Справа № 674/1419/20
Провадження № 2-з/674/16/22
УХВАЛА
про забезпечення позову
12 травня 2022 року м.Дунаївці
Суддя Дунаєвецького районного суду Хмельницької області Шафікова Ю.Е., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Смотрицької селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення Смотрицької селищної ради, скасування державної реєстрації земельної ділянки,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дунаєвецького районного суду хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , яка є правонаступницею первісної позивачки ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Смотрицької селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Смотрицької селищної ради від 08.07.2020 №36-28/2020 про передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,34 га, кадастровий №6821855700:00:004:0042, що розташована в межах с. Смотрич з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,34 га, кадастровий №6821855700:00:004:0042, що зареєстровано 30.07.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису №37611729; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,34 га, кадастровий №6821855700:00:004:0042.
10.05.2022 через канцелярію суду від позивачки надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд накласти арешт на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,34 га, кадастровий №6821855700:00:004:0042, що розташована в межах с.Смотрич Кам`янець-Подільського району Хмельницької області; до набрання чинності рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,34 га, кадастровий № №6821855700:00:004:0042, що розташована в межах с.Смотрич Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.
Заяву мотивовано тим, що на даний час починається аграрний сезон, проте позивачка не має доступу до спірної земельної ділянки та позбавлена можливості її обробляти та зібрати урожай. Тому, є необхідність у забороні відповідачу та іншим особам вчиняти дії у користуванні земельною ділянкою, в тому числі на обробку землі та збір урожаю. Невжиття такого заходу може ускладнити виконання рішення суду та поновлення прав позивачки. Також, вважає, що застосування заходу забезпечення позову накладення арешту на спірну земельну ділянку не порушить прав інших осіб, так як відповідачка користується вказаною ділянкою одноосібно. Існує ймовірність відчуження відповідачкою спірної земельної ділянки на користь інших осіб.
Згідно положень ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на вказане, розгляд заяви в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України проводиться судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, мотиви і обґрунтування заяви, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст. 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до ч.1ст.150 ЦПК Українипозов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмету спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до п.4 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №9від 22.12.2006"Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається із матеріалів справи, звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивачка зазначала, що відповідачка може відчужити спірне майно (земельну ділянку), що, істотно ускладнить виконання рішення суду та унеможливить ефективно поновити права позивачки у разі задоволення позовної заяви, а тому на спірне майно слід накласти арешт.
Суд приходить до переконання про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову щодо накладення арешту на спірну земельну ділянку, адже таким захід забезпечення позову збереже існуюче становище до розгляду справи по суті та буде запобігати відчуженню нерухомого майна, отже відповідатиме меті застосування правового інституту забезпечення позову та позовним вимогам. Такий захід забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідачки чи інших осіб, які не є учасниками справи, а лише запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом позову ОСОБА_1 по суті за звичайною процедурою, а в разі задоволення позову сприятимуть ефективному захисту прав позивачки в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.
Щодо вимог заяви про забезпечення позову в частині заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки до набрання чинності рішенням у справі суд враховує наступне.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності набувається на підставах, які не заборонені законом. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.
Згідно ч. 3ст. 150 ЦПК Українивиди забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Враховуючи викладене, забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки, який просить застосувати позивачка не є співмірним із заявленими позовними вимогами та призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки на мирне володіння та користування майном всупереч ст.41 Конституції України та Статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, презумпція права власності якої на спірне майно на час розгляду справи є не спростованою.
Керуючись статями 149,150,153,260-261,353 ЦПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,34 га, кадастровий №6821855700:00:004:0042, що розташована в межах селища Смотрич Кам`янець-Подільського (колишнього Дунаєвецького) району Хмельницької області, належну на праві власності ОСОБА_2 .
В задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ю.Е. Шафікова
Суд | Дунаєвецький районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2022 |
Оприлюднено | 21.06.2022 |
Номер документу | 104316834 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні