Рішення

від 20.03.2022 по справі 160/27102/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2022 року Справа № 160/27102/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст" про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул.Короленка, буд. 4, м.Дніпро, 49600, ІК в ЄДРПОУ 38598371) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст" (вул.В.Ілляшевської, буд.28, с.Пушкарівка, Кам`янський район, Дніпропетровська область, 51606, ІК в ЄДРПОУ 30770970) з вимогами:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд (адміністративна будівля, будівля ремонтного боксу, будівля складу запасних частин, склад ПММ, будівля пункту ТО та матеріального складу) за адресою: Дніпропетровська обл., Кам`янський район, Верхньодніпровська ТГ, село Пушкарівка, вулиця В. Ілляшевської, будинок 28 Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст" (код ЄДРПОУ - 30770970) до повного усунення порушень, зазначених в акті від 08.07.2021 №161.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що актом перевірки будівель та споруд (адміністративна будівля, будівля ремонтного боксу, будівля складу запасних частин, склад ПММ, будівля пункту ТО га матеріального складу) за адресою: Дніпропетровська обл., Кам`янський район. Верхньодніпровська ТГ, село Пушкарівка, вулиця В. Ілляшевської, будинок 28 щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 08.07.2021 №161 встановлені порушення вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки. Виявлені порушення, на думку позивача, можуть створити загрозу життю та/або здоров`ю людей. Отже, позивач вважає, що подальша експлуатація об`єкта є неможливою до усунення недоліків, зазначених в акті від 08.07.2021 №161.

Ухвалою суду від 10.01.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/27102/21, та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

21.01.2022 року відповідачем отримано копію ухвали суду від 10.01.2022 року про відкриття провадження у справі; правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у період з 03.03.2022 року по 18.03.2022 року у щорічній відпустці, розгляд справи здійснено 21.03.2022 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 30.06.2021 року по 08.07.2021 року на підставі наказу № 3 від 01.06.2021 року, направлення № 11 від 01.06.2021 року Кам`янським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено планову перевірку адміністративної будівлі, будівлі ремонтного боксу, будівлі складу запасних частин, склад ПММ, будівля пункту ТО та матеріального складу та території за адресою: Дніпропетровська обл., Кам`янський район, село Пушкарівка, вулиця В. Ілляшевської, будинок 28 Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст".

Актом перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 08.07.2021 року № 161 встановлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:

1. пункт 8 розділу II ППБУ: територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, ЮТ) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;

2. п.16, п.20 розділ ІІ ППБУ: посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;

3. п.2.9 розділ III ППБУ: для всіх приміщень виробничого, складського призначення (ремонтного боксу, складу запасних частин, пункту ТО та матеріального складу) не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б 13.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з НПАОП 40.1-1.32-01 «Правила будови електроустановок Електрообладнання спеціальних установок» та не позначено на вхідних дверях до приміщень;

4. підпункт 8.1.6 пункту 8.1 розділу VIII ППБ АПК: перед дозріванням колосових (у період воскової стиглості) хлібні поля в місцях прилягання їх до автомобільних шляхів лісових масивів та степової смуги не обкошені (з прибиранням скошеного) та не оборані смугою не менше 4 м завширшки;

5. п. 1.20 розділ IV ППБУ: замір опору ізоляції електричних мереж не проведено 1 раз на 2 роки в приміщеннях адміністративної будівлі, будівлі ремонтного боксу, в приміщеннях будівлі складу запасних частин, в складі ПММ, в приміщеннях будівлі пункту ТО та матеріального складу;

6. п.1.21 глави 1 розділу IV ППБУ: не виконано захист будівлі ремонтного боксу, будівлі складу запасних частин, складу ПММ, будівлі пункту ТО та матеріального складу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ ЕN 62305:2012 «Блискавкозахист»;

7. п. 1.2 розділ V ППБУ, п. 12.1.1, п.13.1.1 табл.А.1 додаток А ДБН В.2.5-56:2014: приміщення будівлі ремонтного боксу, будівлі складу запасних частин, будівлі пункту ТО та матеріального складу не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: системою пожежної сигналізації;

8. п.3.6, п.3.11 глави 3 розділу V ППБУ: пожежний щит (стенд) біля складу ПММ не доукомплектовано первинними засобами пожежогасіння, а саме: вогнегасником, протипожежним покривалом;

9. п.2, п.10, п.11 Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів, затверджено наказом МНС України N 98 від 23.02.2006: не проведено ідентифікація потенційно небезпечного об`єкту;

10. пункт 4 частини першої статті 20 КЦЗУ: евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій не організовано та не здійснюються;

11. пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ: керівник не пройшов функціональне навчання з питань цивільного захисту;

12. пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ: не забезпечено відповідно до законодавства працівників засобами індивідуального захисту.

Судом встановлено, що під час перевірки був присутній директор ТОВ "Автомобіліст" Баранник В.Д., про що зазначено у відповідній графі акта від 08.07.2021 року № 161. Вказаний акт перевірки підписано ОСОБА_1 без зауважень/заперечень про що міститься напис в акті «відсутні».

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 39 пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052, на ДСНС України покладено завдання організовувати і здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно - правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання.

Згідно підпунктів 27, 35 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС України № 3 від 04.02.2013 року, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає припису, постанови, розпорядження про усунення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі Закон № 877).

Згідно статті першої, частини 5, частини 11 статті 4 Закону № 877, діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 6 статті 7 Закону № 877 визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

- предмет державного нагляду (контролю);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

В силу частини 7 статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Отже, заходи впливу такі як звернення з відповідним позовом до адміністративного суду та складення припису, розпорядження або іншого розпорядчого документу щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, є окремими, незалежними один від одного заходами державного нагляду (контролю).

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, регулюються Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно до частини першої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно підпункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно підпунктів 1, 2, 4, 5, 6 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема:

- недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;

- порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

- нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

- відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

- невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що позивач у відповідності до Закону № 877 та Кодексу цивільного захисту України є спеціально уповноваженим органом, який наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування.

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

З аналізу наведених норм слідує, що адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і не були усунуті суб`єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування, в тому числі шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта .

Системний аналіз статей 1, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підпункту 12 пункту 1 статті 67, пунктів 1, 2 статті 68, підпунктів 1, 4 пункту 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

З матеріалів справи слідує, що під час проведення планової перевірки ТОВ "Автомобіліст" виявлено порушення правил пожежної і техногенної безпеки, які зазначені в акті перевірки № 161 від 08.07.2021 року.

Відповідно до пункту 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Як передбачено підпунктами 1, 3, 4, 5, 12, 13, 19, 21, 22, 23 пункту 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України на суб`єкта господарювання покладається обов`язок: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенно пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Суд погоджується з доводами позивача відносно того, що Відсутність відповідних знаків безпеки може призвести до перешкоджання знаходження шляхів евакуації та місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння.

Відсутність навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху.

При відсутності обкосів та смуг, які оборюються при дії небезпечних факторів пожежі виникає загроза швидкому розповсюдження пожежі, збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур на людей, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При не проведенні замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі унеможливлюється визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При відсутності або невідповідність захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум`я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації га місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, у зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

При відсутності перевірки (огляду) пристроїв захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум`я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними, факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Не проведення ідентифікації об`єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків

Пунктом 33 частини 1 статті 1 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Відповідно до пункту 24 вище зазначеної статті надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Отже, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі або надзвичайної ситуації з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню та вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Однак, відповідач, не зважаючи на встановлені перевіркою порушення, про наявність яких підприємству достеменно відомо, свідомо експлуатує об`єкт із цими порушеннями правил і норм пожежної та техногенної безпеки, чим створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Водночас, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

За наведених обставин, подальша експлуатація об`єктів відповідача із зазначеними в акті перевірки порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (як працюючого персоналу, так і іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати ліквідацію надзвичайної ситуації (пожежі).

Суд зауважує, що ТОВ "Автомобіліст" під час проведення планової перевірки не надавалось жодних зауважень або заперечень до проведених заходів та складеного за його результатами акту.

Судом встановлено, що під час перевірки був присутній директор ТОВ "Автомобіліст" Баранник В.Д., про що зазначено у відповідній графі акта від 08.07.2021 року № 161. Вказаний акт перевірки підписано ОСОБА_1 без зауважень/заперечень про що міститься напис в акті «відсутні».

Станом на час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів повного усунення виявлених порушень у сфері пожежної безпеки та цивільного захисту, які зафіксовані в акті перевірки від 08.07.2021 року № 161.

Суд погоджується з позицією позивача, що подальша експлуатація об`єкта, а саме: будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст" до повного усунення порушень, зазначених в акті від 08.07.2021 року № 161, із порушеннями пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту створює загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єктах.

Захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Наявність реальної загрози безпосередньо життю та здоров`ю людей є обов`язковою умовою для застосування заходів реагування.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил техногенної та пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Надаючи оцінку доводам сторін щодо створення наявними порушеннями реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, суд виходить з того, що докази усунення виявлених перевіркою порушення техногенної та пожежної безпеки, які є реальною загрозою для життя та здоров`я людей, у матеріалах справи відсутні.

Пожежа - це неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (стаття 2 Кодексу цивільного захисту України).

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Неможливість своєчасного та належного оповіщення про пожежу, пожежогасіння, евакуації та надання допомоги людям створюють реальну загрозу їх життю та здоров`ю.

Застосована правова позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.06.2018 року у справі № 826/4267/16.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., Кам`янський район, Верхньодніпровська ТГ, село Пушкарівка, вулиця В. Ілляшевської, будинок 28 ТОВ "Автомобіліст" до повного усунення порушень, зафіксованих в акті перевірки від 08.07.2021 року № 161, спрямоване на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на цьому об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, є обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про застосування заходів реагування підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки позивач є суб`єктом владних повноважень, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України витрати на сплату судового збору покладаються на позивача та не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул.Короленка, буд. 4, м.Дніпро, 49600, ІК в ЄДРПОУ 38598371) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст" (вул.В.Ілляшевської, буд.28, с.Пушкарівка, Кам`янський район, Дніпропетровська область, 51606, ІК в ЄДРПОУ 30770970) про застосування заходів реагування - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд (адміністративна будівля, будівля ремонтного боксу, будівля складу запасних частин, склад ПММ, будівля пункту ТО та матеріального складу) за адресою: Дніпропетровська обл., Кам`янський район, Верхньодніпровська ТГ, село Пушкарівка, вулиця В. Ілляшевської, будинок 28 Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст" до повного усунення порушень, зафіксованих в акті перевірки від 08.07.2021 року № 161.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 21 березня 2022 року.

Суддя Е.О. Юрков