.2020р. на суму 110 000,00 грн, 16.09.2020р. на суму 100 000,00 грн, 27.10.2020р. на суму 100 000,00 грн, 12.11.2020р. на суму 99 560,00 грн (т. 1 а.с. 52-56).

Отже, позивач виконав свої зобов`язання перед ТОВ "Снек Продакшн" відшкодувавши 451692,45 грн. збитків, завданих неналежним виконанням договору про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування № 27/02/2020.

В свою чергу, звертаючись з даним позовом, ТОВ "Стар-Світ Транс" визначило, що його збитки складають 515 202,45 грн., з яких 451 692,45 грн. - вартість частини втраченого товару, 60 000,00 грн. - витрати на правову допомогу, 3 510,00 грн. - витрати на утилізацію.

Пунктом 5.6 Договору № СТ-0087 від 07.11.2019 сторонами обумовлено, що під відповідальністю Перевізника Виконавця мається на увазі повне відшкодування вартості товару у разі псування або втрати (часткової втрати або псування ), яка виникла при його перевезенні, якщо вина Перевізника Виконавця була доведена підтверджуючими документами.

У випадку пред`явлення вантажовідправниками та/або вантажоодержувачами та/або третіми особами, які мають право на вантаж майнових вимог, претензій, позовів до Експедитора з приводу пошкодження вантажу чи його втрати, несвоєчасної доставки та з інших підстав, які виникли внаслідок перевезення за цим Договором. Перевізник Виконавець зобов`язаний компенсувати Експедитору всі понесені ним витрати у зв`язку з задоволенням таких вимог, претензій, позовів, має право залучати Перевізника Виконавця як співвідповідача до розгляду судових справ (п. 5.7 Договору).

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Так, Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань (ч. 2 ст. 225 ГК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу (ч. 3 ст. 314 ГК України).

В свою чергу, частиною 1 статті 23 Конвенції визначено, що якщо, відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов`язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення.

В той же час, частиною 4 цієї статті Конвенції передбачено, що крім того, підлягають відшкодуванню: плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов`язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті; інший збиток відшкодуванню не підлягає.

Отже, відповідальність перевізника згідно положень Конвенції обмежується вартістю втраченого (пошкодженого, знищеного) вантажу та вартістю плати за перевезення, мита, та інших платежів, що безпосередньо пов`язані з перевезенням вантажу.

Оскільки Конвенцією встановлено, що інші збитки відшкодуванню не підлягають, про що безпосередньо вказано в тексті ч. 4 ст. 23 Конвенції, норми якої є обов`язковими та пріоритетними для сторін, останні не вправі відступати від її положень.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в складі збитків позивачем були зазначені понесені ним додаткові витрати на суму 63 510,00 грн., з яких витрати на утилізацію знищеного товару - 3 510,00 грн., на правову допомогу - 60 000,00 грн.

Так, 24.04.2020р. між ТОВ "Стар-Світ Транс" та Адвокатським об`єднанням "Скорпіон" укладено договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п.2 Договору, клієнту надається правова допомога та забезпечується представлення його інтересів при оформленні матеріалів пошкодженого, втраченого та/або знищеного вантажу, що знаходиться на території Республіки Молдова, перевезення його здійснювалось згідно заявки на перевезення вантажу № 128 від 09.04.2020. З цією метою Клієнтом замовляється наступний обсяг правової допомоги: вивчення наданих Клієнтом документів та матеріалів, що стосується надання правової допомоги Клієнту; вивчення норм матеріального права, якими врегульовано умови поставки товару, визначення розмірів матеріальної шкоди; представлення інтересів Клієнта при проведенні дослідження вцілілого вантажу, пошкодженого або втраченого вантажу, проведення експертиз та складенні документів за її результатами; надання усних консультацій та роз`яснень Клієнту з приводу замовленого ним виду правової допомоги.

Пунктом 3 Договору передбачено, що вартість правової допомоги становить фіксовану суму в розмірі 50 000 (п`ятдесят) тисяч гривень 00 копійок. Клієнт оплачує авансовий платіж в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок у день підписання договору. Решту суми правової допомоги в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок Клієнт оплачує не пізніше 30 квітня 2020 року. Клієнт оплачує Адвокату додаткову винагороду, у разі вжиття Адвокатом заходів по визнанню вантажу, що знаходиться в сцепці причепу (вцілілому від вогню), придатним для прийняття його вантажоодержувачем. Розмір такої винагороди становить 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок. У разі визнання вантажу, що знаходиться в сцепці причепу (вцілілому від вогню), частково придатним, вартість додаткової винагороди визначається пропорційно вартості придатному товару. Вартість додаткової винагороди оплачується не пізніше 30 квітня 2020 року. Додатково Клієнт оплачує Адвокату вартість понесених витрат на переїзд, проживання та харчування згідно фактичних витрат які понесені Адвокатом. Оплата правової допомоги здійснюється на розрахунковий рахунок адвоката зазначений в договорі.

Відповідно до платіжних доручень Адвокатському об`єднанню "Скорпіон" було перераховано кошти на загальну суму 60 000,00грн., як оплата за надання правової допомоги згідно рахунку 1 від 24.04.20 до договору б/н від 24.04.2020.

За актом приймання-передачі наданої правової допомоги від 15.12.2020р. згідно до договору про надання правової допомоги від 24.04.2020р., Адвокатським об`єднанням "Скорпіон" була надана Позивачу правова допомога, яка прийнята останнім без зауважень та претензій, а саме: надання клієнту правової допомоги під час оформлення дорожньо-транспортної пригоди, за адресом Республіка Молдова, автомобільна дорога R30, поблизу населеного пункта міста Каушаки; юридичне оформлення втрати частини вантажу, перевезення якого здійснювалось вантажним автомобілем Volvo, державний номер НОМЕР_4 / НОМЕР_5 /сцепка; представлення інтересів клієнта в органах державної влади Республіки Молдова, зокрема в органах протипожежної безпеки та в органах поліції, підготовка та складання відповідних процесуальних документів; надання правової допомоги під час приймання-передачі вантажу одержувачу SRL BARDI LOGISTIC (Молдова), оформлення юридичних документів їх прийняття; надання правової допомоги при складенні документів та оформлення втрати частини вантажу з перевізником ФОП Баштанником В.І.

В якості доказів здійснення витрат на послуги Адвокатським об`єднанням "Скорпіон" у розмірі 60 000,00 грн. позивачем долучено до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги від 24.04.2020р., акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 15.12.2020р. згідно до договору про надання правової допомоги від 24.04.2020р. на загальну суму 70 000,00 грн., свідоцтво про реєстрацію адвокатського об`єднання № 658 від 06.09.2010р., платіжне доручення № 381 від 04.05.2020р. на суму 30 000,00 грн., платіжне доручення № 377 від 24.04.2020р. на суму 10 000,00 грн., платіжне доручення № 474 від 22.06.2020р. на суму 20 000,00 грн (т. 1 а.с. 57-61).

Апеляційний суд наголошує, що судом першої інстанції було помилково розцінено вказані витрати в сумі 60 000,00 грн., як такі, що ТОВ "Стар-Світ Транс" фактично сплачено адвокатському об`єднанню "Скорпіон" за надання професійної правничої допомоги у даній справі, в той час, як сам позивач визначив їх як збитки, яких він зазнав внаслідок часткового пошкодження товару (додаткові витрати).

Так, статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

При цьому слід зауважити, що згідно положень частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, розподілу підлягають лише судові витрати, які пов`язані з розглядом справи.

Як вбачається зі змісту Договору про надання правової допомоги від 24.04.2020р. та Акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 15.12.2020р., позивачу було надано наступні послуги: надання клієнту правової допомоги під час оформлення дорожньо-транспортної пригоди, за адресом Республіка Молдова, автомобільна дорога R30, поблизу населеного пункта міста Каушаки; юридичне оформлення втрати частини вантажу, перевезення якого здійснювалось вантажним автомобілем Volvo, державний номер НОМЕР_4 / НОМЕР_5 /сцепка; представлення інтересів клієнта в органах державної влади Республіки Молдова, зокрема в органах протипожежної безпеки та в органах поліції, підготовка та складання відповідних процесуальних документів; надання правової допомоги під час приймання-передачі вантажу одержувачу SRL BARDI LOGISTIC (Молдова), оформлення юридичних документів їх прийняття; надання правової допомоги при складенні документів та оформлення втрати частини вантажу з перевізником ФОП Баштанником В.І.

Крім того, позовна заява ТОВ "Стар-Світ Транс" датована 30.12.2020 року та надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області 05.01.2021, про що свідчить відмітка з вх.№131/21; провадження у справі відкрито ухвалою суду від 07.04.2021.

Отже, вказані витрати мали місце до складання позову та звернення до суду, тобто не були пов`язані із розглядом справи № 904/127/21, й судом першої інстанції було помилково ототожнено їх з витратами, що пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу та, відповідно, стягнено з відповідача на користь позивача, внаслідок чого допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

При цьому слід зазначити, що так само витрати сторін не є шкодою чи збитками у розумінні вимог ст.ст. 22, 1166 ЦК України, не входять до складу ціни позову та не можуть стягуватися як матеріальні збитки чи шкода, оскільки є судовими витратами, що пов`язані з розглядом справи в суді, і випливають із процесуальних, а не матеріально-правових відносин (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 01.11.2021 у справі №331/247/21).

А оскільки витрати на суму 60 000,00 грн не відносяться до інших платежів, що безпосередньо пов`язані з перевезенням вантажу, то такі не підлягають відшкодуванню у відповідності до приписів ч. 4 ст. 23 Конвенції.

Крім того, місцевий господарський суд встановив, що позивачем також понесені витрати у розмірі 3 510,00 грн (2500 молдавських лей - утилізація знищеного товару), що підтверджується угодою від 28.04.2020р., податковою накладною від 28.04.2020р. з офіційним перекладом на українську мову, квитанцією про оплату від 28.04.2020р., перекладом з румунської мови та англійської мови на українську мову квитанції № 1340002402, роздруківкою з офіційного сайту НБУ станом на 28.04.2020р. щодо курсу молдавських лій (т. 1 а.с. 48-51).

Водночас, оскільки дані витрати не входять до переліку збитків, які відшкодовуються перевізником у випадку повної або часткової втрати вантажу, суд безпідставно стягнув їх з відповідача, чим допустив порушення норм матеріального права в цій частині судового рішення.

За приписами ч.ч. 1 та 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2021 у справі №904/127/21 в частині стягнення з Баштанник Володимира Івановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар - Світ Транс" збитків, що складаються з витрат на утилізацію знищеного товару у розмірі 3 510,00 грн та витрат на правничу правову допомогу у розмірі 60 000,00 грн належить скасувати, з прийняттям в цій частині нового рішення - про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.

Що стосується обставин припинення Баштанник В.І. за власним рішенням 29.05.2020р. підприємницької діяльності, то колегія суддів акцентує увагу на тому, що відповідно до ст. 55 ЦК України, фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

У випадку припинення ФОП, її господарські зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, оскільки безпосередньо сама фізична особа не зникає і згідно ст. 52 ЦК України відповідає усім своїм майно за такими зобов`язаннями на загальних підставах (правовий висновок Верховного Суду України в постанові від 09.08.2017 у справі № 3-788гс17).

Отже, наведене не позбавляє позивача можливості пред`явлення до відповідача вимог про відшкодування заподіяних збитків та розгляду відповідного спору в суді господарської юрисдикції.

З приводу аргументів апелянта про безпідставну відмову суду першої інстанції у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової пожежно-технічної експертизи, апеляційний суд вважає їх необгрунтованими, виходячи з такого.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як передбачено ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

За приписами ч.ч. 1-3 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Водночас згідно приписів ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Як передбачено абз. 2 п. 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 № 4 судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи, та без яких встановити відповідні обставини неможливо. При цьому суд повинен враховувати, що жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань.

Предметом спору у дійсній справі є стягнення з відповідача 512 202,45 грн. збитків, завданих відповідачем при перевезенні вантажу за договором на надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів у внутрішньому та міжнародному автомобільному сполученні № СТ-0087 від 07.11.19.

Факт заподіяння збитків (пошкодження частини товару) підтверджується актом про пожежу від 27.04.2020р. та актом експертизи 0434227 від 29.04.2020р.

При цьому апеляційним судом встановлено, що розмір втраченого вантажу склав різницю між сумою поставки згідно Специфікації № 61 від 17.04.2020р. до Контракту № 28-03-19 від 28.03.19р. та фактичною вартістю товару при інвентаризації за цінами поставки, тобто 38 629,08 - 21 011,55 = 17 617,53 долари США.

В свою чергу, при укладенні Угоди «Про досудове врегулювання спору та відступлення права на відшкодування збитків» від 17.07.2020р., сторони визначили, що вартість втраченого товару складає 13 042 долари США. Дана сума визначена за взаємною згодою ТОВ "Снек Продакшн" та SRL BARDI LOGISTIC на підставі взаємних комерційних інтересів, та є меншою, аніж вартість товару, яка визначена в Специфікації № 61 від 17.04.2020р.

Щодо розміру вартості імпортного митного оформлення в Молдові, вартість якого склала 3 687,35 грн, то дана вартість визначена на підставі розрахунку втрат при митному оформленні, які були понесені SRL BARDI LOGISTIC, та яка складалась з «втрати по митним процедурам» - 72,13 долари США, «ПДВ» - 3 555,82 долари США, «мито» - 59,40 доларів США.

Враховуючи те, що сума збитків, відповідно до п. 2.3. Угоди від 17.07.2020р., визначена в розмірі 16 729,35 долари США (451 692,45 грн), є меншою за вартість втраченого вантажу за цінами поставки, яка складала 17 617,53 долари США, то заявлена позивачем до відшкодування сума в 451 692,45 грн, що визначена на підставі акта експертизи 0434227 від 29.04.2020р. та за результатами проведеної інвентаризації, - є такою, що узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 22 ЦК України, ч. 3 ст. 314 ГК України, ч. 1 ст. 23 Конвенції та відповідає суті допущеного господарського правопорушення.

Як передбачено ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Апеляційний суд зауважує, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування фактів спричинення позивачу збитків в сумі вартості втраченого при перевезенні товару, його протиправної поведінки та вини у їх заподіянні.

Згідно п. 8.3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції 08.10.1998р. № 53/5 для проведення пожежно-технічної експертизи експерту слід надати протокол огляду місця пожежі з усіма додатками, протоколи відтворення обстановки й обставин події, акт про пожежу та інші документи, складені службами пожежної охорони, а також речові докази. Місце пожежі необхідно дослідити експерту в найкоротші терміни після пожежі, доки не знищено важливі для дослідження данні.

Враховуючи предмет та підстави позову, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для даної справи, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, не виникає необхідності у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, натомість, зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, виходячи з меж позовних вимог, з огляду на те, що з моменту події пожежі пройшло більше року, що, у свою чергу, робить неможливим відтворення обстановки й обставин події та об`єктивно ставить під сумнів збереженість важливих для дослідження даних, зважаючи на те, що відповідач не був позбавлений можливості, починаючи з 22.04.2020р., замовити та подати відповідний висновок експерта самостійно, місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи.

При цьому в апеляційній скарзі скаржником не обґрунтовано в чому полягає порушення судом першої інстанції норм процесуального права з цього питання.

В свою чергу, оскільки звертаючись з відповідним клопотанням про призначення судової пожежно-технічної експертизи до суду апеляційної інстанції Баштанник В.І. обґрунтовує його аналогічним чином, не наводить нових обставин, для встановлення яких існує дійсна потреба у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, колегія суддів не вбачає правових підстав для його задоволення.

Підсумовуючи все вищенаведене, апеляційний суд доходить висновку про необхідність часткового скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2021 у справі №904/127/21 в частині стягнення з Баштанник Володимира Івановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар - Світ Транс" збитків, що складаються з витрат на утилізацію знищеного товару у розмірі 3 510,00 грн та витрат на правничу правову допомогу у розмірі 60 000,00 грн, як таке, що прийнято при неправильному застосуванні судом першої інстанції норм матеріального права та внаслідок порушення норм процесуального права.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи фактичний результат вирішення спору та апеляційної скарги, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд змінює розподіл судових витрат наступним чином: витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви - підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 6 775,39 грн, з покладенням решти витрат на позивача; за подання апеляційної скарги - підлягають стягненню з позивача на користь відповідача пропорційно задоволеним вимогам апеляційної скарги в сумі 1 428,98 грн, з покладенням решти витрат на апелянта.

Керуючись статтями 269, 270, 275-279, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Баштанника Володимира Івановича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2021 у справі № 904/127/21 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2021 у справі №904/127/21 в частині стягнення з Баштанник Володимира Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар - Світ Транс" (33028, м. Рівне, вул.Міцкевича, буд.130, офіс 62, код ЄДРПОУ 43224730) збитків, що складаються з витрат на утилізацію знищеного товару у розмірі 3 510,00 грн та витрат на правничу правову допомогу у розмірі 60 000,00 грн - скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог.

В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2021 у справі №904/127/21 залишити без змін.

Стягнути з Баштанник Володимира Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар - Світ Транс" (33028, м. Рівне, вул.Міцкевича, буд.130, офіс 62, код ЄДРПОУ 43224730) 6 775,39 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар - Світ Транс" (33028, м. Рівне, вул.Міцкевича, буд.130, офіс 62, код ЄДРПОУ 43224730) на користь Баштанник Володимира Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 1 428,98 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, про що видати наказ.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.05.2022

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко