Рішення

від 12.05.2022 по справі 907/146/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/146/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/146/22

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма Авто», м. Ковель Волинська область до Фізичної особи-підприємця Шустер Едуарда Алойзовича, м. Свалява Мукачівський район про стягнення суми 76 210,00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 76 210,00 грн. заборгованості за надані послуги згідно Договору перевезення вантажу №236/26 від 19.10.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/146/22, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін подано не було, у зв`язку з чим, враховуючи також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2022 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала суду від 03.03.2022 була надіслана відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, таке повернуто до суду 10.03.2022, з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Верховний Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2021 року між Фізичною особою-підприємцем Шустером Едуардом Алойзовичем (надалі Експедитор, Відповідач), з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пріма Авто», в особі директора Вуйциковського Олега Олександровича (надалі Перевізник, Позивач), з іншої сторони, було укладено договір перевезення вантажу № 236/26 (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору 1.1. в порядку та на умовах цього Договору, відповідно до заявки Експедитора (Відправника), здійсненої засобами факсимільного та електронного зв`язку, Перевізник зобов`язується доставити довірений йому Експедитором (Відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а Експедитор (Відправник) зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Загальна ціна даного Договору визначається виходячи з вказаних в Заявках розміру плати всіх наданих Перевізником послуг по кожному окремому перевезені (далі - плата за перевезення), що узгоджується Сторонами та сумарно становить загальну ціну Договору (п.1.2 Договору).

Кожне окреме перевезення проводиться на основі Заявки, яка при погодженні Сторонами є невід`ємною частиною даного Договору. В Заявці вказуються види послуг, які має виконати Перевізник, в рамках передбачених Законом України «Про транспортно-експедиційну діяльність» та інші при спільному погодженні Сторонами, вимоги до перевезення і розмір плати за перевезення» (п.1.2 Договору).

Одним з обов`язків експедитора згідно п.4.4 Договору є : Сплачувати Перевізнику у встановлені у цьому договорі строки за належним чином надані послуги перевезення вантажу.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що розрахунки, за відсутності претензій Сторін, за цим Договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку Експедитора на розрахунковий рахунок Перевізника, протягом 14-ти (чотирнадцяти) робочих днів після отримання від Перевізника належним чином оформлених рахунка-фактури, акту приймання-передачі надання послуг, товарно-транспортної накладної з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем.

Відповідно до п. 5.3. Договору Перевізник надає Експедитору акт здачі прийняття робіт (надання послуг) в двох примірниках.

20 жовтня 2021 року сторонами Договору у Договорі-заявці № 347 про надання транспортно-експедиційних послуг було визначено: замовника; автомобіль, на якому мало бути здійснено перевезення; водій та його засоби зв`язку; маршрут та пункти переходу; найменування вантажу; вага (брутто), об`єм вантажу; спосіб завантаження; дата та час завантаження/замитнення; адреса завантаження; дата розвантаження/ розмитнення; адреса розвантаження та вартість перевезення і умови оплати на загальну суму: 76210 (сімдесят шість тисяч двісті десять) грн., по оригіналах документів 10-14 банківських днів. У Договорі-заявці сторонами Договору також було обумовлено додаткові умови.

Після укладення Договору та оформлення Договору-заявки Перевізником ТОВ «Пріма Авто» на виконання його умов у строк та в порядку обумовленому сторонами було здійснено перевезення вантажу, а саме: обладнання, запчастини на палетах вагою 15 тон, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем.

За доводами позивача, які підтверджуються матеріалами справи, позивачем належним чином виконано умови договору, натомість відповідачем в порушення умов договору не проведено оплату за договором.

30 грудня 2021 року на адресу фізичної особи-підприємця Шустера Едуарда Алойзовича було надіслано цінним листом з описом вкладення письмову претензію, з вимогою про проведення повної оплати та повернення примірника Акту наданих послуг № 53 від 27 жовтня 2021 року.

Вказана претензія, за твердженням позивача була повернута відправнику за закінченням терміну зберігання, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № 236/26 від 19.10.2021 р. про перевезення вантажу.

У відповідності зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, за своєю правовою природою договір, укладений між сторонами спору відноситься до змішаного договору, що має ознаки договору транспортного експедирування.

У відповідності до ст. ст. 929, 931 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами. Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Нормами ст. 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати за договором про перевезення вантажу.

Відповідно до п. 1.1 Договору 1.1. в порядку та на умовах цього Договору, відповідно до заявки Експедитора (Відправника), здійсненої засобами факсимільного та електронного зв`язку, Перевізник зобов`язується доставити довірений йому Експедитором (Відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а Експедитор (Відправник) зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Загальна ціна даного Договору визначається виходячи з вказаних в Заявках розміру плати всіх наданих Перевізником послуг по кожному окремому перевезені (далі - плата за перевезення), що узгоджується Сторонами та сумарно становить загальну ціну Договору (п.1.2 Договору).

Факт надання транспортних послуг підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем.

Матеріалами справи встановлено надсилання позивачем відповідачу оригіналів (CMR, рахунок та акт здачі-прийняття робіт), однак відповідач свого обов`язку щодо повної оплати за надані послуги не виконав.

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач не спростував доводів позивача, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

З огляду на те, що факт порушення відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасної оплати послуг позивачу є доведеним, тобто мало місце порушення відповідачем строків оплати, встановлених в договорі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 76.210,00 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма Авто», м. Ковель Волинська область до Фізичної особи-підприємця Шустер Едуарда Алойзовича, м. Свалява Мукачівський район про стягнення суми 76 210,00 грн. підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Шустер Едуарда Алойзовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма Авто» (45000, Волинська обл., місто Ковель, вул. Будищанська, будинок 27 Б, код ЄДРПОУ 44296874) суму 76 210,00 грн. (сімдесят шість тисяч двісті десять гривень 00 коп.) заборгованості, а також суму 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 17.05.2022.

Суддя О.Ф. Ремецькі