Постанова

від 11.05.2022 по справі 904/2326/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2022 року м.Дніпро Справа № 904/2326/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання Михайловій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2021 (прийняте суддею Юзіковим С.Г., повне судове рішення складено 23.12.2021) у справі №904/2326/21

за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-ТОРГСТРОЙ"

про визнання укладеним договір у редакції запропонованої Позивачем

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради "БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-ТОРГСТРОЙ" про визнання укладеним договору з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення (зі здійсненням обслуговування і поточного ремонту внутрішньо будинкової системи теплопостачання) у запропонованій Позивачем редакції, що діє з 01.12.2020.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2021 у справі №904/2326/21 в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що Позивач не довів, що теплові мережі через які Позивач постачає теплоносій у будинок проходять через приміщення Відповідача, Позивач має можливість постачати теплоносій в приміщення Відповідача, Відповідач споживає теплову енергію, постачальником якої є Позивач і безпідставно ухиляється від укладення запропонованого Позивачем Договору. Окрім того, запропонована позивачем редакція договору не містить істотних умов та не відповідає типовому договору.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради "БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2021 у справі №904/2326/21, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на ті обставини, що є виконавцем послуг з постачання теплової енергії в місті Біла Церква, в тому числі є виконавцем послуг з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення (магазину) №118 в новозбудованому житловому будинку за адресою Леваневського, 74 в м. Біла Церква Київської області. Тому як нежитлове приміщення знаходиться в багатоповерховому будинку, опалення до нього здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід`ємною частиною системи опалення вказаного будинку, це свідчить про те, що Відповідач фактично отримує теплову енергію в належному йому приміщенні.

З метою урегулювання відносин між Позивачем та Відповідачем, оскільки, фактично теплова енергія надходить до житлового будинку в якому розташоване нежитлове приміщення Відповідача з 01.12.2020 року, Позивачем було направлено. два примірники Договору з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення (із здійсненням обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкової системи теплопостачання). Тобто, з огляду на зазначене, сторони зобов`язані укласти договір. Відповідач належним чином надіслані примірники договорів не оформив та на адресу Позивача не повернув, жодних пояснень не надав.

Позивач зазначає, що чинним законодавством України встановлено чіткий порядок відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, який передбачає виконання низки проектно-технічних дій та погоджень їх результатів з уповноваженими органами.

Відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про відключення нежитлового приміщення 118 розташованого по вулиці Леваневського, в будинку під №74 в місті Біла Церква Київської області, від централізованої системи опалення житлового будинку, як це передбачено діючим законодавством, зокрема загальноприйнятим Порядком про відключення нежитлового приміщення від надання послуги теплової енергії, що свідчить про зобов`язання Відповідача укласти з Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" Договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення (із здійсненням обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкової системи теплопостачання) у запропонованій Позивачем редакції.

За доводами позивача, була порушена встановлена законодавством процедура відключення та отримання всіх дозвільних документів та необхідних проектів для відключення від централізованого теплопостачання зазначеного нежитлового приміщення, про що суд першої інстанції не дослідив. Таким чином, факт того, що Відповідач від`єднався від централізованого опалення на законних підставах судом не встановлено.

При проектуванні будинку закладається і засіб теплопостачання згідно з вимогами відповідних будівельних норм. Система опалення відноситься до сантехнічного обладнання, власник приміщення не має права самостійно змінювати систему опалення та здійснювати відключення від мереж. Відключення приміщень призводить до розбалансування гідравлічного режиму роботи внутрішньобудинкової системи опалення, перерозподілу теплоносія, що є причиною зменшення подачі теплоносія.

Відповідачем доказів про дотримання встановленого порядку відключення приміщення від системи централізованого опалення не надано, тому відключення є самовільним, та не тягне за собою зняття теплового навантаження на будинок.

Це свідчить про те, що Відповідач фактично отримує теплову енергію в належному йому приміщенні, та не звільняє його від укладення договору про надання послуги з теплової енергії, а відсутність у нього можливості надати документи, передбачені чинним законодавством, щодо відключення від централізованого постачання тому є підтвердженням.

Зазначені судом в оскаржуваному рішенні пункти наданого проекту Договору в судових засідання не розглядалися. Судом у Відповідача не було витребувано дані, що підлягали внесенню до договору та які були передбачені умовами проекту договору, оскільки у Позивача такі дані були відсутні з причин їх ненадання Відповідачем та його ухилення від укладення Договору взагалі.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Таким чином, керуючись цією нормою закону, Позивачем було конкретизовано умови наданого проекту Договору, виходячи з належної інформації якою володів Позивач.

Відповідно, позивач вважає, що запропонований проект Договору відповідає зазначеним вимогам закону, а істотні умови даного договору уточняються безпосередньо Відповідачем, після того як він надасть всі необхідні документи на вимогу Позивача листами №1609 від 29.12.2020 року, №262 від 22.02.2021 року приєднаними до матеріалів справи.

Укладення спірного договору є обов`язковим для сторін на підставі закону. Відповідач не дотримався встановленого порядку укладення господарських договорів, як це передбачено законодавством, а також своїх заперечень не висловив, протокол розбіжностей не направив на адресу Позивача.

Позивач звертає увагу, що законодавство, яке регулює відносини пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії, пов`язує обов`язок споживача сплатити вартість теплової енергії з фактом її споживання. Отже, при підрахунку теплоспоживання необхідно враховувати, в тому числі, тепловиділення в приміщенні від поверхонь прокладених трубопроводів (стояків, підводок до приладів тощо), що знаходяться у приміщенні з приладами обліку або без них. Таким чином, якщо навіть у приміщенні відсутні опалювальні прилади, але є стояки, підводки до приладів, він вважається споживач послуги, оскільки теплова енергія виділяється від зазначених трубопроводів.

Приміщення, яке належить відповідачеві, розташоване у житловому будинку, теплові мережі безпосередньо проходять через його приміщення, належним чином не заізольовані, та їх відключення не здійснено у відповідності до Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.?

Факт наявності у належному відповідачу приміщенні теплопостачання по стоякам та трубопроводам, які транзитом проходять через це приміщення та входять до єдиної системи теплопостачання житлового будинку, Позивачем доведено.

12.05.2022 від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване запровадженням воєнного стану. Зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки наразі у м. Дніпро (місцезнаходження суду) та м. Біла Церква Київської області (місцезнаходження позивача) безпосередньо не проходять бойові дії. Окрім того, суд в ухвалі від 19.04.2022 повідомив учасників справи про можливість приймати участь у засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує. За доводами відповідача, послуги позивачем у вказаному нежитловому приміщенні не надавались, а відповідачем фактично не споживались у зв`язку з тим, що воно ще з 30.12.2018 року (дати його відкриття) опалюється за допомогою системи рекуперації тепла від холодильного обладнання та кондиціонерів VRF- системи. Тобто, магазин не підключався до централізованого опалення, оскільки під час реконструкції була розроблена та запроваджена автономна система опалення рекуперація. Дана система опалення жодним чином не залежить від централізованого.

У випадку укладення договору в запропонованій позивачем редакції, відповідач вимушений буде оплачувати за опалення всієї площі магазину по тарифам, які встановлює позивач, але при цьому постачання тепла буде йти від рекуперації (електрокотлів, фанкойлів), тобто вимушений буде платити позивачу за тепло, яке йде від інших джерел (за яке також необхідно платити) нібито воно йде від труб позивача.

Отже, для того, щоб укласти договір на постачання тепла з 01.12.2020 року позивач повинен довести суду факт постачання ним теплової енергії. Посилання лише на той факт, що відповідач є власником приміщення, на нашу думку, недостатньо.

Таким чином, в даному випадку не відбувалося відключення від системи опалення тому, що будинок нещодавно збудований, і приміщення відповідача не було підключене до системи опалення. Неможливо надати докази відключення, якщо не здійснювалось підключення.

Відповідач не заперечує надати документи про те, що він не підключений до централізованого опалення, але в даному випадку незрозуміло які саме документи потрібні позивачу. Посилання позивача на Порядок відключення, на думку відповідача не підходить до даної ситуації тому, що в ньому описуються випадки розірвання укладених договорів та відключення приладів опалення, а в даному випадку договір не укладався, послуги не надавалися взагалі тому, що не було підключення.

В позовній заяві позивач вказував також, що доказом постачання тепла він вважає лист ТОВ "Інститут "Білоцерківцивільпроект", вих. № 262 від 22.02.2021. Проте, даний лист підтверджує, що магазин лише може приєднатися до централізованого опалення, що є така технічна можливість. Даний лист не є доказом того, що відповідач приєднався до системи опалення. Навпаки, він свідчить лише про можливість підключення. Отже, ізолювати стояки або труби, які, можливо, проходять через стіну магазина (поставити заглушки тощо) неможна тому, що, якщо вони і проходять через стіну магазина - то вони самі по собі ізольовані, до них ніхто в приміщеннях магазину не приєднувався з моменту будівництва всього будинку.

Відповідач не погоджується з доводами позивача, що у нього були відсутні дані для заповнення проекту договору, а суд з власної ініціативи повинен був їх витребувати. При цьому, в апеляційній скарзі Позивач сам визнає, що його договір не містить всіх необхідних даних для його підписання. Договір, який бажає укласти Позивач строком дії з 01.12.2020 року не містить деякі суттєві умови договору відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону "Про житлово-комунальні послуги" і не співпадає з типовим договором, затвердженим постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 року по деяким важливим умовам, а саме: в договір Позивач не включив пункти з типового договору стосовно лічильника тепла, не вказана опалювальна площа, не вказана вартість оплати за теплопостачання, передбачено нарахування абонентської плати протягом року, тобто навіть літом, не вказана вартість абонентської плати, відсутні додатки до договору тощо.

Позивачем не доведено факту наявності у приміщенні відповідача стояків та трубопроводів. Позивач сам не дотримується Порядку відключення від центрального теплопостачання, про який зазначає в позові, не відповідає на листи відповідача, не бажає обслідувати приміщення, не направляє уповноважених представників, а без участі Позивача це здійснити неможливо.

У якості доказів наявності стояків та трубопроводів позивачем був наданий у додатках до Пояснень від 06.05.2021 року проект, виконаний КП "Інститут Білоцерківцивільпроект" у 2008 році під назвою "Група житлових будинків з вбудованими офісними приміщеннями по вул. Леваневського в м. Біла Церква. Магазин. Робоча документація. Альбом 3.3. Опалення та вентиляція, інв. № 6971" з експлікацією приміщень, яка взагалі нерозбірлива, по якій неможна з`ясувати що це за приміщення, що це за магазин, про яке "комплектування радіаторами" у кількості 117 секцій/13806 кВт та 162 секцій/31680 кВт йдеться, то даний проект, на думку Відповідача, не може слугувати доказом надання Відповідачу послуг з опалення. В ньому не вказана адреса магазину. У 2008 році ще не існувало даного об`єкту нерухомості. Робочі проекти, які розроблялись на етапі будування, не свідчать про втілення їх в життя. Відповідач звертає увагу Суду, що проект, наданий Позивачем не співпадає з технічним паспортом магазину.

Доданий у Поясненнях Позивачем проект датується 2008 роком, а в листі ТОВ Інститут "Білоцерківцивільпроект", вих. № 03 від 24.02.2021 року говориться про проект 14-поверхового житлового будинку з джерелами постачання тепла, які розроблені на підставі ТУ № 802 від 15 травня 2013 р. В 2008 році ще не існувало ТУ № 802 від 15 травня 2013 року, тому наданий Позивачем у Поясненнях проект є неактуальним, що слідує з вказаного листа.

Відповідач зазначає, що незрозуміло, яку саме площу, на думку Позивача, він вважає опалювальною площею магазину: чи площу, яка знаходиться на першому поверсі, чи підвал також. В запропонованій редакції договору (пункт 3) Позивач не зазначив опалювальну площу, хоча це є суттєвою умовою для укладення договору.

Також, відповідач вважає, що сама по собі наявність стояків, що можливо проходять в стіні не дає ніякого тепла у приміщення, ці стояки вже є заізольованими тому, що не мають ніяких розгалужень, до них не приєднані радіатори, вони не виділяють тепла у приміщення.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2021 у справі №904/2326/21; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 07.04.2022 о 14:30 год.

Судове засідання, призначене на 07.04.2022 не відбулося.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2022 розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 12.05.2022 о 15:30 год.

В судовому засіданні 12.05.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради "БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА" є виконавцем послуг з постачання теплової енергії в м. Біла Церква, в тому числі є виконавцем послуг з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою: Леваневського, 74 в м. Біла Церква, Київської області згідно зі ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

18.10.2016 комісія у складі представників ПП "Еркер" та КП БМР "БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА" склали Акт приймання-передачі зовнішніх мереж теплопостачання та гарячого водопостачання житлових будинків по вул. Леваневського, 70, 74 в м. Біла Церква Київської області (а.с. 139, т. 1).

23.05.2017 комісія у складі: представника Замовника ПП "Еркер", представника генпідрядника - ПП "Еркер", представника монтажної організації ТДВ БСУ № 548 "Сантехномонтаж" склала Акт № 5 приймання системи централізованого опалення, змонтованої на об`єкті Група житлових будинків з вбудованими приміщеннями по вул. Леваневського в м. Біла Церква (а.с. 39, т. 1).

Відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради 01.06.2017 зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності - Група житлових будинків з вбудованими приміщеннями (третя черга) по вул. Леваневського в м. Біла Церква, Київської області. Замовником є ПП "Еркер", проектна документація затверджена наказом замовника ПП "Еркер" № 102 від 25.05.2007. Позитивний висновок комплексної державної експертизи по проекту Державне підприємство "Центральна служба "Укрдержбудекспертиза" № 125 від 22.05.2007, кількість поверхів 16, загальна площа нежитлових приміщень об`єкта кв. метрів - 1918,94, з яких 767,92 кв.м займає магазин (а.с. 36-38, т. 1).

16.07.2018 ПП "ВІКНА" (далі Продавець) та ТОВ "АТБ-ТОРГСТРОЙ" (далі Покупець) уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі Договір купівлі-продажу) за п.1.1. якого Продавець передає, а Покупець приймає у власність наступне нерухоме майно (з усіма його приналежностями, в тому числі інженерними мережами і комунікаціями, якими обладнано нерухоме майно), іменоване надалі "Майно": нежитлове приміщення загальною площею 1042,0 кв.м (одна тисяча сорок два квадратних метра), що розташоване за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 74 (сімдесят чотири), приміщення 118 (сто вісімнадцять) (а.с. 100-105, т. 1).

Майно обладнане наступними зовнішніми інженерними мережами та комунікаціями: електропостачання, водопостачання, водовідведення, газопостачання (п. 1.4. Договору купівлі-продажу).

Відповідно до п. 1.6. договору майно є нежитловим приміщенням вбудовано-прибудованим до багатоквартирного житлового будинку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач провів реконструкцію придбаного нежитлового приміщення під магазин продовольчих та непродовольчих товарів (а.с. 128-136, т. 1).

В матеріалах справи наявні докази встановлення у спірному приміщенні системи рекуперації - Робочий проект № 93-03/2019-ОВ рекуперації тепла від холодильного обладнання на об`єкті "Продукти -1218", що знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського, 74. "Опалення" (а.с. 117-127, т. 1).

У п. 3 Акту готовності об`єкта до експлуатації від 20.12.2018 зазначено, що проектна документація "Реконструкція нежитлового приміщення під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 74, прим. 118" затверджена замовником директором ТОВ "АТБ-торгстрой" Алексюк Т.С., наказ № 11/10-1 від 11.10.1018 "Про затвердження проектної документації" Відповідно до позитивного експертного звіту від 11.10.2018 №04-0812-18 Філія ДП "Укрдержбудекспертиза" у Дніпропетровській обл., код ЄДПРОУ: 35919121, Головний експерт Васильченко Р.Л.

Відповідно до експертного звіту щодо розгляду проектної документації за робочим проектом "Реконструкція нежитлового приміщення під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 74, прм. 188" № 04-0812-18 від 11.10.2018 (а.с. 69-74, т. 1) за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень, зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших мало мобільних груп населення; санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження і може бути затверджена в установленому порядку з такими технічними показниками: Вид будівництва реконструкція; загальна площа 1062,73 м2; Поверховність будівлі 1,16+підвал пов.; Річні витрати теплової енергії 42,239 Гкал/рік. Система опалення передбачена від проектованих електрокотлів, в торговому залі фанкойлам, у приміщеннях АПК за допомогою сталевих радіаторів "Корадо". Від проникнення холодного повітря на вході встановлюється повітряно-теплові завіси.

Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області прийнято рішення № 72 від 11.02.2020 "Про зміну адреси об`єкту нерухомого майна за заявою ТОВ "АТБ-ТОРГСТРОЙ", відповідно до якого змінено адресу нежитловій (зблокованій) будівлі під літ. "В" загальною площею 1018,6 кв.м, згідно з Висновком щодо технічної можливості виділу нежитлового приміщення № 118 в житловому будинку під літ. "А" по вул. Левоневського № 74 м. Біла Церква Київської області, виданий експертом (інженером з інвентаризації нерухомого майна) в м. Біла Церква Київська обл. (а.с. 30, т. 1)

Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області прийнято рішення №604 від 13.10.2020 "Про початок опалювального періоду 2020-2021 років в м. Біла Церква" (а.с. 28, т. 1).

В матеріалах справи наявне звернення співвласників багатоквартирного будинку № 74 по вул. Леваневського в м. Біла Церква Київської області до позивача в якому зазначено, зокрема, про прийняття рішення щодо передачі на баланс КП БМР "БЦТМ" внутрішньобудинкової системи теплопостачання будинку для здійснення обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання будинку та обрання договірної моделі договору про надання послуг з постачання теплової енергії між співвласниками квартир будинку та КП БМР "БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА" за типовим договором з індивідуальним споживачем про надання послуг з постачання теплової енергії (із здійсненням обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкової системи теплопостачання) (а.с. 40, т. 1).

Комісією у складі: голови правління ОСББ "Леваневського, 74" Кувеньова А.О., членів комісії: слюсарі-сантехніки ОСББ "Леваневського, 74" Злотницький Ю.В., Дегтярьов А.С. встановлено відповідність виконання умов готовності до роботи в опалювальний період 2020/2021 років та здійснено (зафіксовано) подачу теплоносія до внутрішньобудинкової мережі теплопостачання будинку в 14.00 01.12.2020, про що складено акт готовності теплового господарства до роботи в опалювальний період та початок опалювального періоду 2020/2021 років № 1 від 01.12.2020 (а.с. 31, т. 1).

Позивач направив Відповідачеві листа № 1609 від 29.12.2020 у якому повідомив, що нежитловому приміщенню, загальною площею 1018,6 кв. м, яке розташоване на першому поверсі житлового багатоповерхового будинку під № 74 по вул. Леваневського у місті Біла Церква Київської області, КП БМР "БЦТМ" надає послуги з постачання теплової енергії. КП БМП "БЦТМ", як Виконавцю послуг необхідно укласти Договір про надання послуг з постачання теплової енергії на опалення зазначеної площі нежитлової будівлі, оскільки бездоговірне споживання послуг згідно вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про теплопостачання" забороняється (а.с. 32-35, т. 1).

За інформацією з сайту Укрпошта вбачається, що Відповідач отримав лист 03.01.2021.

ТОВ інститут "Білоцерківцивільпроект" листом № 03 від 24.02.2021 повідомило Позивачеві, що згідно робочого проекту "Група житлових будинків з вбудованими офісними приміщеннями по вул. Леваневського в м. Біла Церква. 14-поверховий житловий будинок. Магазин" розробленого ТОВ інститут "Білоцерківцивільпроект". Джерелом теплопостачання магазину служать теплові мережі з параметрами 130-700 , згідно ТУ № 802 від 15.05.2013. Для приєднання системи опалення магазину до теплових мереж запроектовано автоматизований вузол обліку тепла. Через ті приміщення магазину, які розташовані на 1-му поверсі 14-поверхового житлового приміщення будинку, згідно проекту. Транзитом проходить 10 двотрубних стояків системи опалення житлового будинку (а.с. 41, т. 1). У справі наявна також робоча документація ТОВ інститут "Білоцерківцивільпроект" на об`єкт в частині опалення та вентиляції (а.с. 217-218, т. 1).

Листом № 09/04 від 09.04.2021 Відповідач просив Позивача направити представника на 10 год. 12.04.2021 для участі в комісії по обстеженню об`єкта ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" на предмет встановлення факту користування тепловою енергією для потреб опалення, від мереж внутрішньобудинкової системи теплопостачання. Розташованого за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського, 74 (а.с. 137, т. 1). Аналогічний лист було направлено також 19.05.2021 вих. № 19/05 (а.с. 230, т. 1).

Позивач надав Відповідачеві відповідь № 566 від 13.04.2021, у якій зазначив, що КП БМР "БЦТМ" не здійснює обслуговування внутрішньо будинкових мереж житлового будинку № 74 по вул. Леваневського у м. Біла Церква Київської обл., що унеможливлює прийняття участі підприємства в проведеннні обстеження (а.с. 138, т. 1).

Листом № 890 від 02.06.2021 Позивач повторно повідомив Відповідачеві, що КП БМР "БЦТМ" не здійснює обслуговування внутрішньобудинкових мереж житлового будинку № 74 по вул. Леваневського у м. Біла Церква Київської обл., що унеможливлює прийняття участі підприємства в проведенні обстеження (а.с. 15, т. 2).

Позивач посилається на наявність у відповідача, як споживача теплової енергії, обов`язку укласти відповідний договір, з чим не погоджується відповідач.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частини сьомої статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативними актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною третьою статті 179 ГК України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. (частина перша статті 187 ГК України).

Отже, законодавцем визначено загальні критерії щодо можливості розгляду судом переддоговірних спорів, до яких, зокрема, віднесено переддоговірні господарські спори, укладення яких є обов`язковим в інших випадках, встановлених законом.

ЦК України закріплено, що: - свобода договору відноситься до загальних засад цивільного законодавства (стаття 3), а сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627); - сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами (стаття 6); - сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (стаття 6); - договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11); - цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (стаття 13); - цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (стаття 14).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 180 ГК України врегульовано, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

При цьому, статтею 2 цього ж кодексу передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Статтею 649 ЦК України передбачено, що розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

Загальний порядок укладання господарських договорів врегульовано статтею 181 ГК України відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Тобто зазначеною нормою визначено обов`язкову ознаку споживача теплової енергії, а саме: споживачем теплової енергії може бути особа (ОСББ, житлово-комунальні організації, виконавці послуг), теплоспоживче обладнання якої (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввод приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі.

З огляду на зазначене вище (за умови технічної можливості для приєднання внутрішньобудинкових мереж, теплоспоживчого устаткування до місцевої (розподільчої) теплової мережі) до споживачів теплової енергії відносяться, зокрема, власники/балансоутримувачі будинків (споруд), будинки яких приєднані до місцевої (розподільчої) теплової мережі.

Відповідно до пункту 1 Правил користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі - Правила № 1198) вони визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії. Правила є обов`язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії (пункт 2 цих Правил).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 904/7024/17 викладено правову позицію, згідно з якою частина четверта статті 19, частина третя статті 24 Закону України "Про теплопостачання" містять загальне правило про необхідність споживання теплової енергії на підставі договору для суб`єктів, теплоспоживче обладнання яких (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввод приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі, за наявності у цих суб`єктів індивідуального приладу обліку теплової енергії, тоді як відносини зі споживання теплової енергії фізичними особами, що мають статус суб`єкта господарювання, та/або юридичними особами, житлові/нежитлові приміщення яких розміщені у складі багатоквартирного будинку і які є її кінцевими споживачами, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції щодо відсутності доказів підключення приладів опалення приміщення магазину до загальної централізованої системи опалення.

З п. 1.4. договору купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення не вбачається наявність комунікацій з теплопостачання у таке приміщення. Зазначено лише про його обладнання зовнішніми інженерними мережами та комунікаціями: електропостачання, водопостачання, водовідведення, газопостачання".

Вище встановлено, що відповідачем проведено реконструкцію придбаного нежитлового приміщення, а також встановлено системи рекуперації тепла від холодильного обладнання.

Посилання Позивача на лист ТОВ інститут "Білоцерківцивільпроект" № 03 від 24.02.2021 у якому йдеться про те, що:" згідно робочого проекту "Група житлових будинків з вбудованими офісними приміщеннями по вул. Леваневського в м. Біла Церква. 14-поверховий житловий будинок. Магазин" розробленого ТОВ інститут "Білоцерківцивільпроект". Джерелом теплопостачання магазину служать теплові мережі з параметрами 130-700 , згідно ТУ № 802 від 15.05.2013. Для приєднання системи опалення магазину до теплових мереж запроектовано автоматизований вузол обліку тепла. Через ті приміщення магазину, які розташовані на 1-му поверсі 14-поверхового житлового приміщення будинку, згідно проекту, транзитом проходить 10 двотрубних стояків системи опалення житлового будинку", не приймаються судом, оскільки в листі йдеться про проектування 14-поверхового будинку, однак, спірне нежитлове приміщення розташоване в 16-поверховому будинку.

Не можливо встановити, які саме зміни вносилися до цього робочого проекту, окрім зміни кількості поверхів, зокрема щодо розташування інженерних мереж та комунікацій, а докази надані позивачем для підтвердження теплопостачання спірного приміщення є суперчливими.

Так, виконаний КП "Інститут Білоцерківцивільпроект" у 2008 році під назвою "Група житлових будинків з вбудованими офісними приміщеннями по вул. Леваневського в м. Біла Церква. Магазин. Робоча документація. Альбом 3.3. Опалення та вентиляція, інв. № 6971" з експлікацією приміщень, датується 2008 роком, а в листі ТОВ Інститут "Білоцерківцивільпроект", вих. № 03 від 24.02.2021 року говориться про проект 14-поверхового житлового будинку з джерелами постачання тепла, які розроблені на підставі ТУ № 802 від 15 травня 2013 р. Проте, в 2008 році не існувало ТУ № 802 від 15 травня 2013 року. Також, у робочому проекті вказано про комплектування радіаторами приміщень у кількості 117 секцій/13806 кВт та 162 секцій/31680 кВт, а у листі ТОВ інститут "Білоцерківцивільпроект" № 03 від 24.02.2021 зазначено лише про можливість приєднання магазину до теплових мереж через автоматизований вузол обліку тепла, а також проходження через приміщення магазину транзитом стояків системи опалення 14-поверхового житлового будинку.

Вище встановлено, що позивач на неодноразові запрошення відповідача ухилявся від участі в обстежені приміщення для встановлення факту та обсягів споживання відповідачем теплової енергії (якщо таке відбувається).

За викладеного, колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі щодо доведення факту споживання відповідачем теплової енергії, зокрема, через комунікації, які проходять транзитом через спірне приміщення.

Акт "Готовності теплового господарства до роботи в опалювальний період та початок опалювального періоду 2020/2021 років" № 1 від 01.12.2020 року, що складений ОСББ "Леваневського, 74" вказує лише на готовність теплового господарства до роботи в опалювальний період, але вони не є доказом постачання тепла саме в нежитлове приміщення магазину.

Вказаним відхиляються доводи позивача про недотримання відповідачем порядку відключення спірного приміщення від централізованого опалення, оскільки відсутні докази його приєднання до нього або проходження транзитом відповідних комунікацій.

Колегія суддів погоджується і з висновками суду першої інстанції щодо невідповідності запропонованої редакції договору типовій формі та відсутності деяких істотних умов договору.

На момент надсилання позивачем листа відповідачу з пропозицією щодо укладення договору, так і на час звернення позивача з позовом до суду діяла редакція постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, якою затверджено типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії (із здійсненням обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкової системи теплопостачання).

За положеннями ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Отже, спірний договір повинен бути розроблений та відповідати типовому договору. Законодавець забороняє відступати від змісту типового договору, затвердженого органом державної влади, сторони наділені правом тільки конкретизувати його умови. Суд не наділений повноваженнями для самостійного внесення змін до Типової форми договору шляхом зазначення інших пунктів, ніж тих, що затверджені уповноваженим на це органом. Предметом судового спору в такому випадку можуть бути саме розбіжності у договорі, а не сам договір.

Так, у п. 48 проекту договору зазначено про додатки до договору, які є невід`ємними його частинами, проте їх зміст не наведено.

В пункті 3 не вказано особовий рахунок, розмір опалювальної площі, теплове навантаження будинку; в пункті 4 не вказано чи встановлений індивідуальний тепловий пункт в будинку; в пункті 5 не заповнено таблицю, в якій говориться про обладнання будинку вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії.

В типовій формі договору в пункті 6 міститься інформація про те, чи обладнане приміщення споживача лічильником тепла - вузлом (вузлами) розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії. Позивач безпідставно виключив даний пункт з договору.

В пункті 9 запропонованого проекту договору Позивач виключив умову про те, що "Виконавець забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги вимогам пункту 1 цього договору на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача", зазначивши про обов`язок забезпечення такої відповідності на межі централізованих інженерно-технічних систем постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку.

Позивач не включив в договір пункти 23-33 типової форми договору, які стосуються зняття і передачі показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) розподільного обліку теплової енергії (приладів-розподілювачів теплової енергії), здійснення виконавцем обслуговування вузла (вузлів) розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії виконавцем, їх перевірку та заміну.

В пункті 22 запропонованого договору, в порівнянні з типовою формою не визначено розміру плати за абонентське обслуговування.

В типовому договорі в підпункті 6 пункту 44 говориться: "Споживач має право отримувати від виконавця штраф у розмірі

---

гривень за перевищення строків проведення аварійно-відновних робіт". Тобто передбачена конкретна сума.

В запропонованій редакції договору у п.п. 6 п. 33 говориться: "споживач має право отримувати від виконавця штраф у розмірі, що не перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перевищення строків проведення аварійно-відновних робіт". Позивач не вказав конкретну суму штрафу, як він повинен розраховуватися, а зазначив лише граничний розмір відповідальності, що фактично означає відсутність відповідальності Позивача.

В запропонованій Позивачем редакції пункту п.38 не визначено розмір штрафу виконавця у разі ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або невідповідної якості, як це передбачено у п. 50 типової форми.

Відповідно до положень статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у встановлених договором або актом цивільного законодавства межах, особа не може бути примушеною до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Отже, як зазначено вище, особу може бути зобов`язано укласти договір, який є обов`язковим в силу вказівки закону. При цьому, умови такого договору у даному випадку повинні відповідати визначеній типовій формі з можливістю конкретизації його умов. Проте. Позивач, який змінив редакцію проекту договору, в порівнянні з його типовою формою, не навів мотивів необхідності внесення таких змін та укладення його саме на таких відмінних від типової форми умовах. За викладеного суд не вбачає обов`язку відповідача укладати договір у в запропонованій позивачем зміненій редакції, в порівнянні з типовим договором. Окрім того, деякі вищенаведені умови цього проекту договору обмежують права споживача, в порівнянні з встановленими типовим договором.

У разі задоволення вимоги про визнання договору укладеним, у резолютивній частині судового рішення, викладається його зміст, а отже усі його умови мають бути визначеними, тоді як у проекті, який просить визнати укладеним позивач є пропуски, він є не оформленим остаточно. При цьому, суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами позивача, щодо наявності у суду першої інстанції обов`язку встановити ці дані та витребувати їх у відповідача. Доказів того, що відповідач ухилявся від надання таких даних у справі відсутні. Вище встановлено, що відповідач неодноразово звертався до позивача з запрошенням представників позивача щодо виходу на спірний об`єкт, проте позивач відмовився.

Позивачем в цій справі невірно тлумачилося право сторін конкретизувати умови типового договору, як таке, що може призводити до зміни змісту умов такого типового договору. Конкретизацією може бути уточнення, деталізація або доповнення існуючих (визначених) умов. Викладене спростовує твердження позивача стосовно викладений зміст договору не суперечить умовам типового Договору.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволенння позову.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2021 у справі №904/2326/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2021 у справі №904/2326/21 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17.05.2022

Головуючий суддя Л.А. Коваль

СуддяВ.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко