Рішення

від 11.05.2022 по справі 914/553/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2022 Справа № 914/553/22

за позовом: Товариства з обмежено відповідальністю Астер Захід, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія Стрих, м. Львів

про стягнення заборгованості

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Брошко І.Б.

Представники:

Від позивача: Рибак І.Г. - представник;

Від відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю Астер Захід, м. Львів до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія Стрих, м. Львів про стягнення 45 000,00грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 22.03.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та розгляд справи по суті призначено на 14.04.2022р. о 11:45 год. Протокольною ухвалою суду від 14.04.2022 року відкладено розгляд справи по суті на 12.05.2022 року.

В судове засідання 12.05.2022 року позивач явку уповноваженого представника забезпечив, підтримав позовні вимоги та просить позов задоволити.

В судове засідання 12.05.2022 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, суд належним чином та завчасно (15.04.2022 року) повідомив відповідача про день та час розгляду справи, про що свідчить список розсилки поштової кореспонденції. Одночасно слід зазначити, що відповідно до відстеження поштового повідомлення про відправлення відповідачу поштової кореспонденції (ухвала від 14.04.2022 року) за №7901414524020: вручено особисто за довіреністю, тобто відповідачу відомо про розгляд справи і мав достатньо часу для висловлення своєї позиції щодо вимог позовної заяви.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвали суду надіслані учасникам справи за адресами, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресами, яка вказана позивачем у позовній заяві.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, судом було вчинено всіх можливі за даних обставин дії щодо належного повідомлення відповідача про розглядуваний спір. Зважаючи на зазначене, учасники справи належним чином були повідомлені про судовий процес та відповідачу відомо про розгляд справи, судом неодноразово відкладався розгляд справи з метою надання можливості відповідачу подати відзив на позовну заяву чи заперечення, однак відповідач своїм правом на захист не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справи за наявними матеріалами.

Отже, в матеріалах справи достатньо доказів для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення.

З урахуванням того, що розгляд справи відбувається за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, в суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, які передбачені статтями 202, 216 ГПК України

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем поставлено товар відповідачу на підставі укладеного договору поставки №60АЗ/20 року від 31.12.2021 року та видаткових накладних на загальну суму 1103193,27грн., у відповідності до п.1.1 якого, предметом договору є відносини між сторонами щодо товару, який постачальник зобов`язується систематично постачати і передавати Покупцю на умовах, визначених даним договором, а Покупець зобов`язується систематично приймати цей товар та оплачувати його вартість в порядку і на умовах, визначених даним Договором.

Відповідач у порушення умов ст. 692 ЦК України та договору поставки №60АЗ/20 року від 31.12.2021 року не здійснив своєчасно та повну оплату поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 45 000,00грн. за поставлений товар по видаткових накладних та на виконання договору, з урахуванням проплат, що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи. Відтак позивач просить стягнути з відповідача 45 000,00грн. основного боргу, яку відповідач недоплатив за поставлений товар.

Попередній розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складається з суми сплаченого судового збору у розмірі 2481,00грн.

Аргументи відповідача.

Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Астер Захід» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Стрих» (покупець) укладено договір поставки № 60АЗ/20 від 12.05.2020 року, терміном дії до 31.12.2021 р.

Відповідно до п. 1.1 предметом договору є відносини між Сторонами щодо товару, який постачальник зобов`язується систематично постачати і передавати Покупцю на умовах, визначених даним договором, а Покупець зобов`язується систематично приймати цей товар та оплачувати його вартість в порядку і на умовах, визначених даним Договором.

Згідно п. 6.1. Договору розрахунки за кожну партію товару, що постачається за даним договором, здійснюються покупцем у вигляді 100% попередньої оплати кожного рахунку, що надається постачальником за кожну партію товару, що постачатиметься за даним Договором.

Відповідно до п 7.2. Договору, перехід права власності та усіх можливих ризиків, пов`язаних із загибеллю та ушкодженням партії товару від покупця до продавця відбувається в момент фактичної передачі товару покупцю, який підтверджується підписанням видаткової накладної.

Відповідно до п. 8.1 Договору покупець здійснює приймання поставленої партії товару по кількості іякості в пункті поставки: об`єкт покупця у м. Львів, пр-т. Чорновола, 59 з складанням відповідних документів. Таким документом є видаткова накладна.

На виконання умов Договору, за період з 13.05.2020 р. по 02.09.2021 р. постачальником було поставлено товар Покупцю відповідно до видаткових накладних, які знаходяться в матеріалах справи та підписані обома сторонами на загальну суму 1 103 193,27 грн., з яких Покупцем оплачено лише 1 058 193,27грн., що підтверджується виписками по рахунку, які знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, в порушення умов Договору, станом на дату даної позовної заяви покупець не доплатив за отриманий товар 45 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відтак, позивачем поставлено товар відповідачу на підставі укладеного договору поставки №60АЗ/20 від 12.05.2020 року та видаткових накладних, які знаходяться в матеріалах справи на загальну суму 1 103 193,27грн.

Відповідно до матеріалів справи, відповідачем оплачено позивачу 1 058 193,27грн., що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи.

Відтак, в порушення умов поставки та Договору про поставку товару, Відповідач за отриманий товар грошову суму у розмірі 45 000,00 грн. не сплатив, відтак основний борг Відповідача перед позивачем за отриманий Товар становить 45 000,00 гривень (згідно прохальної частини позовної заяви).

Норми права та висновки суду.

Предметом доказування є встановлення факту неналежного виконання умов договору, а відтак виконання обов`язку щодо оплати.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов`язання.

Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одночасно суд зазначає, що відповідно згідно п. 6.1. Договору розрахунки за кожну партію товару, що постачається за даним договором, здійснюються покупцем у вигляді 100% попередньої оплати кожного рахунку, що надається постачальником за кожну партію товару, що постачатиметься за даним Договором. Відповідно до п 7.2. Договору, перехід права власності та усіх можливих ризиків, пов`язаних із загибеллю та ушкодженням партії товару від покупця до продавця відбувається в момент фактичної передачі товару покупцю, який підтверджується підписанням видаткової накладної.

Відповідно до матеріалів справи, які містять підписані уповноваженими сторонами та цифровими підписами видаткові накладні засвідчують факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 1 103 193,27грн. З урахуванням проплат на суму 1 058 193,27грн., здійснених відповідачем позивачеві, що підтверджується банківськими виписками по рахунку, Відповідач за отриманий товар грошову суму у розмірі 45 000,00 грн. позивачеві не оплатив.

Суд звертає увагу, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє Відповідача від обов`язку оплатити товар. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постанові Верховного Суду від 29.04.2020 року у справі №914/641/19.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 45 000,00грн. основного боргу є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення та підтверджується матеріалами справи.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування простроченої заборгованості, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а стягненню підлягає: 45 000,00грн. основного боргу.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2481,00 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, у зв`язку з задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 2481,00грн.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 231, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія «Стрих» (79020, м. Львів, вул. Зимова, будинок 35, кв. 17, код ЄДРПОУ 41327459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Астер Захід (79002, м. Львів, вул. Величковського, буд. 14, кв. 81, код ЄДРПОУ 40660417) 45 000,00 боргу та 2481,00грн. судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 17.05.2022 року.

Суддя Коссак С.М.