Ухвала

від 15.04.2022 по справі 766/960/21

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 766/960/21

1-і/214/180/22

У Х В А Л А

Іменем України

15 квітня 2022 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні вмісті КривомуРозі,в режимівідеоконференції,клопотання прокурораХерсонської окружноїпрокуратури Херсонськоїобласті ОСОБА_3 про продовженнястроку триманняпід вартою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020230040002780 від 06.12.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.3 ст.185, ч.1 ст.360, ч.2 ст.360 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2022 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 на 60 днів.

В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначив про те, що 05.12.2020 року близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебував на території, прилеглій до будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час, реалізуючи умисел на вчинення умисного вбивства ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який раптово виник на ґрунті особистих неприязних відносин із останнім, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер та протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажаючи їх настання, діючи умисно, наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя, а саме щелепи, а також наніс цеглиною два удари в область голови, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді:

- забійних ран та саден обличчя, крововиливи у м`які тканини голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, синець правої вушної раковини, які, згідно з висновком судово-медичної експертизи №27/1725 від 29.12.2020 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Окрім того, ОСОБА_5 двічі стрибнув колінами в область грудної клітини потерпілому ОСОБА_6 , в результаті чого, спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді:

- закритої травми органів черевної порожнини: розрив брижі тонкої кишки, синець передньої черевної стінки, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №27/1725 від 29.12.2020 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя;

- закритої травми органів грудної клітини: переломи ребер справа: прямі 2,3го по середньопахвовій лінії з ушкодженням пристінкової плеври, 5-7 по середньопахвовій лінії, без ушкодження пристінкової плеври, непрямі переломи 3-9 ребер по передньопахвовій лінії з ушкодженням пристінкової плеври, переломи ребер зліва: прямі - 2 та 3 ребер по середньо-ключичній лінії без ушкодження пристінкової плеври, непрямі переломи 3-8 ребер по передньопахвовій лінії з ушкодженням пристінкової плеври в проекції ушкодження 5 та 6го ребер, крововиливи у м`які тканини грудної клітини в місцях переломів ребер та у м`які тканини грудної клітини в проекції синців та проекції тіла груднини, у передню стінку перикарду, прикорневі ділянки легенів, навколоаортальну кліткови, які, згідно з висновком судово-медичної експертизи №27/1725 від 29.12.2020 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та перебувають в причинному зв`язку з настанням смерті.

Таким чином, ОСОБА_5 , зокрема, обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України: умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі.

Окрім того, на розгляді Херсонського міського суду перебуває кримінальне провадження №12020230040001060 від 21.03.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.360, ч.2 ст.360, ч.3 ст.185 КК України, яке об`єднано судом з даним кримінальним провадженням та розглядаються спільно під єдиним номером №766/960/21, провадження 1кп/766/1312/22.

На даному етапі судового розгляду кримінального провадження, наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.360, ч.2 ст.360, ч.3 ст.185, ч.1 ст.115 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, які будуть досліджені у суді під час судового розгляду по суті.

Встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Полтавської області, Карловського району, смт. Верхня Лана, українець, громадянин України, неодружений, неповнолітніх утриманців не маючий, офіційно не працює, без місця фактичного проживання, офіційно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду від 08.12.2020 року відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, строк дії якого востаннє продовжено ухвалою Херсонського міського суду від 16.02.2022 до 17.04.2022 року (включно).

На даному етапі судового розгляду ризики відповідно до ст.177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишились незмінними та актуальними.

З матеріалів кримінального провадження вбачається наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого у разі доведення обсягу обвинувачення під час судового розгляду; відсутність достовірних відомостей про наявність міцних соціальних зв`язків, як то перебування на утриманні неповнолітніх дітей, перебування у шлюбі, або наявність офіційного місця роботи, відсутність постійного місця проживання, що слугувало б запобіжником до пошуку незаконних джерел прибутку та переховування від суду, та було достатнім стримуючим фактором; також факт притягнення до кримінальної відповідальності за аналогічні кримінальні правопорушення, свідчить про схильність до вчинення злочинів проти власності та створює ризик продовження протиправної поведінки.

Беручи до уваги вищевикладене з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, зважаючи на те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, прокурор звернувся до суду з вказаним клопотанням.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо ОСОБА_5 .

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник, кожен окремо, при вирішенні клопотання прокурора, покладались на розсуд суду.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додатки, суд приходить до висновку про необхідність і доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 днів, виходячи з такого.

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебувало кримінальне провадження №12020230040002780 від 06.12.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.3 ст.185, ч.1 ст.360, ч.2 ст.360 КК України.

У відповідності до Розпорядження Голови Верховного Суду від 06.03.2022 № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» у зв`язку із неможливістю Херсонським міським судом Херсонської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ на Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Згідно з ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.02.2022 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 продовжено до 17.04.2022 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

У відповідності до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого, його репутацію, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців.

Відповідно до ст.29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також Європейський суд з прав людини в рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , суд зважає на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену Херсонським міським судом Херсонської області при вирішенні попереднього клопотання у цьому кримінальному провадженні в ухвалі від 16.02.2022 року.

Встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Полтавської області, Карловського району, смт. Верхня Лана, українець, громадянин України, неодружений, неповнолітніх утриманців не маючий, офіційно не працює, без місця фактичного проживання, офіційно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені у вчинені низки злочинів, серед яких є особливо тяжкий злочин, передбачений ч.1 ст.115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років.

Судом встановлені обставини, наявність яких може свідчити про ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість вчинення обвинуваченим інших злочинів та ризик переховування від суду.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв`язків, оскільки на утриманні неповнолітніх дітей не має, не одружений, не працює, не має постійного місця проживання, що слугувало б стримуючим фактором переховування від суду.

При цьому, ОСОБА_5 раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, що свідчить про схильність до вчинення злочинів та створює ризик продовження протиправної поведінки.

За таких обставин, обґрунтованим є продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 .

Отже, запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості злочинів, які йому інкримінуються та інших обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених ст.ст.176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам вчинення обвинуваченим інших злочинів та переховування від суду.

Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого у вигляді взяття під варту, на даному етапі провадження не зменшились.

Вказані вище обставини, на думку суду, в сукупності, беззаперечно свідчать про те, що ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення та переховуватися від суду, що вказує на необхідність продовження обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що забезпечить належну процесуальну поведінку останнього.

Керуючись ст.ст.110, 176-178, 183, 184, 331, 369, 371 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14.06.2022 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений 18.04.2022 року.

Суддя ОСОБА_1