Рішення

від 10.05.2022 по справі 500/183/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/183/22

11 травня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

представника позивача Мартищук Л.П.

представника відповідача Мурована І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення №00054010709 від 30.11.2021,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Тернопільське лісове господарство" (далі позивач, ДП "Тернопільське лісове господарство") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПC у Тернопільській області (далі відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №00054010709 від 30.11.2021 в частині стягнення податкового зобов`язання в розмірі 134267,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірне податкове повідомлення-рішення №00054010709 від 30.11.2021 в частині стягнення податкового зобов`язання в розмірі 134267,87 грн. винесене на підставі акту перевірки № 413/22-10/00993024 від 30.01.2013 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі №819/1471/13-а. Вказаним судовим рішенням залишено в силі оскаржуване податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки в частині податкового зобов`язання в розмірі 134267,87 грн. та штрафних санкцій в розмірі 25908,71 грн.

Відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі №819/1471/13-а судом встановлено, що відповідачем під час перевірки визначено суму неперерахованого позивачем податку з доходів фізичних осіб (далі ПДФО) до бюджету до або під час виплати доходу за період з 01.07.2012 по 30.09.2012 у розмірі 166966,20 грн., з яких: 77111,78 грн. за липень, 83127,42 грн. за серпень та 6727,00 грн. за вересень. Проте, як вже зазначено, податковий орган безпідставно списував сплачений підприємством ПДФО за даний періоду розмірі 104574 грн., з яких: 33410 грн. у липні, 31310 грн. у серпні та 39854 грн. у вересні, в погашення заборгованості за попередні періоди. Таким чином, сума неперерахованого позивачем ПДФО до бюджету до або під час виплати доходу становить в липні 2012 року 43701,78 грн., в серпні 2012 року 51817,42 грн. 2012 року, а також відсутність такої у вересні.

Проте, актом перевірки Головного управління ДФС у Тернопільській області від 02.12.2016 № 476/14-04/00993024 "Про результати виїзної планової перевірки ДП "Тернопільське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 30.06.2016 в розділі 3.5.1 наведено розрахунок повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум ПДФО за період з 29.04.2011 по 29.06.2016 з якого вбачається, що зобов`язання: за липень 2012 року у розмірі 77111,78 грн. сплачено в повному обсязі протягом 29.05.2014 - 27.06.2014; за серпень 2012 року у розмірі 83127,42 грн. сплачено в повному обсязі протягом 27.06.2014 - 31.07.2014; за вересень 2012 року у розмірі 78602,00 грн. сплачено в повному обсязі протягом 31.07.2014 - 28.08.2014.

На думку позивача, оскільки податкові зобов`язання в розмірі 134267,87 грн. , визначені податковим повідомленням-рішенням від 30.11.2021 № 00054010709 перераховані в повному обсязі протягом 29.05.2014-28.08.2014, таке рішення контролюючого органу є протиправним та підлягає скасуванню, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 24.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області 14.02.2022 подано до суду відзив на позовну заяву, просило відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що відповідно до рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 у справі №819/1471/13-а, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020, встановлено, що за сукупністю наведених обставин та системного аналізу наведених законодавчих норм, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.10.2019 в даній адміністративній справі, суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення №000021750 від 25.02.2013 в частині збільшення ДП "Тернопільське лісове господарство" суми грошового зобов`язання по ПДФО за основним платежем у розмірі 134267,87 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 25908,71 грн. (84503,10 - 57574,39 на підставі абз.2 п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України (далі ПК України) (38555,89 за липень + 15655,00 за серпень + 3363,50 за вересень = 57574,39) - 1020,00 на підставі абз.2 п.119.2 ст.119 ПК України = 28908,71), всього на суму 160176,58 грн. Згідно з пп.60.1.4 п.60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі. На виконання рішення суду у справі №819/1471/13-а контролюючим органом відповідно до вимог ст.60 ПК України винесено нове податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену за судовим рішенням суму грошового зобов`язання.

За таких обставин, відповідач вважає правомірним оскаржене податкове повідомлення-рішення №00054010709 від 30.11.2021 та стверджує про відсутність підстав для його скасування. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відповіді на відзив представник позивача відзначив, що підставою скасування податкового повідомлення-рішення №00054010709 від 30.11.2021 є те, що заявлений борг погашений в повному обсязі протягом 29.05.2014-28.08.2014, що підтверджується актом перевірки Головного управління ДФС у Тернопільській області від 02.12.2016 № 476/14-04/00993024 "Про результати виїзної планової перевірки ДП "Тернопільське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 30.06.2016 року в розділі 3.5.1. Жодних заперечень щодо зазначених обставин відзив не містить.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з врахуванням позиції викладеної у позові в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з мотивів викладених у відзиві, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що Тернопільською об`єднаною державною податковою інспекцією Тернопільській області Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку ДП "Тернопільське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012, результати якої викладені в акті від 30.01.2013 №413/22-10/00993024.

На підставі акта перевірки від 30.01.2013 №413/22-10/00993024, 25.02.2013 Тернопільською об`єднаною державною податковою інспекцією Тернопільській області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення №0000021750, яким ДП "Тернопільське лісове господарство" збільшено суму грошового зобов`язання з ПДФО у розмірі 251469,30 грн., з яких 166966,20 грн. за основним платежем та 84503,10 грн. за штрафними санкціями.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 у справі №819/1471/13-а, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Тернопільській області Державної податкової служби від 25.02.2013 №000021750 в частині збільшення державному підприємству "Тернопільське лісове господарство" суми грошового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб за основним платежем у розмірі 32698,33 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 58594,39 грн., всього на суму 91292,72 грн.

Головним управлінням ДФС у Тернопільській області проведено виїзну планову перевірку ДП "Тернопільське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 по 30.06.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 30.06.2016, результати якої викладені в акті від 02.12.2016 № 476/14-04/00993024.

Відповідно до розрахунку повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум ПДФО, наведеного в розділі 3.5.1 акту від 02.12.2016 № 476/14-04/00993024 "Про результати виїзної планової перевірки ДП "Тернопільське лісове господарство" зобов`язання: за липень 2012 року у розмірі 77111,78 грн. сплачено протягом 29.05.2014 - 27.06.2014; за серпень 2012 року у розмірі 83127,42 грн. протягом 27.06.2014 - 31.07.2014; за вересень 2012 року у розмірі 78602,00 грн. протягом 31.07.2014 - 28.08.2014.

На підставі акта перевірки від 30.01.2013 №413/22-10/00993024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі №819/1471/13-а, 30.11.2021 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області винесено податкове повідомлення-рішення №00054010709, яким ДП "Тернопільське лісове господарство" збільшено суму грошового зобов`язання з ПДФО у розмірі 160176,58 грн., з яких 134267,87 грн. за основним платежем та 25908,71 грн. за штрафними санкціями.

Не погодившись із таким податковим повідомленням-рішенням контролюючого органу в частині збільшення податкового зобов`язання в розмірі 134267,87 грн., позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки, і винесених на підставі них спірного рішення на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до п.14.1 ст.14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:

грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (пп.14.1.39);

податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (пп.14.1.156);

податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп.14.1.157).

Згідно з пп.60.1.5 п.60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу (п.60.4 ст.60 ПК України).

Такі положення кореспондуються і з приписами, закріпленими в Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254 (далі Порядок, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, пп.4 п.1 розділу V Порядку передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства, що визначені у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу.

Згідно з п.5розділу ІІ Порядку якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Також, п.3 розділу V Порядку встановлено, що у випадках, визначених підпунктами 2 і 4 пункту 1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Відповідно до п.9 розділу II Порядку податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

За наведеного правового регулювання в контексті встановлених обставин у цій справі суд виходить з того, що податкове повідомлення-рішення є формою реалізації податковим органом владних управлінських функцій щодо повідомлення платника податків про обов`язок сплати податкового зобов`язання.

Так, суб`єкт владних повноважень одночасно з прийняттям податкових повідомлень-рішень не завжди визначає нові грошові зобов`язання. Така ситуація виникає, зокрема, в разі прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі судового рішення про часткове скасування збільшених грошових зобов`язань, яке набрало законної сили.

Відтак, у разі якщо податкове повідомлення-рішення контролюючого органу про визначення грошового зобов`язання оскаржено в судовому порядку, то таке зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, а у разі якщо за результатами судового оскарження грошове зобов`язання, визначене платнику податків оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, зменшується, то до платника податків направляється окреме, податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким органом рішення за результатами адміністративного або судового оскарження.

За такого правового регулювання, суд дійшов висновку, що прийняття податковим органом похідних податкових повідомлень-рішень, у зв`язку зі зміною/скасуванням за наслідками оскарження основного податкового повідомлення-рішення, має формальний характер та здійснюється з метою доведення до відома платника податків нових термінів сплати первинно визначеного податкового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №360/4447/18, від 11.12.2019 у справі №813/3211/16, від 03.06.2021 у справі №1.380.2019.005571.

Як встановлено судом, на підставі акта перевірки від 30.01.2013 №413/22-10/00993024, 25.02.2013 Тернопільською об`єднаною державною податковою інспекцією Тернопільській області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення №0000021750, яким ДП "Тернопільське лісове господарство" збільшено суму грошового зобов`язання з ПДФО у розмірі 251469,30 грн., з яких 166966,20 грн. за основним платежем та 84503,10 грн. за штрафними санкціями.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 у справі №819/1471/13-а, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Тернопільській області Державної податкової служби від 25.02.2013 №000021750 в частині збільшення державному підприємству "Тернопільське лісове господарство" суми грошового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб за основним платежем у розмірі 32698,33 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 58594,39 грн., всього на суму 91292,72 грн.

На підставі акта перевірки від 30.01.2013 №413/22-10/00993024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі №819/1471/13-а, 30.11.2021 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області винесено податкове повідомлення-рішення №00054010709, яким ДП "Тернопільське лісове господарство" збільшено суму грошового зобов`язання з ПДФО у розмірі 160176,58 грн., з яких 134267,87 грн. за основним платежем та 25908,71 грн. за штрафними санкціями.

Суд звертає увагу на те, що процедура узгодження спірних податкових зобов`язань відбулася 06.10.2020, внаслідок чого Головним управлінням ДПС у Тернопільській області винесено податкове повідомлення-рішення №00054010709 від 30.11.2021 на зменшену суму за рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 у справі №819/1471/13-а, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020, у межах визначеної законом процедури.

При цьому, таким податковим повідомленням-рішенням нові грошові зобов`язання не визначались.

З огляду на те, що податкове повідомлення-рішення №00054010709 від 30.11.2021 винесене за наслідком оскарження у судовому порядку попереднього податкового повідомлення-рішення та зменшення суми податкового зобов`язання за платежем ПДФО, доводи позивача щодо визначення оскарженим у цій справі податковим повідомленням-рішенням сплачених податкових зобов`язань з ПДФО зобов`язань: за липень 2012 року у розмірі 77111,78 грн. протягом 29.05.2014 - 27.06.2014; за серпень 2012 року у розмірі 83127,42 грн. протягом 27.06.2014 - 31.07.2014; за вересень 2012 року у розмірі 78602,00 грн. протягом 31.07.2014 - 28.08.2014, є безпідставними.

Факти викладені в іншому акті від 02.12.2016 № 476/14-04/00993024 про результати планової перевірки ДП "Тернопільське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 по 30.06.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 30.06.2016 не впливають на обов`язок податкового органу винести податкове повідомлення-рішення на зменшену суму податкових зобов`язань за рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 у справі №819/1471/13-а.

Більше того, посилання представника позивача на дані акту від 02.12.2016 № 476/14-04/00993024 є безпідставними, оскільки податкові повідомлення-рішення прийнятті за його наслідками були скасовані постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.18 у справі № 876/4218/18, зокрема з підстав, що момент проведення перевірки у ДП «Тернопільське лісове господарство» був відсутній податковий борг, оскільки податкові повідомлення-рішення були оскаржені останнім в судовому порядку та були неузгодженими.

Таким чином позивач фактично в одінй справі (№ 876/4218/18) вважає, що податковий борг відсутній, оскільки податкові повідомлення-рішення були оскаржені останнім в судовому порядку та були неузгодженими, а в даній справі податковий борг відсутній бо був перерахований в повному обсязі протягом 29.05.2014-28.08.2014 ще до набрання рішення законної сили у справі (№819/1471/13-а), тобто до моменту узгодження податкового зобов`язання.

Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про те, що податкове повідомлення-рішення №00054010709 від 30.11.2021 в оскаржуваній частині збільшення податкового зобов`язання з ПДФО в розмірі 134267,87 грн. прийняте контролюючим органом у межах компетенції, а факт вчинення правопорушення підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, відтак суд приходить до висновку про відповідність такого вимогам ч.2 ст.2 КАС України в зв`язку з чим відсутні підстави для визнання протиправним та скасування останнього, а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують вказаних висновків суду.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатні беззаперечні докази на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність оскаржуваних рішень, про що описано вище.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Судом також враховується п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення №00054010709 від 30.11.2021 в частині стягнення податкового зобов`язання в розмірі 134267,87 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 16 травня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Державне підприємство "Тернопільське лісове господарство" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Багата, 5А,м. Тернопіль,46001, код ЄДРПОУ/РНОКПП 00993024);

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003, код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637);

Головуючий суддяМандзій О.П.