Ухвала

від 15.05.2022 по справі 759/4778/22

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 6/759/157/22

ун. № 759/4778/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2022 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Шум Л.М.,

секретаря судового засідання: Дмитиришиної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Соломонюк С.А., заінтересовані особи: Корольовський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), Товариство з обмеженою відповідальністю "Український вірусологічний центр" про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,-

встановив:

У травні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Соломонюк С.А. звернувся до суду з клопотанням про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог вказав, що ухвалою Богунського районного суду м. Житомир від 04.02.2019 року ОСОБА_1 було тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України.

Підставою для прийняття ухвали була заборгованість ТОВ «Український вірусологічний центр» на користь держави в особі ЖОУПФУ (на даний час ГУПФУ в Житомирській області), у зв`язку з чим на ОСОБА_1 як директора ТОВ було накладено обмеження у праві виїзду за межі України.

При цьому представник ОСОБА_1 - адвокат Соломонюк С.А, зазначив, що рішення учасника ТОВ «Український вірусологічний центр» ОСОБА_1 звільнено з посади директора, а новим директором було призначено ОСОБА_2 , що підтверджується нотаріальною копією рішення та витягом з ЄДРЮО, ФОП та ГО.

За таких обставин представник заявника просить суд, скасувати обмеження відносно його довірителя у праві виїзду за межі України , оскільки зобов`язання покладені на нього виконавчими провадженням 2012, 2013 років на даний час не є обов`язком ОСОБА_1 , а від тепер є обов`язком ОСОБА_2 ,(РНОКПП НОМЕР_1 ).

Сторони в судове засідання, не з`явилися.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частин п`ятої, дев`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення (ухвали) є дата його (її) складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та матеріали цивільної справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника боржника з наступних підстав.

На виконанні у Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) на примусовому виконанні знаходиться виконавче провадження за АСВП: 55484128 від 05.01.2018 року щодо стягнення заборгованості з ТзОВ "Український вірусологічний центр" на користь держави в особв ЖОУПФУ в Житомирській області та на користь фізичної особи. В складі даного заведеного виконавчого провадження перебуває тринадцять виконавчих документів про стягнення з ТзОВ "Український вірусологічний центр" заборгованості на загальну суму 318461,31 грн.

Державним виконавцем Щербань О.М. були винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомир від 04.02.2019 року задоволено подання старшого державного виконавця Корольовського ВДВС м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області Щербань О.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно частини першої статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

За положеннями частин п`ятої - восьмої наведеної норми суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.

За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

При вирішенні питання про відсутність підстав для застосування встановлених судом обмежувальних заходів мають враховуватися, європейські принципи (пропорційність втручання, легітимність мети тощо), а також конкретні обставини, які мають свідчити про виконання боржником своїх обов`язків та характер перешкод, що створюють встановлені обмеження для певної особи.

У справі «Гочев проти Болгарії (Gochev v.Bulgaria)» (рішення від 26.11.2009, заява № 34383/03) Європейський суд визначив загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям, а саме ґрунтуватися на законі; переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції; та знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому вжиття обмежувальних заходів з метою стягнення неоплачених боргів може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості (пункт 49).

Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (рішення у справах «Луордо проти Італії» (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96; «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35; «Рінер проти Болгарії», § 121).

Європейський Суд підкреслює, що у будь-якому випадку влада країни зобов`язана забезпечити те, щоб порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин (пункт 50).

Відтак скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність на тепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.

Обов`язки боржника у виконавчому провадженні, виконання яких також має враховуватись при визначенні виправданості обмежень, передбачені частинами четвертою, п`ятою статті 19 Закону «Про виконавче провадження» та включають: обов`язок невідкладно повідомити виконавця про зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження; утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння для проведення виконавчих дій; подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень тощо.

Згідно частин першої, третьої статті 12, частин першої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга стаття 77 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи виконавче провадження державним виконавцем відкрито 05.01.2018. Стягнення за виконавчим листом складає 318461,31 грн..

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців встановлено, що нерухоме майно за боржником не зареєстровано, однак міститься запис про обтяження за реєстраційним номером 14252849, згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони но нього відчуження від 19.04.2016 року Корольовським ВДВС Житомирського МУЮ. Станом на момент звернення державного виконавця до суду з поданням рішення суду боржником не виконано.

Тому з урахуванням співмірності сплаченого боргу розміру стягнутої заборгованості наведені обставини не дають підстав вважати про відсутність ухилення боржника від виконання рішення суду, обов`язковість виконання якого гарантована законом.

Зазначені факти свідчать про те, що з часу набуття законної сили судовим рішенням, яким встановлено обов`язок боржника сплатити грошовий борг , ТОВ «Український вірусологічний центр» ухиляється від його виконання. Обов`язки боржника виконавчого провадження, встановлені статтею 19 Закону «Про виконавче провадження» своєчасно та в повному обсязі не виконує, що є підставою для відмови в задоволені клопотання про скасування обмеження права виїзду за межі України.

Керуючись статтями 260, 441 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Соломонюк С.А., заінтересовані особи: Корольовський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), Товариство з обмеженою відповідальністю "Український вірусологічний центр" про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя : Л.М. Шум