Ухвала

від 15.05.2022 по справі 927/247/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

16 травня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/247/22

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Белова С.В., у порядку наказного провадження розглянуто заяву №469 від 21 квітня 2022 року та додані до неї документи, які подані заявником (стягувачем):

Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП»,

код ЄДРПОУ 36716332; вул. І. Мазепи, 6, м. Київ, 01010

ел. адреса: info@etg.ua

до боржника: Комунального некомерційного підприємства «Семенівська міська лікарня» Семенівської міської ради Чернігівської області, код ЄДРПОУ 02006509

вул. Лікарняний Хуторок, 2, м. Семенівка, Семенівський район, Чернігівська область, 15400

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 9515,35 грн, з яких: 8092,50 грн заборгованості, 178,70 грн пені, 66,51 грн трьох процентів річних, 611,16 грн інфляційних нарахувань та 566,48 грн штрафу

Без виклику учасників справи

До Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП», в якій заявник просить суд видати судовий наказ про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Семенівська міська лікарня» Семенівської міської ради Чернігівської області 9515,35 грн, з яких: 8092,50 грн заборгованості, 178,70 грн пені, 66,51 грн трьох процентів річних, 611,16 грн інфляційних нарахувань та 566,48 грн штрафу.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на неналежне виконання боржником взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати вартості поставленої йому електричної енергії згідно договору.

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» заяву разом з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про видачу судового наказу у частині стягнення: 178,70 грн пені, 66,51 грн трьох процентів річних, 611,16 грн інфляційних нарахувань та 566,48 грн штрафу, виходячи з наступного.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Таким чином, пеня та штраф за своєю правовою природою не є основною грошовою заборгованістю за договором в розумінні ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, а є заходом відповідальності (санкцією) за невиконання (неналежне виконання) грошового зобов`язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, проценти та інфляційні втрати, передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, становлять особливий компенсаційний вид відповідальності.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплату індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних затрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору, а відтак не є заборгованістю за договором.

З урахуванням зазначеного, вимоги про сплату штрафних санкцій (пені), інфляційних втрат та відсотків річних за порушення договірних зобов`язань, хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не можуть вважатись основним зобов`язанням за письмовим договором (заборгованістю, щодо якої відсутній спір, про яку йдеться у статті 148 ГПК України).

Згідно п. 3 ч. 1, ч. 2, 3 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, оскільки заявником заявлено вимоги щодо стягнення штрафу, пені, відсотків річних та інфляційних нарахувань, які не відповідають вимогам статті 148 Господарського процесуального кодексу України, але можуть бути розглянуті окремо в позовному провадженні, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог заявника в цій частині у відповідності до ч. 1 п. 3 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.3-6 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України, у даному випадку у частині вимог про стягнення з боржника штрафу, пені, інфляційних втрат та відсотків річних, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Виходячи з викладеного вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу судового наказу у частині стягнення відсотків річних, інфляційних нарахувань, штрафу та пені.

Відповідно до частини 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Керуючись ст.148, 152-154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» у видачі судового наказу про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Семенівська міська лікарня» Семенівської міської ради Чернігівської області 178,70 грн пені, 66,51 грн трьох процентів річних, 611,16 грн інфляційних нарахувань та 566,48 грн штрафу.

Ухвала складена та підписана 16 травня 2022 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/