Постанова

від 04.05.2022 по справі 1.380.2019.001778

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.001778 пров. № А/857/4057/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року, ухвалене суддею Гулик А.Г. у м. Львові о 11:19, повний текст якого складений 03 листопада 2021 року, у справі № 1.380.2019.001778 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Праймедіа" до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2019 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Праймедіа" звернувся до суду з позовом до відповідача Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 29.01.2019 №0003 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що зовнішня реклама радіостанції «Максимум 94,2 FM» не містить зображення, що порушує етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтує правилами пристойності, а також твердження, які є дискримінаційними за ознаками статі, чим дотримано вимоги ч.3 ст.7 та ст.8 Закону України «Про рекламу», що також підтверджується Висновком мистецтвознавчого та психологічного дослідження №2577 від 03.08.2018, який був виконаний Київською незалежною судово-експертною установою та поясненнями, наданими ТОВ "Телерадіокомпанія Праймедіа" Головному управлінню Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області.

Згідно доводів позивача, зображення спини оголеної жінки та торсу чоловіка у сучасному суспільстві не може бути визнано таким, що порушує етичні, гуманістичні, моральні норми та правила пристойності. Також покликається на те, що у оскажуваному рішенні та протоколі не обгрунтовано яким чином зовнішня реклама радіостанції «Максимум 94,2 FM» містить твердження, які є дискримінаційними за ознакою статі, та є правопорушенням, передбаченим ст. 8 Закону України «Про рекламу».

Позивач наголошує й на тому, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 29 Закону України «Про рекламу» об`єднання громадян мають право давати лише рекомендації рекламодавцям, виробникам і розповлюджувачам реклами, а тому правова природа висновку експертизи проведеної Всеукраїнською організацією «Українська Асоціація Маркетингу» 10.09.2018 №15/09-2018, який був покладений в основу для прийняття спірного рішення про порушення позивачем законодавства про рекламу, носить лише рекомендаційний характер та не є обов`язковим для державних органів.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, залучено до участі у розгляді справиГоловне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Посадовою особою третьої особи ОСОБА_1 виявлено засіб зовнішньої реклами, на якому розповсюджено рекламний сюжет«МУЗИка на МАКСИМУМ 104,7», замовником якої є позивач згідно з договором №300518/4 від 30.05.2018.

За змістом укладеного договору №300518/4 від 30.05.2018 вартість замовленої реклами складає 180300,00 грн, а відповідальність за її зміст несе позивач.

02.07.2018 працівником третьої особи скеровано лист №06.2-12/1871 до Всеукраїнської громадської організаціїУкраїнська асоціація маркетингуз проханням провести незалежну експертизу вказаної реклами та надати відповідний висновок.

17.09.2018 Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області отримало експертний висновок Всеукраїнської громадської організаціїУкраїнська асоціація маркетингу№ 15/09-2018 від 10.09.2018, яким встановлено невідповідність рекламного сюжету«МУЗИка на МАКСИМУМ 104,7»вимогам частини 3 статті 7 та ст.8 Закону України«Про рекламу»№ 270/96-ВР від 03.07.1996.

27.09.2018 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області складено протокол №34 про порушення позивачем законодавства про рекламу.

Листом від 27.09.2018 №06.2-12/585 позивачу направлено вимогу про надання пояснення, затверджених макетів розповсюдженої реклами, документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами (договір, акти виконаних робіт, платіжки та інше).

01.10.2018 третя особа прийняла рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу №01-05/52.

10.10.2018 до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області від позивача надійшли пояснення (лист №ПМ.10.10-1 від 10.10.2018).

30.10.2018 у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області відбулось засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, за результатом якого складено протокол №35 та вирішено передати його на розгляд керівництву Держпродспоживслужби України для прийняття рішення.

30.10.2018 листом №06.02-13/2907 третя особа направила матеріали справи про порушення законодавства про рекламу відносно позивача до відповідача для прийняття рішення.

29.01.2019 на підставі матеріалів справи та висновку стосовно справи про порушення законодавства про рекламу заступником Голови Держпродспоживслужби України прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №0003, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 901 500 грн.

05.02.2019 разом з листом від 04.02.2019 №вих-Д-15.4/1635-19 рішення про накладення штрафних стягнень надіслано позивачу. Вказане рішення позивач отримав 08.02.2019.

Позивач, вважаючи рішення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 29.01.2019 №0003 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу протиправним, звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльностівід 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 4 ст.4 Закону 877-V виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Отже, виключно законами встановлюються органи контролю та їх повноваження. При цьому, під час здійснення заходів контролю суб`єкт владних повноважень, діє відповідно до Закону 877-V та спеціальних нормативно правових актів, в тому числі і підзаконних.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, є Закон України Про рекламу від 03.07.1996 №270/96-ВР (далі Закон №270/96-ВР).

Відповідно до частини першоїстатті 26 Закону № 270/96-ВРконтроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, серед іншого, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

За приписами частини другоїцієї статтіна вимогу органів державної влади, на які згідно іззакономпокладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою КМУ №667 від 02.09.2015 (далі - Положення) Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику (окрім іншого), у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Відповідно до ч.4 п.9 Положення одним і основних завдань Держпродспоживслужби є здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, та прийняття рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, а також про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.

Ч.2 ст.26 Закону № 270/96передбачено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.27 Закону № 270/96 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: - рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами; - виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами; - розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Отже, Законом №270/96 Кабінету Міністрів України надано повноваження встановлювати порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу.

На виконання положень ч.4 ст.27 Закону № 270/96 постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу (далі Порядок № 693).

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині виявлених порушень Закону №270/96, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

В розумінні статті 1 Закону №270/96-ВР реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

За визначенням, наведеним у цій ж статті, зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною третьоюстатті 7 Закону № 270/96-ВРвизначено, що реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.

За приписами частини першоїстатті 8 Закону № 270/96-ВРу рекламі забороняється, зокрема, вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків від 08.09.2005 №2866-ІV органи, установи та організації, наділені повноваженнями у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Органами, установами та організаціями, наділеними повноваженнями у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, є: Верховна Рада України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Кабінет Міністрів України; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, визначені в їх складі уповноважені особи (координатори) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; об`єднання громадян.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, організації та установи, об`єднання громадян сприяють збалансованому представництву статей в управлінні та прийнятті рішень. Для досягнення мети цього Законуу своїй діяльності вони можуть застосовувати позитивні дії.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні від 06.09.2012 №5207-VІ дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

В свою чергу згідно з абз.4 ст.1 Закону України Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків дискримінація за ознакою статі - ситуація, за якої особа та/або група осіб за ознаками статі, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами або привілеями в будь-якій формі, встановленій Законом України Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні, крім випадків, коли такі обмеження або привілеї мають правомірну об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Відповідно до п.5.2 ст.5 Стандарту СОУ21708654-002-2011 «Недискримінаційна реклама за ознакою статі», який зареєстрований Державним підприємством "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості (ДП УкрДНЦ)" 30.07.2012 № 3259575212249, реклама не повинна принижувати права чи применшувати значущість обов`язків, очікувань, відносин та суспільних ролей людей однієї чи іншої статі у відповідності до чинного законодавства України. Реклама не повинна нав`язувати або пропагувати негативні стереотипи щодо соціальних та статевих ролей жінок і чоловіків. Варто уважно підходити до використання відомих та авторитетних особистостей з метою рекламування продукції, послуг тощо, оскільки це може сприяти створенню помилкового враження щодо соціальних та гендерних стереотипів у соціалізації дитини. Використання відомих особистостей може посилювати стереотипи, засновані на висловлених особистих схваленнях, певних ідеях, реальному досвіді і переконаннях, які, однак, можуть не відповідати позитивним нормам та суспільним очікуванням. Реклама не повинна включати заяви та візуальні презентації, які можуть негативно впливати або порушувати норми суспільної культури і моралі, що вважаються загальновизнаними більшістю споживачів (читачів, глядачів, покупців, відвідувачів тощо) рекламного продукту у даному суспільстві.

Згідно з п. 5.2.8.(а) ст.5 Стандарту СОУ21708654-002-2011 Недискримінаційна реклама за ознакою статі реклама вважається дискримінаційною за ознакою статі та порушує добросовісну маркетингову практику, якщо реклама зображує чи описує жінку або чоловіка як прикрасу чи сексуальний об`єкт, включає натяки на статеві стосунки та сексуальність людей, які нічим не пов`язані з рекламованим продуктом, та не мають прямих асоціацій зі споживанням рекламованого продукту, товару, послуг тощо; порушення посилюється, якщо сексуальність людини зображується чи описується принизливо, зневажливо, наклепницьким чином (для людської гідності) через мову, позування, вербальні або невербальні натяки тощо).

П.5.2.9 ст.5 Стандарту СОУ21708654-002-2011 Недискримінаційна реклама за ознакою статі передбачено, що реклама не вважається дискримінаційною за ознакою статі та не порушує належної добросовісної рекламної та маркетингової практики, коли вона зображує оголене людське тіло чи умовно вдягнених людей, якщо це пов`язано з рекламованим продуктом, має прямі асоціацій зі споживанням рекламованого продукту, товару, послуг тощо, відповідає чинному законодавству, та не принижує людської гідності, не порушує норм суспільної культури та моралі, які вважаються загальновизнаними більшістю споживачів (читачів, глядачів, покупців, відвідувачів тощо) рекламного продукту у даному суспільстві.

В сфері застосування вищезазначених стандартів зазначено, що цей Стандарт поширюється на різні види, форми та засоби реклами, у тому числі засоби масової інформації, які впливають на формування суспільного ставлення та моделей соціоекономічних відносин та цей Стандарт призначено для органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, які розробляють, експортують, перевіряють чи застосовують стандарти.

Відповідно до ст. 2 Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, встановлено, що Держави-сторони засуджують дискримінацію щодо жінок в усіх їх формах, погоджуються негайно всіма відповідними заходами здійснювати політику ліквідації дискримінації щодо жінок.

Отже, при визначенні відповідності реклами ознакам дискримінаційності слід враховувати продукт або послугу, що рекламується, та доцільність зображення чоловіка, жінки, людського тіла й контекст відповідної реклами.

Судом встановлено, що зовнішня реклама радіостанції «Максимум, 94,2 FM» є дискримінаційною та порушує вимоги ч.3 ст.7, абз.3 ч.1 ст.8 Закону №270/96-ВР та п.5.2.9 статті 5 Стандарту Недискримінаційна реклама за ознакою статі - СОУ 21708654-002-2011.

До матеріалів справи долучені фотоматеріали зовнішньої реклами радіостанції «Максимум 94,2 FM», які містять зображення оголених людських тіл: два жіночих, зображених зі спини у повний зріст, та чоловіче, зображене фронтально до поясу, розмішене по центру експозиції. Дискримінація в даному випадку полягає у зображенні жінок та чоловіка як прикраси чи сексуального об`єкту, включаючи натяки на сексуальність людей, які нічим не пов`язані з рекламованим продуктом, і не мають прямих асоціацій з споживанням рекламованого продукту/послуги. Оголені тіла виконують роль стоперів, головним завданням яких є привернення уваги споживачів до рекламного контенту. Це прагнення підсилюється тим фактом, що використовуються зображення відомих осіб ОСОБА_2 та Михайла Хоми. Крім того, у рекламі присутні інші ознаки дискримінації, а саме на спинах жінок зображені написи, тобто жіноче тіло використовується у якості дошки, а також той факт, що жінки зображені спинами є додатковим твердженням того, що головна роль відводиться чоловікові. Сукупність цих фактів принижує гідність жіночої аудиторії. Рекламний контент пропагує пріоритет спортивної статури, розповлюджуючи недостовірний фотоматеріал. Очевидним є факт застосування фотокорегування при формуванні рекламної композиції.

Так, відповідна реклама вміщує провокативні зображення, складаючи суцільний сюжет реклами із сексуальним підтекстом, виявляють зневагу до звичаїв суспільства у ставленні до жінки, до її гідності, до її особистості, до її прав, чим порушують існуючі етичні, моральні норми ставлення суспільства до осіб жіночої статі, нехтують правилами пристойності у поводженні з жінкою.

Крім того, висвітлення в рекламі сюжету з сексуальним підтекстом не має під собою правомірної, об`єктивно обґрунтованої мети та не є необхідно-виправданою умовою для досягнення цілі реклами - привертання уваги споживачів реклами до продукту, який рекламується.

Дане порушення додатково підтверджується експертизою всеукраїнської громадської організації «Українська Асоціація Маркетингу» від 10.09.2018 №15/09-2018, яку проведено відповідно до п.15 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу та ст.29 Закону України «Про рекламу» за запитом Головного управління Держпродспоживслужби в івано-Франківській області.

Відповідно до ст.29 Закону №270/96-ВР об`єднання громадян та об`єднання підприємств у галузі реклами мають право здійснювати незалежну експертизу реклами та нормативно-правових актів з питань реклами щодо відповідності вимогам законодавства України та давати відповідні рекомендації рекламодавцям, виробникам і розповсюджувачам реклами.

Громадська організація Українська Асоціація Маркетингу (код за ЄДРПОУ 21708654, місцезнаходження: Україна, 03680, місто Київ, проспект Перемоги, буд.54/1) зареєстрована 18.08.1999 (дата запису - 17.01.2005; номер запису: 10741200000004285). Основним видом діяльності організації за КВЕД є 94.99 Діяльність інших громадських організацій, н. в. і. у. (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result).

Відповідно до пп.3.3.7 п.3.7 Статуту Громадської організації Українська Асоціація Маркетингу, затвердженого конференцією ВГО Українська Асоціація Маркетингу 30.11.2016 (оприлюднено на порталі електронних сервісів - реєстраційний номер справи 1_074_004285_04 Код:231422125653), завданням організації є участь у запровадженні заходів щодо встановлення стандартів якості у роботі маркетологів та рекламістів, сприяння усуненню недобросовісної конкуренції, проведення відповідних експертиз у сфері маркетингу, менеджменту, реклами та консалтингу.

Відтак, експертний висновок від 10.09.2020 №15/09-2018 складений Громадською організацією Українська Асоціація Маркетингу у межах власної статутної діяльності та згідно з вимогами ст.29 Закону №270/96-ВР.

За приписами ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Саме за наслідками розгляду даної справи суд апеляційної інстанції поділяє висновки відповідача про дискримінаційний характер зовнішньої реклами радіостанції «Максимум 94,2 FM», замовником якої та відповідальним за її зміст є позивач.

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 №693 (Порядок №693).

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу передбачено ст.27 Закону №270/96-ВР, згідно з п.1 ч.4, ч.6 якої центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів накладає штрафи на рекламодавців за вчинення дій, передбачених п.1 ч.2 цієї статті, а саме за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами.

Відповідно до п.9 Порядку №693, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Протокол розглядається у місячний строк. За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи (п.п.10, 11 Порядку №693).

Згідно з п.13 Порядку №693, посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.

Згідно з п.14 Порядку №693, Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Наведені приписи Порядку №693 відповідачем було виконано, право позивача на надання пояснень та підтверджуючих документів - дотримано.

Матеріали справи не містять належних і достатніх доказів на спростування висновків контролюючого органу. Натомість, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, наведено відповідні мотиви прийняття спірного рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, а відтак підтверджено його правомірність.

Наведені обставини в своїй сукупності під час вирішення спірних правовідносин залишилися поза увагою суду першої інстанції, що має наслідком скасування судового рішення.

Слід зазначити, що оскаржуване рішення прийняте повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, розмір штрафу відповідає санкції ст. 27 Закону України «Про рекламу».

Доказів упередженості відповідача щодо позивача перед судом не доведено. Підстав для сумніву щодо об`єктивності відповідача щодо позивача не вказано.

Таким чином, оскільки Державна служба України з питань безпечності продуктів та захисту споживачів діяла підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), оскаржуване рішення про про накладення на ТОВ «Телерадіокомпанія Праймедіа» штрафу за порушення законодавства про рекламу є правомірними, а позовна вимога про його скасування є безпідставною, необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснено у порядку відеоконференцзв`язку в строки, встановлені статтею 309 КАС України.

Керуючись статтями 195, 242, 308, 309, 310, 315, 317, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів задовольнити, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 1.380.2019.001778 скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Праймедіа" до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний Постанова складена в повному обсязі 16.05.2022.