Ухвала

від 08.02.2022 по справі 369/1788/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/1788/22

Провадження № 2/369/3564/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2022 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Штанько В.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Паламарчука Д.Ю. про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Андере Ріхтінген", Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Нові Жуляни" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Паламарчук Д.Ю. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просив суд накласти арешт на:

грошові кошти у сумі 148 479 (cто сорок вісім тисяч чотириста сімдесят дев`ять) грн. 03 коп. на рахунку НОМЕР_1 у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, що належить ТОВ «КУА «Андре «Ріхтінген», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «Акініта З» до вирішення справи по суті;

грошові кошти у сумі 185 031 (сто вісімдесят п`ять тисяч тридцять одна) грн. 90 коп. на рахунку НОМЕР_2 у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, що належить ТОВ «Житловий комплекс «Нові Жуляни» до вирішення справи по суті.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що в провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Андере Ріхтінген", Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Нові Жуляни" про стягнення заборгованості.

Підставою подання позову стали наступні обставини.

У зв`язку з тим, що об`єкт будівництва квартира АДРЕСА_1 у встановлений п. 2.4. Договору купівлі-продажу майнових прав, строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до 02 квартал 2020 року, побудованою та, відповідно, зданою в експлуатацію, не була, Покупець (Позивач) звернувся про дострокове розірвання договору.

Як зазначає заявник, у зв`язку з тим, що угоди про розірвання договору Відповідачами не було підписано, ОСОБА_1 у лютому 2021 року було подано до Києво-Святошинського районного суду Київської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «Акініта 3», Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Жуляни» про розірвання договору і зобов`язання виконати умови договору. Ухвалою від 05 квітня 2021 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі № 369/1501/21.

Після відкриття провадження у даній справі, Відповідач -1 та Відповідач-2 звернулись до Позивача з пропозицією врегулювати спір у позасудовому порядку: уклавши між сторонами Додаткову угоду про розірвання договорів на придбання квартири та встановити у ній термін для повернення сплачених грошових коштів Позивачеві.

За результатами такого позасудового врегулювання, між ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду від 01 червня 2021 року до Договору №83651-А/3 купівлі - продажу деривативу від 24 травня 2019 року, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди розірвати Договір купівлі - продажу деривативу №83651-А/3 від 24 травня 2019 року, з 01 червня 2021 року; продавець (Відповідач 1) згідно п.2 та п.З Додаткової угоди прийняв зобов`язання повернути покупцеві (Позивачу) грошові кошти 148 479 грн. 03 коп. у строк 180 календарних днів з моменту підписання додаткової угоди а саме з 01 червня 2021 року.

Відповідно, із Товариством з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Жуляни» (Відповідачем 2) було укладено Додаткову угоду від 01 червня 2021 року до Договору №93/ВС2 купівлі - продажу майнових прав на квартиру від 24 травня 2019 року, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди розірвати договір купівлі - продажу майнових прав на квартиру №93/ВС2 від 24 травня 2019 року, з 01 червня 2021 року; продавець (Відповідач 2) згідно п.2 та п.З. Додаткової угоди прийняв зобов`язання повернути покупцеві (Позивачу) грошові кошти у сумі 185 031 грн. 90 коп. у термін 180 календарних днів від моменту підписання додаткової угоди, а саме з 01 червня 2021 року.

У зв`язку з укладенням вищезазначених додаткових угод, ОСОБА_1 у справі № 369/1501/21 було подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

Проте, Відповідачі знову порушили прийняті на себе зобов`язання, тому що після спливу 180 календарних днів, що наступило, відповідно 28 листопада 2021 року, не зважаючи на неодноразове звернення до ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген», щодо сплати останнім 148 479 грн. 03 коп. та до ТОВ «Житловий комплекс «Нові Жуляни» щодо сплати 185 031 грн. 90 коп., зазначені кошти Позивачу не було повернуто, що і стало підставою для подання позову.

В обґрунтування підстав для забезпечення позову заявник зазначає, що на виконання Додаткової угоди від 01 червня 2021 року про розірвання Договору №83651-А/3 купівлі - продажу деривативу від 24 травня 2019 року, ОСОБА_1 вже передав (повернув) продавцю (відповідачу) дериватив, що підтверджується Додатком №2 до Договору купівлі-продажу деривативу №83651-А/3 від 24.05.2019, Акту прийому-передачі (повернення) Деривативу. А тому, Відповідач 1 вільно розпоряджається предметом договору купівлі - продажу деривативу, як видно з посилання https://novi-zhulyany.com.ua/#next провадить реалізацію квартир, зокрема, за усним твердженням менеджера відділу продажу, намагаються продати і квартиру, що була об`єктом договору з Позивачем.

Також заявник зазначає, що враховуючи послідовну неправомірну поведінку (таку, що порушує договірні зобов`язання) Відповідачів, яка проявилась в тому, що: ними було порушено договірні умови щодо строків побудови квартири Позивача, що стало підставою для розірвання договору, розірвання договору стало можливим тільки внаслідок того, що Позивач звернувся до суду з позовом про примусове розірвання у справі №369/1501/21, та те, що навіть, запропонувавши Позивачеві позасудове врегулювання спору укладенням Додаткової угоди від 01 червня 2021 року до Договору №83651-А/3 купівлі - продажу деривативу від 24 травня 2019 року, та Додаткової угоди від 01 червня 2021 року до Договору №93/ВС2 купівлі - продажу майнових прав на квартиру, та прийнявши зобов`язання повернути кошти ОСОБА_1 до 28 листопада 2021 року (що становить 180 календарних днів від дати укладення), знову, вкотре, порушили зобов`язання перед Позивачем.

Враховуючи обставини справи, заявник вважає, що укладенням додаткових угод Відповідачі намагались затягнути фактичне повернення коштів ОСОБА_1 , та уникнути судового рішення про примусове стягнення коштів з боржників.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно довимогч.1ст.150ЦПК Українипозов забезпечується: 1)накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплатівідповідачевіі знаходятьсяуньогочи віншихосіб; 1-1)накладеннямарештуна активи,якієпредметом спору,чиіншіактиви відповідача,яківідповідаютьїх вартості,усправахпро визнаннянеобґрунтованими активівтаїх стягненняв дохіддержави; 2)забороноювчинятипевні дії; 3)встановленнямобов`язкувчинити певнідії,уразіякщо спірвиникізсімейних правовідносин; 4)забороноюіншимособам вчинятидіїщодо предметаспору абоздійснювати платежі,або передаватимайно відповідачевічи виконуватищодо ньогоіншізобов`язання; 5)зупиненнямпродажу арештованогомайна,якщо поданопозов провизнанняправавласності нацемайноі прозняттязнього арешту; 6)зупиненням стягненняна підставівиконавчого документа,який оскаржуєтьсяборжником усудовому порядку; 8)зупиненням митногооформлення товарівчипредметів; 9)арештом морськогосудна,що здійснюєтьсядля забезпеченняморської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 6 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №9від 22.12.2006«Про практикузастосування судамипроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення суду.

При розгляді заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права власності (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмету позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18).

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенціїзправлюдини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію прозахистправлюдини іосновоположнихсвобод від 04.11.1950 № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Крім того, Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

ЄСПЛ у рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Арешт є крайнім заходом забезпечення позову та полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби обмеженні права користування майном або його вилученні у власника.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, виходячи з матеріалів справи, беручи до уваги, що:

-на теперішнійчас міжсторонами існуєспір іпозивач ставитьперед судомпитання про стягненняз Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген» (ідентифікаційний код 36003268, місцезнаходження юридичної особи: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 2В, офіс 31), що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «Акініта3»(кодза ЄДРСР23300420) заборгованість у сумі 150 126 (сто п`ятдесят тисяч сто двадцять шість) гривень 54 коп. та складається із: суми основного зобов`язання148 479 грн. 03 коп., три відсотки річних за ч.2 ст.625 ЦК України у сумі 756 грн. 64 коп.; інфляційні витрати за ч.2 ст.625 ЦК України у сумі 890 грн. 87 коп., на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 );стягненняз Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Жуляни» (ідентифікаційний код 40426786, місцезнаходження юридичної особи: 08141, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Святопетрівське, бульв. Тараса Шевченка, буд. 10, офіс 109) заборгованість у сумі 187 085 грн. (сто вісімдесят сім тисяч вісімдесят п`ятьгривень)00коп.та складаєтьсяіз:суми основногозобов`язання 185031грн.90коп.;три відсотки річних за ч.2 ст.625 ЦК України у сумі 942 грн. 91 коп. та інфляційні витрати за ч.2 ст.625 ЦК України у сумі 1110 грн. 19 коп., на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ), суд приходить до висновку, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти має підстави, а відтак заява підлягає задоволенню.

Враховуючи, що обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу, а також відсутність підстав, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд вважає недоцільним у даному випадку застосовувати зустрічне забезпечення.

Порядок скасування заходів забезпечення позову визначено ст. 158 ЦПК України.

Керуючись ст. 149, 150, 151, 153, 154, 353-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Паламарчука Д.Ю. задовольнити.

В порядку забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти у сумі 148 479 (сто сорок вісім тисяч чотириста сімдесят дев`ять) гри. 03 коп. на рахунку НОМЕР_1 у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, що належить ТОВ «КУА «Андре «Ріхтінген», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «Акініта З».

Накласти арешт на грошові кошти у сумі 185 031 (сто вісімдесят п`ять тисяч тридцять одна) грн. 90 коп. на рахунку НОМЕР_2 у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, що належить ТОВ «Житловий комплекс «Нові Жуляни».

Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Копію ухвали про забезпечення позову направити учасникам справи, а також державному (приватному) виконавцю - для негайного виконання та вжиття відповідних заходів.

Суд роз`яснює, що у відповідності до ч. 4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Інформація про відповідача 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «Акініта З» адреса: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 2В, офіс 31, ЄДРПОУ 36003268;

Інформація про відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Жуляни», адреса: 08141, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Святопетрівське, бульв. Т.Шевченка, буд. 10, офіс 109, ЄДРПОУ 40426786.

Суддя Л.М. Ковальчук