Постанова

від 11.05.2022 по справі 340/5125/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 травня 2022 року м. Дніпросправа № 340/5125/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року (суддя Петренко О.С., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 15.11.2021 року) в справі №340/5125/21 за позовом ОСОБА_1 до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність,-

в с т а н о в и в:

18.08.2021 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернулась до суду з позовом до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі по тексту відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення від 19.05.2021 року за №883 «Про відмову в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 »; зобов`язати відповідача, не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням законної сили, надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,9677 га, з них: 0,9677 га пасовища, кадастровий номер 3520887200:02:000:7010, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Кетрисанівської сільської ради від 19.05.2021 року за №883 «Про відмову в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 »; зобов`язано Кетрисанівську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,9677 га, з них: 0,9677 га пасовища, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради, з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області через свого представника адвоката, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом зазначалось, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або користування, визначено право громадян на безоплатне отримання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства 2,0 гектара. Передача земельної ділянки у власність здійснюється за клопотанням особи до відповідного органу місцевого самоврядування про отримання земельної ділянки з зазначенням орієнтовного місця розташування такої земельної ділянки та з додаванням до клопотання графічного матеріалу. Відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не є протиправною, оскільки не має наслідком порушення прав та інтересів особи. Заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність вказує на земельну ділянку, яка відведена для громадських пасовищ, тобто позивачем вказано орієнтовне місце земельної ділянки з порушенням.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації, у разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи. Вказував, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Відповідачем має бути надано висновок про погодження або про відмову в погодженні земельної ділянки з обов`язковим викладенням мотивів та посиланням на закони та прийняті, відповідно до них, нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. В даному випадку, вказаний обов`язок відповідачем не виконаний. За результатами розгляду поданого проекту, відповідач рішенням відмовив позивачу через його невідповідність вимогам земельного законодавства. Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови. Будь-який громадянин України, незалежно від місця реєстрації або проживання, має право звернутись до уповноваженого органу із заявою та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства. Відповідний орган може відмовити у наданні дозволу тільки з підстав, зазначених у частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України. Перелік підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Рішенням від 19.05.2021 року № 883 відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача про затвердження проекту землеустрою, мотивуючи це тим, що земельна ділянка на яку претендує позивач відведена для громадських пасовищ згідно рішення від 26.02.2021 року № 156. Орган місцевого самоврядування має право на створення на землях комунальної власності громадського пасовища, проте, реалізація цього права має відбуватись у повній відповідності з вимогами Земельного кодексу України та інших законів з питань землеустрою. Суд першої інстанції вказував, що відповідачем не надано суду належних доказів, що у достатній мірі свідчили б про створення на обраній позивачем земельній ділянці громадського пасовища. Посилання на рішення від 26.02.2021 року № 156 «Про створення громадських пасовищ на території Кетрисанівської сільської ради» є однією з початкових стадій формування земельної ділянки, а його прийняття не означає позитивного вирішення питання по суті.

Матеріалами справи встановлено, що 22.02.2021 року ОСОБА_2 звернулась до Кетрисанівської сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,9677 га, з них: 0,9677 га пасовища, кадастровий номер 3520887200:02:000:7010.

Рішенням від 19.05.2021 року №883 сільською радою відмовлено у задоволенні заяви, вказано, що земельна ділянка на яку претендує позивач відведена для громадських пасовищ згідно рішення від 26.02.2021 року №156.

Відповідно до свідоцтва про зміну імені від 26.05.2021 року № НОМЕР_1 , ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_3 .

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка з кадастровим номером 3520887200:02:000:7010 є вільною, вказано, що є землею запасу, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам.

Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області обґрунтовує підставу відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою тим, що земельна ділянка віднесена до земель громадських пасовищ. Рішенням Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області № 156 від 26.02.2021 року створено громадські пасовища на території Кетрисанівської громади, надано дозвіл Кетрисанівській сільській раді на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 5660 га пасовищ за рахунок земель комунальної власності не наданих у власність чи користування.

Рішенням від 31.08.2021 року № 1866 «Про внесення змін до рішення сесії Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 26.02.2021 року № 156» затверджено перелік земельних ділянок. Земельна ділянка, щодо якої ОСОБА_4 звернулась з заявою щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, перебуває у переліку земельних ділянок, що відведені для громадських пасовищ.

З наданих доказів відповідачем не встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3520887200:02:000:7010, щодо якої ОСОБА_1 розроблено проект землеустрою, віднесена чи виділена Кетрисанівською сільською радою, як земельна ділянка для громадських пасовищ, не перебуває у власності сільської ради чи іншої особи.

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 22.02.2021 року звернулась до Кетрисанівської сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності у власність, натомість рішенням від 31.08.2021 року № 1866 «Про внесення змін до рішення сесії Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 26.02.2021 року № 156» земельну ділянку щодо якої позивач просить надати дозвіл, віднесено до земель пасовищ. 06.12.2021 року Кетрисанівською сільською радою розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для створення громадських пасовищ.

Відповідно до пункту 6-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень: сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту; юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою. після закінчення повноважень рад, що припиняються, їхніх виконавчих комітетів, сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради, що припиняється, видані ними нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб.

Згідно ст. 33 Земельного кодексу України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Згідно п. «б» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 116, ч. 1, 2, 4, 6, 7, 9, 10 ст. 118 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної чи державної власності для ведення особистого селянського господарства, подають клопотання до відповідного органу, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Кодексу. Норми кодексу передбачають, що орган місцевого самоврядування, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, про те, що клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки, відповідач повинен був розглянути у відведений термін, та перевірити клопотання на відповідність її вимогам статей 116, 121, 123 ЗК України і за наслідками перевірки - дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування (прийняти відповідне рішення) або, у разі виявлення обставин, передбачених ч.3 ст.123 ЗК України, - надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу.

Підставою відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з посиланням, що земельна ділянка виділена для громадських пасовищ. Проте, прийняття сільською радою 31.08.2021 року рішення № 1866 «Про внесення змін до рішення сесії Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 26.02.2021 року № 156» не означає перебування земельної ділянки у власності та завершенні процедури її передання-отримання як земельної ділянки пасовищ. Суд враховує, що рішення № 1866 «Про внесення змін до рішення сесії Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 26.02.2021 року № 156» є пізнішим у часі від відмови від 19.05.2021 року за №883 «Про відмову в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 ».

У Рішенні від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. При цьому особа на власний розсуд визначає, чи порушені її права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, обов`язки цієї особи у сфері публічно-правових відносин.

Так, відповідно до ст.ст. 118, 122, 123 Земельного кодексу України, Кетрисанівська міська рада як розпорядник земель комунальної власності наділена виключними повноваженнями щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або у наданні мотивованої відмови.

Суд апеляційної інстанції при вирішені спору керується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 18.09.2018 року у справі № 806/5106/15, від 28.03.2018 року у справі № 705/552/15-а, від 18.04.2018 року у справі № 826/14016/16, від 11.02.2019 року у справі № 2а-204/12, від 27.02.2018 року у справі № 545/808/17, від 07.06.2019 року у справі № 826/17196/17, від 25.02.2020 року у справі № 723/1964/14-а, від 14.05.2020 року у справі № 360/536/17-а, від 30.04.2020 року у справі № 812/1313/18, від 29.04.2020 року у справі № 820/4932/18, від 29.04.2020 року у справі № 812/1552/17, від 29.04.2020 року у справі № 824/138/18-а, від 30.06.2021 року у справі № 806/2539/17, від 13.03.2018 року у справі № 766/6141/16-а, від 17.12.2018 року у справі № 509/4156/15-а, від 19.12.2018 року у справі № 806/1049/15.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 242, 314, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року в справі №340/5125/21 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до ст., ст. 328-329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова