Рішення

від 17.05.2022 по справі 120/881/22-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 травня 2022 р. Справа № 120/881/22-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

21.01.2022 у Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (далі - відповідач, Рада).

У позовній заяві позивачка просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га кадастровий номер 0522283800:04:000:5686, що розташована на території с. Нападівка (за межами населеного пункту) Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га кадастровий номер 0522283800:04:000:5686, що розташована на території с. Нападівка (за межами населеного пункту) Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначає, що 30.08.2021 звернулася до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га кадастровий номер 0522283800:04:000:5686 у власність для ведення особистого селянського господарства на території с. Нападівка (за межами населеного пункту) Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області.

Позивачка вказує, що нормами Земельного кодексу України на Раду покладено обов`язок розглянути клопотання та прийняти рішення про затвердження або мотивоване рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою. Однак, станом на 20.01.2021 (переддень звернення до суду) жодного із рішень відповідачем не прийнято.

При цьому листом відповідача від 29.09.2021 № 1287 позивачку повідомлено про те, що на засіданні 20 сесії 8 скликання Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області рішення про затвердження проекту землеустрою не було підтримано більшістю голосів депутатів від загального складу ради.

Позивачка вважає, що такий стан розгляду її клопотання вказує на протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а тому звернулася до суду з метою захисту своїх прав у спосіб вказаний в адміністративному позові.

Ухвалою від 26.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Цією ж ухвалою сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Також ухвалою від 26.01.2022 витребувано за ініціативою суду у відповідача належним чином засвідчені копії заяви позивачки від 30.08.2021 із додатками до неї; належним чином засвідчену копію рішення 20 сесії 8 скликання Липовецької міської ради про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність; інформацію про те, які обставини, стали підставою для відмови позивачці у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

10.02.2022 від представника позивача надійшла заява про уточнення адреси відповідача.

14.03.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні. Також відповідачем на виконання ухвали від 26.01.2022 надано витребувані докази.

Відповідач зазначає, що 29.09.2021 на засіданні 20 сесії 8 скликання розглянуто клопотання позивачки про затвердження проекту землеустрою, однак за результатами голосування проект позитивного рішення не набрав достатньої кількості голосів депутатів на його підтримку, що відображено у протоколі 20 сесії міської ради.

Тому, відповідач вважає, що Радою не допущено протиправної бездіяльності при вирішенні клопотання ОСОБА_1 .

Суд дослідивши аргументи викладені у заявах по суті справи та оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

З метою завершення процедури приватизації земельної ділянки, позивачка 30.08.2021 звернулася до відповідача із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га кадастровий номер 0522283800:04:000:5686 у власність для ведення особистого селянського господарства на території с. Нападівка (за межами населеного пункту) Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (а.с. 7).

До клопотання долучено копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Листом відповідача від 29.09.2021 № 1287 позивачку повідомлено про те, що на засіданні 20 сесії 8 скликання Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області рішення про затвердження проекту землеустрою не було підтримано більшістю голосів депутатів від загального складу ради (а.с. 60).

Позивачка вважає, що такий стан розгляду її клопотання вказує на протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а тому звернулася до суду з метою захисту своїх прав у спосіб вказаний в адміністративному позові.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 18 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Статтею 81 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 Розділу IV ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III.

Частиною першою та другою статті 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться в тому числі у разі:

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачка виявила бажання набути в межах норм безоплатної приватизації право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства у спосіб затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га кадастровий номер 0522283800:04:000:5686, що розташована на території с. Нападівка (за межами населеного пункту) Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області.

Однак, згідно витягу з протоколу 20 сесії 8 скликання Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області від 29.09.2021 рішення про затвердження проекту землеустрою не було підтримано більшістю голосів депутатів від загального складу ради.

Позивачка вказує, що нормами Земельного кодексу України на Раду покладено обов`язок розглянути клопотання та прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою або мотивоване рішення про відмову у його затвердженні. Однак, станом на 20.01.2022 (переддень звернення до суду) жодного із двох рішень відповідачем не прийнято.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає таке.

Пунктом "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

В силу ч. 8 ст. 186 ЗК України (в редакції Закону № 1423-IX від 28.04.2021), підставою для відмови у затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Безспірно встановлено, що бажана для позивачки земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, а відтак повноваженнями щодо розгляду поданого клопотання про затвердження проекту землеустрою про відведення у власність земельної ділянки наділена Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області (відповідач).

Правовий статус Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).

Стаття 26 Закону № 280/97-ВР передбачає виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад.

Так, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, серед іншого, відповідно до закону питання регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР).

Згідно частин 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, аналізуючи в сукупності норми ч. 9 ст. 118, ч. 8 ст. 186 ЗК України та ч. 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР, суд зазначає, що при вирішенні клопотання громадянина про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки із земель комунальної власності, у місцевої ради виникає обов`язок розглянути таке клопотання у передбачений законом строк (протягом двох тижнів з дня отримання проекту) і прийняти одне з наступних рішень: 1) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність; 2) про відмову у затвердженні документації із землеустрою.

При цьому, відповідно до ч. 10 ст. 186 ЗК України (в редакції Закону № 1423-IX від 28.04.2021), рішення органу місцевого самоврядування щодо відмови у затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому рішенні, а також якщо підстава для відмови виникла після прийняття попереднього рішення. Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Позивачка вважає, що її клопотання Радою у спосіб передбачений нормами ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III та Закону № 280/97-ВР не розглянуто. Тому, на її думку, у спірних правовідносинах має місце протиправна бездіяльність органу місцевого самоврядування.

Надаючи оцінку правовій природі поведінки Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області при розгляді клопотання позивачки в цілях формування висновку чи можна вважати таку поведінку протиправною бездіяльністю Ради, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 15 ст. 46 Закону № 280/97-ВР порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Отже, підготовка і розгляд питань, вирішення яких належить до повноважень ради, виносяться на пленарні засідання ради і регулюється окрім Закону № 280/97-ВР ще й Регламентом ради. Це стосується і клопотання позивачки про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, оскільки окремої процедури розгляду таких питань законодавством України не передбачено.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Регламенту Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (далі Регламент) порядок діяльності ради, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», іншими законами України та цим Регламентом.

Цим Регламентом встановлюється порядок скликання сесій ради, підготовки і розгляду нею питань, проведення засідань, прийняття рішень ради, загальні умови формування та організації роботи постійних та інших комісій ради, виконавчих органів ради, здійснення депутатської діяльності, обрання і затвердження посадових осіб місцевого самоврядування та інші процедури, які випливають з повноважень ради, встановлених Конституцією та законами України (ст. 2 Регламенту).

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні шляхом відкритого поіменного голосування депутатів, окрім випадків, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», в яких рішення приймається таємним голосуванням.

На пленарних засіданнях рада може приймати у межах своєї компетенції та відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається після обговорення на її пленарному засіданні більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків голосування з процедурних питань, визначених цим Регламентом. При встановленні результатів голосування до загального складу ради включається голос Липовецького міського голови, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради.

Рішення міської ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній житлового будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради (ст. 56 Регламенту).

При цьому, слід зазначити, що за наслідком розгляду саме на пленарних засіданнях органу місцевого самоврядування питань щодо земельних відносин, приймається одне із двох рішень, зокрема затверджується проект або мотивована відмова у її затвердженні.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05.05.2020 у справі № 826/8858/16, від 18.06.2020 у справі № 826/8108/16.

На час пред`явлення позову, за наслідком розгляду клопотання позивачки Радою не прийнято мотивованого рішення щодо відмови (із зазначенням недоліків документації та причин відмови) або затвердження проекту із землеустрою.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що Рада розглянула клопотання позивачки у встановлений законом термін, однак рішення не прийнято по тій причині, що за неї не було проголосовано достатньою кількістю депутатів.

В підтвердження наведеного, відповідач надав суду витяг з протоколу 20 сесії 8 скликання Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області та результати поіменного голосування щодо вирішення питання "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 " з яких вбачається, що за затвердження гр. ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки проголосувало 15 - депутати, проти - 0, утримались - 6, не голосували - 0, всього - 26, присутніх - 21.

Суд критично ставиться до вищевказаного, як доказу того, що відповідачем не допущено бездіяльності, оскільки за наслідком розгляду клопотання не прийнято ані позитивного рішення про затвердження проекту землеустрою, ані мотивованого рішення, як цього вимагає ч. 8 ст. 186 та ч. 10 ст. 186 ЗК України, про відмову у її затвердженні.

Суд зазначає, що результати голосування не відображують мотивів прийняття того чи іншого рішення, які б дозволяли скористатись можливістю його оскарження.

Не вирішення відповідачем клопотання позивачки про затвердження документації із землеустрою та не прийняття відповідного рішення відповідачем по клопотанню позивачки від 30.08.2021 у визначений законом спосіб, свідчить про протиправну бездіяльність Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області.

В свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення суб`єкта владних повноважень про затвердження проекту землеустрою чи відмову у її затвердження, свідчить про те, що відповідач в межах наданих йому ЗК України повноважень не прийняв жодного із передбачених рішень.

При розгляді справи підлягає врахуванню правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 23.11.2021 в справі № 580/704/21, який полягає у тому, що неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою не може підміняти рішення про відмову у такому затвердженні.

Земельний кодекс України не передбачає випадків, коли орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатами заяви про затвердження проекту землеустрою може не прийняти позитивного або негативного для заявника рішення (про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою).

Верховний Суд у постанові від 23.11.2021 (справа № 580/704/21) дійшов висновку, що відсутність рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою або відмову у її затвердженні, після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, свідчить про допущення суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач діяв не у спосіб, передбачений Земельним кодексом України, оскільки Радою не прийнято мотивованого рішення із чітким зазначенням усіх підстав відмови за наслідком розгляду поданого позивачкою клопотання, а тому така поведінка Ради, із урахуванням правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 23.11.2021 (справа № 580/704/21), є проявом її протиправної бездіяльності.

До того ж суд зазначає, що аналіз норм частини 10 ст. 186 КАС України підкреслює особливу важливість прийняття відповідачем рішення у спосіб зазначення усіх підстав для відмови у затвердженні документації із землеустрою (недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію). Адже повторна відмова можлива лише у випадку, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому рішенні, або ж якщо підстава для відмови виникла після прийняття попереднього рішення.

Зазначаючи чіткий та вичерпний перелік підстав для відмови у затвердженні документації Рада по - перше, надає можливість заявнику оскаржити таке рішення та висловити незгоду із усіма чи окремими її мотивами, а по - друге, у випадку коли заявник визнає зазначені у рішенні недоліки, йому надається можливість усунути такі недоліки чим створюються гарантії визначеності у розгляді її земельного питання, оскільки повторна відмова із аналогічних підстав не допускається.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду у передбачений законодавством спосіб клопотання позивачки від 30.08.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Щодо вимоги позивачки про зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання про затвердження проекту землеустрою, суд зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Таким чином, встановивши протиправну бездіяльність Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області щодо неприйняття по суті одного з передбачених рішень за результатами розгляду клопотання позивачки, достатнім і ефективним способом захисту її порушених прав є зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняти рішення із урахуванням висновків суду.

Крім цього, Рада повинна врахувати, що Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесені зміни до Земельного кодексу України.

Так, вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:

5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на затвердження документації із землеустрою та передачу земель комунальної власності у приватну власність.

Перевіривши доводи учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд доходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 992,40 грн., належить стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу про орієнтовний розмір яких вказано у позовній заяві, суд зауважує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 згаданої статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Приписами ч. 4 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту вказаних норм слідує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Водночас стороною позивача не надано суду жодних доказів на підтвердження реальності та обґрунтованості витрат на правничу допомогу, відтак, суд при ухваленні цього рішення не вбачає підстав для стягнення таких витрат з відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області щодо не прийняття рішення у спосіб та строк встановлений Земельним кодексом України за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 30.08.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га кадастровий номер 0522283800:04:000:5686, що розташована на території с. Нападівка (за межами населеного пункту) Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області;

Зобов`язати Липовецьку міську раду Вінницького району Вінницької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.08.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га кадастровий номер 0522283800:04:000:5686, що розташована на території с. Нападівка (за межами населеного пункту) Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, із урахуванням висновків суду та прийняти рішення про затвердження або мотивоване рішення про відмову у затвердженні такого проекту.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

Відповідач: Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області - вул. Героїв Майдану, 4, м. Липовець, Вінницький район, Вінницька область, 22500, код ЄДРПОУ 04325957.

Суддя Богоніс Михайло Богданович