Рішення

від 15.05.2022 по справі 910/20629/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.05.2022Справа № 910/20629/21Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Гарант Буд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво"

про стягнення 459461,54 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Гарант Буд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво" про стягнення 459461,54 грн. заборгованості з орендної плати. Також у матеріалах справи містилося прохання розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Вказана ухвала відповідачу вручена 24.12.2021, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень, однак у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.05.2021 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди №28052021, за умовами якого орендодавець у порядку та на умовах, визначених цим договором зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування (оперативну оренду) майно, найменування, перелік та вартість якого з урахуванням індексації визначено у загальних специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору (далі - об`єкт оренди).

Згідно з пунктом 2.1 орендар вступає в строкове платне користування об`єктом оренди з дати підписання сторонами акта приймання-передачі (видача) об`єкта оренди, за яким об`єкт оренди передається у користування орендарю.

Пунктом 2.4 договору сторони погодили, що орендар зобов`язаний перерахувати на поточний банківський рахунок орендодавця, зокрема, гарантійний платіж, який є способом забезпечення виконання грошових зобов`язань орендаря.

Відповідно до пункту 2.7 договору у разі порушення орендарем будь-якого із своїх зобов`язань за цим договором, право власності на гарантійний платіж переходить до орендодавця, який, з моменту виявлення порушень, має право використати його в межах заборгованості орендаря, що виникла внаслідок порушень.

Пункт 2.9 договору передбачає, що в разі порушення орендарем зобов`язань зі сплати орендної плати, утриманню об`єкта оренди в належному стані або зі сплати інших, передбачених договором платежів, він зобов`язаний виконати всі свої грошові зобов`язання, а також відшкодувати орендодавцю збитки та сплатити штрафні санкції, передбачені цим договором, в сумі, на яку вони перевищують розмір гарантійного платежу.

За положеннями пункту 7.1. договору за користування об`єктом оренди орендар зобов`язаний щомісячно сплачувати орендодавцю орендну плату.

Ставка орендної плати на місяць вказується у додатковій угоді до цього договору, підписаній сторонами. Встановлений розмір (ставка) орендної плати може бути змінено у порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 7.2 договору).

Відповідно до пункту 7.6 договору початком оплачуваного періоду за договором є дата дня одержання об`єкта оренди орендодавцем (дата підписання акту приймання-передачі (видача) об`єкта оренди. Закінченням оплачуваного періоду по оренді за договором є дата дня підписання акту повернення об`єкта оренди.

Пунктом 7.7 договору визначено, що орендар зобов`язаний сплачувати у повному обсязі орендну плату за наступний місяць оренди не пізніше 5 (п`яти) днів з дня отримання рахунку-фактури. Орендодавець надає рахунок фактуру до 5 числа поточного місяця за який нараховується орендна плата.

Згідно з пунктом 8.1 договору приймання-передача послуг з користування об`єктом оренди за цим договором здійснюється щомісячно за актом приймання-передачі наданих послуг.

Орендар зобов`язаний розглянути проект кожного акту, підписати кожний його примірник та скріпити своєю печаткою і повернути один підписаний і скріплений своєю печаткою примірник акту орендодавцю не пізніше 3 календарних днів з моменту отримання акту від орендодавця (пункт 8.3 договору).

У разі, якщо орендар вчасно не повертає орендодавцю належним чином оформлений акт приймання-передачі наданих послуг, послуги вважаються наданими орендареві належним чином та прийнятими орендарем без будь-яких зауважень та претензій з боку орендаря. Датою приймання-передачі послуг вважається дата, яка вказана в акті приймання-передачі наданих послуг (пункт 8.4 договору).

Відповідно до пункту 9.3 договору строк оренди об`єкта розпочинається з дати прийняття орендарем об`єкта оренди за актом приймання-передачі в оренду і триває до повернення об`єкта оренди орендодавцю за актом повернення.

За умовами додаткової угоди від 28.05.2021 № 1 до договору оренди розмір орендної плати за 30 днів оренди становить 186 770,80 грн.; гарантійний платіж - 208000 грн.

На виконання умов договору відповідач сплатив на рахунок позивача гарантійний платіж в розмірі 208 000 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача та платіжним дорученням від 28.05.2021 № 00006990.

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.06.2021 № 1 позивач передав відповідачу в оренду обладнання (елементи опалубки) на загальну суму 2 436 234,72 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами підписані акти надання послуг від 30.06.2021 № 459 на суму 186670,80 грн., від 30.07.2021 № 514 на суму 186670,80 грн., а також акти від 29.08.2021 № 618 на суму 186670,80 грн., від 28.09.2021 № 716 на суму 186670,80 грн., від 15.10.2021 № 886 на суму 9360,54 грн., від 18.10.2021 № 895 на суму 11150,40 грн., від 28.10.2021 № 807 на суму 153426,60 грн., що відповідачем залишилися не підписані.

Також позивачем оформлені рахунки на оплату від 27.08.2021 № 667 на суму 186670,80 грн., від 28.09.2021 № 768 на суму 186670,80 грн., від 28.10.2021 № 881 на суму 153426,60 грн., від 24.11.2021 № 999 на суму 153426,60 грн.

15.10.2021 та 18.10.2021 відповідач повернув частину орендованого обладнання на загальну суму 636 000 грн. згідно з актами здачі орендованої опалубки, які водночас останнім залишилися не підписані.

З огляду на наявність заборгованості за договором позивач звертався до відповідача з претензією від 28.10.2021 № 1 (направлена 01.11.2021), до якої також долучив рахунок на оплату від 28.10.2021 № 881.

Крім того, позивач направив 26.11.2021 відповідачу рахунки на оплату та акти надання послуг за період з серпня до жовтня 2021 року включно.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача з орендної плати за договором становив 667 461,54 грн., з якої позивачем вирахувано суму гарантійного платежу в розмірі 208000 грн., у зв`язку з чим розмір боргу складає 459 461,54 грн.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Плата за користування майном справляється з наймача (частина 1 статті 762 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Із матеріалів справи слідує, що відповідач орендну плату за договором за період з серпня до жовтня 2021 року включно не сплачував, у зв`язку з чим за останнім утворилася заборгованість у розмірі 667 461,54 грн.

Отже, позивач згідно з положеннями пункту 2.7 договору, набув право використати сплачений відповідачем гарантійний платіж у розмірі 208000 грн. для зарахування в рахунок погашення заборгованості відповідача за орендну плату.

При цьому, виходячи з положень пункту 8.4 договору, послуги оренди вважаються наданими відповідачу належним чином та прийнятими останнім без будь-яких зауважень та претензій, оскільки в установлений договором строк відповідач надіслані позивачем акти надання послуг не підписав та не надав вмотивованої відмови від їх підписання.

Відтак, оскільки наразі сума боргу відповідача становить 459 461,54 грн. та підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, у той час як відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Гарант Буд" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво" (03115, м. Київ, вул. Хмельницька, 20/21, літ. А; ідентифікаційний код 24922498) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Гарант Буд" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 19; ідентифікаційний код 38569542) 459 461 (чотириста п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста шістдесят одну) грн. 54 коп. заборгованості з орендної плати, а також 6891 (шість тисяч вісімсот дев`яносто одну) грн. 92 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова