Рішення

від 04.05.2022 по справі 460/17673/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 травня 2022 року м. Рівне№460/17673/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Морозюк О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Мокрицька Л.Я.,

відповідача: представник Шангрик Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просив :

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.10.2021 №468946-2408-1712 про земельний податок з фізичних осіб за 2021 рік в сумі 8987,02 грн.

Мотивуючи вимоги позову зазначав, що податкове повідомлення-рішення від 11.10.2021 №468946-2408-1712, яким йому визначено до сплати земельний податок з фізичних осіб за 2021 рік в сумі 8987,02 грн. є протиправним, оскільки у травні 2021 року позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення від 06.04.2021 №245514-2408-1712 про нарахування такого податку за 2021 рік в сумі 6153,65 грн., яке він оплатив 13.07.2021. Також ОСОБА_1 повідомляв, що податкове повідомлення-рішення від 21.09.2021 №467151-2408-1712 про земельний податок з фізичних осіб на суму 26961,07 грн. скасоване в адміністративному порядку. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 28.12.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 31.01.2022 на 09:30 год.

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена у відзиві на позов від 20.01.2022, відповідно до змісту якого представник відповідача заперечувала проти їхнього задоволення. Зазначала на обґрунтування такої позиції про те, що позивач дійсно 13.07.2021 оплатив земельний податок за податковим повідомленням-рішенням від 06.04.2021 №245514-2408-1712, проте 06.08.2021 до відповідача надійшов лист №02/11-1534 Здолбунівської міської ради щодо сплати земельного податку окремими платниками, зокрема, ОСОБА_1 . Після проведеної звірки (на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та рішення Здолбунівської міської ради від 30.09.2020 №1295 "Про внесення змін до рішення Здолбунівської ради від 17.06.2020 №1 185"), ставка земельного податку на 2021 рік "землі промисловості" - 11.03 становить 1 відсоток від НГО. Відповідно, податкове повідомлення рішення від 06.04.2021 №245514-2408-1712 на суму 6153,65 грн., від 21.09.2021 №467151-2408-1712 на суму 26961,07 грн. відкликано та сформовано нове податкове повідомлення рішення від 11.10.2021 №468946-24-08-1712 на суму 8987,02 грн. (з врахуванням НГО від 30.08.2021).Отже, враховуючи нарахування та сплату позивача, станом на дату розгляду даної справи загальна заборгованість становить 1 603,18 грн. (8987,02 грн.- 6153,65 грн. = 1603,18грн. (з урахуванням наявної переплати у минулих роках на суму 1 230,14 грн.). Наголошувала, що позивач мав право звернутися до контролюючого органу із заявою та документами, які б підтверджували неправомірні, на його думку, нарахування, однак із невідомих для податкового органу причин не зробив цього. За наведеного, представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити повністю.

31.01.2022 підготовче судове засідання не відбулося, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Ухвалою суду від 04.02.2022 підготовче судове засідання в справі №460/17673/21 відкладено на 14.02.2022 на 12:00 год.

Ухвалою суду від 14.02.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.03.2022 на 09:30 год.

Ухвалою суду від 17.03.2022 розгляд адміністративної справи №460/17676/21 відкладено до 05.05.2022 до 09:30 год.

У судовому засіданні, призначеному на 05.05.2022, представник позивача позовні вимоги підтримала з наведених у позові підстав. Просила повністю задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову з підстав, викладених у відзиві. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та відомостями з Державного реєстру прав на нерухоме майно підтверджено, що земельна ділянка, яка знаходиться адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер5622610100:00:015:0177, з цільовим призначенням (11.03) - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд будівельних організацій та підприємствi для обслуговування пилорами незавершеного будівництва (розчинного вузла) вапняного господарства, зареєстрована за ОСОБА_1 .

Рішенням Здолбунівської міської ради від 17.06.2020 №1185 "Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку" встановлена ставка земельного податку на2021 рік за цільовим призначенням "землі промисловості" - 11.03 у розмірі 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Вказані ставки встановлюються з 01.01.2021 на невизначений трок до прийняття Здолбунівською міською радою іншого рішення "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку" та вводяться в дію з 01.01.2021.

Рішенням Здолбунівської міської ради від 30.09.2020 №1295 "Про внесення змін до рішення Здолбунівської ради від 17.06.2020 №1185", встановлена ставка земельного податку на 2021 рік за цільовим призначенням "землі промисловості" - 11.03 у розмірі 1 відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Поряд з цим судом встановлено, що 06.04.2021 Головним управлінням ДПС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення №245514-2408-1712, яким ОСОБА_1 визначено до сплати земельний податок за 2021 рік в сумі 6153,65 грн.

Згідно з квитанцією від 13.07.2021 №4 ОСОБА_1 сплатив вказану суму земельного податку 13.07.2021.

21.09.2021 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №467151-2408-1712, яки позивачу визначено до сплати 26961,07 грн. земельного податку за 2021 рік.

Податкові повідомлення-рішення від 06.04.2021 №245514-2408-1712 та від 21.09.2021 №467151-2408-1712 були відкликані податковим органом, що не є спірним у справі.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого 30.08.2021, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 5622610100:00:015:0177 складає 898702,19 грн.

11.10.2021 Головним управлінням ДПС у Рівненській області проведено перерахунок земельного податку та складено податкове повідомлення-рішення №468946-2408-1712, яким ОСОБА_1 визначено до сплати земельний податок за 2021 рік в сумі 8987,02 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 11.10.2021 №468946-2408-1712, Державна податкова служба України рішенням від 30.11.2021 №10816/0/99-00-06-01-04-09 залишила скаргу позивача без задоволення, а відповідне податкове повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 11.10.2021 №468946-2408-1712 та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України (далі ЗК України) використання землі є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно ст.10 Податкового кодексу України (далі ПК України) податок на майно належить до місцевих податків, який в силу вимог пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 цього ж Кодексу є справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (плата за землю).

Згідно із пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 цього Кодексу платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 статті 36 Кодексу визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до п. 36.5 статті 36 Кодексу відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.

За вимогами п.12.3 ст.12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, надсилають у десятиденний строк з дня прийняття рішень, але не пізніше 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та/або зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та/або зборів, в електронному вигляді інформацію щодо ставок та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, та копії прийнятих рішень про встановлення місцевих податків та/або зборів та про внесення змін до таких рішень.

Якщо в рішенні органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати не визначено термін його дії, таке рішення є чинним до прийняття нового рішення.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.

Відповідно до п.269.1 ст.269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з п.270.1.1п.270.1 ст.270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (п.п.271.1.1 п.271.1 ст.271 ПК України).

Згідно з ст.125 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Уст.126 ЗК України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Правовий аналіз зазначених норм в контексті спірних правовідносин дає змогу дійти висновку, що позивач є суб`єктом сплати земельного податку з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, як це чітко визначено ст. 287 ПК України.

Згідно з п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.286.5 ст.286 ПК Українинарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою встановленою у порядку визначеномустаттею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Статтею 289 ПК Українивстановлено, що для визначення розміру податку використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Отже контролюючий орган уповноважений здійснювати нарахування фізичним особам податкових зобов`язань із земельного податку на підставі даних державного земельного кадастру щодо площі земельної ділянки, її нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнтів індексації, а також рішення сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад щодо ставок земельного податку.

Разом з тим, відповідно до ст.1 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 №1378-IV (далі Закон №1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Частиною 2 статті 20 зазначеного Закону визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, як установлено ч.3 ст.23 Закону №1378-IV, видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ст.194 ЗК України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Згідно з положеннями ст.38 Закону України "Про державний земельний кадастр" від 07.07.2011 №3613-VI відомості Державного земельного кадастру є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, передбачених цим Законом, та надаються у формі: витягів з Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території); викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Доступ до відомостей Державного земельного кадастру надається органам державної влади, органам місцевого самоврядування, нотаріусам, банкам та особам, які в установленому законом порядку внесені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, у тому числі через Публічну кадастрову карту, що є частиною програмного забезпечення Державного земельного кадастру, за умови ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Таким чином, для реалізації контролюючим органом повноважень щодо нарахування земельного податку фізичним особам законодавством встановлено порядок та способи отримання необхідних відомостей для здійснення відповідних розрахунків, зокрема щодо нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Здолбунівської міської ради від 17.06.2020 №1185 "Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку" встановлена ставка земельного податку на 2021 рік за цільовим призначенням "землі промисловості" - 11.03 у розмірі 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. З урахуванням вказаного рішення та відповідної нормативної грошової оцінки позивачу визначено до сплати 6153,65 грн. земельного податку податковим повідомленням-рішенням від 06.04.2021 №245514-2408-1712, що не є спірним у справі.

Внесення змін до рішення Здолбунівської ради від 17.06.2020 №1185, якими встановлена ставка земельного податку на 2021 рік за цільовим призначенням "землі промисловості" - 11.03 у розмірі 1 відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відбулося 30.09.2020, тобто задовго до винесення податкового повідомлення-рішення від 06.04.2021 №245514-2408-1712.

Враховуючи, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами за податковим повідомленням-рішенням про внесення податку, що видається платникові до 1 липня поточного року, визначена відповідачем у податковому повідомленні-рішенні від 06.04.2021 №245514-2408-1712 сума земельного податку була сплачена ОСОБА_1 у повному обсязі - 13.07.2021.

Тобто, позивачем добросовісно виконано обов`язок платника податку по сплаті визначеного йому земельного податку.

Обов`язок по нарахуванню сум земельного податку фізичним особам покладено саме на контролюючі органи, яким для визначення розміру вказаного податку на підставі даних державного земельного кадастру необхідно встановити базу оподаткування, наявність грошової оцінки землі, інші відомості для визначення суми податкового зобов`язання.

Таким чином, з метою нарахування земельного податку, контролюючий орган повинен керуватися достовірною інформацією про нормативну грошову оцінку об`єкта оподаткування, отриману у спосіб, визначений законом.

Сплативши визначену суму грошового зобов`язання в порядку та у терміни, встановлені чинним законодавством, позивач не повинен нести додаткову відповідальність, пов`язану із використанням податковим органом нечинної ставки земельного податку, яка на час винесення податкового повідомлення-рішення від 06.04.2021 №245514-2408-1712 була змінена рішенням Здолбунівської районної ради.

В межах спірних правовідносин фактично мало місце повторне визначення відповідачем сум податкового зобов`язання зі сплати земельного податку поза межами строків, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 в справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Суб`єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних доказів, які б спростовували заперечення позивача щодо неправомірності винесених відповідачем та оскаржуваних позивачем податкових-повідомлень рішень, а відтак, не виконав вимоги процесуального Закону та не довів правомірності формування податкових повідомлень-рішень, які є предметом спору даної адміністративної справи.

Відзив на позовну заяву відповідача не містить належних обґрунтувань, підтверджених відповідними доказами, які б спростовували заперечення позивача щодо безпідставності винесення контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення.

Натомість, наведені позивачем заперечення, підкріплені належними та допустимими доказами, а також встановлені судом обставини справи, повністю спростовують доводи та в цілому правову позицію відповідача щодо правомірності формування оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення.

Відтак, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому, суд звертає увагу, що у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський Суд з прав людини наголосив, що "... Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001)".

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.10.2021 №468946-2408-1712, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання по земельному податку з фізичних осіб за 2021 рік в сумі 8987,02 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м.Рівне, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 16 травня 2022 року

Суддя С.А. Борискін