Рішення

від 03.05.2022 по справі 341/1416/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/1416/20

Номер провадження 2/341/26/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2022 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гаполяка Т.В.,

секретаря судового засідання Гомерди Г.М.,

в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , органу місцевого самоврядування, залученого з метою подання висновку Служби у справах дітей Бурштинської міської ради, про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад позиції позивача, відповідача.

ОСОБА_1 звернулась до Галицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та просить суд визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 , що має наступні характеристики: загальна площа - 81,5 кв.м.; житлова площа 47,2 кв.м.; кількість кімнат 3.

Судом залучено до участі у справі з метою подання висновку орган місцевого самоврядування - Службу у справах дітей Бурштинської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 09 травня 1999 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в шлюбі народився син ОСОБА_6 . Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2014 року шлюб між нею та ОСОБА_5 розірвано. Під час перебування в шлюбі нею та ОСОБА_5 , на підставі договору купівлі-продажу від 21 травня 2008 року у ПП Галицький двір» придбано спірну квартиру. Реєстрацію права власності на таку здійснено за її чоловіком ОСОБА_5 .

Квартира придбана в т.ч. і за кредитні кошти. Вважає, що правовий режим спірної квартири спільна сумісна власність її та колишнього чоловіка ОСОБА_5

12 жовтня 2016 року між нею та, на той час вже колишнім чоловіком, ОСОБА_5 укладено Договір купівлі-продажу Ѕ частини належної ОСОБА_5 спірної квартири. Відтак, вона стала одноосібним власником спірної кварти.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилась спадщина. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є відповідачі батьки та дружина. Враховуючи помилкове віднесення спадкоємцями спірної частки квартири до спадкового майна померлого ОСОБА_5 , виникла необхідність у судовому захисті права власності.

В судовому засіданні позивач, її представник адвокат Яш П.К. позов підтримали з підстав наведених у такому.

Відповідач ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та як законний представник в інтересах недієздатного чоловіка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась. Такою подано заяву про визнання позову та розгляд справи у її відсутності.

Відповідачкою ОСОБА_4 подано відзив на позов, яким відповідачка позов заперечила. Заперечуючи позов покликається на те, що позивач протягом трьох років після розірвання шлюбу не скористалась правом звернення до суду з позовом про поділ майна подружжя. В Договорі купівлі-продажу від 12 жовтня 2016 року, укладеного між позивачкою та ОСОБА_5 не обумовлено факт продажу ОСОБА_5 частки квартири, режим якої - частка спільного майна подружжя. Частка спірної квартири власність ОСОБА_5 . Враховуючи смерть такого, відкриття спадщини, частку спірної квартири слід віднести до спадкового майна.

Відповідачем ОСОБА_4 подано заяву про застосування до позовних вимог строків позовної давності. Вважає, що про порушення свого права, як співвласника спірної квартири, за умови доведення правового режиму такої спірне майно подружжя, позивачці стало відомо 12 жовтня 2016 року з часу внесення відомостей в державний реєстр прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за нею права-власності на Ѕ частку спірної квартири. З розглядуваним позовом позивачка звернулась до суду по спливу строку позовної давності. Просила в позові відмовити.

В судовому засіданні відповідачка, її представник адвокат Соботник В.Й. позов заперечили з підстав наведених у відзиві. Просили в такому відмовити.

Органом місцевого самоврядування, залученим з метою подання висновку Службою у справах дітей Бурштинської міської ради (Виконавчим комітетом Бурштинської міської ради) скеровано до суду рішення, яким органом місцевого самоврядування висловлено відношення просити суд задовольнити позов.

2.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

09 травня 1999 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_1 народився син ОСОБА_7 (а.с. 9).

21 травня 2008 року ОСОБА_5 , який на той час перебував у шлюбі з ОСОБА_1 , та ПП ПФ «Галицький двір» укладено Договорір купівлі-продажу квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 , що має наступні характеристики: загальна площа - 81,5 кв.м.; житлова площа 47,2 кв.м.; кількість кімнат 3. Пунктом 13 Договору купівлі-продажу сторони стверджують про ознайомлення зі змістом статті 65 СК України «Право подружжя на розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя». Пунктом 15Договору купівлі-продажусторони стверджують,що змістзазначених упункті 13статей СКУкраїни зрозумілий (а.с. 11, 102). Позивачкою ОСОБА_1 при укладені Договору купівлі-продажу її чоловіком ОСОБА_5 складено заяву, за змістом якої вона дає згоду чоловікові на укладення Договору. Стверджує, що Договір укладається в інтересах сім`ї. Квартира придбавається за кошти, надбані подружжям за час перебування в шлюбі (а.с. 109).

Реєстрацію права власності на спірну квартиру здійснено за ОСОБА_5 (а.с. 13, 104).

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2014 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано (а.с. 10).

12 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено Договір купівлі-продажу Ѕ належної ОСОБА_5 спірної квартири (пункт 1.1. Договору). Відповідно до пункту 1.3 Договору, документом, що підтверджує право власності ОСОБА_5 на спірну квартиру є Договір купівлі-продажу від 21 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_5 та ПП ПФ «Галицький двір» (а.с. 17).

Враховуючи укладення 12 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Договору купівлі-продажу частки квартири, здійснено реєстрації права власності на спірну квартиру по Ѕ частці за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що стверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 19).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 помер (а.с. 20).

На час смерті ОСОБА_8 перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_4 . Батьки ОСОБА_5 - відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Обставини, що визнаються сторонами.

3.Норми матеріального права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини 1 статті 4, частини 1 статті 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (частина 1 статті 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 дав судам роз`яснення, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Відповідно до статті 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до статті 64 СК України, дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Договір про відчуження одним із подружжя на користь другого з подружжя своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя може бути укладений без виділу цієї частки.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до частин 1, 2 статті 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦПК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Суд спірну квартиру відносить до майна подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , як таке, що належало обом на праві спільної сумісної власності з огляду на те, що дане майно придбане за час шлюбу за кошти подружжя. Зокрема, судом встановлено, що при укладенні Договору купівлі-продажу спірної квартири ОСОБА_5 дружиною ОСОБА_1 складено заяву, якою вона констатує свою згоду на укладення ОСОБА_5 договору купівлі-продажу та на придбання зазначеної квартири за кошти надбані ними за час перебування в шлюбі. Дана заява взята до уваги при укладенні договору купівлі-продажу. Відтак, подружжям ОСОБА_5 та ОСОБА_1 при укладення договору купівлі-продажу спірної квартири констатовано режим майна яке набувається (спільна сумісна власність подружжя) та режим коштів за які придбано дане майно (кошти подружжя).

ОСОБА_5 відчужив, на той час колишній дружині ОСОБА_1 , свою Ѕ частину квартири у спільному майні подружжя. Інша Ѕ частина квартири у спільному майні подружжя належала ОСОБА_1 .

Статтями 256-257 та 261 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У частині другій статті 72 СК України та пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» визначено, що до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Неподання позову про поділ майна, у тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б підтверджували заперечення права одного з подружжя на набуте у період шлюбу майно, зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права і вказувати на початок перебігу позовної давності (постанова Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-258цс15).

Початок позовної давності для вимоги про поділ спільного майна подружжя, шлюб якого розірвано, обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу РАЦС (статті 106, 107 СК України) чи з дати набрання рішенням суду законної сили (статті 109,110 СК України), а від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (частина друга статті 72 СК України).

Строк позовної давності обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатись про порушення свого права, тобто з моменту виникнення спору між ними.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 584/1319/16-ц (провадження № 61-19445св18), від 06 листопада 2019 року у справі № 203/304/17 (провадження № 61-5400св19).

У даній справі позивачкою не пропущено строк звернення до суду із даним позовом, оскільки про порушення своїх прав вона дізналась лише після смерті колишнього чоловіка ОСОБА_5 , що мало місце 15 червня 2020 року. Порушення прав позивачки полягало у віднесенні спадкоємцями Ѕ частки квартири, реєстрація права власності на яку здійснена за померлим ОСОБА_5 , до спадкового майна такого.

Доказів наявності обставин, які вказують, що у позивачки виникли перешкоди у користуванні та володінні цим майном, судом не здобуто. Не здобуто доказів, які б підтверджували заперечення права позивача, як одного з подружжя на набуте у період шлюбу майно (спірну квартиру), зареєстроване за іншим подружжям - ОСОБА_5 .

Відтак, позов слід задовольнити.

Судові витрати, які складаються з судового збору слід розподіли в порядку частини 1 статті 141, частини 2 статті 142 ЦПК України, за змістом яких:

-частина 1статті 141ЦПК України-судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача;

-частина 2 статті 142 ЦПК України - у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, суд вважає виконаним свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 4, 10, 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , органу місцевого самоврядування, залученого з метою подання висновку Служби у справах дітей Бурштинської міської ради про визнання права власності

-задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на Ѕ (одну другу) частину квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 , що має наступні характеристики: загальна площа - 81,5 кв.м.; житлова площа 47,2 кв.м.; кількість кімнат 3.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 280 гривень 26 копійок сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 140 гривень 13 копійок сплаченого судового збору

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 280 гривень 26 копійок сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін (учасників) справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивачка ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації якої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації якого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

ОСОБА_9 , місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_3 ;

орган місцевого самоврядування, залучений з метою подання висновку Служба у справах дітей Бурштинської міської ради, місце знаходження за адресою: вулиця Січових Стрільців, 4, місто Бурштин, Івано-Франківської області, ідентифікаційний код юридичної особи 39571261;

Повне рішення складено 16 травня 2022 року.

СуддяТарас ГАПОЛЯК