Рішення
від 16.05.2022 по справі 200/9254/21
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2022 року Справа№200/9254/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку в загальному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

доМаріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області,

Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області

провизнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови їй у перерахунку пенсії з 1 липня 2015 року по 13 лютого 2017 року;

- зобов`язати відповідача зробити починаючи з 18 травня 2021 року перерахунок призначеної позивачу пенсії з урахуванням її страхового стажу за період з 1 липня 2015 року по 13 лютого 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Позивач працювала в ПрАТ «Азовзагальмаш» з 5 січня 2011 року по 13 лютого 2017 року; з 14 вересня 2008 року перебуває на обліку в Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком.

18 травня 2021 року вона звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити зарахування до її страхового стажу періоду роботи з 1 червня 2015 року по 13 лютого 2017 року та провести перерахунок призначеної їй пенсії із урахуванням страхового стажу за вказаний період, а також просила видати їй довідку за формою ОК-5.

Листом від 27 травня 2021 року відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії з підстав відсутності даних про сплату підприємством ПрАТ «Азовзагальмаш» за період з 1 червня 2015 року по 13 лютого 2017 року страхових внесків, також відмовив у наданні довідки за формою ОК-5.

Позивач вважає, що відмова відповідача включити до її страхового стажу періоду роботи з 1 липня 2015 року по 13 лютого 2017 року, за який ПрАТ «Азовзагальмаш» не сплачено єдиний соціальний внесок, є необґрунтованою та такою, що порушує її право на отримання пенсії у належному розмірі (а.с. 1-3).

Ухвалою суду від 2 серпня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Також цією ухвалою відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 908,00 грн до ухвалення рішення по справі (а.с. 17-18).

Ухвалою суду від 19 серпня 2021 року залучено до участі у справів якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області (а.с. 74-75).

У відзиві на позов, отриманий судом, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заперечує проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію наступним.

Позивач з 14 вересня 2008 року перебуває на обліку в Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як одержувач пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Підприємством, де працювала позивач, ПрАТ «Азовзагальмаш», згідно даних реєстру персоніфікованого обліку страхові внески сплачені лише по 30 червня 2015 року.

Враховуючи наведене підстав зарахування до страхового стажу позивача періоду її роботи з 1 липня 2015 року по 13 лютого 2017 року не має.

Зазначено також, що позивач із заявою про перерахунок пенсії до управління не зверталась.

Також у відзиві на позов зауважено, що зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень перерахувати та виплатити пенсію є втручанням в дискреційні повноваження цього суб`єкта (а.с. 25-26).

Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області правом надати відзив на позов не скористалось.

Ухвалою суду від 20 вересня 2021 року судом вирішено розглядати справу справи в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 20 жовтня 2021 року; зобов`язано відповідачів надати суду додаткові докази та запропоновано позивачу надати суду додаткові пояснення (а.с. 87-88).

У зв`язку із перебуванням судді на лікарняному підготовче засідання, призначене на 20 жовтня 2021 року, не відбулось (а.с. 91).

Ухвалою суду від 3 листопада 2021 року призначено підготовче засідання на 16 листопада 2021 року (а.с. 92).

Ухвалою суду від 16 листопада 2021 року продовжено строк підготовчого провадження; відкладено підготовче засідання у справі на 8 грудня 2021 року; повторно зобов`язано Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області та Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області надати суду документи, зазначені в ухвалі від 20 вересня 2021 року (а.с. 96-97).

Ухвалою суду від 8 грудня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 5 січня 2022 року (а.с. 108-109).

Ухвалою від 5 січня 2022 року судом вирішено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження (а.с. 114).

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , є громадянкою України, РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 6-7).

Перший відповідач, Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 42171861, місцезнаходження: 87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27 «а», є органом державної влади та належним відповідачем у даній справі; перебуває в стані припинення (а.с. 85).

Другий відповідач, Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, є органом державної влади та належним відповідачем у справі (а.с. 86).

Як встановлено судом, позивач з 14 вересня 2008 року перебуває на обліку в Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії за віком згідно Закону України № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», про що свідчить протокол № 1337 від 30 жовтня 2008 року (а.с. 8, 35-37, 57).

14 лютого 2017 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області (правонаступником якого є перший відповідач) із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку зі звільненням з роботи (а.с. 45).

Копії рішення за результатом розгляду заяви позивача суду не надано.

У поясненнях, наведених у відзиві на позов, які підтверджені довідкою за формою РС-право від 13 серпня 2021 року, другий відповідач зазначає, що період роботи позивача з 1 липня 2015 року по 13 лютого 2017 року не були зараховані до страхового стажу позивача у зв`язку із несплатою підприємством-страхувальником страхових внесків щодо позивача (а.с. 35, 25-26).

18 травня 2021 року позивач звернулась до першого відповідача із заявою про зарахування до її страхового стажу періоду її роботи на ПрАТ «Азовзагальмаш» з 1 липня 2015 року по 13 лютого 2017 року; також просила надати довідку за даними персоніфікованого обліку (Форма ОК-5) (а.с. 10).

Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області зазначена заява була розглянута згідно приписів Закону України «Про звернення громадян» та листом від 27 травня 2021 року (вих. № 2145-2278/К-04/8-0580/21) позивачу була надана відповідь, в якій зазначено, що управління не може зарахувати до страхового стажу позивача періоди її роботи з 1 липня 2015 року по 13 лютого 2017 року оскільки відсутні дані про сплату ПрАТ «Азовзагальмаш» страхових внесків за цей період (а.с. 11).

Згідно записів у трудовій книжці позивача з 6 квітня 2011 року по 13 лютого 2017 року остання працювала на ПрАТ «Азовзагальмаш» (запис № 22) (а.с. 9).

Як вбачається з індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнодержавного соціального страхування (форма ОК-5) ПрАТ «Азовзагальмаш» за період з 1 липня 2015 року по 13 лютого 2017 року страхові внески за ОСОБА_1 не сплатило (а.с. 71, 73).

Будучи не згодною із не зарахуванням до її страхового стажу періоду роботи 1 липня 2015 року по 13 лютого 2017 року на ПрАТ «Азовзагальмаш» позивач звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.

При вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом, суд виходить з наступного.

Відповідно до норм частин 1 та 2ст. 122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Згідно ст. 1 Закону України № 1058-IV від 9 липня 2003 року "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі -Закон № 1058-IV, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування") пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.

За своєю правовою природою пенсія є єдиним (або основним) джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції).

Згідно з практикою Європейського Суду з Прав Людини, пенсія підпадає під захист ст. 1 Протоколу 1 (право власності). Зокрема, у своїй практиці ЄСПЛ інтерпретує поняття майно дуже широко, та зараховує до нього рухоме і нерухоме майно, а також майнові і немайнові інтереси. Неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що позбавлення особи майна є втручанням у право власності особи (зокрема, у справах Andrejeva v. Latvia (App. № 55707/00, § 77) Stummer v. Austria (App. № 37452/02, § 82),ЄСПЛ підтвердив, що принципи, які застосовуються у справах щодо порушення ст. 1 Протоколу 1, поширюються на пенсії). Якщо чинне законодавство держави передбачає пенсійні виплати, це повинно розглядатись як таке, що генерує майновий інтерес (Carson and Others v. the United Kingdom, App. № 42184/05, § 64, Lakicervic and others v. Monte).

У справі Muller v. Austria (App. 5879/72) на той час Європейська комісія з прав людини встановила, що коли особа робить обов`язкові внески до Пенсійного фонду, в неї виникає право власності на частку цього фонду.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, наведеної в його рішеннях від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 (справа 1-13/2013) і № 9-рп/2013 (справа № 1-18/2013), неможливість обмеження шестимісячним строком обов`язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на соціальний захист, підтверджується, також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку, обов`язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов`язання перед державою підлягав б судовому захисту протягом 3 років, а такий ж обов`язок держави перед громадянином - 6 місяцями.

На підставі аналізу положення ч. 1 ст. 122 КАС України в системному зв`язку з положенням ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також враховуючи наведені вище правової позиції Конституційного Суду України та практику Європейського Суду з Прав Людини, суд дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з нарахуванням, розрахунком та виплатою пенсії за минулий час може бути подано без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Спірним питання в межах спірних правовідносин є правомірність/неправомірність пенсійного органу не зарахування до загального страхового стажу позивача періоду роботи останнього, протягом якого позивачу заробітна плата нараховувалась, але при цьому страхові внески працедавцем позивача не сплачувались.

Суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи з висновків Верховного Суду, які містяться у постанові від 30 травня 2018 року по справі № 174/658/16-а (провадження № К/9901/201/17) судом оцінюються саме підстави прийняття пенсійним органом рішення щодо не зарахування спірного періоду до страхового стажу позивача.

Надаючи правову оцінку спірним публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Як зазначено уРішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, в якому надано офіційне тлумачення положення ст. 1 Конституції України,однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов`язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій з коштів Пенсійного фонду регулюютьсяЗаконом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV(далі - Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування",Закон № 1058-IV).

Згідност. 8 Закон № 1058-IVгромадяни України, які застраховані згідно із цимЗакономта досягли встановленого цимЗакономпенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.

Частинами 1-3 ст. 24 Закону № 1058-IVвизначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Підпунктом 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, передбачено, що за період роботи, починаючи з 1 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 8 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Разом із цим згідно з ч. 6ст. 20 Закону № 1058-IVвстановлено, що страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктом 1 ч. 2ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідност. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цьогоЗаконунараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Як вбачається з матеріалів справи («Індивідуальних відомостей про застраховану особу» (форма ОК-5) страхувальником, ПрАТ «Азовзагальмаш», код ЄДРПОУ 13504334, за період з 1 липня 2015 року заробітна плата позивачу нараховувалась, разом із цим відомості про сплату страхового внеску за позивача її працедавцем в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку за цей період відсутні (а.с. 72, 71).

Суд зазначає, що відповідно дост. 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цимЗаконом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Аналіз наведених приписів законодавства свідчить про те, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесківзакономпокладено на страхувальника.

За висновком суду не виконання ПрАТ «Азовзагальмаш» обов`язку зі сплати страхових внесків за ОСОБА_1 за період з 1 липня 2015 року по 13 лютого 2017 року фактично позбавило позивача соціальної захищеності, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. Особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування пенсійним органом до страхового стажу особи при призначенні пенсії періоду її роботи, відносно яких відсутні відомості про сплату страхових внесків.

Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) за наявності відомостей, які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цьогоЗаконунараховуються страхові внески, - не є підставою для позбавлення особи права на пенсію, отже, і для зарахування зазначеного періоду до пільгового стажу особи та загального страхового стажу.

Вказаний висновок суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 1 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 30 липня 2019 року у справі № 373/2265/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України«Про судоустрій і статус суддів»висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

На підставі викладеного вище суд дійшов висновку, проте, що період роботи позивача з 1 липня 2015 року по 13 лютого 2017 року підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача, який надає право на призначення пенсії заст. 26 Закону № 1058-IV.

Як наслідок, позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій першого відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії із врахуванням страхового стажу за період з 1 липня 2015 року по 13 лютого 2017 року та про зобов`язання пенсійного органу зробити перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу за вказаний період - підлягають задоволенню.

Щодо зауважень другого відповідача стосовно дискреційності повноважень пенсійних органів на прийняття рішень про перерахунок пенсії, суд зазначає наступне.

У «Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень», прийнятих Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, зазначено, що суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Поняття дискреції міститься в п. 1.6 Методологи проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 року № 1380/5, де зазначено, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Разом із цим суд зазначає, що як встановлено судом не сплата працедавцем позивача страхових внесків було єдиною підставою для не зарахування пенсійним органом до страхового стажу позивача періоду його роботи з 1 липня 2015 року по 13 лютого 2017 року (інших підстав відповідач не зазначив).

З урахуванням встановлених судом обставин суд приходить до висновку про відсутність у відповідачів права вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, отже, в даному випадку відсутні дискреційні повноваження (аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 4 вересня 2018 року в справі № 813/4430/16).

Згідно ст. 13 Конвенції Ради Європи «Про захист прав людини і основоположних свобод» від 4 листопада 1950 року, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Таким чином, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

З урахуванням визначеногост. 8 Конституції Українипринципу верховенства права та встановленихст. 2 КАС Українизавдань суду як державної правозахисної інституції, суд дійшов висновку, що з метою повного захисту порушених прав та інтересів особи, необхідним способом захисту позивача є зобов`язання пенсійного органу зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду її роботи з 1 липня 2015 року по 13 лютого 2017 року та зобов`язання повторно розглянути заяву позивача від 18 травня 2021 року про перерахунок пенсії.

При вирішенні питання - кого саме з відповідачів необхідно зобов`язувати вчиняти визначені судом дії, суд виходить з того, що станом на час розгляду справи саме на другого відповідача покладені повноваження, права та функції Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України області, як наслідок, зобов`язальні дії мають бути покладені саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Відповідно, позовні вимоги позивача про зобов`язання першого відповідача вчинити дії з приводу перерахунку пенсії із врахуванням певного періоду роботи позивача - задоволенню не підлягають.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою суду від 2 серпня 2021 року відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення по справі (а.с. 17-18).

Враховуючи, що основні позовні вимоги позивача (щодо визнання протиправними дій) за висновком суду є такими, що підлягають задоволенню, а позовні вимоги позивача, у задоволенні яких суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні (в частині зобов`язання першого відповідача вчинити певні дії), не задоволені судом лише з підстав покладення цього обов`язку на правонаступника першого відповідача, за розгляд даної справи підлягає сплаті судовий збір у повному обсязіу розмірі 908,00 грн.

Беручи до уваги, що станом на час розгляду справи саме на другого відповідача покладені повноваження, права та функції Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, судовий збір має бути стягнуто на користь Державного бюджету України з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Керуючись ст.ст.2-4,6,9,12,72-78,90,94,139,244-246,255,295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, місцезнаходження: 87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27 «а»), Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із врахуванням до її страхового стажу періоду роботи з 1 липня 2015 року по 13 лютого 2017 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 , із зарахуванням до її страхового стажу періоду роботи з 1 липня 2015 року по 13 лютого 2017 року - починаючи з 18 травня 2021 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.П. Волгіна

Дата ухвалення рішення16.05.2022
Оприлюднено22.06.2022

Судовий реєстр по справі —200/9254/21

Рішення від 16.05.2022

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Волгіна Н.П.

Ухвала від 05.01.2022

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Волгіна Н.П.

Ухвала від 08.12.2021

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Волгіна Н.П.

Ухвала від 16.11.2021

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Волгіна Н.П.

Ухвала від 03.11.2021

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Волгіна Н.П.

Ухвала від 20.09.2021

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Волгіна Н.П.

Ухвала від 19.08.2021

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Волгіна Н.П.

Ухвала від 02.08.2021

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Волгіна Н.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні