Ухвала від 12.05.2022 по справі 308/2659/17

Справа № 308/2659/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2022 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Данко В.Й.,

за участю:

секретаря судового засідання Павлюх Л.М.,

представника позивача Губаль О.,

представника відповідача-4 Колотухи І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ужгород питання про закриття провадження у частині позовних вимог у цивільній справі за позовом Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішень

в с т а н о в и в:

до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла позовна заява від Ужгородської окружної прокуратури місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Небесної сотні, 6 (далі позивач) до Ужгородської міської ради код ЄДРПОУ 33868924, місцезнаходження: 88000, м.Ужгород, пл.Поштова, 3 (далі відповідач-1), ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі відповідач-2), ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 місце проживання: АДРЕСА_2 (далі відповідач-3), ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 (далі відповідач-4), у якій позивач просить суд:

-визнати незаконним та скасувати пункт 2.73 рішення 26 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 07.11.2014 №1507;

-визнати незаконним та скасувати пункт 1.54 рішення 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 09.11.2015 №1885;

-витребувати від відповідача-4 земельні ділянки за кадастровими номерами 2110100000:59:001:0370 та 2110100000:59:001:0369 загальною площею 0,0100 га вартістю 75932 грн., сформованих за рахунок поділу земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:59:001:0358 на користь територіальної громади міста Ужгорода, скасувавши рішення про державну реєстрацію права власності на них.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд поставив на обговорення питання про закриття провадження у частині з огляду на неюрисдикційність позовних вимог про скасування рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проекта землеустрою.

Вирішуючи питання про закриття провадження у частині позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Тобто визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Так, за змістом частин 1-3, статті 116 ЗК України в редакції від 01.01.2017, яка діяла на момент звернення позивача до суду, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений статтею 118 ЗК України.

Суд зазначає про те, що відповідний порядок передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

З наведених норм можна зробити висновок, що набуття особами права власності або користування на земельну ділянку відбувається поетапно - починаючи з отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, який оформлюється відповідним рішенням органу місцевого самоврядування або органу державної влади, погодження та затвердження такого проекту землеустрою та завершується рішенням про передачу земельної ділянки у власність або користування.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом.

Відтак правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб.

Отже, при прийнятті такого рішення орган державної влади виконує дозвільну функцію, що притаманна органу державної влади у публічно-правових відносинах, тому спір як щодо рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, так і оскарження дій суб`єкта владних повноважень щодо надання чи відмови у наданні такого дозволу є публічно-правовим.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у подібних справах, зокрема у постановах: від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц, від 30.05.2018 р. у справі № 826/5737/16 та від 03 жовтня 2018 року у справі № 820/4149/17.

З огляду на викладене провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування пункту 2.73 рішення 26 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 07.11.2014 №1507 підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, оскільки справа не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 255, статтями 258-260 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

провадження у справі за позовом Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішень в частиніпозовних вимогпро визнаннянезаконним таскасування пункту2.73рішення 26сесії 6скликання Ужгородськоїміської радивід 07.11.2014№1507закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд спору, у частині позовних вимог, провадження по яких закрито, підлягає місцевим судом в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційногосуду протягом п`ятнадцятиднів здня їїпроголошення.Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.Й. Данко