Рішення

від 25.07.2021 по справі 280/4339/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року Справа № 280/4339/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Погомій Я.І.

представників позивача-Гуйдук Ю.І., Панькової С.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Приазовська» (вул. Шамрая, буд. 3, с. Троїцьке, Бердянський район, Запорізька область, 71133) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява, надіслана засобами поштового зв`язку 25.05.2021, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Приазовська» (далі позивач, ТОВ «Агрофірма «Приазовська») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення від 01.12.2020 №00046080718 щодо застосування штрафу у розмірі 2,5% обсягу постачання (без податку на додану вартість) в сумі 182273,95 грн. за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14010100 за відсутність реєстрації протягом граничного строку для реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, винесене в.о. заступника начальника ГУ ДПС України в Запорізькій області Децик А.

Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати в сумі 2734,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у перевіряємому періоді ТОВ «Агрофірма «Приазовська» здійснювало видачу продукції (надання послуг) орендодавцям в рахунок орендної плати протягом місяця два та більше разів. Наприкінці кожного місяця складалася відомість, яка узагальнювала дані з цих відомостей і на підставі цього складалась та реєструвалась податкова накладна. Але ревізорами було проігноровано ритмічний характер постачання продукції в адрес пайщиків, два та більше разів, та наміри орендодавців отримувати продукцію в рахунок орендної плати на підставі заяв. При цьому було здійснено хибний висновок, що підприємство безпідставно за результатами зазначених операцій складає та реєструє в єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, які містять загальну інформацію про кількість виданої продукції (наданих послуг) замість складання та реєстрації на кожну фізичну особу. Зазначає, що ТОВ «Агрофірма «Приазовська» у відповідності до вимог ПК України виписувало зведену податкову накладну не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі ритмічні постачання та проводило реєстрацію такої зведеної податкової в Єдиному реєстрі податкових накладних. В зв`язку з чим позивач вважає, що він діяв в межах чинного законодавства, а отже застосування до нього штрафних санкцій є протиправним. Також вважає, що відповідачем не враховано умову, передбачену п. 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яка передбачає, що розмір штрафу повинен бути «не більше 1700 гривень». Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 03.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/4339/21, судове засідання призначено на 01.07.2021

29.06.2021 від відповідача надійшов відзив, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування заперечень зазначив, що перевіркою було встановлено, що на виконання умов укладених договорів, в рахунок орендної плати ТОВ «Агрофірма «Приазовська» здійснювала видачу орендодавцям - фізичним особам (неплатникам ПДВ) пшениці, ячменю, цукру, борошна, надання послуг с/г техніки та води, тощо. ТОВ «Агрофірма «Приазовська» за результатами зазначених операцій складає та реєструє в єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, не на кожну фізичну особу в розрізі номенклатури виданих товарів (послуг), а складає та реєструє в єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, які містять загальну інформацію про кількість виданої продукції (наданих послуг) за поточний місяць всім орендодавцям - фізичним особам (не платникам ПДВ). При цьому податкові накладні виписуються окремо на кожний вид виданої продукції чи наданих послуг, та не містять ознак зведеної податкової накладної (код знаки 4), що не відповідає вимогам діючого законодавства. В зв`язку з чим, відповідно до вимог, п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України до ТОВ «Агрофірма «Приазовська» була застосована штрафна санкція за не реєстрацію податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, податкове повідомлення-рішення №00046080718 від 01.12.2020 є правомірним та скасуванню не підлягає. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Протокольною ухвалою від 01.07.2021 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 15.07.2021.

12.07.2021 від відповідача надійшло клопотання про долучення документальних доказів.

15.07.2021 від відповідача надійшло клопотання про процесуальне правонаступництво, а саме відповідач просить суд замінити ГУ ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 43143945) її правонаступником - ГУ ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 44118663).

Також, 15.07.2021 від відповідача надійшли додаткові пояснення.

15.07.2021 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Крім того, 15.07.2021 представником позивача подано письмове клопотання про допит в якості свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

15.07.2021, в судовому засіданні, вказані особи були допитані судом в якості свідків. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснили суду, що поставки продукції орендодавцям (пайщикам), які не є платниками ПДВ, мала ритмічний характер та здійснювалось на підставі їхніх заяв. Деяким з орендодавців двічі та більше разів в місяць здійснювалась поставка зерна та іншої продукції в рахунок орендної плати. В зв`язку з чим на кожну поставку податкова накладна не складалась, а в кінці місяця складалась зведена податкова накладна.

Протокольною ухвалою суду від 15.07.2021 здійснено процесуальну заміну відповідача та в судовому засіданні оголошено перерву до 26.07.2021.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 26.07.2021 не з`явився.

Сторони під час розгляду справи повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 26.07.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1.2, п. 75.1 ст. 75, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 09.12.2019 №953, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Агрофірма «Приазовська» (код ЄДРПОУ 31317271) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, валютного законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019 , з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.09.2019.

За результатами перевірки складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Агрофірма «Приазовська» від 13.02.2020 №59/08-01-05-13/31317271 (далі Акт перевірки).

В Акті перевірки відповідач зазначив, що ТОВ «Агрофірма «Приазовська» здійснює діяльність в сфері вирощування зернових та олійних культур на орендованих земельних ділянках (паях).

Відповідно до укладених типових договорів оренди земельних ділянок (паїв) з фізичними особами Орендодавець (фізична особа) надає, а Орендар (ТОВ «Агрофірма «Приазовська») приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Згідно з умовами укладених договорів оренди Орендодавцям передбачено виплату Орендарем - ТОВ «Агрофірма «Приазовська» щорічної орендної плати за користування земельними ділянками (паями) у розмірі не менше 3% річних від грошової оцінки земельної ділянки (паю) з урахуванням податку з доходів фізичних осіб.

Згідно з умовами пунктів 9-12 укладених Договорів оренди земельних ділянок (паїв) орендна плата сплачується у грошовій формі, шляхом її сплати готівкою через касу в офісі орендаря або шляхом її безготівкового перерахування на банківський рахунок, зазначений орендодавцем.

За бажанням орендодавця сторонами за договором може бути узгоджено (у письмовій формі) здійснення розрахунку за оренду землі в натуральній формі сільськогосподарською продукцією, яка вирощувалась у поточному році орендарем, за цінами встановленими діючим законодавством, або шляхом надання послуг орендодавцю, яких він потребує. Заява щодо здійснення розрахунку за оренду землі сільськогосподарською продукцією має бути надана орендодавцем орендарю до початку серпня поточного року.

Орендна плата вноситься у строки щорічно до 15 листопада поточного року.

Договори оренди земельних ділянок (паїв) ТОВ «Агрофірма «Приазовська» укладаються окремо з кожним орендодавцем - фізичною особою.

Перевіркою встановлено, що на виконання умов укладених договорів, в рахунок орендної плати ТОВ «Агрофірма «Приазовська», відповідно відомостей на видачу продукції (надання послуг), здійснює видачу орендодавцям - фізичним особам (неплатникам ПДВ) пшениці, ячменю, цукру, борошна, надання послуг с/г техніки та води, тощо.

В наданих до перевірки відомостях міститься наступна інформація:

- Дата на номер відомості;

- Прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи;

- ІПН/ДРФО фізичної особи;

- Вид продукції (послуг) яка надається;

- Кількість та вартість продукції (послуг) яка надається.

Всі відомості про видачу продукції (надання послуг) складаються окремо на кожний вид продукції та послуг.

В ході перевірки встановлено, що згідно відомостей на видачу продукції (надання послуг) орендодавцям - фізичним особам (неплатникам ПДВ) ТОВ «Агрофірма «Приазовська» за перевіряємий період провела розрахунки з орендодавцями на загальну суму 8749149,55 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 1458191,59 грн.

ТОВ «Агрофірма «Приазовська» за результатами зазначених операцій складає та реєструє в єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, не на кожну фізичну особу в розрізі номенклатури виданих товарів (послуг), а складає та реєструє в єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, які містять загальну інформацію про кількість виданої продукції (наданих послуг) за поточний місяць всім орендодавцям - фізичним особам (не платникам ПДВ). При цьому податкові накладні виписуються окремо на кожний вид виданої продукції чи наданих послуг, та не містять ознак зведеної податкової накладної, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

В зв`язку з чим відповідач дійшов висновків, що позивачем порушено:

1) п.44.1 ст. 44, п.187.1 ст.187. п. 201.1, п.201.4, п. 201.7, 201.10 ст. 201, п.120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) до ТОВ «А/ф Приазовська» застосовується штрафна санкція за не реєстрацію податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних по операціям з видачі орендодавцям - фізичним особам товарів та послуг в рахунок орендної плати за користування земельними ділянками (паями).

2) пп. 14.1.180 ст.14, п.51.1 ст.51, п. 176.2 «б» ст.176, Податкового кодексу України щодо своєчасності та повноти нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, п.1.2., п. 3.2, п. 3.3, п. 3.4, п.3.5. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 №111/26556, в звіті за формою 1ДФ за 3 квартал 2017, 4 квартал 2017, 1 квартал 2018, 3 квартал 2018, 4 квартал 2018, 3 квартал 2019.

3) п. 1 ч. 2 ст. 6; ч. 2, ч. 5 ст. 8, ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 (зі змінами та доповненнями).

На підставі зазначених висновків Акту перевірки, відповідачем було винесено та направлено на адресу позивача податкове повідомлення - рішення від 01 грудня 2020 року №00046080718, яким до ТОВ «Агрофірма «Приазовська» застосовано штраф в сумі 182273,95 (сто вісімдесят дві тисячі двісті сімдесят три гривні 95 копійок) грн. за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14010100.

Штраф було застосовано через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «Агрофірма «Приазовська» подано до ДПС України скаргу від 19.01.2021 №4/04 (вх. №2440/6 від 26.01.2021) на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 01.12.2020 №00046080718.

За результатами розгляду поданої скарги, рішенням ДПС України від 24.03.2021 №6667/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 01.12.2020 №00046080718 залишено без змін, а скаргу ТОВ «Агрофірма «Приазовська» без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України).

Згідно зі статтею 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, зокрема, покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі, зокрема:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).

За положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, затверджено форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок №1307).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

При складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема, 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій (пункт 8 Порядку №1307).

У разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН « 100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється (пункт 12 Порядку №1307).

Пунктом 14 Порядку №1307 передбачено, що податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

За змістом пункту 19 Порядку №1307 у разі здійснення постачання товарів/послуг (крім здійснення операцій, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України), постачання яких має безперервний або ритмічний характер, постачальником (продавцем) може бути складена зведена податкова накладна: покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

Відповідно до підпункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Як вбачається з матеріалів справи, склад податкового правопорушення, покладений в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, полягає в порушенні ТОВ «Агрофірма «Приазовська» пункту 201.4 статті 201 ПК України, а саме: за не реєстрацію податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних по операціям з видачі орендодавцям - фізичним особам товарів та послуг в рахунок орендної плати за користування земельними ділянками (паями).

Проте судом встановлено, що позивач скористався можливістю реєстрації зведених податкових накладних, як це передбачено пунктом 201.4 статті 201 ПК України, та виконав обов`язок щодо складання в установлені терміни та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач склав зведені податкові накладні наприкінці місяця та зареєстрував їх до 15 числа наступного місяця. Факт здійснення реєстрації відповідних податкових накладних підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи копіями зведених податкових накладних, які подані на реєстрацію в межах граничного строку, передбаченого для реєстрації зведених податкових накладних (не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг), до кожної податкової накладної додано квитанцію податкового органу, в якій відображено присвоєний реєстраційний номер документу та підтверджено факт прийняття податкової накладної на реєстрацію.

Отже, ТОВ «Агрофірма «Приазовська» у повному обсязі відобразило податкові зобов`язання у зведених податкових накладних. Порушення, за позицією відповідача, полягає у тому, що позивач, замість податкової накладної за кожною поставкою подав зведені податкові накладні за місяць.

Однак суд вважає, що платник податків не зобов`язаний складати податкові накладені за кожною ритмічною поставкою продукції неплатникам ПДВ (фізичним особам), оскільки приписами підпункту 201.4 статті 201 ПК України передбачено саме право, а не обов`язок складення платником податку податкової накладної як за кожною ритмічною операцією, так і складання та реєстрацію зведеної податкової накладної в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №818/2159/18 та від 02.02.2022 по справі №560/4185/19.

Крім того, враховуючи положення пунктів 12, 13, 14, 17 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, зокрема в частині здійснення розшифрування та проведення перевірки податкових накладних після їх надходження до ДПС, у випадку недотримання форми та порядку заповнення податкових накладних податковий орган наділений повноваженнями відмовити у реєстрації податкової накладної, або зупинити її реєстрацію.

У свою чергу відповідачем не подано до суду жодних доказів того, що у податкового органу під час здійснення реєстрації зведених податкових накладних виникли сумніви з приводу дотримання позивачем вимог щодо форми та порядку заповнення податкових накладних.

Цей висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою в постановах від 12.05.2020 у справі №560/2648/19, від 02.02.2022 по справі №560/4185/19 та інших.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що диспозиція абзацу 1 пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України визначає податкове порушення як відсутність реєстрації податкової накладної протягом граничного строку. В межах цих правовідносин ТОВ «Агрофірма «Приазовська» здійснило реєстрацію зведених податкових накладних, а тому в діях платника податків відсутній склад податкового правопорушення, встановлений наведеною нормою Кодексу. Обрання позивачем такого способу складання зведених податкових накладних не доводить правомірність застосування до нього штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням на підставі зазначеної в ньому норми.

Крім того, 23.05.2020 набрали чинності положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року №466-IX (надалі - Закон №466-ІХ).

Цим законодавчим актом підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 73.

Так, відповідно до абз.2 пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Виходячи зі змістовного та синтаксичного аналізу побудови наведеної вище норми права, можна зробити висновок, що таким чином законодавець мав на меті не лише уточнити й розширити перелік випадків, за яких платник податків звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, а й убезпечити платників податків від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними положеннями податкового законодавства, у випадках та за умов, наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Тобто законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом №466-ІХ, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в постановах від 11 листопада 2020 року у справі №160/1553/19, від 26 серпня 2021 року у справі №520/1874/2020, від 07 жовтня 2021 року у справі №580/1311/19.

Проте, незважаючи на вищенаведену норму до позивача був безпідставно застосований штраф в розмірі 182273,95 грн.

Суд також звертає увагу, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Позиція ЄСПЛ щодо захисту прав суб`єктів господарювання від незаконних дій контролюючого органу полягає у наступному:

Рішення по справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03):

«...при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом»; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими» (п. 53).

Утім всі висновки відповідача не підтверджені належними і допустимими доказами.

Рішення по справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швеції» (заява №36985/97):

«...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління» (п. 110).

У той же час відповідач не довів правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

ЄСПЛ у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті податкового повідомлення-рішення дотримано не було.

Отже, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, що зумовлює висновок суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Агрофірма «Приазовська».

Згідно з ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду ТОВ «Агрофірма «Приазовська» сплатило судовий збір у розмірі 2734,11 грн., який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області.

Інших судових витрат позивачем до стягнення не заявлялось.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Приазовська» (вул. Шамрая, буд. 3, с. Троїцьке, Бердянський район, Запорізька область, 71133) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00046080718 від 01.12.2020, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Приазовська» судовий збір у сумі 2734,11 грн. (дві тисячі сімсот тридцять чотири гривні 11 коп.).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «18» травня 2022 року.

СуддяР.В. Кисіль