Рішення

від 11.05.2022 по справі 514/459/22

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа №514/459/22

Провадження по справі № 2/514/238/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2022 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Тончевої Н.М.,

при секретарі Георгієвій О.А.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому підготовчому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 представником якої є ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства "Світоч" та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання права на частку майнових прав засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 представником якої є ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Світоч" та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , в якому просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на 1/2 частку у цілісному майновому комплексі Селянського (фермерського) господарства «Світоч» (код ЄДРПОУ юридичної особи 31277902, юридична адреса: вул. Калініна, буд. 118, с. Виноградівка Болградського району Одеської області).

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_7 .. Після його смерті відкрилась спадщина, у тому числі й на частку майнових прав Селянського (фермерського) господарства «Світоч» (код ЄДРПОУ 31277902), одним із двох засновників та власником якого був її чоловік ОСОБА_7 згідно зі Статутом Селянського (фермерського) господарства «Світоч», зареєстрованого Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області за реєстровим номером 1 548 120 0000 000287 від 26.06.2001 року. Другим засновником та власником Селянського (фермерського) господарства «Світоч» є ОСОБА_3 . Крім неї, спадкоємцями першої черги є мати її чоловіка - ОСОБА_4 та їх спільні діти - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відмовились від прийняття зазначеної спадщини на її користь.

Також позивач зазначила, що згідно рішення виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області № 253 від 25.11.2021 року «Про надання дозволу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на вчинення правочину щодо укладення та підписання договору про поділ спадкового майна за згодою матері» частка у цілісному майновому комплексі Селянського (фермерського) господарства «Світоч» переходить до неї.

У зв`язку з цим, позивач звернулася до нотаріуса з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на частину майнових прав та обов`язків члена Селянського (фермерського) господарства «Світоч», які належали на праві приватної власності ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Однак, державним нотаріусом Тарутинської державної нотаріальної контори Одеської області Давидовою Н.Г. позивачу було відмолено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що у Статуті Селянського (фермерського) господарства «Світоч» не вказано яким чином розподіляється складений капітал господарства між засновниками, відсутні частки членів господарства як передбачено ЗУ «Про фермерське господарство» та згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців складений капітал Селянського (фермерського) господарства «Світоч» не встановлений.

Враховуючи, що ОСОБА_7 як один з двох засновників СФГ «Світоч» помер і у зв`язку з чим Загальні збори господарства неправомочні, а інші державні виконавчі органи не наділені повноваженнями вирішувати питання які зазначені нотаріусом позивач ОСОБА_1 на теперішній час, як спадкоємиця першої черги за законом не може у позасудовому порядку переоформити спадщину на частку майнових прав засновника Селянського (фермерського) господарства «Світоч» Топала М.І. змушена звернутись до суду з даним позовом.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. На позовних вимогах наполягають.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі, з позовом згодні.

Треті особи також в судове засідання не з`явились, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, не заперечують проти заявлених позовних вимог.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України, передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно зі ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частина 1 статті ст. 206 ЦПК України регламентує, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Так, відповідачі на стадії підготовчого провадження звернулись до суду із заявою про визнання позовних вимог, тому дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв`язку з чим є підстави для ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення по справі.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 згідно Статуту Селянського (фермерського) господарства «Світоч» (код ЄДРПОУ 31277902), є одним із двох засновників та власником Селянського (фермерського) господарства «Світоч», зареєстрованого Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області за реєстровим номером 1 548 120 0000 000287 від 26.06.2001 року. Другим засновником та власником Селянського (фермерського) господарства «Світоч» є ОСОБА_3 (а.с. 17, 18-29).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер (а.с. 47).

Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина, у тому числі й на частку майнових прав Селянського (фермерського) господарства «Світоч» (код ЄДРПОУ 31277902) одним із засновників та власників якого був спадкодавець ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Спадкоємцями першої черги, окрім дружини спадкодавця ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто позивачки у справі ОСОБА_1 (а.с. 53 відповідно), є його мати - ОСОБА_4 (а.с. 52 відповідно) та діти - ОСОБА_6 та ОСОБА_6 (а.с. 54, 55 відповідно).

ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відмовились від прийняття зазначеної спадщини на користь позивача, що підтверджується їх заявами про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 56, 57).

Згідно рішення виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області № 253 від 25.11.2021 року «Про надання дозволу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на вчинення правочину щодо укладення та підписання договору про поділ спадкового майна за згодою матері» частка у цілісному майновому комплексі Селянського (фермерського) господарства «Світоч» переходить до дружини померлого ОСОБА_1 (а.с. 58-59).

15 лютого 2022 року позивач звернулась до державного нотаріуса Тарутинської державної нотаріальної контори Одеської області Давидової Н.Г. про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частину майнових прав та обов`язків члена Селянського (фермерського) господарства «Світоч», які належали на праві приватної власності ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Однак, державним нотаріусом Тарутинської державної нотаріальної контори Одеської області Давидовою Н.Г. позивачу було відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину майнових прав та обов`язків члена Селянського (фермерського) господарства «Світоч», які належали на праві приватної власності ОСОБА_7 у зв`язку з тим, що у Статуті Селянського (фермерського) господарства «Світоч» не вказано яким чином розподіляється складений капітал господарства між засновниками, відсутні частки членів господарства як передбачено ЗУ «Про фермерське господарство» та згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців складений капітал Селянського (фермерського) господарства «Світоч» не встановлений (а.с. 60-62).

Спадкоємцем, позивачем ОСОБА_1 повідомлено, що документи на цілісний майновий комплекс фермерського господарства співвласником не виготовлявся і тому надати їх нотаріусу для видачі свідоцтва про право на спадщину не можливо.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Згідно ст. 22 цього закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання. В ст. 19 Закону вказано, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України передбачено, що успадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_7 заповіт не залишив.

Відповідно до ч.2 ст.1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1261 Цивільного кодексу України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Таким чином, оскільки в CФГ «Світоч» не сформований статутний (складений) капітал, що позбавляє позивачку можливості прийняти спадщину шляхом видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом, їй не відмовлено від вступу до цього господарства, то визнання за нею в порядку спадкування після смерті чоловіка прав засновників СФГ «Світоч» є єдиним ефективним способом захисту її прав як спадкоємниці засновника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року (справа № 179/1043/16-ц, провадження № 14-63цс20).

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» від 25 лютого 2016 року за № 4 до корпоративних спорів не належать та вирішуються загальними або господарськими судами залежно від суб`єктного складу сторін, зокрема, спори, пов`язані зі вступом до юридичних осіб спадкоємців, правонаступників, осіб, яким було відчужено частку в статутному капіталі господарських товариств.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику за позовами про захист права приватної власності» успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи спір про спадкування частки учасника підприємницького товариства, необхідно враховувати, що це допускається статтями 130, 147, 166 ЦК, статтями 55, 69 Закону України від 19.09.1991 року № 1576-XII «Про господарські товариства» і не підпадає під заборону п. 2 ч. 1 ст. 1219 ЦК України. При цьому успадковується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 у зв`язку з чим суд вважає за необхідне визнати за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на 1/2 частку у цілісному майновому комплексі Селянського (фермерського) господарства «Світоч» (код ЄДРПОУ юридичної особи 31277902, юридична адреса: вул. Калініна, буд. 118, с. Виноградівка Болградського району Одеської області).

Керуючись ст.ст. 19, 77, 200, 247, 258, 263, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 1217, 1218, 1220, 1223, 1261, 1268 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 представником якої є ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства "Світоч" та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання права на частку майнових прав засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на 1/2 частку у цілісному майновому комплексі Селянського (фермерського) господарства «Світоч» (код ЄДРПОУ юридичної особи 31277902, юридична адреса: вул. Калініна, буд. 118, с. Виноградівка Болградського району Одеської області).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Тончева