Рішення

від 30.01.2022 по справі 160/16924/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року Справа № 160/16924/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н.В. за участі секретаря судового засіданняЛукомського А.О. за участі: представників позивача представник відповідача Вітовича О.Я., Кармазіної Л.В. не з`явився (заява про розгляд справи без його участі) розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропродпромтест" до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропродпромтест» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), в якому просить:

-визнати протиправними та скасувати припис Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) №268/2.4-7/21 від 02.08.2021р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем в ході планової перевірки ТОВ «Дніпропродпромтест», проведеної у період з 20.07.2021р. по 26.07.2021р., був складений Акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) №268/2.4-7/21 від 26.07.2021р. на підставі якого винесено Припис №268/2.4-7/21 від 02.08.2021р., яким було зобов`язано усунути 11 пунктів виявлених порушень природоохоронного законодавства у встановлені приписом терміни. Позивач зазначає, що відповідач і раніше виносив ТОВ «Дніпропродпромтест» припис за ідентичними за змістом оскаржуваному припису порушеннями, але рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 р. по справі № 160/9026/18, яке набрало законної сили 23.12.20р., було встановлено відсутність порушень та припис було скасовано. Позивач зазначає, що порушення, викладені в Акті та Приписі є такими, що не відповідають дійсності, є надуманими та жодним чином не підтверджені ані доказами, ані фактами, у зв`язку з чим, оскаржуваний припис є протиправним та підлягає скасуванню.

На адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що за результатом проведеної перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища ТОВ «Дніпропродпромтест» були виявлені численні порушення вимог нормативних актів у сфері охорони навколишнього природного середовища про що складено відповідний акт. Відповідач зауважив, що порушення встановлені пунктами Припису №268/2.4-7/21 від 02.08.2021 р. є неусунутими, заходи щодо усунення даних порушень позивачем не вживаються. У зв`язку з чим відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представником позивача подано відповідь на відзив та письмові пояснення, в яких останні просять відхилити доводи відповідача, зазначені у відзиві та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2021р. прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021р. вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначення підготовчого засідання.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, позовну заяву просили задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, направив клопотання про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши представників позивача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) в період з 20.07.2021 по 26.07.2021 року на підставі наказу про проведення планового заходу державного нагляду (контролю) від 02.07.2021 № 1071, направлення на проведення планового заходу державного нагляду (контролю) від 30.06.2021 № 4-809-24 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропродпромтест» (місцезнаходження юридичної особи: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, комплекс будівель та споруд № 8). За результатом заходу державного нагляду (контролю) складено акт № 268/2.4-7/21 від 26.07.2021 року.

Згідно Опису виявлених порушень зазначених в Акті перевірки, встановлені наступні порушення:

- проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки впливу на навколишнє природне середовище та здоровья людей. Проектна документація з розділом ОВНС на влаштування лабораторії згідно вимог чинного законодавства відсутня (абз. 3, 4 ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

- слід зазначити що вода на підприємстві використовується на господарчо побутові та виробничі потреби. Питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення (технологічні нормативи використання води) на підприємстві не розроблені (ст.ст. 40, 44 Водного кодексу України);

- в 2014 році на підприємстві розроблено звіт з інвентаризації та ідентифікації відходів виробничої діяльності ТОВ «ДНІПРОПРОДПРОМТЕСТ». Згідно вищезазначених матеріалів утворюється 9 видів відходів. Слід зазначити, що в матеріалах інвентаризації відходів не враховані наступні відходи: відходи дератизації, відходи поліетилену, відходи оргтехніки, тощо. Їх склад, властивості та ступінь небезпечності для навколишнього середовища не визначені, нормативи граничних показників утворення відходів у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення зазначених відходів не розроблені. Технічні паспорти відходів (ТПВ) розроблені не на всі види відходів, що утворюються на підприємстві. (ч.2 ст.7, ч.1 п.в.), е),г), ст.17, ч.1.2 ст.26, ч.1 п.а) ст.32 Закону України « Про відходи»;

- статистична звітність у сфері поводження з відходами не складається, первинний поточний облік кількості відходів, які утворюються на підприємстві (за формою 1-ВТ) складається не в повному обсязі, а саме: без урахування відходів, які не обліковані в матеріалах інвентаризації» (п.г ч.1 ст.17 Закону України «Про відходи», ст.24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»);

- договори щодо видалення чи утилізації відходів укладено не на всі види відходів, що утворюються на підприємстві (ст. ст. 17, 33, 34 Закону України «Про відходи»);

- виробничий контроль за охороною атмосферного повітря, інструментально лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів підприємством не проводиться (абз.7 ст.10, ст.29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»);

- за візуальним оглядом на усіх стаціонарних джерелах викиду місця відбору проб не обладнані вимірювальними портами у відповідності до вимог нормативної документації ДСТУ 8725:2017, 8726:2017 (ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», вимог нормативної документації ДСТУ 8725:2017, 8726:2017).

На підставі вказаного акту перевірки, 02 серпня 2021 року Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) був виданий Припис №268/2.4-7/21 з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної в період з 20 липня по 26 липня 2021 року, яким приписано ТОВ «Дніпропродпромтест»:

- п.1 розробити та погодити згідно вимог чинного законодавства проектну документацію з розділом ОВНС на влаштування лабораторії (ст.51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»), термін виконання 01.11.2021р.;

- п.2 розробити питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції (технологічні нормативи використання води) (ст.ст. 40, 44 Водного кодексу України), термін виконання 01.11.2021р.;

- п.3 розробити інвентаризацію відходів, з урахуванням всіх видів відходів що утворюються на підприємстві відповідно до фактичного стану підприємства (ст.ст. 17, 26 Закону України «Про відходи»), термін виконання 01.11.2021р.;

- п.4 визначити склад і властивості всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров`я людини (ст. 17 Закону України «Про відходи»), термін виконання 01.11.2021р.;

- п.5 розробити та погоді законодавства нормативи граничних показників утворення всіх видів відходів у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства (ст. 7 Закону України «Про відходи»), термін виконання 01.11.2021р.;

- п.6 розробити технічні паспорти на всі види відходів (ТПВ), що утворюються при діяльності підприємства та погодити згідно вимог законодавства (ст.ст. 17, 26 Закону України «Про відходи», Постанови КМУ від 11.99 №2034), термін виконання 01.11.2021р.;

- п.7 забезпечити ведення первинного поточного обліку кількості відходів, що утворюються на підприємстві за формою 1-ВТ з урахуванням всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві (ст. 17 Закону України «Про відходи»), термін виконання 01.09.2021р.;

- п.8 забезпечити складання та подання статистичної звітності у сфері поводження з відходами з урахуванням всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві (ст.24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 17 Закону України «Про відходи»), термін виконання 28.02.2022р.;

- п.9 укласти договори щодо утилізації відходів, реалізації чи передача їх іншим споживачам або підприємствам, установам, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів у відповідності до вимог законодавства на всі види відходів (ст.ст.17, 33, 34 Закону України «Про відходи»), термін виконання 01.09.2021р.;

- п.10 забезпечити проведення виробничого контролю за охороною атмосферного повітря, інструментально-лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів підприємства (ст.ст.10, 29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», умови Дозволу на викиди), термін виконання 02.10.2021р.;

- п.11 обладнати організовані стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря вимірювальними портами (місцями відбору проб) у відповідності до вимог нормативної документації (ст.ст.10, 29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ДСТУ 8725:2017, ДСТУ 8726:2017), термін виконання 02.10.2021р.

Крім того, судом досліджено рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2019р. по справі №160/9026/18, яке набрало законної сили 23.12.2020р., між тими самими сторонами про оскарження Припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області №4-112090-5-3 від 15.11.2018р.

В рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 26.02.2019р. по справі №160/9026/18 зазначено, що відповідно до статті 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Положення про Державну екологічну інспекцію в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 04.11.2011 року №429, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної в період з 15.07.2014 року по 04.08.2014 року на ТОВ Дніпропродпромтест, відповідачем винесено припис від 08.08.2014 року №4-7818-11-3, яким товариству приписано:

1. Дотримуватись вимог природоохоронного законодавства України при здійснені діяльності підприємства. Термін виконання: постійно. Обґрунтування: ст.ст. 3, 51 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища;

2. Розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з обгрунтовуючими матеріалами на одержання відповідного дозволу. Термін виконання: 01.12.14. Обґрунтування: ст.ст.10,11 Закону України Про охорону атмосферного повітря;

3. Діяльність підприємства, пов`язану з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, здійснювати за наявністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Термін виконання: Постійно. Обґрунтування: ст.ст. 10,11 Закону України Про охорону атмосферного повітря ст.3 Закону України Про охорону навколишнього природнього середовища;

4. Організувати ведення первинного обліку у сфері охорони атмосферного повітря, водопостачання та водовідведення. Термін виконання: 01.10.14. Обґрунтування: ст.10 Закону України Про охорону атмосферного повітря, ст. 44 Водного кодексу України;

5. Розрахунок податкового зобов`язання з екологічного податку здійснювати відповідно з вимогами чинного законодавства. Термін виконання: 40 днів з моменту закінчення звітного періоду. Обґрунтування: ст. 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря;

6. Статистичну звітність складати відповідно з вимогами чинного законодавства. Термін виконання: до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом. Обґрунтування: ст.24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, ст.10 Закону України Про охорону атмосферного повітря, ст.17 Закону України Про відходи, ст.ст.25, 44 Водного кодексу України;

7. Забезпечити контроль якості та кількості стічних вод підприємства. Термін виконання: 01.10.14. Обґрунтування: ст.44 Водного кодексу України;

8. Провести інвентаризацію відходів підприємства. Термін виконання: 01.12.14. Обґрунтування: ст. 26, Закону України Про відходи;

9. Визначити склад і властивості відходів, що утворюються та погодити згідно вимог чинного законодавства ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Термін виконання: 01.12.14. Обґрунтування: ст.17 Закону України Про відходи;

10. Діяльність щодо поводження з відходами здійснювати за наявності дозволу на здійснення операції у сфері поводження з відходами або декларації про утворення відходів. Термін виконання: Постійно. Обґрунтування: ст.ст.17, 32 Закону України Про відходи ст.ст.3, 55 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища;

11. Організувати ведення первинного поточного обліку кількості відходів, що утворюються на підприємстві за формою 1-ВТ. Термін виконання: 01.10.14. Обґрунтування: ст. 17 Закону України Про відходи;

12. Забезпечити передачу відходів на утилізацію чи видалення спеціалізованим організаціям відповідно з вимогами чинного законодавства в повному обсязі. Термін виконання: 01.10.14. Обґрунтування: ст.ст. 17, 33 Закону України Про відходи;

13. Розробити та погодити технічні паспорти відходів (ТПВ). Термін виконання: 01.12.14. Обґрунтування: ст.26 Закону України Про відходи;

14. Запровадити моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів. Термін виконання: 01.10.14. Обґрунтування: ст. 29 Закону України Про відходи;

15. Місця тимчасового зберігання відходів влаштувати у відповідність до вимог чинного законодавства. Термін виконання: 01.10.14. Обґрунтування: ст.17 Закону України Про відходи;

16. Дотримуватись правил поводження, зберігання і застосування токсичних хімічних речовин. Термін виконання: Постійно. Обґрунтування: ст.ст.52, 3 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища;

17. Провести ідентифікацію об`єкту підвищеної небезпеки. Про результати ідентифікації повідомити Держекоінспекцію. Термін виконання: 01.11.14. Обґрунтування: ст.9 Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки;

18. Розробити та узгодити згідно чинного законодавства плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій. Термін виконання: 01.11.14. Обґрунтування: ст. 66 Закон України Про охорону навколишнього природного середовища.

19. Надати на розгляд до Держекоінспекції інформацію та копії документів, що розглядаються в ході інспекційної перевірки в повному обсязі. Термін виконання: 01.09.14. Обґрунтування: ст.202 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, ст.ст.8, 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Крім того у вказаному рішенні суду також вказано, що відповідно до ст.20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Положення про Державну екологічну інспекцію в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 року №312, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної в період з 07.11.2018 року по 08.11.2018 року на ТОВ Дніпропродпромтест, відповідачем винесено припис від 15.11.2018 року №4-12090-5-3, яким товариству приписано:

1. Розробити та погодити у встановленому законодавством порядку проектну документацію з розділом ОВНС на влаштування лабораторії. Термін виконання: 01.03.2019. Обґрунтування: ст.51 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища;

2. Розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у відповідності до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів та джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Термін виконання: 01.03.2019. Обґрунтування: ст.ст.10,11 Закону України Про охорону атмосферного повітря;

3. Отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням обсягів викидів від всіх джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у відповідності до фактичного стану підприємства. Термін виконання: 01.03.2019. Обґрунтування: ст.ст.10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря;

4. Не допускати здійснення викидів в атмосферне повітря від джерел викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин без дозволу на викиди. Термін виконання: 15.11.2018. Обґрунтування: ст.ст.10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря;

5. Організувати ведення первинного обліку у сфері охорони атмосферного повітря. Термін виконання: 01.12.2018. Обґрунтування: ст.ст.10, 29 Закону України Про охорону атмосферного повітря;

6. Забезпечити складання та подання статистичної звітності. Термін виконання: 20.01.2019. Обґрунтування: ст.24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, ст.10 Закону України Про охорону атмосферного повітря;

7. Забезпечити здійснення розрахунку податкового зобов`язання з екологічного податку в повному обсязі. Термін виконання 20.02.2019. Обґрунтування: ст.10 Закону України Про охорону атмосферного повітря, ст.24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища;

8. Розробити балансові норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції та погодити згідно вимог чинного законодавства. Термін виконання: 01.03.2019. Обґрунтування: ст.ст.40, 44 Водного кодексу України;

9. Організувати ведення первинного обліку в частині охорони водних ресурсів в повному обсязі. Термін виконання: 01.01.2019. Обґрунтування: ст.24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, ст.44 Водного кодексу України;

10. Розробити інвентаризацію відходів у відповідності до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві. Термін виконання: 01.03.2019. Обґрунтування: ст.ст.17, 26 Закону України Про відходи;

11. Визначити склад і властивості всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства, та ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Термін виконання: 01.03.2019. Обґрунтування: ст.17, 26 Закону України Про відходи;

12. Розробити згідно вимог законодавства нормативи граничних показників утворення всіх видів відходів у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства. Термін виконання: 31.03.2019. Обґрунтування: ст.7 Закону України Про відходи;

13. Розробити технічні паспорти відходів (ТПВ) та погодити у відповідності до і вимог законодавства. Термін виконання: 01.03.2019. Обґрунтування: ст.26 Закону України Про відходи, постанови КМУ від 01.11.99 №2034;

14. Забезпечити складання та подання декларації про утворення відходів. Термін виконання: 20.01.2019. Обґрунтування: ст.17 Закону України Про відходи;

15. Забезпечити ведення первинного поточного обліку кількості відходів, що утворюються на підприємстві за формою 1-ВТ в повному обсязі. Термін виконання: 01.12.2018. Обґрунтування: ст.17 Закону України Про відходи;

16. Забезпечити складання та подання статистичної звітності у сфері поводження з відходами. Термін виконання: 20.01.2019. Обґрунтування: ст. 24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, ст. 17 Закону України Про відходи;

17. Запровадити здійснення моніторингу місць утворення та зберігання відходів. Термін виконання: 01.03.2019. Обґрунтування: ст.ст.17,29 Закону України Про відходи;

18. Вжити заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів. Термін виконання: 01.02.2019. Обґрунтування: ст.ст.17,31,33,34 Закону України Про відходи;

19. Забезпечити обладнання майданчиків та точок для відбору проб від стаціонарних джерел викиду підприємства в повному обсязі. Термін виконання: 30.11.2018. Обґрунтування: ст.10 Закону України Про охорону атмосферного повітря, КНД 211.2.3.063-98;

20. Надати довідку щодо кількості годин роботи джерел викидів підприємства у наднормативному режимі (викид без Дозволу) з моменту проведення інструментальних вимірювань по 03.11.2014 від джерел викиду ДВ№№4, 5 6, 8, 10 (по кожному джерелу викиду окремо). Термін виконання: 30.11.2018. Обґрунтування: методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, ст.10 Закону України Про охорону атмосферного повітря;

21. Забезпечити проведення виробничого контролю за дотриманням затверджених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов Дозволу на викиди в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів підприємства в повному обсязі. Термін виконання: 28.12.2018. Обґрунтування: ст.ст.10,29 Закону України Про охорону атмосферного повітря, умови Дозволу на викиди.

Частиною 1 статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 №1264-XII передбачено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: - про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля; про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про охорону, утримання і використання зелених насаджень; про використання, охорону і відтворення рослинного світу; про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу; щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними; під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі; про природно-заповідний фонд; про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію; щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об`єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (стаття 34 Закону України №1264-XII).

Статтею 35 Закону №1264-XII закріплено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Статтею 51 Закону № 1264-XII передбачено, що при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей.

Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей.

Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об`єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об`єктів на навколишнє природне середовище.

Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частинами 7, 8 статті 7 Закону №877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У відповідності до приписів статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 № 2707-XII (далі Закон № 2707-XII) підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Згідно ч.5 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Ч. 11 статті 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря визначено, що у разі зміни параметрів джерел викидів, їх кількості, кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, заходів із зниження їх кількості до зазначених дозволів вносяться зміни.

Згідно ст.12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

У відповідності до вимог статті 17 Закону України «Про відходи» суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб`єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію; визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров`я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно ст.26 вказаного Закону, державному обліку та паспортизації підлягають в обов`язковому порядку всі відходи, що утворюються на території України і на які поширюється дія цього Закону. Державний облік та паспортизація відходів здійснюються у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У главі 1 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 року № 7 (далі Інструкція від 10.02.1995 року № 7), визначено основні терміни:

- викид речовини - надходження речовини в атмосферу від джерел забруднення (підпункт 1.14.1);

- джерело забруднення атмосфери - об`єкт, з якого поширюється забруднююча речовина (підпункт 1.14.4.);

- стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу (підпункт 1.14.5.);

- організований викид - викид який надходить в атмосферу через спеціально споруджені газоходи, труби, аераційні ліхтарі та інші споруди (підпункт 1.14.10.);

- неорганізований викид - викид, який надходить в атмосферу у вигляді ненаправлених потоків газопилевої суміші від джерел забруднення не оснащених спеціальними спорудами для відведення газів газоходами, трубами та іншими спорудами (підпункт 1.14.11.).

Пунктом 2.4 глави 2 Інструкції від 10.02.1995 року № 7 передбачено, що звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві повинен мати розділ - характеристика джерел утворення забруднюючих речовин.

Поняття джерела утворення викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря наведено в пункті 1.5 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.12.2008 року №639 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 року за № 48/16064, а саме джерело викиду забруднюючих речовин - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка), з якого надходять в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміші таких речовин.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Дніпропродпромтест (ЄДРПОУ 35348413) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.08.2007 року, номер запису 1480102000037330. Основний вид Технічні випробування та дослідження діяльності, КВЕД 71.20.

Як вбачається з акту перевірки, позовної заяви та документів, що обґрунтовують обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємства ТОВ Дніпропродпромтест, фактично ТОВ Дніпропродпромтест здійснює діяльність з проведення випробування харчової продукції за фізико-хімічними показниками.

Місце реєстрації підприємства і фактичне його розташування знаходиться за адресою: комплекс будівель і споруд №8, смт Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область. За вказаною адресою у підприємства знаходиться в користуванні нежитлові приміщення загальною площею 241,3 кв.м на підставі договору оренди нерухомого майна №204-220-Н/т від 01.07.2020 р., укладеного з ТОВ АТБ-торгстрой, строком дії 1095 днів.

04.11.2014 року Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації видав ТОВ Дніпропродпромтест дозвіл №1221400000-65 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та умови, які встановлені в Дозволі, додаються в додатках до нього (т.1 а.с.110-114).

Документи, на підставі яких виданий Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, містяться в т.1 а.с.115-147. Як вбачається з цих документів, ТОВ Дніпропродпромтест відноситься до третьої групи підприємств по критеріям впливу об`єкта на забруднення атмосферного повітря.

Стосовно порушень, виявлених в ході перевірки, за результатами якої відповідачем винесено припис №268/2.4-7/21 від 02.08.2021р., суд зазначає наступне.

Пунктом 1 припису №268/2.4-7/21 від 02.08.2021р. відповідач приписав позивачу розробити та погодити згідно вимог чинного законодавства проектну документацію з розділом ОВНС на влаштування лабораторії, даний пункт припису відповідач обґрунтовує посиланням на ст. 51 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища».

Норми статей ст. 20-2, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» не передбачають обов`язку підприємства мати проектну документацію із розділом ОВНС, названі статті навіть не містять визначення того, що таке ОВНС.

Разом із тим, визначення ОВНС міститься у ДБН А.2.2-1-2003, це оцінка впливів на навколишнє середовище. При цьому згідно довідкових додатків до ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ОВНС входить до складу проектної документації.

Відповідно до п. 10 Наказу від 16 травня 2011 року № 45 «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів» склад та зміст проектної документації об`єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.

Згідно вказаного наказу, він був прийнятий на виконання ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Відповідно до третього абзацу статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції до 23.05.2017р.: «До проектної документації на будівництво об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також об`єктів, які підлягають оцінці впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті, додаються результати оцінки впливу на стан навколишнього природного середовища (матеріали оцінки та звіти про оцінку і громадське обговорення). Перелік таких об`єктів та порядок проведення оцінки визначаються Кабінетом Міністрів України».

Згідно абз. 1 ст.13 ЗУ «Про екологічну експертизу» у редакції до 23.05.2017 р.: «Державна екологічна експертиза організовується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, із залученням інших органів виконавчої влади. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, проводить державну екологічну експертизу щодо об`єктів, які стосуються території зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та/або рішення щодо затвердження (схвалення) яких приймається Кабінетом Міністрів України. Експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до абз. 3 названої статті: «здійснення державної екологічної експертизи є обов`язковим для видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я».

Таким чином, до 23.05.2017 р. законодавство передбачало для об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку при будівництві необхідність розробляти розділ ОВНС у складі проектної документації та здійснювати відповідну екологічну експертизу.

Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку був затверджений Постановою Кабінету міністрів України №808 від 28.08.2013 р.

Згідно цієї постанови, ні ТОВ «ДНІПРОПРОДПРОМТЕСТ», ні діяльність яку він здійснював не відносилося до такої, що становить підвищену екологічну небезпеку, а отже розробляти ОВНС було не потрібно. Вказана постанова втратила чинність 23.01.19р.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 р. N 2059-VIII, Закон України «Про екологічну експертизу» втратив чинність, а до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» були внесені зміни. Згідно актуальної редакції абз. 4 ст. 31 «До проектної документації на будівництво об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", додаються результати оцінки впливу на довкілля». Тобто, на дату винесення оскаржуваного припису, немає терміну оцінка впливу на стан навколишнього природного середовища (ОВНС), а є оцінка впливу на довкілля (ОВД).

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

При цьому, у частині другій та третій цієї статті відсутня діяльність, яку здійснює ТОВ Дніпропродпромтест, отже суд погоджується з твердженням позивача, що на даний момент підприємство не зобов`язано отримувати висновок про оцінку впливу на довкілля (ОВД), а вимога відповідача щодо розробки ОВНС безпідставна.

Крім того, суд наголошує, що ТОВ «Дніпропродпромтест» лише орендує нерухоме майно за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський район, смт. Слобожанське, комплекс будівель та споруд №8 на підставі договору оренди № 204-2020-Н/т від 01.07.2020 р. (у 2017 р. на підставі договору №143-2017-Н/т від 01.07.2017 р., у 2014 р. на підставі договору №355-2014-Н/т від 01.04.2014 р., копії яких наявні в матеріалах справи та були досліджені судом), а отже не здійснював будівництво або реконструкцію нерухомого майна і не міг, мати проектну документацію із розділом ОВНС. Таким чином, позивач не зобов`язаний розробляти та погоджувати ОВНС.

В рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2019р. по справі №160/9026/18, яке набрало законної сили 23.12.2020р., між тими самими сторонами про оскарження Припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області №4-112090-5-3 від 15.11.2018р. зазначено, що «Пунктом 1 припису від 15.11.2018 року № 4-12090-5-3 відповідач приписав позивачу розробити та погодити у встановленому законодавством порядку проектну документацію з розділом ОВНС на влаштування лабораторії з терміном виконання - 01.03.2019 р., обґрунтувавши ст.51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Разом з цим в акті від 08.11.2018 р. №630/5-8/18 відповідач вказує що проектна документація з розділом ОВНС на влаштування лабораторії відсутня. Вищезазначене є невиконанням п. 1 припису від 08.08.2014 р. №4-7818-11-3 та є порушенням ст.202, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст.8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. При дослідженні припису від 08.08.2014 р. №4-7818-11-3, судом встановлено, що п. 1 цього припису полягає у дотриманні вимог природоохоронного законодавства України при здійсненні діяльності підприємства. Тому суд погоджується з думкою позивача, що цей припис був неконкретним та декларативним, а отже в діях позивача не було його порушень».

Згідно ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому суд враховує правову позицію Вищого адміністративного суду України, викладеного в постанові від 16.07.2015 року по справі №К/800/11124/15, в якій суд дійшов висновку про «неприпустимість винесення припису з вказівкою на дотримання загальних норм чинного законодавства, що в свою чергу призведе до втручання у господарську діяльність підприємства та створить підстави для постійних позапланових перевірок останнього».

Таким чином, суд приходить до висновку, що п.1 оскаржуваного припису є протиправним.

Щодо пункту 2 припису: «Розробити питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції (технологічні нормативи використання води) ст.ст. 40,44 Водного Кодексу України», суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що водопостачання та водовідведення на господарсько-побутові та технологічні потреби ТОВ «Дніпропродпромтест» здійснюється згідно договору оренди орендодавцем.

Компенсація комунальних послуг в т.ч. за використання води здійснюється орендодавцю згідно договору від 01.04.14 р. №153-СЭ. У зв`язку з цим, обов`язок щодо виконання заходів поводження з водними ресурсами, а саме: з розробці питомих балансових норм водоспоживання та водовідведення, технологічних нормативів використання води, ведення первинного обліку водоспоживання, а отже отримання лімітів водоспоживання узгоджених з відповідним відомством, а також складення статистичної звітності 2-ТП (водогосп.) здійснює орендодавець.

Згідно ст. 40 Водного кодексу України, для оцінки та забезпечення раціонального використання води у галузях економіки встановлюються технологічні нормативи використання води, а саме:

поточні технологічні нормативи використання води - для існуючого рівня технологій;

перспективні технологічні нормативи використання води - з урахуванням досягнень на рівні передових світових технологій.

Технологічні нормативи використання води розробляються та затверджуються відповідними центральними органами виконавчої влади за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Таким чином, ст. ст. 40, 44 Водного кодексу не передбачають обов`язок саме підприємства розробляти будь-які балансові норми.

Крім того, суд погоджується з думкою позивача, що позивач не може виконати цей пункт припису, оскільки він не є виробником будь-якої продукції та не відноситься до первинних водокористувачив та до суб`єктів які є платниками рентної плати за спеціальне використання води.

Крім того, судом встановлено, що починаючи з 2014 року та на кожен наступний рік і включно на 2021 р., з метою раціонального використання водоспоживання, на підприємстві позивача розроблений розрахунок водоспоживання для внутрішніх потреб з встановленим лімітом використання води з особистим підписом кожного співробітника підприємства для ознайомлення, та які надані під час перевірки за період з 2014 р. по 2021 р. уповноваженим особам.

З 2014 року щоквартально перевіряється якість стічних вод у атестованих лабораторіях з отриманням результатів аналізу у вигляді протоколів досліджень, копії яких було надано під час перевірки, та ведеться первинний облік споживання води у «Журналі обліку споживання води», який було надано під час перевірки, копії наявні в матеріалах справи та були досліджені судом під час розгляду справи.

Судом встановлено, що ТОВ «Дніпропродпромтест» як орендар:

- отримує воду з трубопроводу орендодавця, та відводить стічні води у системи орендодавця на підставі договору о використанні систем водоспоживання та водовідведення орендодавця згідно договору від 01.04.14 р. №153-СЭ, отже відноситься до вторинного водокористувача, не є виробником продукції, використовує воду до 5 м3 на добу, та не є платником рентної плати за використання води;

- не потребує постановки на облік у відповідних організаціях, які контролюють водоспоживання та водовідведення, та не потребує розроблення питомих балансових норм водоспоживання та водовідведення (технологічних нормативів використання води).

Як слідує із ст. 40 Водного кодексу України «Технологічні нормативи використання води розробляються та затверджуються відповідними центральними органами виконавчої влади», ст. 44 Водного кодексу України також не передбачає відповідного обов`язку для позивача.

Суд звертає увагу, що питання відносно необхідності (відсутності необхідності) розробки питомих балансових норм водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції вже також було предметом розгляду у вказаній вище справі №160/9026/18 за участю позивача та Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

Таким чином, суд приходить до висновку, що п.2 оскаржуваного припису є протиправним.

Щодо пунктів 3-7 оскаржуваного припису зміст яких полягає у розробці інвентаризацію відходів, з урахуванням всіх видів відходів що утворюються на підприємстві відповідно до фактичного стану підприємства, визначити склад і властивості всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства, та ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров`я людини та інші вимоги стосовно відходів з посиланням на законодавство про відходи, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що на підприємстві позивача відсутні відходи дератизації, відходи поліетилену та відходи оргтехніки, доказів протилежного відповідачем не надано та матеріали перевірки не містять.

При цьому, суд погоджується з твердженням позивача про те, що дератизацію доцільно проводити у тих випадках, коли на її проведення є підстава навала гризунів, тарганів чи інших шкідників. Підприємство ТОВ «Дніпропродпромтест» не належить до підприємств, для яких дератизація є обов`язковою мірою попередження псування об`єктів використання, зберігання чи виробництва, таких як наприклад харчові продукти, зерно та інші, що можуть бути привабливі для вищевказаних шкідників. ТОВ «Дніпропродпромтест» не є сховищем чи складом зберігання вищевказаних об`єктів, а надає послуги щодо оцінки відповідності.

Відходи поліетилену відсутні на підприємстві та не використовуються у технологічному процесі, доказів протилежного відповідачем не надано, тому позивачем правомірно цей тип відходів не враховано в матеріалах інвентаризації відходів у т.ч. у ТПВ.

З матеріалів справи вбачається, що всі види відходів, які утворюються на підприємстві, враховані, внесені у матеріали інвентаризації, визначено склад і властивості всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства, та ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров`я людини, всі ТПВ розроблені, забезпечується ведення первинного поточного обліку кількості відходів за формою 1-ВТ з урахуванням всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, у т.ч. наступними доказами, які були досліджені судом та копії яких наявні в матеріалах справи: Форма 1-ВТ за червень 2021 р.; Форма 1-ВТ за березень 2021 р.; Форма 1-ВТ за грудень 2020 р.; Форма 1-ВТ за вересень 2020 р.; акт прийому-передачі відходів від 30.09.2020 р.; договір №А-088 про надання послуг щодо поводження з відходами від 17.12.2018 р. (із додатками).

Суд зазначає, що питання щодо обліку відходів позивача вже досліджувалося у вказаній вище справі №160/9026/18, по якій Дніпропетровський окружний адміністративний суд прийшов до наступного висновку: «відповідачем не доведено, що підприємства наявні необліковані відходи. Разом з цим, чинне на час складення припису законодавство України, не встановлюють обов`язку суб`єктів господарювання щодо надання звіту про інвентаризацію відходів, а тому вимоги відповідача, викладені в приписі, про надання позивачем звіту про інвентаризацію відходів є безпідставними».

Зазначене вище свідчить про незаконність та необґрунтованість пунктів 3-7 припису.

Щодо пунктів 8 та 9 спірного припису суд зазначає наступне.

У вказаних пунктах відповідач зазначає про те, що: «Статистична звітність у сфері поводження з відходами не складається, первинний поточний облік кількості відходів, які утворюються на підприємстві (за формою 1 -ВТ) складається не в повному обсязі, а саме: без урахування відходів, які не обліковані в матеріалах інвентаризації. Статтею 17 Закону України «Про відходи» встановлено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються.

В ході перевірки встановлено, що договори щодо видалення чи утилізації відходів, що утворюються на підприємстві укладено не на всі види відходів (відсутні договори на відходи незазначені в інвентаризації відходів), що є порушенням ст. ст. 17, 33 Закону України «Про відходи».

Судом встановлено, що на підприємстві ТОВ «Дніпропродпромтест» статистична звітність у сфері поводження з відходами не повинна складатися та надаватися до контролюючого органу, згідно з листом Головного управління статистики у Дніпропетровській області №11-09/1382-21 від 29.04.2021 р. Декларація про відходи не повинна складатись згідно з листом Департаменту екології та природних ресурсів № 4-1296/0/261-21 від 22.02.2021 р. Копії листів були надані під час перевірки та наявні в матеріалах справи.

На підприємстві ТОВ «Дніпропродпромтест» форма 1-ВТ, ведеться з 2014 р. на постійній основі та була надана під час перевірки за період з 2019 р. по 2021 р. Форма 1-ВТ заповнюється на підставі звіту з інвентаризації та ідентифікації відходів. Згідно якого на підприємстві утворюється 9 видів відходів, які всі відображаються у формі обліку відходів 1-ВТ. Інших видів відходів, за весь період здійснення господарської діяльності з 2014 р. по теперішній час на підприємстві не утворювалось. У зв`язку з вищевикладеним, усі можливі види відходів, які фактично відсутні і за весь період діяльності не утворювалися, у формі обліку відходів 1-ВТ не відображаються.

З метою видалення чи утилізації фактичних відходів між ТОВ «Дніпропродпромтест» та спеціалізованими організаціями, які мають ліцензії на поводження з відходами, укладаються договори щодо їх видалення чи утилізації, копії договорів надані під час перевірки та наявні в матеріалах справи (копія договору про надання послуг щодо поводження з відходами №794-УН від 21.12.2020 р. (із додатками); копія договору №А-088 про надання послуг щодо поводження з відходами від 17.12.2018 р. (із додатками)).

Також суд звертає увагу, що питання відносно утворення відходів позивача також було предметом розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом у вказаній вище справі №160/9026/18 за позовом ТОВ «Дніпропропромтест» про оскарження аналогічного припису №4-112090-5-3 від 15.11.2018 р.

Задовольняючи позов суд дійшов до наступних висновків:

«Судом встановлено, що з вересня 2014 року на підприємстві ведеться первинний поточний облік кількості відходів, які утворюються на підприємстві за формою 1-ВТ та складається в повному обсязі відповідальною особою призначеною за наказом директора. Станом на дату проведення перевірки облік кількості відходів за формою 1-ВТ в повному обсязі в період з вересня 2014 по жовтень 2018 року був наданий на розгляд інспектору, що останнім не заперечувалось.

Також в серпні 2014 року адміністрацією ТОВ «Дніпропродпромтест» був проведений перший моніторинг місць зберігання відходів, за результатами якого були визначені та обладнані місця для утворювання відходів, а саме придбаний ящик для зберігання термометрів, виділена окрема кімната, яка влаштована стелажем для утворення відходів, встановлений стелаж окремо для утворювання відпрацьованих розчинників згідно проведеної інвентаризації. Місця для утворення відходів промарковані, та вказані на плані приміщень лабораторії. Кожен рік за процедурою підприємства у грудні місяці проводиться «Аналізування діяльності підприємства зі сторони керівництва лабораторії», яка містить в собі в тому числі аналізування моніторингу місць зберігання відходів. На даний момент, місця облаштовані на підприємстві для утворення відходів є оптимальними, та достатніми. Під час проведення перевірки інспектору було надано план з зазначеними місцями утворення відходів, а також, безпосередньо, вони були оглянути інспектором з перевірки. Даний факт що останнім не заперечувався. А тому суд погоджується з позивачем, що твердження відповідача про відсутність моніторінгу місць зберігання відходів - не відповідають дійсності».

Таким чином, вказане вище свідчить про незаконність та необґрунтованість пунктів 8-9 припису №268/2.4-7/21 від 02.08.2021р.

У пунктах 10 та 11 оскаржуваного припису зазначається, що: «Під час перевірки встановлено: виробничий контроль за охороною атмосферного повітря, інструментально-лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів підприємства не проводиться, що є порушенням абзац 7 ст. 10. ст. 29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

«За візуальним оглядом на стаціонарних джерелах викиду місця відбору проб не обладнані вимірювальними портами у відповідності до вимог ДСТУ 8725:2017, 8726:2017. Таким чином підприємство не виконує вимоги ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», вимог нормативної документації ДСТУ 8725:2017, 8726:2017».

Суд зазначає, що ТОВ «Дніпропродпромтест» має чинний дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «Дніпропродпромтест» від 04.11.2014 № 1221400000-65, який був досліджений судом та копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно п. 5 Дозволу від 04.11.2014 року № 1221400000-65 «Перелік заходів щодо здійснення контролю за дотриманням встановлених гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди» - заходи не передбачаються.

Таким чином, суд погоджується із твердженням позивача, що підприємство не повинно проводити виробничий контроль за охороною атмосферного повітря.

При цьому, з матеріалів справи видно, що у 2019 році позивачем були проведені інструментально лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин від всіх стаціонарних джерел викидів, які проводила Дніпропетровська регіональна державна лабораторія «Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів». За результатами вимірювань, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від всіх стаціонарних джерел підприємства менше встановлених гранично допустимих норм щодо викидів забруднюючих речовин, що відповідає умовам дозволу на викиди. Протоколи результатів вимірювань надані під час перевірки та наявні в матеріалах справи.

Відповідно до розділу 1 «Сфера застосування» ДСТУ 8725:2017 вказаний стандарт, установлює методи визначення швидкості та об`ємної витрати газопилових потоків в організованих викидах стаціонарних джерел», а стандарт ДСТУ 8726:2017 установлює методи визначення тиску або розрідження тиску та температури газопилових потоків стаціонарних джерел викидів. Таким чином, вказані стандарти стосуються вимог щодо проведення методів визначення відповідних параметрів.

Щодо обладнання вимірювальними порталам, суд зазначає, що відповідно до термінів та визначення понять ДСТУ 8725:2017 п.3.10: Вимірювальний порт; порт доступу це отвір у стінці газоходу в напрямку вимірювальної лінії для введення у газохід засобів вимірювальної технікі.

На підприємстві ТОВ «Дніпропродпромтест» на всіх газоходах від стаціонарних джерел викидів в наявності всі отвори у стінці газоходів, а державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища огляд газоходів не проводився, доказів протилежного відповідачем не надано.

Також суд звертає увагу, що питання щодо виконання умов зазначеного вище дозволу також було предметом розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом у вказаній вище справі №160/9026/18.

Задовольняючи позов суд дійшов до наступних висновків:

«…періодичність та терміни проведення виробничого контролю (спеціалізованою організацією) у чинному законодавстві України не зазначено та не врегульовано.

Стосовно твердження відповідача про те, що підприємство до моменту отримання дозволу на викиди працювало у наднормативному режимі, і що ця інформація зазначена в акті перевірки, який буцімто, є носієм доказової інформації, варто зазначити, що сам власне відповідач на 2 сторінці свого відзиву зазначає, що ним не були враховані зауваження позивача до акту перевірки (т.1 а.с.106).

Зазначене вище також свідчить про незаконність та необґрунтованість пунктів 19-21 припису.

Підсумовуючи викладене, суд констатує, що відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що ТОВ «Дніпропродмромтест» має значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища. Не є доведеною також та обставина, що діяльність товариства становить підвищену екологічну небезпеку».

Також суд зазначає, що дотримання позивачем умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «Дніпропродпромтест» від 04.11.2014 № 1221400000-65 було предметом розгляду адміністративної справи № 160/1524/19 за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропродпромтест» про застосування заходів реагування. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 по справі № 160/1524/19, що набрало законної сили 03.08.2021 р. у позові було відмовлено, що свідчить про повне виконання ТОВ «Дніпропродпромтест» умов зазначеного дозволу.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зазначене вище також свідчить про незаконність та необґрунтованість пунктів 19-21 припису.

Підсумовуючи викладене, суд констатує, що відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що ТОВ Дніпропродмромтест має значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища. Не є доведеною також та обставина, що діяльність товариства становить підвищену екологічну небезпеку.

Відповідачем під час проведення перевірки ТОВ Дніпропродмромтест на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства не було вчинено відповідних належних дій щодо відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань для з`ясування чи дійсно позивачем здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.03.2018 року (справа № 820/12120/15, адміністративне провадження №К/9901/14341/18).

Судом враховано правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії, Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки, Ґаші проти Хорватії щодо застосування принципу належного урядування, згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Згідно з п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. " від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Trofimchuk проти України", від 28.10.2010 № 4241/03 зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Варто звернути увагу на те, що в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, на переконання суду, свою позицію не довів та не обґрунтував її.

З огляду на вищенаведене, зважаючи, що позивач довів безпідставність винесення оскаржуваного припису, а відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводи, викладені позивачем в позові та у відповіді на відзив, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн., вказана сума судових витрат підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).

Керуючисьст.ст.241-250Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропродпромтест» (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, смт.Слобожанське, Комплекс будівель та споруд, буд.8, код ЄДРПОУ 35348413) до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (49010, м.Дніпро, вул.Лабораторна, 69, код ЄДРПОУ 43877118) про визнання протиправним та скасування припису, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати припис Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) №268/2.4-7/21 від 02.08.2021 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (49010, м.Дніпро, вул.Лабораторна, 69, код ЄДРПОУ 43877118) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропродпромтест» (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, смт.Слобожанське, Комплекс будівель та споруд, буд.8, код ЄДРПОУ 35348413) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова