Рішення

від 16.05.2022 по справі 910/19379/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2022Справа № 910/19379/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК ІМПЕРАТИВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС КОМПАНІ ГРУП»

про стягнення 297 930,80 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Пасічнюк С.В.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК ІМПЕРАТИВ» (далі - позивач, ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК ІМПЕРАТИВ») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС КОМПАНІ ГРУП» (далі відповідач, ТОВ «БІЗНЕС КОМПАНІ ГРУП») про стягнення 297 930,80 грн заборгованості за товар, поставлений згідно видаткових накладних № 1139, № 1222 від 17.09.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2021 позовну заяву ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК ІМПЕРАТИВ» залишено без руху, встановлено позивачу спостіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

14.12.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла позовна заява (уточнена), подана на виконання ухвали суду від 03.12.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК ІМПЕРАТИВ» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/19379/21 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі 910/19379/21.

В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем ухвали Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 про відкриття провадження у справі № 910/19379/21.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 у справі № 910/19379/21 було направлене відповідачу за адресою: Україна, 04114, місто Київ, вулиця Макіївська, будинок 10, приміщення 7, вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, позовну заяву (уточнену) та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини 1 статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частина 2 статті 642 ЦК України).

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК ІМПЕРАТИВ» (постачальник, позивач) та Товариством з обмежено відповідальністю «БІЗНЕС КОМПАНІ ГРУП» (покупець, відповідач) був укладений договір поставки у спрощений спосіб.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату № 819 від 16.08.2021 на суму 156 820,80 грн та № 1020 від 17.09.2021 на суму 166 110,00 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату рахунку № 819 від 16.08.2021 у розмірі 25 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 277 та № 7 від 01.09.2021 на загальну суму 25 000,00 грн.

На виконання вказаної угоди Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК ІМПЕРАТИВ» 17.09.2021 поставило відповідачу товар на загальну суму 322 930,80 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 1222 від 17.09.2021 на суму 166 110,00 грн та № 1139 від 17.09.2021 на суму 156 820,80 грн.

Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

Товариство з обмежено відповідальністю «БІЗНЕС КОМПАНІ ГРУП» оплату за поставлений товар здійснило не у повному обсязі, сплативши позивачу лише 25 000,00 грн.

Заборгованість відповідача за поставлений товар згідно видаткових накладних № 1222 та № 1139 від 17.09.2021 становить 297 930,80 грн (322 930,80 грн 25 000,00 грн = 297 930,80 грн).

11.10.2021 позивачем на адресу відповідача було направлено претензією № 11/10-ЮР від 11.10.2021 у порядку ст. 222 Господарського кодексу України, відповідно до якої позивач просив погасити заборгованість у розмірі 297 930,80 грн.

Вказана претензія була отримана відповідачем 18.10.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6105247482570.

Проте зазначені вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК ІМПЕРАТИВ» були залишені відповідачем без задоволення.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що сума боргу відповідача, яка складає 297 930,80 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Товариство з обмежено відповідальністю «БІЗНЕС КОМПАНІ ГРУП» на момент прийняття рішення не надало документи, які б свідчили про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК ІМПЕРАТИВ» до відповідача про стягнення вказаної суми заборгованості, у зв`язку з чим даний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 4 468,97 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 4 468,97 грн покладається на відповідача.

Керуючись стст 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС КОМПАНІ ГРУП» (Україна, 04114, місто Київ, вулиця Макіївська, будинок 10, приміщення 7; ідентифікаційний код 39310886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК ІМПЕРАТИВ» (Україна, 61070, Харківська обл., місто Харків, В?їзд Вологодський 2-й, будинок 6, офіс 407; ідентифікаційний код 41571716) 297 930,80 грн (двісті дев?яносто сім тисяч дев?ятсот тридцять гривень 80 коп.) заборгованості та 4 468,97 грн (чотири тисячі чотириста шістдесят вісім гривень 97 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (чч 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені стст 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Повне рішення складено 17.05.2022.

Суддя Оксана ГУМЕГА