Ухвала

від 16.05.2022 по справі 460/15510/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 травня 2022 року м. Рівне№ 460/15510/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою Підприємства об`єднання громадян "Святобор-Л" до Державної податкової служби України про скасування індивідуальної податкової консультації, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Підприємство об`єднання громадян "Святобор-Л" (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач) про скасування індивідуальної податкової консультації, зобов`язання вчинення певних дій.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі іменується Закон України №3674-VI).

За приписами частини першої статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 №1928-IX, установлено з 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2481 грн. 00 коп. на одну особу.

З матеріалів адміністративного позову встановлено, що позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру.

Отже, за подання даного адміністративного позову підлягає до сплати судовий збір в розмірі 2481 грн. Відтак, позивачу при подачі позову до суду належало сплатити судовий збір у розмірі 2481 грн.

До позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору №0.0.2491227696.1 від 18.03.2022.

При внесенні до комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» даних щодо сплати судового збору у справі №460/15510/22, отримано інформацію, що «номер платіжних документів №0.0.2491227696.1 від 18.03.2022 вже внесено до бази даних» у адміністративній справі №460/10878/22 (головуючий суддя Дуляницька С.М.). Даний факт підтверджується й випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, про те, що судовий збір сплачений 18.03.2022 в сумі 2481грн. зарахований до справи 460/10878/22.

Відтак, до позовної заяви у справі №460/15510/22 позивачем не додано ні документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, ні документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З наведеного, позовну заяву слід залишити без руху.

Згідно з п.п.4, 5 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем, із установлених законом, способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. При цьому позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст.5 КАС України).

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач вимагає у суду скасувати індивідуальну податкову консультацію від 01 лютого 2022 року №665/ІПК/99-00-21-0302-06 та зобов`язати відповідача надати індивідуальну податкову консультацію із зазначенням, що ПОГ "Святобор Л" має право нараховувати на свої товари і послуги ПДВ за ставкою 20%, а при визначені своїх податкових зобов`язань з ПДВ за такими операціями оподатковувати їх за ставкою 0%. Різниця в ставках, у вигляді сум ПДВ не внесених до державного бюджету через застосування нульової ставки, і є тією податковою пільгою, що надана такому соціально значимому підприємству, що забезпечує працевлаштування інвалідів та здійснення статутної діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Дослідивши поданий позов, суд прийшов до висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки аналіз положень статті 5 КАС України дає підстави для висновку про те, що позовній вимозі про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії передує позовна вимога про визнання його рішення (дій, бездіяльності) протиправними.

Разом з тим, не заявляючи в позовній заяві вимоги про визнання рішення (дій, бездіяльності) відповідача протиправними позивач не дає можливості суду встановити чи були порушені права, свободи або законні інтереси позивача; ким та яким чином таке порушення вчинене, яке саме право, свобода або законний інтерес позивача підлягають захисту і в який спосіб.

Також суд звертає увагу, що позивач не просить про захист порушеного права, а вимагає.

Таким чином, заявлені позовні вимоги не відповідають змісту вимог, з якими позивачу надано право звертатися до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів. Тобто сформовані без врахування положень ст.5 КАС України.

Відтак, у позовній заяві позивач має одночасно зазначати вимоги про визнання рішення (дій, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень протиправним та зобов`язання вчинення певних дії, оскільки згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: 1) документа про сплату судового збору у сумі 2481 грн або або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 2) позовної заяви, з урахуванням вимог статті 5 КАС України - відповідно до кількості учасників справи.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Підприємства об`єднання громадян "Святобор-Л" до Державної податкової служби України про скасування індивідуальної податкової консультації, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.О. Комшелюк