Рішення

від 17.05.2022 по справі 340/3710/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3710/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства Буд Маркет СВ до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області Форми В4 №00015180712 від 13.05.2021 р., яким ПП Буд Маркет СВ було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1510885 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області Форми В1 № 00015150712 від 13.05.2021 р., яким ПП Буд Маркет СВ було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 592245,04 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 296122,52 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки проведеної посадовими особами відповідача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн., з урахуванням від`ємного значення з ПДВ попередніх звітних податкових періодів, зазначених у додатку 3 до податкової декларації з ПДВ, податковим органом зроблено висновок про безтоварність господарських операцій з контрагентами ТОВ Транзпостач та ПП Надніпрянське. Внаслідок цього податковий орган дійшов висновку про те, що позивачем завищено розмір від`ємного суми податку на додану вартість на суму 1510885 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 592245,04 грн. Вказує, що висновки посадових осіб відповідача ґрунтуються на тому, за результатами аналізу наявних податкових інформацій, які містяться в інформаційних базах ДПС та отриманих із зовнішніх джерел, у постачальників ТОВ Транзпостач, а саме ФГ ВІТА-МАКС (код ЄДРПОУ 32883454), ТОВ Маковій (код ЄДРПОУ 33816897), ТОВ Профід Плюс (код ЄДРПОУ 43594578), ТОВ УКРАЇНСЬКИЙ-АГРАРНИЙ-СОЮЗ (код ЄДРПОУ 36045313), С(Ф)Г Чернявського В.М. (код ЄДРПОУ 20594800) для виконання операцій на продаж сої, соєвих бобів та макухи соєвої відсутні у достатній кількості трудові ресурси, основні фонди, виробничі потужності, земельні ділянки і транспортні засоби, відсутня можливість вирощування сільськогосподарських культур власними силами та відсутність придбання у постачальників ідентичного товару у відповідній кількості, а також відсутність документів щодо її походження. Також висновки посадових осіб відповідача ґрунтуються на тому, ПП Надніпрянське передає в суборенду ПП Буд Маркет СВ вагони, які орендує у ТОВ Діва Логіфстик Консалт. В свою чергу, ТОВ Діва Логістик Консалт декларує у 2020 році придбання послуг з оренди вагонів від ТОВ ТАС-ЛОГІСТІК. В номенклатурі податкових накладних не зазначено номери вагонів які орендувались, тобто не можливо провести ідентифікацію вагонів і не можливо визначити джерело походження вагонів, що і стало підставою для визнання операцій безтоварними. Позивач не погоджується з висновками акту перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вважає їх протиправними, а господарські операції підтвердженими відповідними доказами.

Ухвалою судді від 13.07.2021 позовну заяву Приватного підприємства Буд Маркет СВ до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без руху (т.2 а.с.248).

Позивачем виконано вимоги ухвали судді, позов приведено у відповідність до ст.ст.160, 161 КАС України.

Ухвалою судді від 02.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, на 20.09.2021 призначено підготовче судове засідання (т.3 а.с.11).

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що за результатами перевірки ПП Буд Маркет СВ, контролюючим органом було здійснено аналіз господарської діяльності підприємств - контрагентів, що мали господарські взаємовідносини не лише з позивачем, а й з іншими контрагентами, які виступали постачальниками, виробниками продукції, що в подальшому надходила до кінцевого споживача, то за результатами зібраної інформації, вивчених документів (єдиний реєстр податкових накладних та інші джерела зібрання такої інформації) не було підтверджено реальності господарських операцій, зокрема, не можливо було встановити джерело походження такої продукції (вагонів, олії соєвої). Як наслідок, при декларуванні ПДВ допущено порушення вимог Податкового кодексу України (т.3. а.с.17-23).

20.09.2021 підготовче засідання відкладено до 20.10.2021 за клопотанням представника відповідача для надання витребуваних судом доказів (т.3 а.с.75).

Ухвалою суду від 20.09.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 20.10.2021 року та продовжено проведення підготовчого провадження у справі до 20.10.2021 року. Також, зазначеною ухвалою суду витребувано додаткові докази (т.3 а.с. 80-81).

Ухвалою суду від 20.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.10.2021 (т.3 а.с.212).

Ухвалою суду від 20.10.2021 виправлено описку, допущену у резолютивній частині ухвали від 20.10.2021 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, змінивши дату судового засідання на 16.11.2021 (т.3 а.с.214)

В судовому засіданні 16.11.2021 представник позивача заявив клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, щодо якого не заперечував представник відповідача.

Враховуючи викладене, а також з урахуванням приписів ст.194 КАС України, суд визнав за можливе продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження, що відображено в протоколі судового засідання (т.3 а.с.215).

Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Приватне підприємство Буд Маркет СВ з 16.09.2019 є суб`єктом господарювання у відповідності до норм діючого законодавства, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ та зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.12.2019 (т.1 а.с.11-19).

Судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі наказів від 23.03.2021№338-п, від 07.04.2021 №403-п, направлень №№674, 675 від 31.03.2021, в період з 01.04.2021 по 09.04.2021 проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства Буд Маркет СВ щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн., з урахуванням від`ємного значення з ПДВ попередніх звітних податкових періодів, зазначених у додатку 3 до податкової декларації з ПДВ, за результатом якої складено акт від 16.04.2021 №1111/11-28-07-12/43234005 (т.1 а.с.37-102, т.3 а.с.24).

В зазначеному акті зазначено, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2021 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення платником податків:

- п.44.1 ст.44, п.п.а п.198.1 ст.198, абзаців першого-третього п.198.2, абзаців першого - другого п.198.3 ст.198 і абзацу третього п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягала бюджетному відшкодуванню за січень 2021 року на 592 245,04 грн.;

- п.44.1 ст.44, п.п.а п.198.1 ст.198, абзаців першого-третього п.198.2, абзаців першого другого п.198.3 і абзацу третього п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 1510884,55 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийняті 13.05.2021 податкові повідомлення-рішення:

- форми В4 №00015180712, яким ПП Буд Маркет СВ було

зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1510885 грн. (т.1. а.с.117-118);

- форми В1 №00015150712, яким ПП Буд Маркет СВ було

зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 888367,56 грн., у т.ч. сума завищення 592245,04 грн. та штрафні санкції у розмірі 296122,52 грн. (т.1. а.с.119-120).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступні фактичні обставини у справі.

Згідно п.п."а" п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Суд враховує, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку є подальше використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондується з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення такої господарської діяльності.

З огляду на пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, господарська операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків, якщо вона здійснена за наявності розумних економічних причин (ділової мети) і пов`язана з господарською діяльністю платника податків.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Матеріалами справи, а саме - документами фінансово-господарської діяльності, підтверджено отримання позивачем товару та подальше його використання у господарській діяльності підприємства.

Щодо податкового повідомлення-рішення 00015180712, яким ПП Буд Маркет СВ зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1510885,00 грн., суд зазначає.

19.02.2021 позивачем подано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за січень 2021 в якій зокрема, окрім інших показників у рядку 19 вказано від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) в розмірі 52001043 грн. та в рядку 20.2.1 суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 10532540 грн. (т.1 а.с.122-134).

В ході розгляду справи встановлено, що ПП Буд Маркет СВ уклало з ПП Надніпрянське договір суборенди №08052004/1 від 08.05.2020 (т.2 а.с.25-26), відповідно до змісту якого, орендар (ПП Надніпрянське) взяло на себе зобов`язання передати в суборенду позивачу вагони, якими він володіє та користується на правах оренди за договором №01042002/1 від 01.04.2020 року, укладеному з ТОВ Укрмаслотрейд, а також за договором №31032003/1 від 31.03.2020 року, укладеному з ТОВ Діва Логістик Консалт (т.3 а.с.139-142).

Судом встановлено, що ПП Надніпрянське передало позивачеві в суборенду вагони об`ємом 116м3 та 120м3 за номерами згідно переліку, що підтверджується податковою накладною №2 від 31.01.2021, №8 від 31.01.2021, вказаними на сторінці 9 акту перевірки та наявними в матеріалах справи, та доданим до матеріалів справи актами надання послуг, платіжними дорученнями №475 від 18.02.2021, 476 від 18.02.2021 (т.1 а.с. 45, т.2 а.с.27-42, т.3 а.с.151, 153-156).

Дані господарські операції відображені в податковому та бухгалтерському обліку.

Податковий орган посилався на те, що господарські операції позивача з ПП Надніпрянське не відбулись в об`єктивній дійсності. При цьому податковий орган посилається на інформацію, надану АТ "Укрзалізниця".

Відповідач вказав, що проведеним аналізом номенклатури номерів вагонів, які ПП Надніпрянське отримало від ТОВ Діва Логістик Консалт встановлено лише деякі орендовані вагони, інші невідомого походження. При цьому, зазначає, що ТОВ Діва Логістик Консалт декларує у січні 2021 року придбання послуг з оренди вагонів від ТОВ ТАС-Логістик. В номенклатурі податкових накладних не зазначено номери вагонів, а тому неможливо встановити їх ідентифікацію та джерело походження, у зв`язку з чим податковий орган заперечує реальність такої господарської операції. (т.1 а.с.45)

Крім того, податковий орган в акті перевірки вказав, що аналізом зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних не встановлено придбання ТОВ Діва Логістик Консалт послуг з оренди вантажних вагонів у інших суб`єктів господарювання, а тому наявний обрив ланцюга реальності походження вагонів, а тому господарські операції з ПП "Надніпрянське" не є реальними, що призвело на думку податкового органу до завищення на суму ПДВ у розмірі 99881,55 грн. показника рядка 19 декларації з ПДВ за січень 2021 року (т.1 а.с.45-47).

В матеріалах справи міститься лист від 01.02.2021 року АТ "Укрзалізниця", в якому вказано про те, що інформація щодо власника ТОВ Діва Логістик консалт та ТОВ "Укрмаслотрейд", а також стосовно надання вказаними підприємствами в оренду вантажних вагонів ПП "Надніпрянське" відсутня. Інформація носить довідковий характер (т.3 а.с.61).

Позивачем до матеріалів справи надано письмову інформацію ТОВ Діва Логістик Консалт, відповідно до змісту якої ним підтверджено укладення договору з ПП Надніпрянське №31032003/1 від 31.03.2020 року (вагони в кількості 50 шт.). Також вказано, що вагони взято в оренду у ТОВ Вертикаль згідно договору від 31.01.2020 року №1033 (додатково вказано на заміну вагонів у травні в кількості 24 шт.), а також у ТОВ ТАС-Логістик згідно договору оренди вагонів №20082020/2ОР від 20.08.2020 року в кількості 20 шт. В обґрунтування надано копії цих договорів та первинних документів в підтвердження здійснення господарських операцій з оренди (т.3 а.с.91-135).

Судом встановлено, що вагони використовувались для перевезення олії соєвої гідратованої першого ґатунку нефасованої придбаної у ТОВ Транзпостач (т.3 а.с.161-186).

Так, між позивачем та ТОВ Транзпостач укладено договір поставки № 16072005/1 від 16.07.2020 на поставку товару в асортименті згідно товаросупровідних документів та специфікацій (т.1 а.с135-137).

На виконання вимог договору поставки №16072005/1 у січні 2021 року ТОВ Транзпостач поставило позивачу олію соєву гідратовану першого ґатунку нефасовану, що підтверджується видатковими накладними (т.1 а.с.154, 161, 166, 183, 190, 196, 215, 241, 247, т.2 а.с.3, 9, 15, т.3 а.с.161-172), податковими накладними на загальну суму ПДВ у розмірі 6213135,15 грн. (т.1 а.с.155, 162, 167, 184, 191, 197, 216, 242, 248, т.2 а.с.4, 10, 16, т.3 а.с.174-179, 181-186), платіжними дорученнями (т.1 а.с.138-151).

Також у січні місяці ТОВ Транзпостач надало позивачу послуги по зберіганню ТМЦ, на загальну суму ПДВ у розмірі 583,334, що підтверджується податковою накладною (т.3 а.с.180).

Дані господарські операції відображені в податковому та бухгалтерському обліку, в тому числі загальна сума ПДВ у розмірі 6213718,48 грн. (т.1 а.с.132).

В подальшому олія соєва гідратована першого ґатунку нефасована була експортована за кордон (т.1 а.с. 156-160, 163-165, 168-171-182, 185-189, 192-195, 198-214, 217-240, 243-246, 249-250, т.2 а.с. 1-8, 11-14, 17-24).

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що ТОВ Транзпостач придбає сою, яку переробляє на орендованих основних засобах, та в подальшому реалізує на адресу контрагентів-покупців продукти переробки, шрот, олію соєву, тощо (т.1 а.с.50-51).

Суд звертає увагу на те, що господарська діяльність ТОВ Транзпостач відображена в акті вибірково, що не дає можливості встановити реальної картини придбання (вирощення) сої та реалізації олії соєвої гідратованої першого ґатунку нефасованої, наданими ПП "Надніпрянське" вагонами, а тому суд вважає, що висновок акту про завищення показників рядків 19 (колонка Б) та 21 (колонка Б) Декларації з ПДВ за січень 2021 року в загальній сумі 1510884,55 грн. сформований на припущеннях, які не підтверджені беззаперечними фактами та відповідними доказами, що свідчить про їх безпідставність.

Крім того, до суду надані докази купівлі товару ТОВ Транзпостач у контрагентів, а саме у С(Ф)Г Чернявського В.М. (код ЄДРПОУ 20594800) ТОВ Профід Плюс (код ЄДРПОУ 43594578), ТОВ УКРАЇНСЬКИЙ-АГРАРНИЙ-СОЮЗ (код ЄДРПОУ 36045313), (т.2 а.с.44-244).

З огляду на нездійснення об`єктивного аналізу взаємовідносин цих підприємств з іншими контрагентами, висновок про завищення позивачем показників рядків 19 (колонка Б) та 21 (колонка Б) Декларації з ПДВ за січень 2021 року в загальній сумі 1510884,55 грн. є протиправним. (а.с.122-134) Отже, податкове повідомлення-рішення №00015180712, яким ПП Буд Маркет СВ зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1510885 грн., підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00015150712 від 13.05.2021 р., яким ПП Буд Маркет СВ було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 592245,04 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 296122,52 грн., то суд зазначає.

Судом встановлено, що згідно акту перевірки відповідач встановив безтоварність господарських операцій позивача у січні місяці 2021 року з ПП Надніпрянське та ТОВ Транзпостач в результаті чого було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 592245,04 грн. за даними господарськими операціями.

Раніше судом встановлено та описано реальність господарських операцій між позивачем та ПП Надніпрянське, ТОВ Транзпостач у січні місяці 2021 року щодо перевезення вагонами олії соєвої гідратованої першого ґатунку нефасованої на загальну суму ПДВ у розмірі 6213718,48 грн. (т.1 а.с.45, 122-134, 138-151, т. 3 а.с.139, 142,151, 153, 155, 156, 161-172, 174-179, 181-186).

З наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування придбаного товару/послуг, їх кількість та вартість, визначено сторони господарських операцій та осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що встановлені обставини справи свідчать про належне документальне підтвердження господарських операцій, ділову мету здійснення таких господарських операцій, а саме придбання товарів та послуг з метою ведення власної господарської діяльності, зміну у власному капіталу позивача (оплату вартості придбаних товарів). Тобто, встановлені обставини у цій справі свідчать про реальність господарських операцій, які не визнаються відповідачем.

Висновки відповідача про відсутність у контрагентів (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

До того ж, стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з`ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків. Проте таких доказів матеріали справи не містять.

Окрім того, суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків не може і не повинен бути обізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності контрагентів свого постачальника, а також контрагентів по ланцюгу постачання, про які не тільки позивач, а й його контрагенти навіть не були обізнані, тому не може нести відповідальність за можливі порушення, які були допущені контрагентами прямих постачальників.

Отже відносини постачальників позивача із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Суд стверджує, що лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями.

Однак у даній справі податковим органом не доведено існування таких обставин.

Такі висновки є тотожними з висновками Верховного Суду, що містяться у постанові КАС ВС від 24 вересня 2021 року у справі № 320/5555/20 та у постанові від 03.09.2019 у справі №810/3790/17.

Зі свого боку позивачем було дотримано всіх обов`язкових вимог закону, безпосередньо пов`язаних з формуванням податкового кредиту.

Так, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених та зареєстрованих податкових накладних, виданих йому контрагентами у перевіряємому періоді. При цьому, відповідачем до суду не надано доказів, що позивач, його контрагенти, на момент їх виписки не були зареєстровані платниками податку на додану вартість та в ЄДР, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України мали обов`язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні. Що також не заперечувалось і відповідачем та встановлено під час перевірки, а тому висновок відповідача про завищення суми ПДВ, яка підлягала бюджетному відшкодуванню за січень 2021 року за взаємовідносинами із вказаними підприємствами в загальній сумі 592245,04 грн. є протиправним, тож податкове повідомлення-рішення № 00015150712 від 13.05.2021, яким ПП Буд Маркет СВ зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 592245,04 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 296122,52 грн., є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Таким чином позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати на оплату судового збору у сумі 22700 грн. (т.1 а.с.9) підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача надав заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10500 грн. (т.3 а.с.201-203).

Представником відповідача подано відзив на заяву про відшкодування судових витрат, згідно якої зазначені витрати не є співрозмірними зі складністю справи та обсягом виконаних робіт, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, та їх обсягом, оскільки складання позовної заяви включає в себе ознайомлення з документами, їх аналіз, в тому числі з актом перевірки та бухгалтерськими документами. Також зазначив, що дана категорія справ є типовою, у зв`язку з чим не вимагала великого обсягу юридичної і технічної підготовки до судового засідання (т.3 а.с.210).

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За приписами ч.ч.3, 4 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги б/н від 30.04.2021, додаток до договору, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, рахунок за надані послуги від 25.08.2021, акт виконаних робіт (прийняття послуг) (т.1 а.с.204-209). Предметом договору про надання правничої допомоги є підготовка адміністративного позову ПП Буд Маркет СВ до Головного управління ДПС у Кіровоградській області по визнанню протиправними та скасуванню податкових повідомлень-рішень, винесених ГУ ПДС у Кіровоградській області за результатами перевірки ПП Буд Маркет СВ (акт №1111/11-28-07-12/43234005 від 16.04.2021) і представництва інтересів підприємства при розгляді зазначеного адміністративного позову у суді першої інстанції.

Пунктом 4.7 Додатку №1 до договору від 30.04.2021 сторонами погоджено, що розмір гонорару за цим договором становить 10500,00 грн. Гонорар має бути виплачений в строк не пізніше 5 календарних днів після винесення рішення судом першої інстанції.

Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, вказано в акті виконаних робіт (наданих послуг) від 18.10.2021. Так, адвокатом здійснено: ознайомлення з актом податкової перевірки та його аналіз 600 грн.; ознайомлення з наявними первинними бухгалтерськими документами та іншими документами, які є доказовою базою в предметі спору, їх аналіз. Збір інших доказів 2400 грн.; складання позовної заяви з формуванням додатків до неї 3500 грн.; участь у судовому розгляді справи 4000 грн. (перше засідання), всього 10500 грн. (т.3 а.с.209).

На час ухвалення рішення, доказів оплати послуг адвоката суду не надано.

З приводу аргументів відповідача про не підтвердження понесених витрат на правничу допомогу слід зазначити те, що з огляду на положення ст.134 КАС України стягненню підлягають не лише фактично понесені витрати у зв`язку із наданням правничої допомоги, а і ті витрати, які підлягають сплаті.

Даний висновок узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20 провадження №К/9901/29763/20).

Отже, оскільки сторонами Договору про надання правничої допомоги визначено умови сплати гонорару, відповідно до яких гонорар сплачується протягом 5 календарних днів після винесення рішення судом першої інстанції, і цей строк відповідно на час ухвалення рішення судом не настав, то посилання відповідача на ненадання доказів оплати вартості послуг є безпідставними.

Щодо аргументів відповідача про завищення вартості послуг на правничу допомогу.

Так, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката передбачено у частині п`ятій статті 134 КАС України.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6,7 статті 134 КАС України).

Вказуючи на неспівмірність витрат, відповідач не вказує про те, які витрати є справедливими, на його думку, та які зазвичай застосовуються при визначенні гонорару адвоката.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги визначено вартість послуг (гонорар адвоката) за договором про надання правничої допомоги.

Отже, умови щодо встановленого договором розміру гонорару адвоката відповідають приписам ст. 30 Закон України Про адвокатуру і адвокатську діяльність та п.1 ч.3 ст.134 КАС України, а саме, встановлені у фіксованому розмірі, не залежать від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеними.

Таким чином, дослідивши умови укладеного договору про надання правничої допомоги, докази, що свідчать про фактичне надання правничої допомоги, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат за надання професійної правничої допомоги у розмірі 10500,00 грн.

Керуючись ст.ст.139, 243-246, 255, 293, 295-297, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву приватного підприємства Буд Маркет СВ (27552, Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Східна, 12, кв.59, ЄДРПОУ 43234005) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43142606) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00015180712 від 13 травня 2021 року, яким приватному підприємству Буд Маркет СВ зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1510885 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00015150712 від 13 травня 2021 року, яким приватному підприємству Буд Маркет СВ зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 592245,04 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 296122,52 грн.

Стягнути на користь приватного підприємства Буд Маркет СВ (ЄДРПОУ 43234005) здійснені ним судові витрати: на оплату судового збору в сумі 22700,00 грн.; за професійну правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 43142606).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина