Постанова

від 16.05.2022 по справі 809/1348/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2022 року

м. Київ

справа № 809/1348/17

адміністративне провадження № К/9901/49715/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Техно» до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.01.2018 (суддя - Лучко О.О.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 (головуючий суддя - Рибачук А.І., судді: Багрій В.М., Старунський Д.М.) у справі №809/1348/17 (876/1221/18).

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід-Техно» (далі - ТОВ «Захід-Техно») звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області) від 21.09.2017 №0007811406 та №0007821406.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.01.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС в Івано-Франківській області оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.01.2018, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 та прийняти у справі нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог ГУ ДФС в Івано-Франківській області посилається на те, що позивачем не підтверджено правомірність формування податкового кредиту за оспорюваними господарськими операціями з огляду на порушення контрагентами позивача податкової дисципліни, відсутність у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та їх подальше використання в господарській діяльності, у зв`язку з чим відсутні підставі для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Захід-Техно» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з придбання в грудні 2016 року товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Меранті трейд» та ТОВ «Елада трейд».

За результатами проведеної перевірки складено акт від 07.09.2017 №989/09-19-14-06/40283882, в якому відображено висновки про порушення ТОВ «Захід-Техно» пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємство завищило від`ємне значення суми податку на додану вартість за грудень 2016 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в розмірі 232467,00 грн., а також занизило податок на додану вартість, який сплачується до державного бюджету в загальному розмірі 207093,00 грн. в тому числі за грудень 2016 року в розмірі 207093, 00 грн.

Вказані висновки обґрунтовані посиланням на безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами ТОВ «Меранті Трейд» та ТОВ «Елада Трейд». На обґрунтування такого твердження відповідач посилається на відсутність у позивача сертифікатів відповідності, сертифікатів якості, сертифікатів комплектності, свідоцтва про визнання, паспортів виробника та технічних характеристик на придбаний товар, згідно з якими можна було б встановити походження товару, відсутність у контрагентів позивача виробничих активів, трудових ресурсів, засобів для транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні та інше), відмінність номенклатури придбаних позивачем товарів від документально оформленої номенклатури товарів згідно з зареєстрованими у Єдиному реєстрі податковими накладними (невідоме джерело походження). Також зазначає, що у товарно транспортних накладних на придбаний товар наявні певні недоліки, що на його думку, свідчить про нереальність здійснених господарських операцій.

На підставі названого акта перевірки, ГУ ДФС в Івано-Франківській області 21.09.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення №0007811406, згідно з яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 232467,00 грн., та податкове повідомлення-рішення №0007821406, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів та послуг в розмірі 258866,00 грн., в тому числі 207093,00 грн. за податковим зобов`язанням та 51773,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Судами встановлено, між ТОВ «Меранті Трейд», ТОВ «Елада Трейд» (Постачальник) та ТОВ «Захід-Техно» (Покупець) укладено договори поставки від 22.11.2016 № 22/11, від 28.12.2016 № 28/12, згідно з якими останнє зобов`язувалося прийняти і оплатити вартість товару, зазначеного у Специфікаціях до вказаних договорів (дріт зварювальний ПАНЧ 11, заготовка СЧ 25).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Меранті Трейд», ТОВ «Елада Трейд» позивачем надано суду копії податкових накладних, видаткових накладних, товарно транспортних накладних, угод на разове перевезення, актів здачі прийняття робіт (надання послуг), платіжних доручень, сертифікатів та виписок із них.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Також в матеріалах справи містяться копії договору від 21.06.2016 № 1 між ТОВ «Захід-Техно» (Постачальник) та ПП «Техноресурс» (Покупець), відповідно до якого останнє зобов`язувалось прийняти і оплатити вартість товару, зазначеного у Специфікаціях до вказаного договору (дріт зварювальний ПАНЧ 11, заготовка СЧ 25) та видаткових накладних, що також свідчить про використання придбаних позивачем у ТОВ «Меранті Трейд», ТОВ «Елада Трейд» товарів у його господарській діяльності.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «Захід-Техно» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Також судами з`ясовано, між ПП «Техноресурс» (орендодавець) та ТОВ «Захід-Техно» (орендар) укладено договір оренди приміщення від 01.07.2016 №2, за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере у користування складські приміщення. Розмір орендної плати за весь об`єкт, що орендується, становить 9600, 00 грн. в т.ч. ПДВ за місяць (згідно п.п. 1,2,5 Договору).

Відповідно до Додатку 1 до Договору №2 від 01.07.2016, об`єкт, що орендується знаходиться за адресою: м. Калуш вул.Гірника, 1А, загальна площа: 77 м2. Відповідно до акта прийому-передачі об`єкту оренди за Договором №2 від 01.07.2016, орендодавець передав, а орендар прийняв у довгострокове платне користування вказане у Договорі нежитлове приміщення.

Вказане свідчить про наявність у позивача матеріально-технічної бази для зберігання придбаної продукції тощо.

Стосовно посилань відповідача на рішення судів у рамках порушених кримінальних проваджень стосовно ТОВ «Меранті трейд» та ТОВ «Елада трейд» судом першої інстанції з`ясовано, що вказані ухвали суду свідчать про порушення кримінальних проваджень стосовно інших суб`єктів господарювання і стосуються надання тимчасового доступу слідчим органам до оригіналів документів по фінансового-господарських взаємовідносинах з рядом підприємств, в тому числі і з вказаними вище товариствами. Вказані ухвали суду у сукупності з іншими дослідженими судом доказами не доводять суду обставин нереальності здійснення господарських операцій позивача із його контрагентами - ТОВ «Меранті трейд» та ТОВ «Елада трейд».

Щодо посилання відповідача на певні недоліки, допущені при оформленні товарно транспортних накладних при транспортуванні придбаного у ТОВ «Меранті Трейд», ТОВ «Елада Трейд» товару, судами вірно враховано, що такі недоліки не можуть бути підставою для визнання здійснених господарських операцій безтоварними, оскільки товарно-транспортна накладна не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Також судові інстанції обґрунтовано не взяли до уваги посилання відповідача на наявну в нього податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставки, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами ГУ ДФС в Івано-Франківській області під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача, суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Рішення Івано-франківського окружного адміністративного суду від 10.01.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 у справі №809/1348/17 (876/1221/18) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова