Рішення

від 16.05.2022 по справі п/320/1099/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2022 року м.Київ№ П/320/1099/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного Управління Державної податкової служби України у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного Управління Державної податкової служби України у Київській області та просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомленням-рішенням № 0282874- 5005-1002 від 04.12.2019, що винесене ГУ ДПС у Київській області, яким було визначено податкове зобов`язання з податку за нерухоме майно за період 2016, 2017 та 2018 року, в сумі 104 523,52 грн за наступне нерухоме майно: нежитлові будівлі: літера З площею 2120, кв.м. та літера и-2 площею 39,8 м.кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0282873-5005- 1002 від 04.12.2019, що винесене ГУ ДПС у Київській області, яким було визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно за період 2016, 2017 та 2018 року, в сумі 64 955,77 грн, за наступне нерухоме майно: комплекс нежитлові будівлі літера А площею 462,6 м.кв.; літера Б площею 453,5 м.кв; літера В площею 34,8 м.кв; літера Г площею 7,2 м.кв; літера Д площею 384,1 м.кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0282876-5005- 1002 від 04.012.2019, що винесене ГУ ДПС у Київській області, яким було визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно за період 2016,2017 та 2018 роки в сумі 38 038,47 грн за наступне нерухоме майно: нежитлова будівля літера Ж площею 786, м.кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0282877-5005- 1002 від 04.12.2019, що винесене ГУ ДПС у Київській області, яким було визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, а саме за комплекс нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: літера А-2 площею 1051,3 м.кв., ангар літера Б площею 228,3 м.кв., ангар літера В площею 281,9 м.кв., ангар літера Г площею 282,7 м.кв., ангар літера Д площею 281,7 м.кв. та нежитлову будівлю літера Ж-1 склад, площею 228,2 м.кв,;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0282872-5005- 1002 від 04.12.2019, що винесене ГУ ДПС у Київській області, яким було визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно в сумі 39 102,84 грн, за нежитлову будівлю виробничий цех площею 1027,4 м.кв., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0282875-5005- 1002 від 04.12.2019, що винесене ГУ ДПС у Київській області, яким було визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно нежитлову будівлю літера К, площею 84 м.кв., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що спірними рішеннями нараховано податок на нежитлову будівлю (склад), яка є будівлею виробничого приміщення, будівлею промисловості та використовується ним у господарській діяльності, а тому не підлягає оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Від відповідача до суду надійшов відзив, в якому позовні вимоги не визнав і просив у їх задоволенні відмовити.

Також від позивача надійшла відповідь на відзив, де звертає увагу суду на судову практику щодо розгляду справ цієї категорії.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) починаючи з 02.11.2001 має статус фізичної особи підприємця, номер запису про державну реєстрацію 2 353 017 0000 005790, відповідно до даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, до основних видів діяльності є:

(код КВЕД 23.12) формування й оброблення листового скла (основний);

(код КВЕД 03.12) прісноводне рибальство;

(код КВЕД 25.12) виробництво металевих дверей і вікон;

(код КВЕД 77.39) надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н. в. і. у.;

(код КВЕД 47.29) роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах;

(код КВЕД 47.52) роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах;

(код КВЕД 47.78) роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах;

(код КВЕД 56.29) постачання інших готових страв;

(код КВЕД 68.20) надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Для здійснення виробничої діяльності, зокрема для формування й оброблення листового скла та виробництва металевих дверей і вікон позивачем було придбано, збудовано нежитлові приміщення.

Так, у позивача на праві приватної власності перебуває:

нежитлові будівлі: літера «З» площею 2120, кв.м. та літера «и-2» площею 39,8 м.кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

комплекс нежитлових будівлель літера «А» площею 462,6 м.кв.; літера «Б» площею 453,5 м.кв; літера «В» площею 34,8 м.кв; літера «Г» площею 7,2 м.кв; літера «Д» площею 384,1 м.кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

нежитлова будівля літера «Ж» площею 786, м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

комплекс нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 площею 1051,3 м.кв., ангар літера «Б» площею 228,3 м.кв., ангар літера «В» площею 281,9 м.кв., ангар літера «Г» площею 282,7 м.кв., ангар літера «Д» площею 281,7 м.кв. та нежитлову будівлю літера «Ж- 1» склад, площею 228,2 м.кв,;

нежитлова будівля виробничий цех площею 1027,4 м.кв., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

нежитлова будівля літера «К», я площею 84 м.кв., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

12.12.2019 позивачем було отримано податкові повідомлення-рішення № 0282874-5005- 1002, 0282875-5005-1002, 028282876-5005-1002, 0282877-5005-1002, 0282872-5005-1002 та 0282873- 5005-1002, що винесені 04.12.2019 ГУ ДПС у Київській області.

Відповідно до даних податкових повідомлень-рішень позивачу було нараховано податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості. Податкові зобов`язання були визначені ГУ ДПС у Київській області за 2016, 2017 та 2018 роки, а саме:

податковим повідомленням-рішенням № 0282874-5005-1002 від 04.12.2019 було визначено податкове зобов`язання з податку за нерухоме майно за період 2016, 2017 та 2018 року, в сумі 104 523,52 грн за наступне нерухоме майно: нежитлові будівлі: літера «З» площею 2120 кв.м. та літера «и-2» площею 39,8 м.кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

податковим повідомленням-рішенням № 0282873-5005-1002 від 04.12.2019 визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно за період 2016, 2017 та 2018 роки, в сумі 64 955,77 грн, за наступне нерухоме майно: комплекс нежитлових будівель літера «А» площею 462,6 м.кв.; літера «Б» площею 453,5 м.кв; літера «В» площею 34,8 м.кв; літера «Г» площею 7,2 м.кв; літера «Д» площею 384,1 м.кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

податковим повідомленням-рішенням № 0282876-5005-1002 від 04.12.2019 визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно за період 2016, 2017 та 2018 роки в сумі 38 038,47 грн за наступне нерухоме майно: нежитлова будівля літера «Ж» площею 786, м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

податковим повідомленням-рішенням № 0282877-5005-1002 від 04.12.2019 було визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, а саме за комплекс нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: літера «А-2» площею 1051,3 м.кв., ангар літера «Б» площею 228,3 м.кв., ангар літера «В» площею 281,9 м.кв., ангар літера «Г» площею 282,7 м.кв., ангар літера «Д» площею 281,7 м.кв. та нежитлову будівлю літера «Ж- 1» склад, площею 228,2 м.кв,;

податковим повідомленням рішенням № 0282872-5005-1002 від 04.12.2019 визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно в сумі 39 102,84 грн, за нежитлову будівлю виробничий цех площею 1027,4 м.кв., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

податковим повідомленням-рішенням № 0282875-5005-1002 від 04.12.2019 було визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно нежитлову будівлю літера «К» площею 84 м.кв., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з податковими повідомленнями рішеннями, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Подактового кодексу України (далі ПК України).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII, запроваджено місцевий податок - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Пунктом 12.3. ст. 12 ПК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Матеріали справи свідчать, що Білоцерківською міською радою Київської області у спірний період були прийнятті відповідні рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, відповідно до змісту яких, зокрема встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2016 рік у розмірі 1 % мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м, на 2017 рік у розмірі 0,5 % мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м та 2018 рік у розмірі 0,5 % мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м.

Положеннями п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України встановлюються податкові пільги із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так підпунктом "є" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК Українив становлено, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

В силу вимог п.п. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України у нежитловій нерухомості виділяють, зокрема будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей); будівлі промислові та склади.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості»).

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1251 «Будівлі промисловості», що включає підкласи: 1251.1 «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості»; 1251.2 «Будівлі підприємств чорної металургії»; 1251.3 «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості»; 1251.4 «Будівлі підприємств легкої промисловості»; 1251.5 «Будівлі підприємств харчової промисловості»; 1251.6 «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості»; 1251.7 «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості»; 1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості»; 1251.9 «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне».

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 125) «Будівлі промислові та склади» належить клас (код 1251) «Будівлі промислові», який включає будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо.

Група "Будівлі промислові та склади" (код 125) включає клас "Будівлі промислові" (код 1251) та дев"ять підкласів, у тому числі "будівлі підприємств лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості" (код 1251.7).

Водночас відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях В "Добувна промисловість та розроблення кар`єрів", С "Переробна промисловість", О "Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря", Е "Водопостачання; каналізація, поводження з відходами" та Р "Будівництво".

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПК України).

Отже, підставою для звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податків за правилами підпункту "є" п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України є особливість, що характеризує об`єкт оподаткування.

Застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у підпункті "є" п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України законодавець ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі, а не належність конкретному суб`єкту-платнику.

Верховний Суд у постанові від 17.02.2020 у справі № 820/3556/17 дійшов висновку, що обмежувальне тлумачення за рахунок введення додаткової ознаки надання пільги по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - звільнення від оподаткування за критерієм "будівлі промисловості", лише об`єктів нежитлової нерухомості промислових підприємств (юридичних осіб), по суб`єктному складу, не може бути застосовано, оскільки положеннями п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Прислівник "зокрема" вживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного, однак таке вживання не означає присвоєння ознаки окремо виділених видових складових (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств) загальній (родовій) категорії - будівлі промисловості, оскільки не поглинає чи узагальнює, а виокремлює.

Поряд з цим конструкція згаданих правових норм дозволяє суду застосувати і такий вид тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту, як поширювальне тлумачення, в частині об`єкта оподаткування - предмета "будівлі промисловості", оскільки норми не містять вичерпного переліку таких об`єктів та оскільки відсутні положення, які є винятком із загального правила.

При цьому застосовування системного способу тлумачення, який вимагається при застосуванні поширювального тлумачення дозволяє дійти до наступних висновків.

Сама по собі специфіка об`єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме статусу будівлі промисловості не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування.

Обираючи за вихідне поняття "промисловість", у зв`язку з яким застосовується аналізована податкова пільга, законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки із його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції.

Оскільки "будівлі промислові", які є у складі об`єктів нежитлової нерухомості виступають загальним критерієм визначення об`єкта оподаткування (п.п. "ґ" п.14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України, то встановлення пільги шляхом звільнення від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, "будівель промисловості", зокрема виробничих корпусів, цехів, складських приміщень промислових підприємств (п. "є" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України) не свідчить про недостатню чіткість податкового законодавства, оскільки увівши певний загальний критерій "будівлі промислові", законодавець визначив спеціальний об`єкт (об`єкти) який звільнено від оподаткування, і зі змісту норми зрозуміло, яких об`єктів стосується така пільга.

При цьому, оскільки саме законодавець приймає рішення про встановлення пільг, то він може в подальшому змінити норму, яка встановлює преференцію, не змінюючи загального критерію, про який йшлося вище.

Отже, підстав для застосування компенсаторних правозастосовних нормативних механізмів - презумпції правомірності рішень платника податку (у даному випадку відповідно п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 та п. 56.21 ст. 56 ПК України) не виникає, оскільки немає колізії нормативно-правового регулювання.

Наданням пільги щодо сплати податку, звільненням від сплати податків, держава має на меті встановлення певного рівня соціального або економічного захисту відповідної категорії платників податків.

Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку п.п. "є" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об`єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва.

Суд вважає, що такий підхід у розумінні норми, про яку йдеться, випливає з того, що функціональне призначення об`єкта, який звільняється від оподаткування, яким є предмет - будівля промисловості (вид нежитлової нерухомості), є фактично визначальною родовою ознакою, оскільки не є об`єктом оподаткування саме будівлі промисловості, тобто будівлі які використовуються для виготовлення промислової продукції будь-якого виду.

Судом встановлено, що відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ФОП ОСОБА_1 на праві власності належить наступна нежитлова нерухомість:

нежитлова будівля виробничий цех, загальною площею 1027,4 м.кв., за адресою АДРЕСА_1 , що розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 3220484900:01:001:0002, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Право власності на даний об`єкт було зареєстровано 13.10.2016 на підставі декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, серія та номер: КС 143161871231, від 05.07.2016.

Відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, № КС143161871231 дана нежитлова будівля згідно класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 відноситься до класу 1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро - фаянсової промисловості».

Нежитлова будівля склад, літера «К», загальною площею 84 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:08:010:0014, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Право власності на даний об`єкт було зареєстровано 22.08.2016 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності, серія та номер КС № 142161871218, від 05.07.2016.

Відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, № КС142161871218 дана нежитлова будівля згідно класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 відноситься до класу 1252.8 «склади універсальні;

Комплекс нежитлових будівель загальною площею 2354,1 м.кв., що складається з наступних будівель: склад літера «А-2» площею1051,3 м.кв.; ангар літера «Б» площею 228,3 м.кв.; ангар літера «В» площею 281,9 м.кв.; ангар літера «Г» площею 282,7м.кв.; ангар літера «Д» площею 281,7 м.кв. 4 склад літера Ж-1» площею 228,2 м.кв, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Право власності на даний об`єкт виникло на підставі договору купівлі-продажу, від 31.03.2005 посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Іванчишиною Л.Г., зареєстрований за № 2183, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 31.05.2007 Білоцерківським управлінням житлово-комунального господарства.

Згідно актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 19.09.2006 зареєстрованого в Інспекція ДАБК м. Біла Церква 28.09.2006 за № 50106 та від 18.01.2005 затверджений рішенням міськвиконкому за № 25 від 26.01.2005, дані нежитлові будівлі за своїм цільовим призначенням, є оптовими складами, а отже відповідно до ДК018-2000 данна нежитлова будівля відноситься до КВЕД 1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро- фаянсової промисловості».

Нежитлова будівля літера «Ж» площею 786,0 м.кв., за адресою АДРЕСА_1 , розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:08:010:0013, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Право власності на даний об`єкт виникло на підставі свідоцтва про право власності, що видане 22.03.2007 Білоцерківським управлінням житлово-комунального господарства.

Згідно технічного паспорту на вказану нежитлову будівлю та акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, від 12.12.2006, зареєстрованого Інспекцією ДАБК м. Біла Церква 02.03.2007 за № 20/07 дана будівля за своїм призначенням є виробничою базою по виробництву дзеркал та супутніх товарів.

Тобто відповідно до ДК018-2000 данна нежитлова будівля відноситься до КВЕД1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро - фаянсової промисловості»;

Комплекс нежитлових будівель, що складається з: нежитлової будівлі літера «А» площею 462,6 м.кв.; нежитлова будівля літера «Б» площею 453,5 м.кв.; нежитлова будівля літера «В» площею 34,8 м.кв.; нежитлова будівля літера «Г» площею 7,2 м.кв; нежитлова будівля літера «Д» площею 384,1 м.кв. Комплекс знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:08:010:0002 з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, під розміщення виробничої бази.

Право власності на даний комплекс виникло на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 23.10.2003 Білоцерківським управлінням житлово - комунального господарства; Декларації про готовність об`єкта до експлуатації КС 141180711814 від 12.03.2018.

Відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI), №КС141180711814 даний комплекс згідно класифікатора будівель та споруд ДК 018- 2000 відноситься до класу КВЕД 1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро - фаянсової промисловості».

Нежитлові будівлі: літера «З» площею 2120,0 та літера «и-2» площею 39,8 м.кв.. розташовані за адресою : АДРЕСА_1 . на земельній ділянці кадастровий номер 3210300000:08:010:0014, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, під розміщення виробничої бази, площею 0,4359 га.

Відповідно до довідки КП КОР «Південне БТІ» №308 від 04.02.2020 нежитлова будівля літера 3», з за своїми характеристиками має статус виробничої будівлі, а тому відповідно до класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 відноситься до класу 1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості».

З огляду на викладене, з урахуванням системного аналізу зазначених норм права, вказані нежитлові будівлі, що перебували у власності позивача в період 2016, 2017 та 2018 роки, відносяться до будівель промисловості.

Водночас, судом встановлено, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до видів діяльності ОСОБА_1 згідно КВЕД відносяться, зокрема: формування й оброблення листового скла (основний); прісноводне рибальство; виробництво металевих дверей і вікон; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н. в. і. у.; роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; постачання інших готових страв; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Підсумовуючи наведене, зважаючи на те, що зазначене нерухоме майно позивача за своїми будівельно-технічними характеристиками є промисловими будівлями та беручи до уваги, що вказані нежитлові будівлі використовуються ним безпосередньо у своїй господарській діяльності, відтак податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Київській області № 0282874-5005- 1002, 0282875-5005-1002, 028282876-5005-1002, 0282877-5005-1002, 0282872-5005-1002 та 0282873- 5005-1002, що винесені 04.12.2019 є неправомірними і тому підлягають скасуванню.

Суд враховує роз`яснення, що викладені у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Цей же принцип знайшов свій вираз у низці рішень Європейського суду з прав людини, у яких ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain); рішення у справі "Серявін та інші проти України").

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 5 547,73 грн, що підтверджується квитанцією від 07.02.2020 № NOX6A4034M.

Відтак, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 547,73 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленням-рішенням № 0282874- 5005-1002 від 04.12.2019, що винесене Головним управлінням ДПС у Київській області, яким було визначено податкове зобов`язання з податку за нерухоме майно за період 2016, 2017 та 2018 роки, в сумі 104 523,52 грн за наступне нерухоме майно: нежитлові будівлі: літера З площею 2120, кв.м. та літера и-2 площею 39,8 м.кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0282873-5005- 1002 від 04.12.2019, що винесене Головним управлінням ДПС у Київській області, яким було визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно за період 2016, 2017 та 2018 роки, в сумі 64 955,77 грн, за наступне нерухоме майно: комплекс нежитлові будівлі літера А площею 462,6 м.кв.; літера Б площею 453,5 м.кв; літера В площею 34,8 м.кв; літера Г площею 7,2 м.кв; літера Д площею 384,1 м.кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0282876-5005- 1002 від 04.012.2019, що винесене Головним управлінням ДПС у Київській області, яким було визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно за період 2016, 2017 та 2018 роки в сумі 38 038,47 грн за наступне нерухоме майно: нежитлова будівля літера Ж площею 786, м.кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0282877-5005- 1002 від 04.12.2019, що винесене Головним управлінням ДПС у Київській області, яким було визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, а саме за комплекс нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вулиця Леваневського, 836, літера А-2 площею 1051,3 м.кв., ангар літера Б площею 228,3 м.кв., ангар літера В площею 281,9 м.кв., ангар літера Г площею 282,7 м.кв., ангар літера Д площею 281,7 м.кв. та нежитлову будівлю літера Ж-1 склад, площею 228,2 м.кв.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0282872-5005- 1002 від 04.12.2019, що винесене Головним управлінням ДПС у Київській області, яким було визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно в сумі 39 102,84 грн, за нежитлову будівлю виробничий цех площею 1027,4 м.кв., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0282875-5005- 1002 від 04.12.2019, що винесене Головним управлінням ДПС у Київській області, яким було визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно нежитлову будівлю літера К, площею 84 м.кв., яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вулиця Івана Кожедуба, 359.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) судовий збір у розмірі 5 547 (п`ять тисяч п`ятсот сорок сім) грн 73 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.