Рішення

від 11.05.2022 по справі 157/1607/21

КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 157/1607/21

Провадження №2/157/95/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2022 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антонюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Вавдіюк Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Камінь-Каширського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок «Дзвіночок» Камінь-Каширської міської ради Волинської області, Камінь-Каширської міської ради Волинської області, Управління гуманітарної політики Камінь-Каширської міської ради Волинської області, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання допустити до роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до Камінь-Каширського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок «Дзвіночок» Камінь-Каширської міської ради Волинської області, Камінь-Каширської міської ради Волинської області, в якому просить визнати незаконним і скасувати наказ №175-к «Про відсторонення від виконання обов`язків ОСОБА_2 », поновити її помічником вихователя Камінь-Каширського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок» «Дзвіночок» Камінь-Каширської міської ради Волинської області у виконанні трудових обов`язків та допустити її до роботи, стягнути з відповідачів на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 08 листопада 2021 року по дату ухвалення рішення суду включно; допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення у виконанні трудових обов`язків та допуску її до роботи і в частині стягнення середнього заробітку з відповідачів в межах суми стягнення за один місяць, а також стягнути із відповідачів на її користь усі судові витрати, які сплачені та/або підлягають сплаті нею у зв`язку із розглядом справи. В обґрунтування вимог зазначає, що працює помічником вихователя Камінь-Каширського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок «Дзвіночок» Камінь-Каширської міської ради Волинської області. За час трудової діяльності жодного разу не порушувала трудової дисципліни, дотримувалася усіх нормативно-правових актів, якими керується дошкільний заклад, стягнень не має. Вона є матір`ю трьох неповнолітніх дітей, які перебувають на її утриманні. В даний час залишилася без доходів по причині відсторонення її від виконання обов`язків. Після 4 жовтня 2021 року була неодноразово попереджена в усній формі керівником дошкільного закладу, що є не законним, про намір відсторонити її від виконання обов`язків у зв`язку із тим, що відмовлялася вакцинуватися проти короновірусної інфекції, викликаної вірусом SARS-CoV-2 COVID-19. Вона інформувала керівника дошкільного закладу про свою відмову від вакцинації в усній формі. Відмова її від вакцинації ґрунтується на тому, що вакцина від COVID-19 не є традиційною вакциною та перебуває на стадії клінічного випробування. Це генно-інженерний продукт, в якому містяться білки матричної РНК мРНК. Ці агенти вбудовуються в геном людини, змінюють та модифікують його. Вона вважає неприпустимим введення цих речовин у кров людини. На сьогоднішній день вакцинація проти коронавірусної інфекції, викликаної вірусом SARS-CoV-2, є примусовим медичним експериментом, оскільки відповідно до Закону України № 4613 «Про лікарські засоби», який спрощує процедуру реєстрації та використання вакцин від COVID-19 в Україні від 29 січня 2021 року допущена прискорена процедура реєстрації вакцин від коронавірусу, при якій дозволено в надзвичайних ситуаціях (або для їх запобігання) реєструвати препарати на основі неповних даних клінічних досліджень та до завершення клінічних випробувань. Без цього законопроекту уряд не мав би права реєструвати вакцини від коронавірусу, тому що жодна з них не пройшла четвертої фази досліджень - вивчення побічних ефектів і протипоказань. Крім того, 19 березня 2021 року Законом України № 1353-ІХ внесено зміни до ст. 9-2 Закону України № 4613 «Про лікарські засоби», яким звільнили від відповідальності виробника та/або власника реєстраційного посвідчення, включаючи їх працівників, медичних працівників та інших осіб, залучених до здійснення заходів, пов`язаних із вакцинацією, за будь-які наслідки, спричинені застосуванням таких вакцин чи інших медичних імунобіологічних препаратів для специфічної профілактики коронавірусної хвороби COVID-19. Наказом Міністерства охорони здоров`я № 2164 від 6 жовтня 2021 року «Про проведення клінічного випробування та затвердження суттєвих поправок до протоколів клінічних випробувань лікарських засобів, призначених для здійснення заходів, спрямованих на запобігання, виникнення та поширення, локалізацію та ліквідацію коронавірусної хвороби COVID-19 дозволено проведення клінічного випробування лікарського засобу, призначеного для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію коронавірусної хвороби COVID-19. Ні виробник вакцини, ні держава не дає гарантій відсутності будь-яких ускладнень або негативних наслідків після щеплення, а також не несуть відповідальності за здоров`я і життя пацієнта. Вказана інформація дає підстави їй не довіряти запровадженій в Україні вакцинації проти коронавірусної інфекції, викликаної вірусом SARS-CoV-2, та відмовлятися від будь-яких медичних втручань. Стаття 3 Конституції України наголошує, що людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам. Згідно з п. 3 ст. 281 ЦК України медичні, наукові та інші досліди можуть проводитися лише щодо повнолітньої дієздатної фізичної особи за її вільною згодою. Відповідно до ст. 12 Закону України № 1645-ІІІ від 06.04.2000 «Про захист населення від інфекційних хвороб» та ст. ст. 42, 43 Закону України № 2801-XII від 19.11.1992 «Основи законодавства України про охорону здоров`я» передумовою будь-якого медичного втручання є отримання відповідної на те інформованої згоди пацієнта (по дітях до 15 років - законних представників (батьків). Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Таким чином, згідно з чинним законодавством України і нормами міжнародного права примус до експериментального медичного втручання є неприпустимим. Відповідна відмова від участі в медичних експериментах не може бути підставою для відсторонення від роботи та/або позбавлення заробітної плати. Наказом керівника Камінь-Каширського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок «Дзвіночок» Камінь-Каширської міської ради Волинської області № 175-к від 8 листопада 2021 року її відсторонено від виконання обов`язків з 8 листопада 2021 року до усунення причин, що стали підставою для відсторонення/без збереження заробітної плати. Цей наказ вона вважає незаконним, таким, що прийнятий без додержання усіх норм законодавства, внаслідок чого порушено її право на працю. Наказ про відсторонення її від виконання обов`язків прийнято керівником безпідставно. Перелік інфекційних хвороб, щеплення проти яких є обов`язковими, встановлено ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Подібний перелік наводиться у ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». У тій частині, в якій між цими переліками існують суперечності, переважному застосуванню підлягає той з названих законів, який встановлює інфекційні хвороби, проти яких проводяться щеплення, не передбачені іншим законом. Визначення безпосередньо законом згаданого переліку з урахуванням надання в ст. 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» Міністерству охорони здоров`я повноваження встановлювати такий перелік означає, що це Міністерство вправі доповнювати перелік інфекційних хвороб, щеплення проти яких є обов`язковими. Даний перелік не доповнений щепленням від COVID-19. Відповідно до ст. 46 КЗпП України можливість відсторонення працівника від роботи допускається за умови подання відповідних службових осіб державної санітарно- епідемілогічної служби про усунення осіб, які ухиляються від обов`язкового щеплення проти інфекції. Подання відповідних санітарних служб про усунення її від роботи, яке слугує підставою відсторонення від роботи працівника, за умови відсутності обов`язкового щеплення, передбаченого календарем щеплення, на адресу керівника не надходило. В оскаржуваному наказі відсутня підстава, на якій видано наказ. Крім того, усне повідомлення керівника про відсторонення її від виконання обов`язків - це фактично повідомлення позивача про зміну істотних умов праці. Зміна істотних умов праці - зміна систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів і найменування посад та інше. Про зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці (ч. 3 ст. 32 КЗпП України). Вказаним наказом порушено право її не лише на працю, але й право на таємницю про стан здоров`я. Вимога керівника надати інформацію про вакцинацію або протипоказання до вакцинації проти COVID-19 є незаконною. Вона вважає, що відомості про вакцинацію, що стосуються стану її здоров`я, є персональними даними, така інформацію не може розголошуватися будь-яким способом. Обмеження права на працю без вакцинації проти коронавірусної інфекції, викликаної вірусом SARS-CoV-2 - це пряма дискримінація. Наказ № 175-к від 8 листопада 2021 року є дискримінаційним щодо реалізації її права на працю, а тому суперечить національному та міжнародному законодавству. Керівник дошкільного закладу, приймаючи наказ про її відсторонення від виконання обов`язків, керувався підзаконним нормативно-правовим актом - наказом МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 4 жовтня 2021 року № 2153, ст. 12 Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 № 595, ст. 46 КЗпП України, що є не припустимим та суперечить Конституції України, Законам України, міжнародним правовим актам. Наказом МОЗ України від 24.12.2020 р. № 3018 затверджена «Дорожня карта з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію CОVID-19 в Україні у 2021-2022 роках» (зі змінами від 13.05.2021 № 213). Положеннями даної Дорожньої карти закріплено, що вакцинація від коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні буде добровільною для усіх груп населення та професійних груп. Основним завданням Дорожньої карти є рекомендація щодо охоплення вакцинацією проти коронавірусної хвороби COVID- 19 протягом 2021-2022 року щонайменше 50% населення України. Вакцинація від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 є правом, а не обов`язком. Оскільки в Україні вакцинація проти COVID-19 є добровільною, а нормами ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» не передбачено обов`язкового щеплення від даної хвороби, такої підстави відсторонення як відмова від проходження профілактичного щеплення проти COVID-19 нормами статті 46 КЗпП України не передбачено. Станом на дату пред`явлення цього позову (01.12.2021) її середня заробітна плата, починаючи з 08.11.2021 (дата відсторонення) складає: 304,15 грн. (середньоденний заробіток за останні два календарні місяці) х 18 робочих днів (вимушеного прогулу) = 5474 грн.70 коп.

Ухвалою судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області Гамули Б.С. від 6 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження, постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 10 січня 2022 року, постановленою під головуванням судді Гамули Б.С., до участі у справі залучено як співвідповідача Управління гуманітарної політики Камінь-Каширської міської ради Волинської області

Ухвалою суду від 2 березня 2022 року, постановленою під головуванням судді Гамули Б.С., відмовлено у задоволенні заяви позивачки ОСОБА_1 про відвід цього судді, постановлено передати заяву про відвід судді Гамули Б.С. на розгляд іншому судді Камінь-Каширського районного суду, визначеному у встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України порядку.

Ухвалою суду від 8 квітня 2022 року, постановленою під головуванням судді Антонюк О.В., заяву позивачки ОСОБА_1 про відвід судді Гамули Б.С. задоволено.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 квітня 2022 року, справу розподілено для розгляду судді Антонюк О.В.

У відзиві на позов представник відповідача Камінь-Каширської міської ради Пась В. вважає міську раду неналежним відповідачем та в обґрунтування цих обставин зазначає, що уповноваженим органом управління Камінь-Каширського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок «Дзвіночок» є Управління гуманітарної політики Камінь-Каширської міської ради, це ж управління є головним розпорядником коштів закладів дошкільної освіти.

У відзиві на позов представник відповідача - Камінь-Каширського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок «Дзвіночок» Камінь-Каширської міської ради Волинської області Нестерук І.В. просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити та в обґрунтування заперечень зазначає, що позивачку правомірно відсторонено від виконання обов`язків без збереження заробітної плати, при цьому враховано положення ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційної хвороби», наказу МОЗ від 4 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» та постанови КМ України № 1236, та правомірно

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 у судовому засіданні 5 травня 2022 року позов підтримали повністю і просили позовні вимоги задовольнити, та згідно з заявою від 12 травня 2002 року розгляд справи просили закінчувати у їх відсутності.

Представник відповідача Камінь-Каширського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок «Дзвіночок» Камінь-Каширської міської ради Волинської області Нестерук І.В. у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.

Представники відповідача Камінь-Каширської міської ради Волинської області Бігун І.В. у судове засідання не з`явилася, подала заяву, із змісту якої вбачається, що вона просить розглянути справу у її відсутності та позовні вимоги не визнає.

Представник відповідача Управління гуманітарної політики Камінь-Каширської міської ради Волинської області Лукашук С.В. у судове засідання не з`явився, подав заяву, із змісту якої вбачається, що він просить розглянути справу у його відсутності та позовні вимоги не визнає.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, зважаючи на таке.

Суд встановив, що позивачка працює помічником вихователя Камінь-Каширського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок «Дзвіночок» Камінь-Каширської міської ради Волинської області.

У наказі від 8 листопада 2021 року № 175-к «Про відсторонення від виконання обов`язків ОСОБА_4 », підписаному директором Камінь-Каширського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок «Дзвіночок» Камінь-Каширської міської ради Волинської області Нестерук І. зазначається: «Керуючись ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ, ст. 46 Кодексу законів про працю України, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 року № 981, від 11.10.2021 № 1066 та від 20.10.2021 № 1096, наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», наказую: з 08 листопада 2021 року відсторонити від роботи (виконання робіт) без збереження заробітної плати на період відсторонення ОСОБА_1 , помічника вихователя Камінь-Каширського ЗДО «Дзвінок», до усунення причини, що стала підставою для відсторонення.

У зазначеному наказі не вказано, які саме причини стали підставою для відсторонення, тобто підстава для відсторонення позивачки у наказі відсутня.

Згідно з Переліком особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженим постановою МОЗ України № 133 від 19.07.95 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я № 521 від 25.02.2020, хвороба СОVID-19 віднесена до особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Статтею 30 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» встановлено, що для запобігання інфекційним захворюванням, небезпечним для населення, держава забезпечує планомірне науково обґрунтоване попередження, лікування, локалізацію та ліквідацію масових інфекційних захворювань. Особи, які є носіями збудників інфекційних захворювань, небезпечних для населення, усуваються від роботи та іншої діяльності, яка може сприяти поширенню інфекційних хвороб, і підлягають медичному нагляду і лікуванню за рахунок держави з виплатою в разі потреби допомоги по соціальному страхуванню. Щодо окремих особливо небезпечних інфекційних захворювань можуть здійснюватися обов`язкові медичні огляди, профілактичні щеплення, лікувальні та карантинні заходи в порядку, встановленому законами України. У разі загрози виникнення або поширення епідемічних захворювань Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом можуть запроваджуватися особливі умови і режими праці, навчання, пересування і перевезення на всій території України або в окремих її місцевостях, спрямовані на запобігання поширенню та ліквідацію цих захворювань. Перелік особливо небезпечних і небезпечних інфекційних захворювань та умови визнання особи інфекційно хворою або носієм збудника інфекційного захворювання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я і публікуються в офіційних джерелах.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Центральним органом виконавчої влади - головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, як встановлено Положенням про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 90), є Міністерство охорони здоров`я України (МОЗ), діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОЗ відповідно до покладених на нього завдань затверджує, поряд з іншим, перелік груп населення та категорій працівників, які підлягають профілактичним щепленням, у тому числі обов`язковим.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, яким встановлюються перелік обов`язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення, є календар профілактичних щеплень.

Календар профілактичних щеплень в Україні, затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України 16.09.2011 № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України 11.08.2014 № 551) «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів».

Календар включає обов`язкові профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на дифтерію, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз. Інші обов`язкові щеплення встановлюються відповідно до цього Календаря для груп населення: за віком; щеплення дітей з порушенням цього Календаря; щеплення ВІЛ-інфікованих осіб; за станом здоров`я; щеплення дітей після алло/ауто-ТСГК (трансплантація стовбурових гемопоетичних клітин); щеплення на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями.

У цьому календарі відсутнє обов`язкове щеплення від СОVID-19, в той же час зазначається, що обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи.

Згідно з Положенням про Міністерство охорони здоров`я України, МОЗ відповідно до покладених на нього завдань, затверджує переліки груп населення та категорій працівників, які підлягають профілактичним щепленням, у тому числі обов`язковим, переліки професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти відповідних інфекційних хвороб, затверджує порядки проведення профілактичних щеплень, у тому числі обов`язкових, визначає необхідність здійснення профілактичних щеплень, пріоритетні заходи профілактики захворювань, а також інші заходи профілактики у разі загрози виникнення епідемій, масових отруєнь та радіаційних уражень.

Наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153, який набрав чинності 8 листопада 2021 року, затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням* (*В разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1161/19899 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11 жовтня 2019 року № 2070)), згідно з яким обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають, серед інших, працівники закладів загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

8 листопада 2021 року набрав чинності п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096, яким внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236, а саме, доповнено постанову пунктом 41-6 такого змісту: «41-6. Керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153 (далі - перелік); 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; 3) взяття до відома, що: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили».

Згідно із ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, наказ МОЗ України від 04 жовтня 2021 року № 2153, яким затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням та п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096 про доповнення постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 пунктом 41-6, відповідно до якого, зокрема, на керівників установ покладено обов`язок забезпечити контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена вказаним Переліком, та забезпечити відсторонення від роботи працівників, які відмовляються або ухиляються від таких щеплень (за відсутності протипоказань), почали діяти з 8 листопада 2021 року і саме з цього дня позивачку, як особу, яка працює в закладі загальної середньої освіти, віднесено до категорії працівників, які підлягають обов`язковому профілактичному щепленню (за відсутності встановлених законом протипоказань) на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, та у неї виник обов`язок вакцинуватися від COVID-19 або надати медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я, а також саме з цього дня, відповідно, у керівників установ виник обов`язок забезпечити відсторонення від роботи (тобто, вжити комплекс заходів, пов`язаних з відстороненням, що включатиме вжиття заходів, спрямованих для надання позивачу достатнього розумного часу для проходження обов`язкового щеплення у встановленому законом порядку або надання документів про протипоказання для щеплення, документування факту відмови працівника від щеплення та дотримання встановленої законом процедури відсторонення) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Однак, як вбачається із змісту наказу, який оскаржує позивачка, його видано 8 листопада 2021 року, та без зазначення у ньому жодних підстав для відсторонення.

Згідно з п. 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 із змінами, керівникам підприємств, установ та організацій належить забезпечити відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Статтею 46 КЗпП України встановлено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.

Отже, із змісту ст. 12 цього Закону вбачається, що відсторонюються від виконання робіт працівники у разі, коли вони від обов`язкових профілактичних щеплень відмовилися або ухилилися саме у порядку, встановленому законом.

Організацію і проведення профілактичних щеплень врегульовано Положенням про організацію і проведення профілактичних щеплень, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України 16 вересня 2011 року № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України 11 серпня 2014 № 551).

Згідно з цим Положенням встановлено, що організація діяльності щодо проведення щеплень покладається на керівника закладу охорони здоров`я (далі - ЗОЗ) або на фізичну особу - підприємця, яка одержала ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики (далі - ФОП), в установленому законодавством порядку. Профілактичні щеплення здійснюються в пунктах щеплень, які можуть бути постійними або тимчасовими. Щеплення дозволяється проводити тільки зареєстрованими в Україні вакцинами/анатоксинами згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11 серпня 2014 року № 551), та інструкціями із застосування вакцини або анатоксину, затвердженими в установленому порядку. Відповідальним за проведення профілактичних щеплень є керівник ЗОЗ або ФОП. Порядок проведення профілактичних щеплень визначається наказом з чітким визначенням відповідальних осіб і функціональних обов`язків медичних працівників, які братимуть участь у їх проведенні. Обсяги профілактичних щеплень узгоджуються із Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у липні - серпні кожного року. Для забезпечення своєчасного проведення профілактичних щеплень лікар, фельдшер, молодший спеціаліст з медичною освітою: в усній або письмовій формі запрошують до ЗОЗ або до місця надання медичних послуг ФОП осіб, які підлягають щепленню (при щепленні неповнолітніх запрошують також батьків або інших законних представників, що їх замінюють), у день, визначений для проведення щеплень. Медичний огляд перед щепленням є обов`язковим. При виявленні негативних змін у стані здоров`я особи призначається додаткове медичне обстеження згідно з чинними протоколами надання медичної допомоги особам відповідно до медичних показань. У медичній документації здійснюється відповідний запис лікаря про дозвіл на проведення щеплення та вкладається форма № 063-2/о. Профілактичні щеплення мають проводитися лише у пунктах щеплення. Запис про проведене щеплення робиться в одній з таких форм: № 097/о; № 112/о; № 025/о; № 003/о. Крім того, вказуються такі дані: торговельна назва вакцини/анатоксину, назва виробника, доза, серія, термін придатності вакцини/анатоксину. У разі використання імпортної вакцини/анатоксину зазначається оригінальне найменування українською мовою. Внесені до медичної облікової документації дані щодо щеплення засвідчуються підписом лікаря. Після проведення профілактичного щеплення повинно бути забезпечене медичне спостереження (нагляд за особою протягом певного часу після введення вакцини/анатоксину) протягом терміну, визначеного інструкцією про застосування відповідної(го) вакцини/анатоксину. Якщо в інструкції про застосування вакцини/анатоксину не вказано термін спостереження, особа, якій було проведено щеплення, повинна перебувати під наглядом медичного працівника не менше 30 хвилин після вакцинації. У відповідних формах медичної облікової документації (№ 097/о, № 112/о, № 025-1/о, № 025/о, № 003/о) необхідно відмітити характер і терміни у разі виникнення загальних або місцевих реакцій та провести їх реєстрацію згідно з Порядком здійснення фармаконагляду, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 27 грудня 2006 року № 898, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2007 року за № 73/13340 (в редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 26 вересня 2016 року № 996). У разі виявлення медичних протипоказань до щеплень відповідно до Переліку медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 11 серпня 2014 року № 551, особа направляється на комісію з питань щеплень, створену наказом по ЗОЗ. Для вирішення складних та суперечливих питань щодо проведення щеплень наказом Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій створюється комісія з питань щеплень при обласному або міському ЗОЗ. Особи з хронічними захворюваннями в стадії ремісії за висновком комісії з питань щеплень можуть бути вакциновані в умовах стаціонару.

Пунктом 17 Положення чітко встановлено, що факт відмови від щеплень з позначкою про те, що медичним працівником надані роз`яснення про наслідки такої відмови, оформлюється за формою № 063-2/о, підписується як громадянином (при щепленні неповнолітніх - батьками або іншими законними представниками, які їх замінюють), так і медичним працівником.

Згідно з п. 18 Положення, у кожному пункті щеплень повинні бути інструкції із застосування всіх медичних імунобіологічних препаратів, що використовуються для проведення щеплень (у тому числі тих, які не входять до переліку обов`язкових), протоколи надання медичної допомоги при невідкладних станах відповідно до чинних нормативів, підготовлені набори лікарських засобів та вироби медичного призначення для надання медичної допомоги при невідкладних станах, а також аптечки для надання термінової медичної допомоги медичним працівникам та технічному персоналу.

З вищезазначеного вбачається, що обов`язковому медичному щепленню особи передує її медичний огляд перед щепленням, що є обов`язковим. Окрім того, для забезпечення своєчасного проведення профілактичних щеплень лікар, фельдшер, молодший спеціаліст з медичною освітою: в усній або письмовій формі запрошують до закладу охорони здоров`я або до місця надання медичних послуг, осіб, які підлягають щепленню (при щепленні неповнолітніх запрошують також батьків або інших законних представників, що їх замінюють), у день, визначений для проведення щеплень. Крім того, про проведене щеплення робиться запис у відповідній документації, а факт відмови від щеплень з позначкою про те, що медичним працівником надані роз`яснення про наслідки такої відмови, оформлюється за формою № 063-2/о, підписується як громадянином, так і медичним працівником.

Отже, законодавством визначено порядок проведення профілактичних щеплень, а також передбачено порядок, згідно з яким встановлюється та оформлюється документально факт відмови особи від проведення щеплення.

Згідно із частинами 1-3 ст. 12, частинами 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили, зокрема, про те, що починаючи з 8 листопада 2021 року, тобто з дати набрання чинності підзаконними нормативно-правовими актами про обов`язковість щеплення працівників закладів освіти від COVID-19, до моменту відсторонення від роботи, тобто до того ж таки 8 листопада 2021 року, у позивачки було достатньо часу для проходження такого щеплення, і остання у встановленому законом порядку відмовилася від цього обов`язкового профілактичного щеплення.

У наказі, який оскаржує позивачка, відсутні відомості про підстави відсторонення від роботи, зокрема у ньому не зазначено про те, що остання, починаючи з 8 листопада 2021 року до моменту відсторонення (8 листопада 2021 року) відмовилася або ухилилася у встановленому законом порядку від проходження обов`язкового щеплення та якими доказами (документами) підтверджується факт відмови чи ухилення.

Окрім того, у наказі від 8 листопада 2021 року № 175-к зазначається, що ОСОБА_1 відсторонено від роботи на період відсторонення до усунення причини, що стала підставою для відсторонення.

Однак, у цьому наказі не зазначено причини відсторонення, а відтак не визначено належним чином період, на який її відсторонено від роботи.

Згідно з Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153, який набрав чинності 8 листопада 2021 року, працівники закладів освіти обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають лише на період дії карантину.

В наказі, що оскаржує позивачки, про такий період відсторонення взагалі не зазначено.

Статтею 5 Закону України «Про охорону здоров`я в Україні» («Охорона здоров`я - загальний обов`язок суспільства та держави») встановлено, що державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» організація та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, зокрема, при виконанні робіт і наданні послуг, а також організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються як на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадян, так і на органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності.

Статтею 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» передбачено, що органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов`язані забезпечувати своєчасне проведення масових профілактичних щеплень, дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних, інших необхідних санітарних і протиепідемічних заходів. У разі загрози виникнення або поширення особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) або радіаційних уражень відповідними головними державними санітарними лікарями на окремих територіях можуть запроваджуватися позачергові профілактичні щеплення, інші санітарні заходи відповідно до закону.

Зазначені положення Закону свідчать про те, що на відповідача, який є роботодавцем позивачки, покладено не лише обов`язок вжити заходів щодо відсторонення не вакцинованих працівників, але й покладено обов`язок забезпечити своєчасне проведення заходів, пов`язаних з проходженням працівниками у встановленому законодавством порядку обов`язкового профілактичного щеплення.

Відповідач, з урахуванням необхідності для проходження вакцинації певного часу, в тому числі і часу для проходження медичного огляду перед щепленням, не надав суду жодних доказів про те, які заходи, спрямовані на проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівників, в тому числі позивачки, були ним здійсненні, зокрема, у взаємодії з відповідними установами та пунктами щеплень проти COVID-19 (закладами охорони здоров`я) та з органами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Пунктом 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 встановлено, що керівникам підприємств, установ та організацій належить забезпечити відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Тобто цією постановою фактично передбачено згідно з положеннями ст. 46 КЗпП України та ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» саме по собі відсторонення від роботи як таке працівників у разі їх відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень (тобто такий випадок), а на керівників підприємств, установ, організацій покладено обов`язок саме забезпечити відсторонення від роботи.

Проте, ні цією постановою Кабінету Міністрів України, ні КЗпП України, зокрема, статтею 46 Кодексу, ні ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» не передбачено, у який саме спосіб (згідно з якою процедурою) керівники установ мають забезпечити відсторонення працівників, та не встановлено конкретного порядку відсторонення працівника від роботи у разі відмови чи ухилення у встановленому законом порядку від обов`язкових профілактичних щеплень, у тому числі від обов`язкового профілактично щеплення проти COVID-19.

В Україні немає окремого закону, яким встановлено обов`язковість як таку профілактичного щеплення саме проти COVID-19.

В Україні немає окремого закону, який би передбачав сам порядок (процедуру) відсторонення працівника від роботи у разі відмови чи ухилення останнього у встановленому законом порядку від встановленого, в даному випадку, підзаконними нормативно-правовими актами обов`язкового профілактично щеплення саме проти COVID-19.

На рівні національного законодавства процедура відсторонення працівника від роботи у разі відмови чи ухилення у встановленому законом порядку від обов`язкових профілактичних щеплень встановлена Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Згідно із ст. 7 цього Закону, підприємства, установи і організації зобов`язані усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я; негайно інформувати органи державної санітарно-епідеміологічної служби про надзвичайні події і ситуації, що становлять загрозу здоров`ю населення, санітарному та епідемічному благополуччю.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 цього ж Закону обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необґрунтованої відмови від щеплення саме за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Відповідно до ст. 31 зазначеного Закону посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України є головні державні санітарні лікарі та їх заступники, інші працівники державної санітарно-епідеміологічної служби України, уповноважені здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд згідно з цим Законом.

Порядок внесення посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України подання про відсторонення осіб від роботи згідно з Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», а також форма подання та терміни відсторонення встановлені Інструкцією про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи та іншої діяльності, що затверджена наказом МОЗ від 14 квітня 1995 року № 66, із змінами, внесеними згідно з наказом МОЗ від 30 серпня 2011 року № 544.

Згідно з п. 2.3 Інструкції подання це письмовий організаційно-розпорядчий документ державної санітарно-епідеміологічної служби України, який зобов`язує роботодавців у встановлений термін усунути від роботи або іншої діяльності зазначених у поданні осіб.

Підставою для внесення подання можуть бути дані з акта перевірки об`єкта, довідка медичних закладів тощо (п.2.4. Інструкції).

Відповідно до п. 2.5. Інструкції подання складають у двох примірниках, один з яких направляється роботодавцю, що зобов`язаний забезпечити його виконання, а другий зберігається у посадової особи, яка внесла подання.

Пунктом 1.2.5 п. 1.2. Інструкції визначено, що особами, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень, визнаються, зокрема, окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи, які необґрунтовано відмовились від профілактичного щеплення, передбаченого Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року.

Необхідно відмітити, що зазначеним Календарем (із змінами) не передбачено обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, зокрема, для працівників закладів загальної середньої освіти, однак таке обов`язкове щеплення для зазначеної категорії працівників встановлено Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням із змінами, затвердженими наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153, який набрав чинності 8 листопада 2021 року, що узгоджується з п. 2 Розділу 1 цього Календаря, згідно з яким обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів як на підтвердження того, що позивачка у встановленому законом порядку відмовилася або ухилилася від обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, так і на підтвердження тієї обставини, що остання необґрунтовано відмовилася.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужбу), реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фотосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворена, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворена, функції, зокрема, з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються.

Держпродспоживслужба офіційно розпочала роботу і приступила до виконання функцій згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 року № 260-р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667 затверджено Положення про Держпродспоживслужбу. Територіальні органи Держпродспоживслужби утворені постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1092, зокрема, утворено Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області, Управління Держпродспоживслужби в Камінь-Каширському районі.

Держпродспоживслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Держпродспоживслужби є, поряд з іншим, реалізація державної політики у сфері санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників).

Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань, у галузі санітарного та епідемічного благополуччя населення, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, організовує, здійснює у межах повноважень, передбачених законодавством, державний нагляд (контроль) щодо: дотримання вимог санітарного законодавства; розробляє та здійснює санітарні, ветеринарно-санітарні та фітосанітарні заходи, що стосуються обмеженого (визначеного) кола осіб чи випадків, передбачених законодавством; здійснює державний нагляд за додержанням підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами державних санітарних норм і правил, гігієнічних нормативів і регламентів безпечного виробництва, здійснює інші повноваження, визначені законом.

Держпродспоживслужба під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку в тому числі з підприємствами, установами та організаціями.

Отже, законодавством встановлено, що відсторонення (не допущення) працівника, який ухиляється від обов`язкового щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, здійснюється керівником установи за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби (головних державних санітарних лікарів (їх заступників).

Наявність постанови Кабінету Міністрів України, якою передбачено відсторонення від роботи працівників у разі відмови чи ухилення від проходження обов`язкового щеплення і у якій є посиланням на ст. 46 КЗпП України та на ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» не може бути підставою для недотримання керівником установи під час такого відсторонення працівника від роботи вимог Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» щодо процедури відсторонення від роботи.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності відсторонення позивачки від роботи, у тому числі наявності у цьому конкретному випадку встановлених законодавством підстав для відсторонення, не доведено факту відмови чи ухилення ОСОБА_1 у встановленому законом порядку від обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, а також не дотримано встановленого ст. 7, ч. 2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», який має вищу юридичну силу ніж підзаконні нормативно-правові акти, порядку відсторонення позивача від роботи та встановленого законодавством строку (періоду), на який працівника може бути відсторонено, а саме, лише на період встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, у зв`язку з чим оскаржуваний наказ є незаконним і його належить скасувати, та зобов`язати відповідача Камінь-Каширський заклад дошкільної освіти «Ясла-садок «Дзвіночок» Камінь-Каширської міської ради Волинської області допустити позивачку до роботи.

За змістом ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до п. 1.8 статуту Камінь-Каширського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок «Дзвіночок» Камінь-Каширської міської ради Волинської області цей заклад є юридичною особою, має реєстраційний рахунок в органах Державного казначейства.

Пунктами 8.2., 8.3. зазначеного статуту визначено, що безпосереднє керівництво роботою закладу здійснює його директор, який розпоряджається в установленому порядку майном і коштами закладу дошкільної освіти, відповідає за дотримання фінансової дисципліни.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь позивачки ОСОБА_1 належить стягнути з відповідача Камінь-Каширського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок «Дзвіночок» Камінь-Каширської міської ради Волинської області.

Згідно з п. 5 Розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).

Із довідки про доходи від 16 листопада 2021 року № 836/01-42, виданої Управлінням гуманітарної політики Камінь-Каширської міської ради, вбачається, що сумарний розмір заробітної плати позивачки за два попередніх місяці до дня звільнення (42 робочі дні) становить 12774 грн. 40 коп. (а.с. 16). Таким чином, середньоденна заробітна плата становить 304 грн. 15 коп.

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25 лютого 2022 року № 380 «Про зупинення дії наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153», який набрав чинності 1 березня 2022 року, зупинено дію наказу Міністерства охорони здоров`я України від 4 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», до завершення воєнного стану в Україні.

З 1 березня 2022 року позивачку ОСОБА_1 допущено до роботи, про що у судовому засіданні пояснив її представник.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з відповідача Камінь-Каширського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок «Дзвіночок» Камінь-Каширської міської ради Волинської області належить стягнути на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 8 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року включно, тобто за 78 робочих днів (листопада 2021 року - 17 робочих днів, грудень 2021 року - 22 робочі дні, січень 2022 року - 19 робочих днів, лютий 2022 року - 20 робочих днів) у розмірі 23723 гривні 70 копійок. Суму середнього заробітку визначено без утримання податків та інших обов`язкових платежі, які належить відрахувати під час виконання рішення суду.

Камінь-Каширську міську раду Волинської області та Управління гуманітарної політики Камінь-Каширської міської ради Волинської області суд вважає неналежними відповідачами, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог до них належить відмовити.

Окрім того, суд не вбачає правових та фактичних підстав для звернення до негайного виконання рішення суду в частині допущення її до роботи та в частині стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць, адже позивачку з 1 березня 2002 року у зв`язку із змінами в законодавстві на період воєнного стану допущено до роботи, за виконання якої підлягає виплаті заробітна плата.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги до відповідача Камінь-Каширського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок «Дзвіночок» Камінь-Каширської міської ради Волинської області задоволено повністю, тому з останнього на користь позивачки належить стягнути понесені нею та документально підтверджені (а.с. 1) судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 908 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 13, 259, 264, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 30 жовтня 2002 року Камінь-Каширським РВУ МВС України у Волинській області) до Камінь-Каширського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок «Дзвіночок» Камінь-Каширської міської ради Волинської області (місцезнаходження: вул. 1-го Травня, 13, м. Камінь-Каширський, Волинська область, ЄДРПОУ - 25086971), Камінь-Каширської міської ради Волинської області (місцезнаходження: вул. Воля, 2, м. Камінь-Каширський, Волинська область, ЄДРПОУ - 34836909), Управління гуманітарної політики Камінь-Каширської міської ради Волинської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 8, м. Камінь-Каширський, Волинська область, ЄДРПОУ - 43981367), про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання допустити до роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Камінь-Каширського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок «Дзвіночок» Камінь-Каширської міської ради Волинської області задовольнити.

Визнати незаконним і скасувати наказ Камінь-Каширського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок «Дзвіночок» Камінь-Каширської міської ради Волинської області від 8 листопада 2021 року № 175-к про відсторонення від виконання обов`язків ОСОБА_1 .

Зобов`язати Камінь-Каширський заклад дошкільної освіти «Ясла-садок «Дзвіночок» Камінь-Каширської міської ради Волинської області допустити ОСОБА_1 до роботи.

Стягнути з закладу дошкільної освіти «Ясла-садок «Дзвіночок» Камінь-Каширської міської ради Волинської області на користь ОСОБА_1 23723 (двадцять три тисячі сімсот двадцять три) гривні 70 копійок середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 8 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року включно, з яких відрахувати податки та інші обов`язкові платежі, та 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок судових витрат.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складення повного тексту рішення 17 травня 2022 року.

Головуючий: О. В. Антонюк