УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.05.2022 Справа №607/5586/22
Провадження 1кс/607/1836/2022
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання дізнавача сектору дізнання Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022216040000368 від 28 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України,
В С Т А Н О В И В :
Дізнавач сектору дізнання Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області лейтенант поліції ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_4 в межах кримінального провадження № 12022216040000368 від 28 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі КК України), звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про накладення арешту шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження на грошові кошти, які належать ОСОБА_5 , в сумі 99 900 гривень, які зберігаються на банківській карті для виплат НОМЕР_1 , що обслуговується АТ КБ «Приватбанк».
Клопотання мотивоване тим, що дізнавачем сектору дізнання Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022216040000368 від 28 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 28 квітня 2022 року близько 09 год. 00 хв. у директора ТОВ «Микулинецький Бровар +» було несанкціоноване перечислення коштів на суму 100 000 грн та 27300 грн з рахунку № НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на рахунок № НОМЕР_3 (власник ОСОБА_7 ), а також 27 300 грн з рахунку ОСОБА_6 на рахунок № НОМЕР_3 , власником якого також є ОСОБА_8 . Проте вказаний переказ був призупинений банком.
В подальшому через декілька хвилин з рахунку ОСОБА_6 , було перераховано кошти двома платежами, спочатку на суму 66 000 грн та 45 000 грн на рахунок № НОМЕР_4 , який належить «НІКМА» ПП 03151, власником якого є ОСОБА_9 , чим було завдано загальну майнову шкоду у розмірі 111 000 гривень.
Також встановлено, що кошти з рахунку № НОМЕР_2 переказано через «Приват24 юридичної особи» на рахунок № НОМЕР_4 юридичної особи ПП «НІКМА» (ОКПО 23509404), директор ОСОБА_9 . В подальшому гроші двома транзакціями 40 500 грн та 59 400 грн (в сумі 99 900 грн) було виведено з рахунку № НОМЕР_5 на карту для виплат № НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_8
Встановлено аналізом клієнтської виписки по картці № НОМЕР_6 , що після отримання коштів з рахунку НОМЕР_9 , через «Приват24» клієнта ОСОБА_5 поповнено моб. тел.: НОМЕР_8 на суму 700 грн.
Директором ПП «НІКМА» значиться ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН ( НОМЕР_10 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 . моб. тел: НОМЕР_11 .
В ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 є власником банківської карти для виплат № НОМЕР_6 .
Прокурор вказує, що з метою збереження майна потерпілого виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти, які належать ОСОБА_5 та зберігаються на банківській карті для виплат № НОМЕР_6 , що обслуговуються АТ КБ «Приватбанк».
З огляду на вказане, прокурор просив клопотання задоволити.
Прокурор ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, подав суду клопотання, у якому просив клопотання про арешт розглянути за його відсутності, клопотання підтримав та просив задоволити.
Власник грошових коштів ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, судом були вжиті заходи щодо повідомлення його належним чином про час, дату та місце судового засідання.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У відповідності до ч. ч. 13 ст. 642 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будьяка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінальноправового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будьякої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні сектору дізнання Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022216040000368 від 28 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Із клопотання дізнавача про арешт майна вбачається, що ОСОБА_5 належить карта для виплат № НОМЕР_6 , що також підтверджується рапортом старшого інспектора ВПК в Тернопільській області ДКП НП України ОСОБА_10 від 04 травня 2022 року.
Однак у прохальній частині клопотання дізнавач просив накласти арешт на кошти, які належить ОСОБА_11 та зберігаються на карті для виплат НОМЕР_1 .
У відповідностідо п.3ч.2ст.171КПК Україниуклопотанніслідчого,прокурора проарешт майнаповинно бутизазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
В порушення вказаної вимоги прокурором не наведено доказів того, що ОСОБА_5 володіє, користується чи розпоряджається коштами, які зберігаються на карті для виплат НОМЕР_1 , а також того, що вказана карта йому належить.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відтак, слідчим суддею не встановлено правову підставу для арешту майна, а тому у задоволенні клопотання дізнавача сектору дізнання Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022216040000368 від 28 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 98, 167, 170 173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні клопотання дізнавача сектору дізнання Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022216040000368 від 28 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено та проголошено 13 травня 2022 року о 08 год. 45 хв.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду
Тернопільської області ОСОБА_1
Суд | Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 09.05.2022 |
Оприлюднено | 17.05.2024 |
Номер документу | 104352913 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Герчаківська О. Я.
Кримінальне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Герчаківська О. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні