Рішення

від 06.04.2022 по справі 457/669/21

ТРУСКАВЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 457/669/21

провадження №2/457/120/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2022 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого - судді Марчука В.І.,

секретар судового засідання Мазурик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона» про стягнення неустойки та річних відсотків на суму боргу,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Трускавецького міського суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона» про стягнення неустойки та річних відсотків на суму боргу. Позов мотивований тим, що рішенням Трускавецького міського суду Львівської області у справі № 457/1341/19 від 30 березня 2020 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Корона» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором купівлі-продажу задоволено повністю; ухвалено стягнути з відповідача ТОВ «Корона» грошові кошти у розмірі 96075 грн. суми основного боргу, 28822 грн. 50 коп., 5890 грн. річних відсотків за користування чужими коштами за період з 30 вересня 2019 року по 30 листопада 2019 року; 673 грн. розміру інфляційних втрат, розрахованих з суми заборгованості. 22 липня 2019 року було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 22/07. Предметом договору є купівлі-продажу є майнових прав на об`єкт нерухомості, що являє собою квартиру АДРЕСА_1 , який має бути збудовано до 30 грудня 2019 року. Рішенням у справі № 457/1341/19 на виконання укладеного договору нею було перераховано на банківський рахунок відповідача кошти у сумі 96075 грн. Також зазначеним рішенням встановлено, що відповідачем не виконано обов`язки, покладені на нього договором. Пунктом 69 договору передбачено, що у випадку ненастання обставин і подій, не виконання продавцем дій та/або неотримання ним в строки, передбачені для їх настання та/або виконання, сторони погоджуються, що даний договір вважається припиненим за домовленістю сторін з 10 вересня 2019 року 23 год. 59 хв. За умовами п. 70 укладеного договору у випадку настання обставин, передбачених п. 69 даного розділу, на відповідача було покладено обов`язок повернути грошові кошти, отримані від покупця в якості авансу за купівлю-продаж майнових прав за даним договором у строк не пізніше 14 календарних днів після спливу граничного строку повідомлення покупця, встановленого п. 68 розділу, тобто не пізніше 30 вересня 2019 року. Грошові кошти у встановлений строк їй повернуті не були, тому вона звернулася до суду з відповідним позовом про стягнення основної суми боргу у розмірі 96075 грн. та нарахованих за укладеним договором станом на 30 листопада 2019 року санкцій, а саме: встановленої п.п. 72-73 договору неустойки та за п. 76 договору суми інфляції та 36 % річних. У добровільному порідку рішення суду виконане не було, тому вона звернулася до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. У результаті здійснення ним виконавчих дій рішення суду було виконано у повному обсязі. Отже, вона отримала належні їй до стягнення грошові кошти суму основного боргу в повному розмірі 96075 грн. лише 18 травня 2021 року. Рішенням суду у справі № 457/1341/19 з відповідача було стягнути неустойку у вигляді штрафу за неповернення грошових коштів до 01 жовтня 2019 року у розмірі 96075 грн. та неустойку у вигляді штрафу за неповернення грошових коштів до 01 листопада 2019 року у розмірі 19215 грн. Отже, на її думку,за даним позовом стягненню підлягає сума неустойки, передбачена п. 74 та п. 75 договору, а також заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 36 % річних з індексом інфляції станом на жовтень 2019 року. Просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона» грошові кошти у розмірі 76860 грн. суми неустойки, 50496 грн. 01 коп. річних відсотків за користування чужими коштами у період з 01 грудня 2019 року по 18 травня 2020 року, 9426 грн. 89 коп. інфляційних втрат з суми заборгованості та 1367 грн. 83 коп. сплаченого судового збору.

Ухвалою Трускавецькогоміського судуЛьвівської областівід 02лютого 2022року заочне рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 12 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона» про стягнення неустойки та річних відсотків на суму боргу скасовано та розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 16 лютого 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Корона» адвоката КрамараЮрія Миколайовича про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до ч.2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази у їх сукупності, вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корона» 22 липня 2019 року було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав № 22/07 від 22 липня 2019 року, в якому Позивач виступає у якості покупця майнових прав на об`єкт нерухомості, а Відповідач є продавцем таких майнових прав, підтвердженням чого є Договір купівлі-продажду майнових прав №22/07 від 22 липня 2019 року. Предметом укладеного Договору є купівля-продаж майнових прав на об`єкт нерухомості, що являє собою квартиру АДРЕСА_1 , ( п. 2 Договору), який має бути збудовано до 30 грудня 2019 року ( п.5 Договору).

Рішенням Трускавецького міського судуЛьвівської області від 30 березня 2020 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона» (код ЄДРПОУ 22411666) грошові кошти в розмірі 96075 грн. суми основного боргу; 28822,50 грн. суми неустойки; 5890 грн. річні відсотки за користування чужими коштами за період з 30 вересня 2019 року по 30 листопада 2019 року; 673 грн. розмір інфляційних втрат, розрахований з суми заборгованості.

Зазначеним рішенням встановлено, що п.1 укладеного Договору, відносини сторін за ним регулюються Цивільним кодексом України, положеннями самого Договору, але із врахуванням «Особливих умов», викладених у ньому. Відповідно до п. 15 укладеного Договору вартість майнових прав, що передаються Відповідачем Позивачеві становить 850 000 гривень. При цьому до обов`язків Позивача входить внесення суми в розмірі, не меншому 10 % вартості майнових прав, передбаченої п. 15 укладеного Договору, не пізніше 15 серпня 2019 року ( п. 16 Договору). Позивач на власний розсуд мав право внести суму більшу, ніж передбачено ч. 1 п. 16 укладеного Договору. На виконання вищезазначеного, Позивачем було перераховано на банківський рахунок Відповідача, грошові кошти на загальну суму 96 075 гривен, а саме: 83875 гривень 31 липня 2019 року та 12 200 гривень - 12 серпня 2019 року, що підтверджується банківськими квитанціями №№0.0.1423903327.1 від 31.07.2019 р., 0.0.1432913729.1 від 12.08.2019 р. Таким чином, Позивач зі своєї сторони виконала обов`язки, передбачені п. 16 укладеного Договору в частині здійснення авансового платежу. В свою чергу, наступним етапом реалізації сторонами укладеного Договору було дотримання та виконання саме Відповідачем розділу «Особливих умов» шляхом виконання покладених на нього за умовами Договору обов`язків та вчинення передбачених умовами Договору дій. Таким чином, подальші обов`язки Позивача кореспондуються із виконанням Відповідачем своїх обов`язків і дотриманням умов укладеного Договору. Однак відповідачем його обов`язки не виконані, кошти позивачу в строки передбачені договором не повернуті.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно ст. 629 ЦК України Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, у п. 63 укладеного Договору, Сторони домовились про особливі умови його дії, виконання, припинення, правові наслідки припинення Договору та відповідальність за невиконання дій, які Сторони зобов`язані вчинити внаслідок припинення укладеного Договору.

Як зазначено вище, рішенням у справі № 457/1341/19 встановлено, що відповідач зі своєї сторони не виконав передбачені для нього п.п. 65-68 укладеного договору обов`язки.

Відповідно до ч.2 ст. 526 ЦК України виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Право сторін припинити зобов`язання за домовленістю, на умовах встановлених договором прямо встановлено приписами ст. 598, 604 ЦК України.

Так Пунктом 69 Договору передбачено, що у випадку ненастання обставин і подій, невиконання Продавцем дій та/або неотримання ним результатів, передбачених п.п. 65-68 даного розділу в порядку, в об`ємі, в строки, передбачені для їх настання та/або виконання, Сторони погоджуються, що даний Договір вважається припиненим за домовленістю сторін з 10 вересня 2019 року 23 год 59 хв.

За умовами п. 70 укладеного Договору, у випадку настання обставин, передбачених п.69 даного розділу, на Відповідача було покладено обов`язок повернути грошові кошти, отримані від Покупця в якості авансу за купівлю-продаж майнових прав за даним Договором в строк не пізніше 14 календарних днів після спливу граничного строку повідомлення Покупця, встановленого п. 68 даного розділу, тобто не пізніше 30 вересня 2019 року.

Грошові кошти не були повернуті позивачці в установлений договором строк, тому позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення основної суми боргу (неповернутої грошової суми) у розмірі 96075 грн. та нарахованих за укладеним договором станом на 30 листопада 2019 року санкцій, а саме: встановленої п.п. 72-73 договору неустойки та за п. 76 договору суми інфляції та 36 % річних.

Ці обставини знайшли своє відображення у рішенні суду від 30 березня 2020 року.

Встановлено, що станом на день прийняття рішення 30 березня 2020 року та на момент набрання рішенням законної сили основна сума боргу позивачці повернута не була.

З матеріалів справи вбачається, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 11 березня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пицем А.А. відкрито виконавче провадження № 64802263 про примусове виконання виконавчого листа по справі № 457/1341/19. Фактично позивачкою отримано належні їй кошти у повному розмірі 18 травня 2021 року.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Неповернення грошових коштів в розмірі та строки, передбачені п.70 Договору є порушенням зобов`язання Відповідачем.

Відповідно дост.611ЦКУкраїниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі.

Фактично чинне законодавство відносить неустойку до способу забезпечення зобов`язань і встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ст. 549 ЦК України).

За змістом п. 52 укладеного договору у випадку порушення зобов`язань сторонами, передбачених розділом «Особливі умови» данного договору, до сторін застосовується відовідальність, передбачена розділом «Особливі умови» данного договору. Сплата неустойки у вигляді штрафу передбачена укладеним між відповідачем та позивачем укладеного договору (п.п. 72-76), зокрема:

- Пункт 72: у випадку, якщо Продавець затримує повернення грошових коштів, тобто не повернув грошові кошти до 01 жовтня 2019 року Покупцю, він сплачує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 10 % неповернутої суми, належної Покупцю до повернення;

- Пункт 73: у випадку, якщо Продавець не повернув кошти до 1 листопада 2019 року, до нарахованої за п. 72 неустойки додається неустойка у вигляді штрафу в розмірі 20 % неповернутої суми, належної Покупцю до повернення;

- Пункт 74: у випадку, якщо Продавець не повернув кошти Покупцю до 1 січня 2020 року, до нарахованої за п. 72 та 73 неустойки додається неустойка у вигляді штрафу в розмірі 30 % неповернутої суми, належної Покупцю до повернення.

Як зазначено вище, рішенням у справі № 457/1341/19 з відповідача було стягнено неустойку у вигляді штрафу за неповернення грошових коштів до 01 жовтня 2019 року у розмірі 9607,5 грн. та неустойки у вигляді штрафу за неповернення грошових коштів до 01 листопада 2019 року у розмірі 19215 грн.

Отже, на даний момент на виконання укладеного між сторонами договору з відповідача слід стягнути суму неустойки, передбачену п. 74 та п. 75 договору, а сааме: оскільки продавець не повернув кошти покупцю до 01 січня 2020 року до нарахованої за п. 72 та п. 73 неустойки додається неустойка у вигляді штрафу в розмірі 30% неповернутої суми, належної покупцю до повернення, що становить 288225,50 грн. (96075 ? 30% = 28822,5); у випадку, якщо продавець не повернув гроші покупцю до 01 березня 2020 року до нарахованої за п. 72, 73 та 74 неустойки додається неустойкау вигляді штрафу у розмірі 50% не повернутої суми, належної покупцю до повернення, що становить 48037,50 грн. (96075 ? 50% = 48037,50). Всього з відповідача слід стягнути 76860 грн. неустойки на виконання п. 74 та п.75 укладеного договору (288225,50 + 48037,50 = 76860).

Крім цього, п. 76 укладеного договору передбачено, що весь час прострочення повернення грошових коштів продавець сплачує покупцю суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36% річних від простроченої суми. Рішенням суду від 30 березня 2020 року задоволено позовні вимоги про стягнення суми заборгованості з індексом інфляції на суму заборгованості з індексом інфляції станом на жовтень 2019 року та стягнення суми 36%річних від суми заборгованості станом на 30 листопада 2019 року. Розмір 36% річних від суми заборгованості з 01 грудня 2019 року по 18 травня 2021 року становить 50496,01 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача грунтуються на законі, є підставними, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.12,13,81,280-284ЦПК України,суд,-

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона» грошові кошти у розмірі 76860 грн. суми неустойки, 50496 грн. 01 коп. річних відсотків за користування чужими коштами у період з 01 грудня 2019 року по 18 травня 2020 року, 9426 грн. 89 коп. інфляційних втрат з суми заборгованості та 1367 грн. 83 коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Корона», код ЄДРПОУ 22411666.

Суддя: В. І. Марчук